Ухвала суду № 140023236, 23.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2026 року Київ № 320/36260/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

в с т а н о в и в:

До суду 10.09.2026 через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом (зареєстрований 11.09.2026) до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «С» від 12.02.2026 № 1100424024, яким ОСОБА_1 нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 918 757,03 грн;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві форми «Ф» від 12.05.2026 № 0019485-1306-2615 про сплату податкового боргу у сумі 918 757,03 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.05.2026 № 0019485-1306-2615 про опис майна ОСОБА_1 у податкову заставу.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає, що у позовній заяві позивачем заявлено про поновлення строку звернення до суду, проте не подано відповідної заяви.

У силу вимог статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

У той же час, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення передбачені статтею 167 цього Кодексу, і мають відповідати їй.

Разом із тим, у силу вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Стаття 160 Кодексу регулює вимоги до позовної заява, яка має відповідати положенням цієї статті, та в якій не міститься жодного положення щодо того, що в позовній заяві окрім викладу вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування, можливо заявляти будь-які клопотання (заяви) тощо.

У той же час, положеннями частини п`ятої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Позивачем вказані вимоги процесуального закону залишені поза увагою.

За нормами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За таких обставин, суд уважає, що податкові повідомлення-рішення можуть бути оскаржені до суду у строки, передбачені частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доказів того, що контролюючий орган не надсилав позивачу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивачем не надано.

Відповідно до частин першої-другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої, частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір передбачено», що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позовна заява містить вимоги майнового (визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги) та немайнового (визнання протиправними та скасування рішення про опис майна у податкову заставу) характеру.

На підтвердження сплати збору позивачем надано квитанцію від 01.09.2026 № 863В-RESM-7YTE про сплату 7355,00 грн (із урахуванням коефіцієнта 0,8 оскільки позов подано в електронній формі).

Втім, окрім оскарження ППР від 12.02.2026 № 1100424024, яким позивачу нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 918 757,03 грн, ОСОБА_1 також оскаржує і вимогу від 12.05.2026 № 0019485-1306-2615 про сплату податкового боргу у сумі 918 757,03 грн, за яку також слід було сплатити судовий збір.

Натомість, ураховуючи загальну ціну позову з урахуванням оскаржуваного ППР та вимоги про сплату боргу, що становить 1837514,06 грн та граничної межі сплати збору (не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), позивач мав сплатити 13312,00 грн за вимоги майнового характеру, а також 1064,96 грн за вимогу немайнового характеру (рішення про опис майна).

Таким чином, за вимогу майнового характеру слід доплатити 5957,00 грн (13312,00 грн - 7355,00 грн), а за вимогу немайнового 1064,96 грн, що разом становить 7021,96 грн.

За таких обставин позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що перешкоджає відкриттю провадження у справі.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів;

- оригіналу документа про доплату судового збору в сумі 7021,96 грн.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати (видати) позивачу (його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Леонтович А.М.