Ухвала суду № 140024539, 24.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

24 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/12934/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/12934/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якій позивач просить: 1) визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260-У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 10532,72 грн.; 2) зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області здійснити коригування даних інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 , шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску в сумі 10532,72 грн., яка стала підставою для формування вимоги від 13 лютого 2020 року №Ф-25373 51/2260-У.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12934/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Одночасно з позовом, 22 вересня 2026 року, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260-У про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 10 532,72 грн., яка перебуває на примусовому виконанні у ВП №80311401 та включена до зведеного ВП №80396425, до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260-У, виконання цього виконавчого документу на цей час триває, виконавцем вчиняються заходи, спрямовані на стягнення з ОСОБА_1 суми недоїмки на виконання цього виконавчого документу, який є предметом спору у цій справі. Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/12934/26, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, вказаною нормою визначено вичерпний перелік заходів забезпечення позову, які можуть застосовуватися адміністративними судами.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Предметом оскарження у даній справі є вимога Головного управління ДПС в Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260У.

Відповідно до приписів частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з частиною 5 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Матеріалами справи підтверджено, що вимога Головного управління ДПС в Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260У звернута контролюючим органом до примусового виконання на суму 10532,72 грн. та постановою старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Акіменко Е.В. від 20 лютого 2026 року ВП №80311401 відкрито виконавче провадження з виконання вимоги Головного управління ДПС в Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260У про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС заборгованості в розмірі 10532,72 грн.

Статтею 10 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Частиною 2 статті 34 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Правомірність чи неправомірність прийняття оскаржуваної вимоги Головного управління ДПС в Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260У буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, стверджувати на даний час про це неможливо. Тому, у разі встановлення протиправності оскаржуваної вимоги і задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про її скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї вимоги Головного управління ДПС в Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260У.

Наведене свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу вимоги Головного управління ДПС в Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260У може істотно ускладнити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, у разі задоволення цього позову, оскільки правові наслідки прийняття оскаржуваної вимоги настануть до прийняття рішення судом у даній справі.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС в Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260У до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/12934/26

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС в Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260У жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду даної справи.

Суд також врахував, що частиною 5 статті 35 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Відтак, обраний судом спосіб забезпечення позову не спричинить шкоди і відповідачу, оскільки у разі відмови у задоволенні позовних вимог про скасування вимоги Головного управління ДПС в Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260У, примусове виконання цього виконавчого документу продовжиться у порядку, встановленому Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Отже, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/12934/26 підлягає задоволенню.

Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-156, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/12934/26 - задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС в Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 13 лютого 2020 року №Ф-25373-51/2260У до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/12934/26.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС в Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000).

Третя особа: Автозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код 34987562, вул. Сердюка Ігоря, 43, м. Кременчук, Полтавська область, 39600).

Допустити ухвалу до негайного виконання.

Роз`яснити, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, а також суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя С.С. Сич