Рішення № 140024336, 24.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18814/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 23 червня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі-відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо належного виконання пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», які виразилися в обмеженні пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при здійсненні її перерахунку з 01 серпня 2021 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування та невиплати індексації пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року із застосуванням коефіцієнта збільшення, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», при здійсненні перерахунку пенсії на виконання пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 та у невиплаті доплати пенсії з 01.08.2021 року по 31.03.2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року на виконання пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію пенсії з 01 березня 2022 року із застосуванням коефіцієнта збільшення, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 у повному розмірі, одним платежем, суму заборгованості (недоплаченої частини пенсії), що виникла внаслідок перерахунку пенсії на виконання пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» за період з 01 серпня 2021 року по день фактичного проведення виплати пенсії в повному (новому) розмірі, без обмеження її максимальним розміром;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов`язавши Відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до суду звіт про повне фактичне виконання цього рішення у 30-денний строк з дня набрання ним законної сили;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 грн (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 (двадцять) коп.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтуваннях позовних вимог, позивач зазначає, що отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На його думку, пенсія підлягала перерахунку з 01 серпня 2021 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів».

Позивач указує, що після ухвалення рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/11008/25 Пенсійний фонд України повідомив Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про необхідність підготовки списку для перерахунку його пенсії. Служба зовнішньої розвідки України видала довідку від 10 листопада 2025 року № 357 про розмір грошового забезпечення, після отримання якої відповідач провів перерахунок пенсії. Позивач наголошує, що зазначений перерахунок проведено на підставі постанови № 144, а попереднє судове рішення стосувалося лише повідомлення про необхідність підготовки списку.

За твердженням позивача, під час перерахунку відповідач обмежив пенсію максимальним розміром, унаслідок чого фактично визначені до виплати суми є меншими за обчислений розмір пенсії. Зокрема, позивач посилається на те, що з 01 серпня 2021 року пенсію обчислено в розмірі 24 161,87 грн, однак обмежено сумою 18 540 грн, а з 01 березня 2026 року обчислений розмір становить 30 329,87 грн, тоді як до виплати визначено 25 950 грн. Позивач вважає таке обмеження протиправним, посилаючись, зокрема, на рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.

Крім того, позивач стверджує, що під час перерахунку відповідач не нарахував індексацію пенсії з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118. На думку позивача, неврахування цієї індексації вплинуло також на правильність визначення належних йому пенсійних виплат у подальших періодах. Позивач не погоджується з доводом відповідача про відсутність підстав для індексації через існування рішення у справі № 420/11008/25, оскільки цим рішенням не здійснювався перерахунок розміру його пенсії.

Позивач також посилається на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17 червня 2026 року № 33385-33941/Ч-02/8-1500/26, у якому зазначено, що за результатами перерахунку визначено доплату пенсії за період з 01 серпня 2021 року по 31 березня 2026 року в сумі 378 345,59 грн з урахуванням фактично виплачених сум. Позивач указує, що цю доплату йому не виплачено, та вважає посилання відповідача на порядок бюджетного фінансування недостатньою підставою для подальшої невиплати.

Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром та його бездіяльністю щодо нарахування і виплати індексації та доплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області заперечує проти позову та зазначає, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду щодо перерахунку пенсії за минулі періоди, оскільки її розмір був відомий йому під час отримання щомісячних виплат.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром відповідач посилається на статтю 2 Закону України № 3668-VI, яка, на його думку, залишається чинною та передбачає обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Також відповідач зазначає, що у 2026 році виплата пенсії здійснюється з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року № 1778.

Відповідач заперечує і право позивача на індексацію за постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118. Свою позицію обґрунтовує тим, що перерахунок пенсії проведено на виконання рішення суду у справі №420/11008/25, а тому підстав для нарахування заявленої індексації немає.

Стосовно доплати за попередній період відповідач зазначає, що її нараховано з урахуванням уже виплачених сум, а погашення заборгованості здійснюватиметься в межах відповідних бюджетних асигнувань. Вимогу про виплату всієї заборгованості одним платежем відповідач вважає необґрунтованою. З цих підстав просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

06 липня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву з додатками (вхід. №ЕС/75662/26).

