Ухвала суду № 140026550, 24.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2026 р. справа № 520/30045/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лариса Мар`єнко, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Мирноградської міської військової адміністрації про визнання протиправними рішення та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Мирноградської міської військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Мирноградської міської військової адміністрації, в якому просить суд:

1) визнати протиправним і скасувати рішення Комісії від 16.09.2026 про відмову/відхилення заяви №ЗВ-27.01.2025-163593, відображене в електронній системі "Дія" як "Відхилено комісією";

2) визнати протиправною бездіяльність відповідача та Комісії щодо нерозгляду технічного звіту ТО01:9043-5963-4698-4098, наземних фотоматеріалів від 07.06.2026, адвокатського запиту і заяви-клопотання від 03.08.2026, а також щодо ненадання мотивованого рішення, протоколу та матеріалів справи;

3) зобов`язати відповідача/Комісію повторно розглянути заяву позивачки з урахуванням усіх поданих доказів, надати належну оцінку звіту ТО01:9043…, за необхідності витребувати уточнення експерта або провести комісійне/дистанційне обстеження, Справа ОСОБА_1 єВідновлення сторінка 3 прийняти нове мотивоване рішення та належно повідомити позивачку.

Відповідно до п.3 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому, слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 року у справі №990/150/23 виклала такі висновки: "Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги."

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Зі змісту статтей 42, 46, 49 КАС України, слід дійти висновку, що треті особи відносять до учасників справи, до яких не звернені позовні вимоги, однак прийняте за результатами судового розгляду адміністративної справи рішення може вплинути на права та законні інтереси вказаних осіб.

Також, відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Слід зауважити, що пункт 3 заявлених позовних вимог не містить чітких та конкретних позовних вимог, з яких неможливо встановити суть волевиявлення представника позивача.

Представник позивача в позовній заяві виклав позовні вимоги одночасно до Мирноградської міської військової адміністрації та Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Мирноградської міської військової адміністрації, зазначивши останню в статусі учасника справи - третю особу.

Також відповідно до пункту 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву з визначенням чіткого та конкретного змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, що відповідають положенням ч.1 ст.5, 42, 46, 49, 160 Кодексу адміністративного судочинства України; здійснити логічний та зрозумілий виклад обставин справи.

Зважаючи на вищевикладене, позовна заява не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:

1) уточнену позовну заяву, в якій:

- визначитись зі складом сторін, та конкретно й зрозуміло викласти позовні вимоги щодо відповідача/відповідачів;

- чітко, конкретно та логічно викласти обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мирноградської міської військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна Мирноградської міської військової адміністрації - залишити без руху.

Надати позивачу термін - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО