Рішення № 140023298, 24.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року справа № 320/24085/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяви адвоката Кононенко Олени Сергіївни про розподіл судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвотекс» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвотекс» з позовом до Київської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 15.06.2023 № UA100180/2023/000026/2;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2023 № UA100180/2023/0000226.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 15.06.2023 № UA100180/2023/000026/2.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2023 № UA100180/2023/0000226.

Стягнуто з Київської митниці (місцезнаходження: 03124, м.Київ, бул. Гавела Вацлава, буд. 8-А, ідентифікаційний код ВП 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвотекс» (місцезнаходження: 02095, м.Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9 (літера А), оф.369, ідентифікаційний код 41151410) судовий збір у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім грн. 00 коп.).

06.02.2025 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, подану через підсистему "Електронний суд" 05.02.2026, посилаючись на те, що справа є незначної складності та типовою, розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного провадження, а обсяг та зміст позовної заяви є незначним.

04.03.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача - адвоката Кононенко Олени Сергіївни про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, подану через підсистему "Електронний суд" 28.02.2025, в якій представник позивача просить суд присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю ««ІНВОТЕКС» (код ЄДРПОУ 41151410) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бул. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555).

Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2025, представником Київської митниці подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2025. Витребувано із Київського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 320/24085/23.

09.06.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача -адвоката Кононенко Олени Сергіївни від 28.01.2025 про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, подану через канцелярію суду нарочно, в якій представник позивача просить суд присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю ««ІНВОТЕКС» (код ЄДРПОУ 41151410) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бул. Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555).

Супровідним листом Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 вих.№03-37/954/26 на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 Київський окружний адміністративний суд направив адміністративну справу №320/24085/23 до Шостого апеляційного адміністративного суду.

22.01.2026 матеріали адміністративної справи №320/24085/23 зареєстровані у Шостому апеляційному адміністративному суді.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026 призначено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2026 направлено справу №320/24085/23 до Київського окружного адміністративного суду для розгляду заяви про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, поданої представником позивача. Встановлено Київському окружному адміністративному суду строк для розгляду заяви про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, поданої представником позивача - не пізніше десяти днів з дня отримання справи, після чого направити справу №320/24085/23 до Шостого апеляційного адміністративного суду для розгляду апеляційної скарги.

24.08.2026 матеріали адміністративної справи надійшли на адресу суду.

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О. перебувала у щорічній відпустці з 24.08.2026 по 03.09.2026.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для надання заперечень щодо заяв представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвотекс» про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу від 28.01.2025, направлену засобами поштового зв`язку на адресу суду та відповідача 29.01.2025 та від 28.02.2025, подану через підсистему "Електронний суд".

10.09.2026 канцелярією суду зареєстровано клопотання представника відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, мотивуючи клопотання тим, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Вирішуючи заяви представника позивача від 28.01.2025 та від 28.02.2025 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, вказана вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17, а також підтверджена Великою Палатою Верховного Суду в пункті 53 додаткової постанови від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 143 якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача перед адвокатом зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 76397938).

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Отже суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 07.07.2023 між Адвокатським бюро "Олени Кононенко" (Бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інвотекс (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги №07/07/23, за умовами якого адвокатське бюро зобов`язалося надати клієнту правову допомогу, зокрема, щодо надання усних і письмових консультацій, висновків, правової інформації і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій, заперечень, пояснень) та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову, пояснень та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництво та захист інтересів клієнта в судах під час здійснення адміністративного судочинства (т.1, а.с.22-25).

Відповідно до пункту 3.1 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін.

07.07.2023 між сторонами була підписана Додаткова угода №1 до договору про надання правової допомоги №07/07/23 від 07.07.2023, в якій сторони погодили вартість юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правової допомоги на підставі договору №07/07/23 про надання правової допомоги від 07.07.2023 (т.1, а.с.207-208).

Позивач долучив до матеріалів справи копію акту наданих послуг від 28.12.2023, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 20000,00 грн.

В акті вказано, що Бюро було надано позивачу послуги із здійснення представництва інтересів товариства з обмеженою відповідальністю Інвотекс по справі №320/24085/23, а саме: підготовка та подання до Київського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнати протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 15.06.2023 №UA100180/2023/000026/2; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.06.2023 №UA100180/2023/000226; письмового підтвердження; клопотання про витребування доказів; відповіді на відзив. Всього підготовлено 4 документи. Сума послуг 20000,00 грн.

В якості доказів сплати правничої допомоги на суму 20000,00 грн. позивач надав платіжну інструкцію від 22.08.2023 №4220, відповідно до якої позивач перерахував АБ "Олени Кононенко" суму за послуги адвокатського бюро у розмірі 20000,00 грн. (т.1, а.с.212).

У клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від 10.09.2026 представник відповідача зазначив, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на оплату послуг адвоката не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. З огляду на надані позивачем документи, незначну складність та типовість адміністративної справи, розгляд справи у порядку спрощеного провадження, обсяг та зміст позовної заяви, Київська митниця вважає за доцільне зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Суд наголошує, що розглядаючи заяву про розподіл судових витрат, та вирішуючи її по суті, суд має детально визначити чи підтверджуються вони документально та чи є такі витрати співмірними зі складністю справи та здійсненими стороною діями під час розгляду спору.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника сторони за договором. При цьому, надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зазначено у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони.

Отримавши позитивне вирішення спору на свою користь під адвокатським супроводом, особа не позбавлена права виплатити на користь адвоката будь-які суми, що визнає за необхідне та можливе для себе, однак безумовно компенсувати їх в повному обсязі за рахунок суб`єкта владних повноважень, як відповідача, не на користь якого ухвалене рішення, суд не зобов`язаний. Навпаки, обов`язком суду є перевірка співмірності та неминучості таких витрат для особи.

Суд бере до уваги складність справи (справа не значної складності, розгляд якої здійснювався у порядку письмового провадження), характер спору, кількість підготовлених процесуальних документів, тривалість розгляду справи, відсутність у справі складних фактичних та правових питань, обсяг виконаних робіт під час розгляду справи судом першої інстанції, та дійшов висновку про наявність підстав для зменшення загальної суми заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 20000 грн до 5000 грн, яка відповідає встановленим процесуальним законом критеріям, є розумною, співмірною, а витрати реальними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвотекс» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, заяви адвоката Кононенко Олени Сергіївни про ухвалення додаткового рішення підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Заяви представника позивача адвоката Кононенко Олени Сергіївни від 28.01.2025 та від 28.02.2025 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/24085/23 - задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвотекс» (місцезнаходження: 02095, м.Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9 (літера А), оф.369, ідентифікаційний код 41151410) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ідентифікаційний код ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Кушнова А.О.