Ухвала суду № 140026781, 24.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2026 року справа № 580/10198/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/10198/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул.Морехідна 1, м.Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

22.09.2026 вх.№51342/26 Позивач у позовній заяві просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.08.2026 №233050009099 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у частині відмови урахування стажу з 08.05.1984 до 26.08.1988 та вересень 2025 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.05.1984 до 26.08.1988 на підставі записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.2025 до 30.01.2025 відповідно до відомостей персоніфікованого обліку та факту сплати ЄСВ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити новий розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 08.05.1984 до 26.08.1988 та вересень 2025 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до проведеного нового розрахунку страхового стажу;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виплатити ОСОБА_1 належні суми проіндексаваної пенсії, що виникнуть унаслідок проведення перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум та відповідно до вимог ст.46 Закону №1058.

Додатково необгрунтовано без дотримання вимог ч.2 ст.80 КАС України просить витребувати докази, перекладаючи на суд власний обов`язок вжити заходів для доведення порушеного права кожним відповідачем з поясненням недотримання правил підсудності у зв`язку із обранням самостійного способу захисту згідно із п.2 ч.1 ст.5 КАС України та не урахуванням змісту поняття ПОХІДНА вимога згідно із ст.4 КАС України за відсутності обставин розгляду заяви Позивача і не ухвалення рішення комісією з питань стажу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, а також без урахування висновків ВС: у постанові від 31.08.2018 у справі № 822/1815/16 висновує, що у разі визнання незаконним (протиправним), індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Обов`язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладений на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Тобто визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 826/16958/17.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21). Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

Позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у частині відмови урахування стажу з 08.05.1984 до 26.08.1988 та вересень 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області згідно із рішенням від 17.08.2026 №233050009099.

Позивач з проявом зловживання процесуальними правами формує штучні вимоги зобов`язального характеру на майбутнє (що виникнуть унаслідок проведення перерахунку з урахуванням виплачених сум; здійснити перерахунок відповідно до проведеного НОВОГО розрахунку страхового стажу) без формування складової про протиправну бездіяльність адміністративного органу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області і без надання власного розрахунку з доказами на підтвердження порушеного права і без урахування висновків Верховного Суду, який висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.

Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач не надає на час звернення до суду доказів на підтвердження порушеного права щодо нового розрахунку страхового стажу, власного розрахунку деструктивних відхилень між належної та виплаченою сумою пенсії, не повідомляє з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду з вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області без урахування п.4 ч.1 ст.5 КАС України та доказом сплати судового збору за вимоги немайнового характеру до різних відповідачів.

Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).

На підтвердження доводів щодо факту сплати ЄСВ Позивач не надає відомості з персоніфікованого обліку (довідки ОК5,ОК7).

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви. Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, що він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено кожним із обраних відповідачів; обгрунтування обраного способу захисту відповідно до ст.5 КАС України щодо вимог зобов`язального характеру, що сформовані множинно без складової про визнання протиправної бездіяльності і не надання відповідних звернень з доказами про отримання і результатом розглядуз відомостями з персоніфікованого обліку (довідки ОК5,ОК7); повідомлення про дату початку перебігу строку з наданням доказів на підтвердження, доказу доплати судового збору у сумі 1064,96 грн за кожну самостійну вимогу немайнового характеру до різних відповідачів; доказів на підтвердження втручання у яке право Позивача допущено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області у спірних правовідносинах із зазначенням дати та з урахуванням змісту поняття ПОХІДНА вимога згідно із ст.4 КАС України у контексті обрання територіальної підсудності.

Роз`яснити Позивачу, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивачу.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.

Копію ухвали направити Позивачу.

Ухвала складена, підписана 24.09.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА