Рішення № 140024659, 24.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2026 року м. Рівне№460/14740/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-3" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк-3" (далі - позивач) звернулося через представника до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2026/002146 від 01.08.2026 року; 2) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/001314/1 від 01.08.2026 року. Позовна заява обґрунтована тим, що декларант за наявності усіх належних документів, звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого товару. У поданій митній декларації митна вартість товару позивачем визначена за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (основний метод). Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів договір та, як наслідок, весь поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позов в якому заперечує проти задоволення вимог. Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено, що декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ. Зазначає, що подані до митного оформлення документи, в тому числі і на вимогу митниці, містять неточності. Вважає оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З огляду на це, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 06.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Між ТОВ «МАЯК-3» (Покупець) та Т&Т-trade s.r.o. (Чехія), (Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу №28/11 від 28.11.2025 року, згідно п. 1.1 якого, Продавець зобов`язується поставити протягом календарного 2026 року покупцю інкубаційні яйця м`ясного типу в комбінації ROSS 308 та Cobb 500 (надалі тільки «інкубаційні яйця») у загальній кількості 4 201 200 шт. Окремі партії товару поставляються згідно з планом-графіком №1, що є додатком до цього Договору (далі - план-графік).

Пунктом 3.3 Договору купівлі-продажу №28/11 від 28.11.2025 передбачено, що договірні сторони погодили, що в разі підвищення або зниження цін вихідної сировини (корм, паливо, прищепні речовини тощо), продавець має право після повідомлення змінити ціну купівлі-продажу інкубаційних яєць. Про зміну ціни купівлі продавець зобов`язаний повідомити покупця не менш як за 30 днів до реалізації першої поставки зі зміненою ціною купівлі-продажу. Нова ціна набирає чинності з моменту підписання додаткової угоди до контракту.

У зв`язку зі зміною ринкової кон`юнктури та частковим відновленням ринкової вартості інкубаційних яєць, сторони уклали Додаткову угоду №9 від 30.06.2026 року, відповідно до якої договірна ціна була скоригована до 0,370 євро/шт.

На підставі договору Продавцем було здійснено поставку товару на загальну суму 103 629,60 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) №2026088 від 30.07.2026 року, рахунком-фактурою №2026088 від 30.07.2026 року, пакувальним листом №2026088 від 30.07.2026 року, автотранспортною накладною CMR №001070 від 30.07.2026 року, міжнародним ветеринарним сертифікатом №SVS/2026/122903 від 30.07.2026 року, декларацією-інвойсом №2026088 від 30.07.2026 року, митною декларацією країни відправлення №26CZ200000I3XCHPA3 від 30.07.2026 року.

Оплата товару в сумі 103 629,60 євро підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №19 від 28.07.2026 року.

Для додаткового підтвердження вартості товару позивачем також було надано відповідачу пояснення №339 від 01.08.2026 року, до яких долучив додаткову угоду №5 від 10.04.2026 року із графіком поставок, лист постачальника з обґрунтуванням причин зміни ціни товару, прайс-лист виробника товару та лист від постачальника про підтвердження оплати.

З метою переміщення через митний кордон товару, ТОВ «Маяк-3» 31.07.2026 року було подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209230076104U6 від 31.07.2026 року про декларування товару: Запліднені яйця для інкубації кур свійських: Інкубаційні яйця Ross 308 280 080 шт. митною вартістю 103 629,60 євро разом з документами на підтвердження достовірності даних, зазначених в митній декларації.

Проте, незважаючи на всі подані документи, Рівненською митницею було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2026/002146 від 01.08.2026 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/001314/1 від 01.08.2026 року.

Своє рішення про відмову в прийнятті митної декларації митний орган обґрунтував наступним: неможливість завершення м/о у зв`язку з невірно заповненими графами гр.12, 45, 43, 44, 46, 47, ВМД, відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 01.08.2026 №UА209000/2026/001314/1 (порушено умови декларування передбачені ч. 1, ч. 8 ст. 257 МК України, ст. 55 МК України, ПКМ України від 21.05.12 №450).