09 липня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вхід. №ЕС/77702/26).

03 серпня 2026 року від позивача надійшла заява про додаткове обґрунтування правової позиції та долучення судової практики (вхід. №ЕС/87717/26).

11 серпня 2026 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вхід. №ЕС/91663/26).

14 серпня 2026 року від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання заяви про уточнення позовних вимог (вхід. ЕС/93058/26).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 14 серпня 2026 року про поновлення процесуального строку для подання заяви про зміну предмета позову та заяву ОСОБА_1 від 10 серпня 2026 року в частині нових позовних вимог, викладених у її пунктах 8, 9 і 10, а саме про визнання протиправними дій щодо включення доплати пенсії в сумі 378 345,59 грн до заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та про зобов`язання виключити цю суму із зазначеної заборгованості - залишено без розгляду.

Станом на 24 вересня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача та відповідача, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

Згідно протоколу за пенсійною справою №1508003722 від 2008 року, з 2008 року позивачу ОСОБА_1 , 1964 р.н., призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у розмірі 62 % грошового забезпечення (вислуга років 24).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/11008/25 Пенсійний фонд України зобов`язано повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про необхідність підготовки списку щодо позивача для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів». Зазначеним рішенням питання про розмір перерахованої пенсії, її індексацію та виплату доплати не вирішувалися.

Служби зовнішньої розвідки України від 10 листопада 2025 року № 357 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провело перерахунок пенсії позивача з 01 серпня 2021 року.

Головним управлінням Пенсійного фонду України 26.03.2026 року здійснено позивачу перерахунок пенсії з 01.08.2021 року, згідно якого основний розмір пенсії 62% грошового забезпечення склав 23 234,87 грн., підсумок пенсії (з надбавками) 24 161, 87 грн. та з урахуванням максимального розміру пенсії, розмір пенсії склав 18 540,00 грн.

Головним управлінням Пенсійного фонду України 26.03.2026 року здійснено позивачу перерахунок пенсії з 01.04.2026 року, згідно якого основний розмір пенсії 62% грошового забезпечення склав 23 234,87 грн., підсумок пенсії (з надбавками) 30 329,87 грн. та з урахуванням максимального розміру пенсії, розмір пенсії склав 25 950,00 грн.

Листом від 17 червня 2026 року № 33385-33941/Ч-02/8-1500/26 відповідач повідомив позивача, що сума доплати пенсії за період з 01 серпня 2021 року по 31 березня 2026 року з урахуванням фактично виплачених сум становить 378 345,59 грн. У цьому ж листі відповідач зазначив, що погашення заборгованості здійснюватиметься в межах бюджетних асигнувань, а підстав для нарахування індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118, підстави відсутні.

Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром та його бездіяльністю щодо нарахування і виплати індексації та доплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, визначені Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Як встановлено судом, позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII. Згідно з даними пенсійної справи її основний розмір визначено як 62 відсотки відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII передбачено перерахунок призначених за цим Законом пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» визначено підстави проведення перерахунку пенсій відповідної категорії осіб з 01.08.2021 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/11008/25 Пенсійний фонд України зобов`язано повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про необхідність підготовки списку щодо позивача для здійснення перерахунку за постановою № 144.

Зміст резолютивної частини зазначеного рішення свідчить, що ним не визначалися розмір пенсії позивача після перерахунку, правомірність застосування максимального обмеження та його право на індексацію за 2022 рік. Тому проведення організаційних дій після ухвалення рішення у справі № 420/11008/25 не усуває обов`язку територіального органу Пенсійного фонду України дотримуватися вимог законодавства при визначенні розміру пенсії.

На підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 10.11.2025 № 357 відповідач 26.03.2026 року провів перерахунок пенсії позивача з 01.08.2021 року. Отже, обов`язок провести перерахунок за постановою № 144 відповідач фактично реалізував. Предметом оцінки суду є правомірність визначеного за результатом цього перерахунку розміру пенсії та неврахування заявленої позивачем індексації.

