Ухвала суду № 140026116, 24.09.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2026 року Справа № 480/7482/26

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області і просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень", постанови Кабінету міністрів України від 19.08.2026 р. №1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» та пункту 14 прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2026 р.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 р. № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» та пункту 14 прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2026 р. у фактично нарахованому розмірі на виконання рішення суду № 480/6109/24;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії у сумі 53 465, 73 грн (п`ятдесят три тисячі чотириста шістдесят п`ять гривень сімдесят три копійки).

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно зі п. 4 ч. 5 вказаної статті КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Суд встановив, що позивач просить зобов`язати відповідача здійснити виплату пенсії без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 р. №1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» та пункту 14 прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2026 р. у фактично нарахованому розмірі на виконання рішення суду № 480/6109/24.

Разом з тим у прохальній частині позовної заяви позивачем не зазначено календарного періоду, з якого необхідно зобов`язати відповідача здійснити виплату пенсії.

Таким чином, заявлена позовна вимога є неконкретизованою, що не дає суду можливості визначити дотримання позивачем строку звернення до суду, встановити межі судового розгляду та належний спосіб захисту порушеного права, а відтак унеможливлює розгляд такої вимоги по суті.

Відтак суд зазначає, що недоліки адміністративного позову повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого адміністративного позову із зазначенням у п. 2 позовних вимог чіткого календарного періоду, з якого необхідно зобов`язати відповідача здійснити виплату пенсії.

Крім того, разом із позовною заявою позивачка подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що єдиним джерелом її доходу є допомога на проживання як внутрішньо переміщеній особі у розмірі 2 000,00 грн.

За приписами ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну одну вимогу немайнового та одлну вимогу майнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 3.1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

- за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складає 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але не менше 1331,20 грн.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, враховуючи подання адміністративного позову в електронній формі, сума судового збору, що повинна бути сплачена при поданні даної позовної заяви складає 2129,92 грн ( за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1064,96 грн та за одну вимогу майнового характеру у розмірі 1064,96 грн ).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, питання звільнення від сплати судового збору вирішується судом з урахуванням майнового стану особи та за наявності належних доказів, що підтверджують неможливість його сплати.

Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

При цьому, електронна довідка щодо відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 02.09.2026, надана позивачем на підтвердження відсутності доходів за 2025 рік не є належним доказом наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки вона містить тільки інформацію про доходи застрахованих осіб у розумінні податкового законодавства.

Для звільнення від сплати судового збору позивач має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

Суд враховує, що Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

Водночас надані позивачем відомості не містять інформації про доходи позивача за весь рік, що передував року подання позову, тобто січня 2025 до грудня 2025.

Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 30.01.2020 справа №804/4449/18 адміністративне провадження №К/9901/2597/20.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як отримувач пенсійних виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас доказів щодо розміру нарахованих та фактично виплачених сум пенсії позивачкою до суду не надано.

Слід зауважити, що згідно зі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, пенсія є доходом, що підтверджується нормами чинного законодавства.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №521/940/17.

Відтак, позивачці необхідно подати суду докази , які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (а саме довідку з ГУ ПФУ в Сумській області про нараховані та отримані пенсійні виплати з 01.01.2025 до 31.12.2025), або докази сплати судового збору за подання даного адміністративного позову у розмірі 2129,92 грн за наступними реквізитами:

Кошти повинні бути перераховані за наступними реквізитами:

- Рахунок - UA878999980313151206084018540

- Отримувач - ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101

- Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

- Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37970404

- Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

- Наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, згідно п.1 ч.4 ст. 169 КАС України така позовна заява повертається позивачеві.

Також, суд зазначає, що у контексті обставин даної справи, із урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 11.12.2024 у справі №280/4920/24, копія даної ухвали надсилається судом через підсистему Електронний суд представнику позивача.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета