Рішення № 140024919, 24.09.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокуСправа № 495/1902/26 Номер провадження 2/495/2184/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судового засідання Мартиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

датою ухвалення судового рішення є дата складання повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування на земельну частку (пай) у розмірі 4,0 умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (колишньої Новоцарицанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області), яка відводилась за рахунок колективної власності колишнього КСП «Іскра», село Нова Царичанка Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0259042, виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 26 травня 1997 року, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 38.

1. Стислий виклад обставин.

1.1. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане повторно Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області 15.08.2020 року, актовий запис № 07.

Позивач є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 за законом, інших спадкоємців на спадщину немає.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді земельної частки (пай) на землю, яка перебувала у колективній власності КСП «Іскра» розміром 4,0 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0259042 виданий Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 26.05.1997 р., сертифікат зареєстровано за № 38.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Іваницького Олексій Юрійовича з приводу отримання свідоцтва на спадщину за законом, яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_2 . Листом від 16.09.2020 р. за № 167/02-17 ОСОБА_1 було відмовлено у оформленої спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Позивачем було втрачено оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0259042 виданий Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 26.05.1997 р.

Позивач звернувся з оголошенням до ТОВ ТРК «ТОРНАДО» щодо втрати оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0259042 виданий Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 26.05.1997 р., сертифікат зареєстровано за № 38, виданий на ім`я ОСОБА_2 , що підтверджується публікацією у газетному виданні «Торнадо» від 05.03.2026 за № 3-4 (1473).

1.2. Правом подачі відзиву відповідач не скористався.

2. Рух справи у суді.

Позов надійшов до суду 09.03.2026.

Ухвалою від 13.03.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 13.05.2026 за клопотанням позивача витребувано докази.

Ухвалою від 20.08.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

3. Заяви, клопотання учасників процесу та наслідки їх вирішення; порядок судового розгляду.

У судове засідання 15.09.2026 учасники справи не прибули.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Представник Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у судове засідання не з`явився, 15.09.2026 р. до суду надійшла заява від Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про розгляд справи за їх відсутності згідно норм діючого законодавства на підставі наявних в судді матеріалів.

У зв`язку із не виявленням обставин, які перешкоджають проведенню судового засідання, враховуючи заяви учасників провадження, керуючись частиною першою статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі-ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

4. Фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Новоцаричанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 14.05.1996 р. було складено відповідний актовий запис № 07 та видано 15.08.2020 р. повторно Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - син померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис № 6, в якому в графі мати вказано « ОСОБА_2 ».

Відповідно до копії довідки № 331 від 09.09.2019 виданої Новоцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований та проживав син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

ОСОБА_1 вступив у спадщину після смерті матері ОСОБА_2 у відповідності до приписів ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0259042, за життя ОСОБА_2 належала земельна частка (пай) на землі, які перебували у колективній власності КСП «Іскра» розміром 4,0 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Сертифікат на земельну частку (пай) видано 26.05.1997 на підставі рішення Білгород-Дністровської районної державної адміністрації 17.03.1997 за № 127/97, зареєстровано 26.05.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 38.

Відповідно до копії довідки за № 341 від 18.09.2019 виданої виконавчим комітетом Новоцаричанською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, виділена земельна ділянка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва померлій ОСОБА_2 , розташована за адресою: масив № НОМЕР_5 , ділянка № НОМЕР_6 , на території Новоцаричанської сільської ради відводилась за рахунок земель колективної власності колишнього КСП «Іскра» (не витребуваний пай).

Згідно викопіювання з планово-картографічних матеріалів Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, земельна ділянка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із земель колективної власності колишнього КСП «Іскра» гр. ОСОБА_2 , площею 4,23 га в умовних кадастрових гектарах, за адресою: АДРЕСА_2 .