Відповідач посилається на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, оскільки перерахунок стосується періоду з 01.08.2021 року, а пенсія є щомісячним платежем, розмір якого відомий її одержувачу.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що пенсія є періодичним платежем, а отримання відповіді на звернення до пенсійного органу саме по собі не завжди змінює момент, з якого особа повинна була дізнатися про порушення права. Отже, суд має встановлювати цей момент з огляду на конкретне порушення, що є предметом позову, а не лише на дату подальшого листування сторін.

У цій справі позивач оскаржує застосування максимального обмеження та неврахування індексації під час перерахунку, проведеного 26.03.2026 року. Раніше позивач не міг знати, який саме результат цього перерахунку визначить відповідач. Дата 01.08.2021 року є датою, з якої проведено перерахунок, а не датою його фактичного проведення.

Позов надійшов до суду 23.06.2026 року, тобто в межах шести місяців із дня проведення спірного перерахунку. За таких обставин доводи відповідача про пропуск строку звернення до суду суд відхиляє. При цьому питання строку звернення до суду слід відрізняти від питання періоду, за який належить обчислити можливу різницю пенсії після вирішення спору.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» встановлено положення про обмеження максимального розміру пенсій, призначених, зокрема, відповідно до Закону № 2262-XII. Саме на цю норму відповідач посилається як на підставу своїх дій.

Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII щодо обмеження пенсії максимальним розміром визнано такими, що не відповідають Конституції України.

У постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд розглянув питання співвідношення Закону № 2262-XII з урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України та статті 2 Закону № 3668-VI. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності колізії цих норм пенсійний орган не вправі застосовувати менш сприятливе для особи регулювання, яке відновлює обмеження пенсії, визнане неконституційним у положеннях спеціального закону.

Суд враховує цей висновок при вирішенні спору. Посилання відповідача лише на те, що стаття 2 Закону № 3668-VI формально залишається чинною, не спростовує необхідності вирішити колізію в її застосуванні до пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII.

З наданого протоколу перерахунку вбачається, що з 01.08.2021 року підсумковий розмір пенсії позивача визначено в сумі 24 161,87 грн, тоді як після застосування максимального обмеження до виплати визначено 18 540,00 грн.

За даними протоколу щодо виплати з 01.04.2026 року підсумковий розмір пенсії визначено в сумі 30 329,87 грн, тоді як її розмір з урахуванням максимального обмеження становив 25 950,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач фактично зменшив визначену за результатами перерахунку пенсію до встановленого ним максимального розміру.

Суд також оцінює посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Зазначена постанова регулює окремий порядок виплати пенсій у 2026 році та передбачає застосування коефіцієнтів до відповідних частин суми перевищення встановленого порогу. Відповідач повинен довести, яким саме способом ним визначено суму до виплати позивачу та яким розрахунком підтверджується застосування цієї постанови.

Наявний у матеріалах справи протокол містить підсумковий розмір пенсії 30 329,87 грн та розмір після врахування максимального обмеження рівно 25 950,00 грн. Визначення всієї пенсії до виплати на рівні десяти прожиткових мінімумів саме по собі не є розрахунком застосування коефіцієнтів до окремих частин суми перевищення за постановою № 1778. Тому посилання відповідача на цю постанову без належного розрахунку не спростовує встановленого факту застосування максимального обмеження.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача, перерахованої відповідно до постанови № 144, є протиправними. Належним способом захисту є зобов`язання відповідача визначити та виплатити пенсію за спірний період без такого обмеження, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» передбачено підвищення з 01.03.2022 року пенсій, призначених до 31.12.2021 року відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII, на умовах, визначених цією постановою.

Зазначене підвищення визначається за встановленою постановою базою. Тому розмір індексації не може встановлюватися лише шляхом множення всієї суми пенсійної виплати разом із надбавками на коефіцієнт, наведений позивачем; належний розрахунок має відповідати складу пенсії, передбаченому постановою № 118.

