Ухвала суду № 140023116, 24.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 вересня 2026 року № 320/33666/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМЕН Ю.М.», про визнання протиправними та скасування розпорядження, визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Київського міського голови, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМЕН Ю.М.», в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Київського міського голови від 20.08.2025 № 690 «Про внесення змін до Переліку окремих елементів благоустрою комунальної власності для розміщення на них тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, автоматів з продажу товарів (послуг), вендингових автоматів, поштоматів» у частині включення до Переліку (додатка) позиції № 680: Святошинський район, вулиця Академіка Палладіна, 22, площею 30 кв.м.;

- визнати протиправним та скасувати Паспорт прив`язки тимчасової споруди № 08924-СВ.11235.937 від 11.02.2026, виданий Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо розміщення тимчасової споруди за адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Академіка Палладіна, 22, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:061:0024;

- визнати протиправними дії Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з організації та проведення електронного аукціону з передачі в оренду окремого елемента благоустрою за адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Академіка Палладіна, 22, площею 30 кв.м (лот № СВ-ТС-000055), результати якого оформлено протоколом про результати електронного аукціону № LLE001-UA 20260225-55574, сформованим 05.03.2026.

Ухвалою суду від 04.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також позивачем було подано до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просить:

1. Забезпечити доказ шляхом заборони Комунальному підприємству «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариству з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМЕН - Ю.М.» та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо цього доказу, а саме: будь-які земляні, бетонні, демонтажні та інші будівельні роботи, що призводять до руйнування, переміщення, приховування або зміни залишків фундаменту нежитлової будівлі (магазину) літ. А, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:061:0024 (м. Київ, Святошинський район, вул. Доброхотова Академіка, 17-Б; в оскаржуваних актах це місце позначено як «проспект Академіка Палладіна, 22»).

2. Зобов`язати Комунальне підприємство «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМЕН - Ю.М.» забезпечити безперешкодний доступ до зазначених залишків фундаменту судовому експерту або спеціалісту, залученому за ухвалою суду.

3. У разі якщо суд визнає за потрібне провести огляд доказу за місцем його знаходження з фотофіксацією та складенням протоколу в межах, визначених пунктом 4.5 цієї заяви.

Позивач просить забезпечити речовий доказ залишки капітального фундаменту (цоколя) нежитлової будівлі (магазину) літ. А загальною площею 52,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1338332980000), що збереглися на місці її демонтажу на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:061:0024 (м. Київ, Святошинський район, вул. Доброхотова Академіка, 17-Б), а також фактичний стан місця розміщення тимчасової споруди, встановленої на цих залишках на підставі Паспорта прив`язки тимчасової споруди № 08924 СВ.11235.937 від 11.02.2026.

Позивач зазначає, що не визнає правильності адресного позначення спірного місця, застосованого в оскаржуваних актах («вулиця Академіка Палладіна, 22» у розпорядженні Київського міського голови від 20.08.2025 № 690; «проспект Академіка Палладіна, 22» у Паспорті прив`язки, протоколі аукціону та договорі оренди), і безпідставність цього позначення є однією з підстав позову. Тому місце знаходження доказу ідентифіковано за кадастровим номером земельної ділянки 8000000000:75:061:0024, якій згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 08.05.2025 № НВ-9962405442025 відповідає адреса вул. Доброхотова Академіка, 17б.

Обставинами, для підтвердження яких потрібен цей доказ, позивач вказує, що оскаржує розпорядження Київського міського голови від 20.08.2025 № 690 у частині позиції № 680, Паспорт прив`язки тимчасової споруди № 08924-СВ.11235.937 від 11.02.2026 та дії Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» з організації та проведення електронного аукціону (лот № СВ ТС-000055) та тимчасову споруду встановлено на спірному місці та введено в експлуатацію в липні 2026 року.

Зазначений доказ, на думку позивача, підтверджує обставини, які входять до предмета доказування у цій справі:

1) спірне місце не було і не є вільним окремим елементом благоустрою комунальної власності, оскільки зайняте залишками капітальної будівлі, право власності на яку зареєстровано за позивачем;

2) тимчасову споруду розміщено на капітальному фундаменті, тоді як за абзацом першим частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіону від 21.10.2011 № 244, тимчасова споруда встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту;

3) фактичне місце розміщення тимчасової споруди збігається з місцем розташування демонтованої будівлі позивача та перебуває в межах земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:061:0024;

4) схема розміщення тимчасової споруди, що є складовою Паспорта прив`язки, не відображає наявних на місці залишків фундаменту та планувальних обмежень, хоча абзац п`ятий пункту 1.4 та пункт 1.8 Порядку № 244 цього вимагають;

5) фактичне використання тимчасової споруди (заклад громадського харчування з літнім майданчиком) не відповідає цільовому призначенню, визначеному Паспортом прив`язки, продажу товарів широкого вжитку, а розміщене поряд зі спорудою обладнання не передбачене схемою розміщення (у Паспорті прив`язки площу додаткового обладнання зазначено 0,00 кв.м).

Позивач припускає, що засіб доказування може бути втрачений, оскільки частину доказу вже втрачено: роботами, виконаними у період з квітня по липень 2026 року (монтаж тимчасової споруди, влаштування покриття та мощення прилеглої території), залишки фундаменту частково перекрито, а доступ до них обмежено; у споруді станом на 18.09.2026 діє заклад громадського харчування; протягом усього строку розгляду справи триватиме господарське використання місця, що передбачає виконання робіт з улаштування покриття, підключення до інженерних мереж та благоустрою прилеглої території; будь-які земляні, бетонні або демонтажні роботи на цьому місці призведуть до незворотного знищення або зміни залишків фундаменту, відновити які згодом буде неможливо; залишки фундаменту перебувають на відкритій території, не охороняються позивачем і не перебувають у його фактичному володінні.

