Ухвала суду № 140026797, 24.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

24 вересня 2026 року справа № 580/10213/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/10213/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 не зазначений, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

22.09.2026 вх.№51371/26 представник Позивача адвокат Маслова Галина Андріївна (ордер серії ВІ №1417561, виданий АБ «ВОВК та ПАРТНЕРИ») у позовній заяві просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.06.2026 №141 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника - сина ОСОБА_2 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію з 28.07.2022 та здійснити виплату.

Спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів має розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 12) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Справа належить до справ незначної складності, а тому має розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За результатом вивчення позовної заяви суд встановив, що Позивач пред`явив вимогу, що згідно ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), відповідно до ч. 1 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України належить розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи предмет і підстави позову, вимоги ст. 262 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

ВПВС у справі № 999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі. Під час вирішення питання про залучення третьої особи суд має заслухати думку відповідача щодо цього. До того ж, третя особа може бути залучена до участі у справі судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання ухвалою суду за наслідком розгляду відповідної заяви про залучення третьої особи до участі у справі. Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення. За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

У матеріалах справи немає обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи/третіх осіб з дотриманням вимог ст.49 КАС України.

У матеріалах справи надана копія документа від експертно-криміналістичного центру, проте потребує пояснення теза стосовно ОСОБА_3 у межах спірних правовідносин.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У додатках до позовної заяви надані фотокопія рішення про відмову від 06.12.2024 №141 без повідомлення про скасування / відкликання/ зміну та від 11.06.2026 №194, проте усупереч вимог ч.7 ст.161 КАС України не наданий індивідуальний акт від 11.06.2026 №141, що оскаржується у цій справі.

У постанові Верховного Суду у справі № 405/3360/17 (ЄДРСР 100918809) зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. У разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Непрацездатні члени сім`ї осіб, зазначені в частині четвертій цієї статті, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, мають право на встановлення до пенсії надбавки за умов та в розмірах, що встановлюються Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною». Для батьків і дружин (чоловіків) окремих категорій загиблих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом Кабінет Міністрів України може встановлювати інші умови призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника (ст.30 Закону №2262 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text). Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію (ст.31 Закону №2262).

Не варто ототожнювати пенсію у зв`язку з втратою годувальника з одноразовою грошовою допомогою родині загиблого військовослужбовця.

У справі №686/12287/25: факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, що надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року №592/17552/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч.3 ст.80 КАС України). Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч.6 ст.80 КАС України). Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (ч.7 ст.80 КАС України). У випадку не повідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч.8 ст.80 КАС України). У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами (ч.9 ст.80 КАС України).

У разі оскарження індивідуального акта №141 від 2024 адвокат не повідомив: з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду з наданням доказів поважності причин у контексті ст.123 КАС України. ВПВС у справі № 500/1912/22 для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Керуючись п. 20 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 9, ст. 12, 44, ч. 1 - 4 ст. 77, 79, ч. 3, 6 ст. 80, 160-162, 168, 171, 241-243, 248, 257, 258, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Зпропонувати Позивачеві протягом п`яти днів з дати отримання ухвали надати до суду власне обгрунтування змісту і характеру порушеного права у зв`язку із отриманням якого саме індивідуального акта №141 та/або №194 з доказами на підтвердження.

Витребувати від Позивача копію рішення від 11.06.2026 №141, яке оскаржене адвокатом і не надане на виконання ч.1, ч.7 ст.161 КАС України.

Роз`яснити представнику Позивача, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).

Запропонувати представнику Позивача протягом п`яти днів з дати отримання ухвали надати до суду відомості з покликанням на пункт ст.5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати; обгрунтування підстав призначення пенсії саме з 28.07.2022 та/або переходу на інший вид пенсії з наданням копії заяви до органу ПФУ з усіма додатками; повідомлення щодо запису експертно-криміналістичного центру стосовно іншої особи ОСОБА_3 у межах спірних правовідносин; копії 12-13 сторінок паспорта Позивача; сформувати зрозумілі вимоги з наданням квитанції (ч.2 ст.161 КАС України) про направлення редакції позову також іншим учасникам.

Запропонувати сторонам протягом п`яти днів з дати отримання ухвали надати обгрунтоване клопотання про залучення третьої особи/третіх осіб з дотриманням вимог ст.49 КАС України, зокрема: Головного управління Національної гвардії України (ЄДРПОУ 08803498).

Витребувати від Відповідача з наданням до суду протягом п`ятнадцяти днів з дати оприлюднення/отримання ухвали матеріали щодо розгляду заяви ОСОБА_1 та відомості з пенсійної справи стосовно Позивача (копії заяв, призначення пенсії).

Встановити Відповідачу 15 календарних днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надіслання: суду - відзиву на позовну заяву, що повинен відповідати вимогам ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову та всі письмові/електронні докази (що можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності); Позивачу - копії відзиву та доданих до нього документів.

Попередити Відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішений за наявними матеріалами справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може кваліфікуватися як визнання позову.

Повідомити учасників справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 79 КАС України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Роз`яснити учасникам, що відповідно до ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки; сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Роз`яснити учасникам про можливість користуватись електронним кабінетом з урахуванням оголошення на офіційному сайті Черкаського окружного адміністративного суду: http://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/pres-centr/news/.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 256 КАС України, не потребує оскарження.

Копію ухвали направити сторонам спору, Відповідачу - копію позовної заяви з додатками.

Ухвала складена, підписана 24.09.2026.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА