Ухвала суду № 140024270, 24.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27643/26

УХВАЛА

24 вересня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову у справі №420/27643/26 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою від 09.09.2026 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовлено.

Ухвалою від 09.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України

22.09.2026 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, а саме: Постанов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 27.07.2026 року № 88, № 89, № 90, № 91, № 92, № 93 про накладення штрафів на загальну суму 204 000,00 грн, які перебувають на примусовому виконанні у Хаджибейському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчих проваджень № №81988323; 82000533; 820035555; 82003583 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 420/27643/26;

- заборонити Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області вчиняти дії, спрямовані на виконання Постанов №88,89,90,91,92,93 від 27.07.2026 року про накладення штрафів.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач звернув оскаржувані постанови до примусового виконання до Хаджбейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі ОМУМЮ України.

В цифровий застосунок ДІЯ позивачу надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження №82000533 від 18.09.2026 року та постанова про арешт коштів боржника №82000533 від 18.09.2026року старшого державного виконавця Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В межах вказаного виконавчого провадження накладено арешт на банківський рахунок позивача в АТ КБ «Приватбанк», який використовується ним для здійснення підприємницької діяльності.

19 вересня 2026 року банком автоматично списано наявні на рахунку кошти в сумі 4579,13 грн. за виконавчим провадженням №81988323.

Отже, наразі рахунок позивача як підприємця заблоковано, тим самим повністю паралізовано підриємницьку діяльність позивача. Що вже позначилося на фінансовій складовій підприємця, оскільки позивач не може здійснювати торгівлю товару та його закупівлю, а звідси і заробляти кошти для подальшої сплати податків до бюджету та податків до пенсійного фонду.

Невжиття заходів забезпечення позову в умовах відкритого виконавчого провадження та арешту рахунків зробить неможливим ефективний захист прав позивача, оскільки на момент винесення рішення суду господарську діяльність ФО-П вже буде знищено, а кошти стягнуто.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зауважує, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частини 3 статті 150 КАС України ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

При розгляді клопотання про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов`язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня та 30 вересня 2019 року у справах № 826/10936/18, № 420/5553/18 відповідно.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із частиною 1 статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом є виконавчими документами.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема які долучені до клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, державним виконавцем Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавчі провадження №№81988323, 82000533, 820035555, 82003583 з виконання постанов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 27.07.2026 року № 88, № 89, № 90, № 91, № 92, № 93 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафів в загальному розмірі 204000,00 грн.

Також державним виконавцем в межах виконавчого провадження накладено арешт коштів боржника, зокрема, на банківський рахунок позивача в АТ КБ «Приватбанк», який використовується ним для здійснення підприємницької діяльності.

На переконання суду, обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 18 серпня 2022 року у справі №240/33456/21.

Враховуючи те, що позивач оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, яке на даний час звернуто до примусового виконання в частині стягнення штрафу, а вирішення спору по суті може підтвердити чи спростувати підставність такого стягнення, з метою забезпечення можливості ефективного захисту або поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає, що наявні підстави для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення можливо порушених інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише спрямована на виконання вимог статті 2 КАС України, на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та має тимчасовий характер - до вирішення спору по суті.

Таким чином, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову обставини вказують на наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених п.5 ч.1 ст. 151 КАС України, а тому подане позивачем клопотання суд вважає за можливе задовольнити частково.

Керуючись ст. 7, 150, 151, 154, 167, 242, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №420/27643/26 задовольнити частково.

Зупинити стягнення на підставі постанов Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 27.07.2026 року № 88, № 89, № 90, № 91, № 92, № 93 про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафів за п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», в межах виконавчих проваджень №№81988323, 82000533, 820035555, 82003583, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/27643/26.

В іншій частині заяви відмовити.

Копію ухвали для виконання направити старшому державному виконавцю Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Філімонову Олександру Ігоревичу (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд.10А, код ЄДРПОУ 41405463), а також до відома учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Самойлюк Г.П.