Позивач вказує, що зволікання з фіксацією стану цього речового доказу може призвести до остаточної втрати можливості встановити обставини, зазначені в розділі 2 цієї заяви, засобами, іншими ніж дослідження безпосередньо на місці.

Ухвалою суду від 22.09.2026 заяву про забезпечення доказів призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.09.2026.

Представник заявниці та представник Київського міського голови подали до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник Київського міського голови у своєму клопотанні також зазначив, що позивачем не доведено протиправність відповідачів у справі № 320/33666/26, позовні вимоги є необґрунтованими, у зв`язку з чим заява про забезпечення доказів не підлягає задоволенню. Вважає, що п. п. 1, 2 заяви про забезпечення доказів не стосуються предмету спору у справі, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

Представниця Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради просила розглянути заяву позивачки на розсуд суду.

Від представника КП "КИЇВ.ПРОЗОРО" виконавчого органу Київської міської ради та третьої особи будь-які заяви по суті поданої заяви до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Згідно ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язанням вчинити певні дії щодо доказів.

Згідно з п.4-5 ч.1 ст.116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Всупереч зазначеним нормам, позивачем у заяві не були наведені обставини, які свідчать про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, а також мета, задля якої необхідно їх забезпечити.

Суд зазначає, що в цій справі позивачка оскаржує:

- розпорядження Київського міського голови від 20.08.2025 № 690 «Про внесення змін до Переліку окремих елементів благоустрою комунальної власності для розміщення на них тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, автоматів з продажу товарів (послуг), вендингових автоматів, поштоматів» у частині включення до Переліку (додатка) позиції № 680: Святошинський район, вулиця Академіка Палладіна, 22, площею 30 кв.м.;

- паспорт прив`язки тимчасової споруди № 08924-СВ.11235.937 від 11.02.2026, виданий Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), щодо розміщення тимчасової споруди за адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Академіка Палладіна, 22, на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:061:0024;

- дії Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з організації та проведення електронного аукціону з передачі в оренду окремого елемента благоустрою за адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Академіка Палладіна, 22, площею 30 кв.м (лот № СВ-ТС-000055), результати якого оформлено протоколом про результати електронного аукціону № LLE001-UA 20260225-55574, сформованим 05.03.2026.

У заяві про забезпечення доказів, позивачка зазначає, що просить забезпечити речовий доказ, а саме: залишки капітального фундаменту (цоколя) нежитлової будівлі (магазину), що збереглися на місці демонтажу, а також фактичний стан місця розміщення тимчасової споруди, встановленої на цих залишках на підставі Паспорта прив`язки тимчасової споруди №08924 СВ.11235.937 від 11.02.2026.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 96 КАС України, речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи.

Суд зазначає, що визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів у справі є завданням підготовчого провадження у справі.

При цьому, позивачкою не зазначено, які саме обставини, що мають значення для справи, можуть бути встановлені на підставі чи за допомогою залишків фундаменту магазину, про які вона зазначає у своїй заяві та вважає речовим доказом, з огляду на предмет позову у цій справі.

Позивачка, у порушення вимог ст. 114, 116 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначила обставин, що дають підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Обставини, які, на думку заявниці, вказують на необхідність застосування механізму забезпечення доказів полягають у тому, щоб зберегти залишки фундаменту нежитлової будівлі (магазину) літ. А, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:061:0024 (м. Київ, Святошинський район, вул. Доброхотова Академіка, 17-Б, що фактично підміняє поняття забезпечення позову.

Суд зазначає, що такі обставини не свідчать про необхідність забезпечення доказів в порядку статті 114 КАС України.

Суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.

З наданих до заяви про забезпечення доказів фотографій судом не вбачається проведення будь-яких будівельних чи демонтажних робіт фундаменту, які б давали підстави вважати, що його буде втрачено. При цьому, позивачка сама вказує, що на місці її магазину вже стоїть тимчасова споруда, яку введено в експлуатацію та заклад розпочав свою роботу.

Такий спосіб забезпечення доказів як зобов`язання Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЕНОМЕН - Ю.М.» забезпечити безперешкодний доступ до зазначених залишків фундаменту судовому експерту або спеціалісту, залученому за ухвалою суду взагалі позивачкою необґрунтований, оскільки судом не ухвалювалось рішення щодо проведення експертизи чи залучення спеціаліста.

Таким чином, подана заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.

Виходячи зі змісту поданої позивачкою заяви про забезпечення доказів у справі та не наведення позивачем жодних доводів на його обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість даної заяви про забезпечення доказів, оскільки позивачем не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому, в розумінні приписів ч. 1 ст. 114 КАС України.

Згідно ст. 117 КАС України ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно, отже для її постановлення суд має отримати достатні підстави та аргументи, що узгоджуються із положеннями ч. 1 ст. 114 Кодексу.

У своєму клопотанні заявниця не навела обґрунтованих доводів з приводу необхідності вжиття саме таких заходів забезпечення доказів та не надала доказів неможливості або ж ускладнення надання таких доказів в майбутньому.

Суд зауважує, що заява позивачки про забезпечення доказів не містить обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення доказів, зокрема, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 114 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів по справі.

Керуючись статтями 114, 116, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Діска А.Б.