Постанова № 118 передбачає застосування відповідного підвищення також під час поновлення виплати й перерахунку пенсії, за винятком визначених нею перерахунків, які проводилися в період з 01.01.2021 року до 28.02.2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

При перевірці цього винятку суд відрізняє дату фактичного проведення перерахунку від дати, з якої визначено новий розмір пенсії. Матеріалами справи підтверджено, що спірний перерахунок проведено 26.03.2026 року з визначенням нового розміру пенсії з 01.08.2021 року. Саме по собі застосування перерахованого розміру за попередній період не підтверджує, що перерахунок проводився у проміжку, визначеному винятком постанови № 118.

Суд не приймає доводи відповідача про відсутність права на індексацію лише з тієї підстави, що раніше ухвалено рішення у справі № 420/11008/25. Зазначеним рішенням не проводився перерахунок розміру пенсії позивача та не вирішувалося питання її індексації. Воно стосувалося повідомлення про необхідність підготовки списку для подальших дій за постановою № 144.

Оскільки пенсію позивача призначено до 31.12.2021 року, а надані матеріали перерахунку не підтверджують нарахування підвищення за постановою № 118 з 01.03.2022 року, відповідач повинен довести наявність правової підстави для його незастосування.

За частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справі щодо протиправності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача.

Відповідач обґрунтував ненарахування індексації посиланням на попереднє судове рішення, проте наведені ним доводи не підтверджують застосування передбаченого постановою № 118 винятку та не спростовують права позивача на відповідне підвищення.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині нарахування та виплати індексації з 01.03.2022 року відповідно до постанови № 118, з урахуванням складових пенсії, установлених цією постановою, та раніше виплачених сум.

Стосовно вимоги зобов`язати відповідача виплатити всю заборгованість одним платежем суд виходить із наступного.

Листом від 17.06.2026 року відповідач повідомив позивачу, що за результатами проведеного перерахунку визначено доплату за період з 01.08.2021 року по 31.03.2026 року в сумі 378 345,59 грн з урахуванням фактично виплачених сум.

Водночас задоволення вимог щодо усунення максимального обмеження пенсії та нарахування індексації матиме наслідком визначення належного розміру пенсії за відповідні періоди. Сума різниці, що виникне за результатами виконання цього рішення, має обчислюватися з урахуванням фактично виплаченого та не обов`язково збігатиметься з доплатою, про яку зазначено у листі від 17.06.2026 року.

Первісна позовна вимога про виплату заборгованості одним платежем охоплює як уже визначену відповідачем доплату, так і можливу додаткову різницю після нового розрахунку, а також містить невизначену на день ухвалення рішення кінцеву дату - день фактичного проведення виплати в новому розмірі

Оскільки обов`язок виплатити різницю, що виникне внаслідок усунення максимального обмеження та нарахування індексації, уже охоплюється відповідними вимогами про перерахунок і виплату пенсії, повторне задоволення окремої вимоги в цій редакції створило б невизначеність обсягу присудженого.

Крім того, позивач не навів правової підстави для визначення судом саме одного платежу як обов`язкового способу виплати всіх сум, що будуть обчислені за результатом виконання рішення.

Відтак у задоволенні цієї окремої вимоги належить відмовити. При цьому така відмова не звільняє відповідача від обов`язку здійснити виплати, присуджені за іншими вимогами позову.

Щодо прохання позивача встановити судовий контроль суд зазначає, що відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.

Застосування такого заходу вирішується судом з урахуванням обставин конкретної справи. Сам факт заперечення відповідачем позову та посилання на бюджетне фінансування не доводять, що ухвалене у цій справі рішення не буде ним виконано. Установлених судом обставин недостатньо для зобов`язання відповідача подати звіт саме в запропонований позивачем тридцятиденний строк. Тому підстав для встановлення судового контролю на цій стадії суд не вбачає.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії, та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати в сумі 1331 грн. 20 коп. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром за результатами її перерахунку з 01 серпня 2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації пенсії з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію пенсії з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп. (одна тисяча триста тридцять одну гривню 20 копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.О. Cтефанов