Сільський голова Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області листом від 26.02.2026 р. за № 589/07.1-07/26/395 на адвокатський запит ОСОБА_3 за № 01-02/15 від 23.02.2026 р., яка діє в інтересах позивача, повідомив, що земельна ділянка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: масив № НОМЕР_5 , ділянка № НОМЕР_6 , на території Старокозацької сільської ради (колишньої Новоцаричанської сільської ради) в натурі не виділялась, земельна ділянка не сформована, кадастровий номер не присвоювався. За життя ОСОБА_2 державний акт на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: масив № НОМЕР_5 , ділянка № НОМЕР_6 , на території Старокозацької сільської ради (колишньої Новоцаричанської сільської ради) замість сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0259042 виданий Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією 26.05.1997 р., сертифікат зареєстрований за № 38, не отримувала. Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: масив № НОМЕР_5 , ділянка № НОМЕР_6 , на території Старокозацької сільської ради (колишньої Новоцаричанської сільської ради) з присвоєнням кадастрового номеру спадкоємцю ОСОБА_2 , її сину ОСОБА_1 , не виділялась. Рішення Старокозацької сільської ради щодо передачі у приватну власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: масив № НОМЕР_5 , ділянка № НОМЕР_6 , на території Старокозацької сільської ради (колишньої Новоцаричанської сільської ради) не приймалось.

За результатами дослідження відповіді приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Іваницького Олексія Юрійовича від 25.05.2026 р. за № 111/01-16 та наданих інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 25.05.2026 р. за № 85370548, за № 85370603 суд встановив, що згідно даних Спадкового реєстру спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась, за життя померла заповіту не складала.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Іваницького Олексія Юрійовича від 16.09.2020 р. за № 167/02-17, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса щодо оформлення спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Згідно з поданих документів вбачається відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, що належало ОСОБА_2 . Не подання документів, що необхідні для вчинення нотаріальних дій, у відповідності до ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії. Вказане унеможливлює оформлення спадщини у нотаріальному порядку.

5. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, виникли до набрання чинності ЦК України, отже для вирішення цієї справи підлягають застосуванню норми ЦК Української РСР.

Відповідно до положень ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на земельну частку (пай), є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі за текстом Закон) визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до статті 2 Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі за текстом Порядок). У цьому разі необхідно враховувати, що згідно з п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Право на земельну частку (пай) згідно з п. 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У Постанові Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі N 563/1407/19 зазначено, що статтею 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

За приписами ст. ст. 5, 22 Земельного кодексу України 1990 року (далі за текстом ЗК 1990) кожний член КСП у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), право власності на яку виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

Державний акт на право колективної власності на землю видається КСП із зазначенням розмірів земель, що перебувають у його власності і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян (ст. 23 ЗК 1990).

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно зі ст. 9 ЦК Української РСР здатність мати цивільні права і обов`язки (цивільна правоздатність) визнається в однаковій мірі за всіма громадянами Української РСР та інших союзних республік.

Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП.

Згідно п. 3.5 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за № 24-750/0/4-13 від 16.05.2013 р., у разі втрати, пошкодження сертифікату про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Дослідженими у справі доказами достовірно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя набула право на земельну ділянку площею 4,0 в умовних кадастрових гектарах, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Старокозацької сільської ради (колишньої Новоцаричанської сільської ради), на підставі виданого їй сертифікату на земельну частку (пай) серії ОД № 0259042 Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією, у зв`язку із чим права на землю (пай) можна вважати спадковим майном померлої. Оригінал сертифікату на земельну частку (пай) серії ОД № 0259042 від 26.05.1997 втрачено. За життя спадкодавець ОСОБА_2 державний акт на земельну ділянку не отримувала. Земельні ділянка в натурі не виділялась, кадастровий номер не присвоювався. Рішення органом місцевого самоврядування щодо передачі у приватну власність земельної ділянки не приймалось. Встановлені обставини вказують на те, що права позивача, як спадкоємця, порушені і належним способом захисту є визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та враховуючи неможливість оформлення позивачами своїх спадкових прав у нотаріальній конторі, суд приходить до висновку про можливість визнання права в порядку спадкування за законом на земельний пай після смерті ОСОБА_2 .

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають до задоволення.

Керуючись статтями статями 16, 1216-1270 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76, 81, 82, 200, 206, 211, 223, 258-259 ЦПК України, суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельну частку (пай) у розмірі 4,0 в умовних кадастрових гектара без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (колишньої Новоцарицанської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області), згідно із сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0259042, виданого Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 26 травня 1997 року згідно із рішенням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 17.03.1997 за № 127/97, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 38.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 24.09.2026.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач Старокозацька Білгород-Дністровського району Одеської області, ЄДРПОУ 04378020, адреса місцезнаходження: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Старокозаче, вулиця Соборна, будинок 34.

Суддя Ю.Ф. Волкова