Ухвала суду № 140026491, 24.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

з питання забезпечення позову

24 вересня 2026 року Справа № 520/30646/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в якій просить суд:

До набрання законної сили рішенням суду по даній справі:

- зупинити дію Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) № 4037 від 19.09.2026 «Про результати службового розслідування за фактом нанесення військовій частині НОМЕР_2 матеріальної шкоди у зв`язку із виплатою страхового відшкодування.»;

- заборонити Військовій частині НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) вчиняти дії щодо утримання коштів з місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 31.10.2023 в АДРЕСА_2 за участю автомобіля ВАЗ 2109, р.н. НОМЕР_4 під управлінням ОСОБА_1 та автомобіля МАЗ 6501С5, р.н. НОМЕР_5 під управлінням ОСОБА_2 ..

Судом встановлено, ОСОБА_1 (далі Позивач) був призваний на військову службу за мобілізацією.

31.10.2023 близько 12.30 години Позивач, перебуваючи на військовій службі та виконуючи свої обов`язки на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення, керував службовим автомобілем ВАЗ 2109, р.н. НОМЕР_4 та став учасником ДТП в місті Харкові по вул. Георгія Тарасенка, б. 79 за участю автомобіля МАЗ 6501С5, р.н. НОМЕР_5 під управлінням ОСОБА_2 .

В момент ДТП Позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_6 , за якою був зареєстрований службовий автомобіль ВАЗ 2109, р.н. НОМЕР_4 .

Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 22.01.2024 по справі № 641/7246/23 Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за вчинення ДТП.

Постановою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 11.09.2024 по справі № 641/7209/23 Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження медичного огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння.

У зв`язку з ліквідацією з 01.08.2025 ВЧ НОМЕР_6 , згідно спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.06.2025 року № Д-321/78/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році» та директиви командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 10.10.2025 № Д-41/ДСК, Позивач був переведений для продовження служби до ВЧ НОМЕР_2 , яка була визначена в якості правонаступника ВЧ НОМЕР_6 .

У зв`язку з вказаними обставинами Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» звернулось до суду з позовом про стягнення 179381,13 грн. в порядку суброгації у зв`язку з виплатою страхового відшкодування за завдання майнової шкоди застрахованому транспортному засобу в результаті ДТП, що мало місце 31.10.2023. Справа була зареєстрована під № 910/16004/25.

За результатом розгляду Господарським судом Харківської області справи № 910/16004/25 за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УНІВЕРСАЛЬНА» до Військової частини НОМЕР_2 , третя особа - ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків у розмірі 179 381,13 грн. було ухвалено рішення від 08.06.2026, яке на сьогоднішній день набрало законної сили.

У зв`язку з цим, Наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 3463 від 12.09.2026 було призначено службове розслідування, за результатом якого 19.09.2026 було складено оскаржуваний Наказ № 4037 «Про результати службового розслідування за фактом нанесення військовій частині НОМЕР_2 матеріальної шкоди у зв`язку із виплатою страхового відшкодування», яким Позивача було притягнуто до повної матеріальної відповідальності.

У позовній заяві позивач просить скасувати вищевказане рішення.

У заяві про забезпечення позову, позивач просить зупинити дію цього наказу до набрання рішенням законної сили.

В обгрунтування заяви зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір Позивача захистити свої права та інтереси в суді залишиться нереалізованим у випадку утримання з грошового забезпечення Позивача усієї суми або її частини, а також може зумовити виникнення інших спорів між сторонами і для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів.

Суд відмовляє в задоволені заяви про забезпечення позву виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно із приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи вищенаведені норми права, суд зазначає, що розглядаючи питання про забезпечення позову та оцінюючи письмові докази, необхідно пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів, про які він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2, застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Судом враховується правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі №826/13306/18, згідно якої суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо "очевидності" ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом.

Суд вказує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Разом з тим суд зазначає, що з протиправність оскаржуваних дій та рішень може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті. Без такого дослідження доказів твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.

Також суд вважає, що заява про забезпечення позову не містить належних посилань на беззаперечні мотиви, з яких заявник вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав, а посилання представника позивача на те, що останнього може бути направлено для проходження військової служби, базується на припущеннях.

Отже, належних та допустимих доказів у розумінні статей 73, 76 КАС України на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.

Посилання на те, що відносно позивача можуть вчинятись незаконні дії, що може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав, носить характер припущення та не підтверджене належними, достовірними та достатніми доказами.

З огляду на викладені обставини станом на день постановлення цієї ухвали у суду відсутні підстави для висновку про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, як і неможливість відновлення таких прав в майбутньому. Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

За таких підстав та враховуючи, що заявником не доведено існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 КАС, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 150, ст. 151, ст. 154, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сагайдак В.В.