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів: І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки подані до митного оформлення та на вимогу митниці документи містять розбіжності та є неповними: Згідно пункту 3.2 Контракту, закупівельна ціна інкубаційних яєць становить 0,399 євро/шт. Пунктом 3.3 Договору передбачено, що договірні сторони погодили, що в разі підвищення або зниження цін вихідної сировини (корм, паливо, прищепні речовини тощо), продавець має право після повідомлення змінити ціну купівлі-продажу інкубаційних яєць. Про зміну ціни купівлі продавець зобов`язаний повідомити покупця не менш як за 30 днів до реалізації першої поставки зі зміненою ціною купівлі-продажу. Нова ціна набирає чинності з моменту підписання додаткової угоди до контракту. Пунктом 1.2 Додаткової угоди від 06.07.2026 № 9 до Договору визначено, що закупівельна ціна інкубаційних яєць становить 0,37 євро/шт. Проте, у Додатковій угоді від 06.07.2026 № 9 до Договору відсутні будь-які відомості щодо підстав зниження закупівельної ціни інкубаційних яєць та щодо завчасного повідомлення продавцем покупця не менш як за 30 днів до реалізації першої поставки зі зміненою ціною купівлі-продажу.

- положеннями п.3.2 Контракту та п.1,2 Додаткової угоди визначено, що закупівельна вартість інкубаційного яйця підлягає оплаті протягом 5 днів до відвантаження. У інвойсі вказано термін оплати - 30.07.2026, проте, платіжні документи до митного оформлення не надані. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів, а саме: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.»

На вимогу митниці декларантом додатково надано наступні документи:

- лист постачальника щодо підтвердження оплати;

- додаткова угода 5;

- лист постачальника (компанія T&T - trade s.r.o.) щодо причин зміни ціни товару (у листі перелічені чинники, але підтверджуючі документи не надано, тобто відомості не піддаються перевірці);

- У прайс-листі від 30.06.2026 б/н наявна наступна фраза «починаючи з 30 червня 2026 року, відпускна ціна на інкубаційні яйця була переглянута», проте разом з тим у цьому ж прайс-листі зазначено, що датою видачі документа є 30.06.2026. У прайс листі відсутня інформація, щодо умов поставки відповідно до яких сформована вартість товару, проте, наведений рівень відповідає рівню ціни у рахунку-фактурі на умовах DAP. Підсумовуючи викладене прайс-лист від 30.06.2026 не може бути взятий до уваги як такий, що підтверджує вартість товарів, оскільки: ціни встановлені без зазначення періоду дії таких цін, не зазначено умови поставки товару, на яких відбувається формування цін, а також у ньому відображено відомості щодо імпортованих артикулів товару які є точною копією рахунку-фактури, що не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції.

- Платіжну інструкцію №19 від 28.07.2026 У графі 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті зазначено лише реквізити Договору. Слід зауважити, що згідно пункту 3.2 Договору купівлі - продажу від 28.11.2025 №28/11 (далі - Договір), закупівельна ціна інкубаційних яєць становить 0,399 євро/шт. Реквізитів інвойсу від 30.07.2026 №2026088 або Додаткової угоди від №9 у графі 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті від 01.07.2026 №17 не зазначено. Таким чином, платіжну інструкцію в іноземній валюті не можливо однозначно пов`язати з оцінюваною партією товарів.

- У копії митної декларації країни відправлення від зазначено умови поставки DAP Рівне (Україна), що не кореспондується з умовами поставки, що зазначені в інвойсі - DAP Гоща (Україна).

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. застосовано метод визначення митної вартості, 2а (ст. 59 МКУ).

Відповідно до статті 59 Митного кодексу України, Львівська митниця володіє інформацією щодо вартості за ціною договору ідентичного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 01.07.2026 №26UA209190017144U7 - 0,457 євро/шт (товар за МД від 01.07.2026 № 26UA209190017144U7 «Яйця птахів кур домашніх (Gallus domesticus), бройлерів Cobb 500, Ross 308 в шкарлупі, запліднені для інкубації 288 000 штук», виробник MACH DRUBEZ a.s., країна виробництва та відправлення Чехія, умови поставки DAP Україна, продавець компнія T&T - trade s.r.o.). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо вартості за ціною договору ідентичного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 01.07.2026 26UA209190017144U7 - 0,457 євро/шт. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось, у зв`язку з тим, що умови поставки а також обсяг партії товару у наведеному джерелі відповідають умовам заявленим декларантом у митній декларації.

