Ухвала суду № 140025325, 24.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/32458/25

Провадження № 1-кп/947/596/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162480000708 від 23.05.2025 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,року народження, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162480000708 від 23.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор послався на те, що кримінальне провадження на цей час не завершено, а встановлені раніше ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. На переконання прокурора, перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважав, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв`язку із чим просив клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив не продовжувати строк тримання під вартою, посилаючись на можливість забезпечення його належної процесуальної поведінки шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію обвинуваченого та заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вказував на відсутність достатніх підстав для подальшого тримання ОСОБА_4 під вартою та вважав можливим застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах, необхідних для вирішення заявленого клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний до спливу продовженого строку тримання під вартою розглянути питання доцільності його продовження. За наслідками розгляду суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд відповідно до ст. 178 КПК України оцінює в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема характер і тяжкість висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, яке загрожує особі у разі визнання її винуватою, відомості про особу обвинуваченого, його соціальні зв`язки, а також наявність та актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При цьому суд наголошує, що сама по собі тяжкість пред`явленого обвинувачення та суворість можливого покарання не можуть бути самостійною і достатньою підставою для продовження тримання особи під вартою, однак підлягають оцінці у сукупності з іншими обставинами, які характеризують наявність відповідних процесуальних ризиків.

Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого від суду, суд враховує тяжкість висунутого ОСОБА_4 обвинувачення та реальну перспективу призначення покарання, пов`язаного з позбавленням волі, у разі доведення його винуватості. Зазначена обставина у сукупності з іншими даними кримінального провадження об`єктивно може створювати для обвинуваченого мотив уникнути судового розгляду та виконання процесуальних обов`язків.

Суд також враховує стадію судового провадження та необхідність забезпечення безперешкодного подальшого судового розгляду. До завершення безпосереднього дослідження доказів та отримання судом відомостей від учасників кримінального провадження зберігається необхідність запобігти можливому незаконному впливу на осіб, від показань та процесуальної поведінки яких може залежати повнота й об`єктивність судового розгляду.

Оцінюючи наведені прокурором обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України та покладені в основу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даному етапі судового провадження не втратили своєї актуальності та не зменшилися до такого ступеня, який дозволяв би забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого шляхом безумовної заміни тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.

Суд враховує доводи сторони захисту щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, однак, співставивши їх із характером висунутого обвинувачення, стадією судового розгляду, встановленими процесуальними ризиками та необхідністю забезпечення належної поведінки обвинуваченого, не знаходить достатніх підстав для зміни запобіжного заходу.

Водночас суд виходить із необхідності дотримання принципу пропорційності втручання у право особи на свободу та враховує, що раніше щодо ОСОБА_4 було визначено заставу як альтернативний запобіжний захід.

Обставин, які б на цей час свідчили про необхідність скасування визначеної альтернативи або зміни встановленого розміру застави, судом не встановлено. Тому визначений раніше розмір застави у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень, слід залишити без змін, із покладенням у разі її внесення передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальних обов`язків.

Таким чином, оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що на даному етапі кримінального провадження продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою є необхідним для забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобігання встановленим ризикам, а визначення застави як альтернативи забезпечує необхідний баланс між завданнями кримінального провадження та правом обвинуваченого на свободу.

За таких обставин клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 110, 176178, 182, 183, 194, 331, 369372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22.11.2026 року, утримуючи останнього в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Залишити без змін розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.

Обвинувачений, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення обвинуваченим визначеного судом розміру застави, покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими обвинуваченими, а також особами, які є фігурантами кримінального провадження або мають відношення до цього кримінального провадження.

Визначити строк дії ухвали суду про продовження строку застосування запобіжного заходу зазначеного вище до 22.11.2026 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1