В результаті декларантом було подано нову митну декларацію №26UA209230076398U8 від 01.08.2026 року, після якої у зв`язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно розділу Х Митного кодексу України, в т. ч. і надмірні 249881,71грн. (з врахуванням рішення про коригування митної вартості), товар було випущено на митну територію України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням . умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листа) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документа, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).

Таким чином, до виключних повноважень митного органу належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в митного органу обґрунтованих сумнівів у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажом на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до частини третьої цієї статті у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України.

Разом з тим, судом встановлено, що усі основні документи, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів, тобто ті, які визначені у частинах 1-2 статті 53 Митного кодексу України, декларант позивача митному органу надав.

У спірному рішенні відповідач не вказує, які саме подані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості товару, тому надані позивачем документи на підтвердження митної вартості товару повністю її підтверджують.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Отже, висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі інформації з іншої митної декларації є протиправним.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 року у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд зауважує, що відсутність окремих документів про які зазначає відповідач, не є підставою для коригування вартості товару, оскільки такі документи не мали впливу на формування ціни за одиницю продукції, яка поставлялась та зафіксована у первинних документах.

Разом з тим, враховуючи положення частини 2 статті 53 МК України, документом, що підтверджує митну вартість товару, є рахунок-фактура (інвойс) та платіжна інструкція про перерахунок оплати за товар. Тому подані позивачем документи та їх дані підтверджували в повній мірі ціну товару.

Щодо наявної в митного органу інформації про вартість товару в розмірі 0,457 євро/шт., то Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.12.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства, а тому не наведення обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до Додаткової угоди № 9 від 30.06.2026 до Договору купівлі-продажу № 28/11 від 28.11.2025 сторонами було погоджено зміну ціни товару у розмірі 0,37 євро за штуку. Таким чином, митна декларація від 01.07.2026 відображає комерційні умови поставок, що діяли до зміни договірної ціни, а тому не може бути безпосередньо використана для оцінки поставки, здійсненої після набрання чинності новою ціною. На підтвердження зміни ціни та її застосування до поставок декларантом подано Додаткову угоду № 9 від 30.06.2026 та лист постачальника із поясненням причин зниження ціни.

Наведені у спірному рішенні доводи відповідача жодним чином не впливають на визначення митної вартості, оскільки в усіх поданих до митної декларації документах розбіжностей щодо вартості товару немає.

Щодо розбіжностей умов поставки, то суд погоджується з доводами позивача, що зазначена розбіжність обумовлена особливостями оформлення експортної декларації країни відправлення та не впливає ні на ціну товару, ні на складові митної вартості, оскільки і Гоща, і Рівне знаходяться на території України, а умови поставки DAP передбачають доставку товару продавцем до узгодженого місця призначення. Вказана відмінність має виключно технічний характер, не змінює комерційних умов поставки та не впливає на правильність визначення митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним, доводи, які зазначені відповідачем в оскаржуваному рішенні, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, які впливають на митну вартість товару.

Відповідач не навів в рішенні доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. В той же час, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

З урахуванням зазначеного, митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності щодо митної вартості товару, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар і була сплачена.

Приймаючи до уваги, що неподання позивачем витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, а наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі № 810/1479/16.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 КАС України, порушує права та законні інтереси позивача, є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Решта доводів та аргументів учасників справи судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті та не спростовують встановлені судом обставини справи.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 7073,22грн, сплачена відповідно до платіжної інструкції № 3908 від 04.08.2026, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2026/002146 від 01.08.2026 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2026/001314/1 від 01.08.2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-3" судовий збір у розмірі 7073,22грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 24 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маяк-3" (вул. Шевченка, буд. 81, с. Верхівськ, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35336, ЄДРПОУ/РНОКПП 33521351)

Відповідач - Львівська митниця (вул. Т. Костюшка, 1, м. Львів, Львівська обл., Львівський р-н, 79000, ЄДРПОУ/РНОКПП 43971343)

Суддя Т.О. Комшелюк