Рішення № 140023098, 24.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Київ Справа №320/4453/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) м. Київ про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Представник позивача звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Музиченко О.В. від 29.09.2025 № 81073941 про відмову у проведенні державної реєстрації права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

- Зобов?язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно об`єкту нерухомості, а саме, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 48,3 кв. м, житловою площею 42.9кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом десяти днів, з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що до 2008 року постійно проживала на території України, після чого у зв`язку із сімейними обставинами виїхала до Республіки Білорусь, де у подальшому набула громадянство цієї держави. Належний їй на праві власності житловий будинок розташований на території Донецької області, яка є тимчасово окупованою, у зв`язку з чим позивачка позбавлена можливості особисто прибути за місцем знаходження нерухомого майна та звернутися до відповідних органів державної влади України.

Позивачка вказує, що 8 листопада 2023 року оформила нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважила свого сина ОСОБА_2 представляти її інтереси в органах, установах та організаціях, зокрема з питань, пов`язаних з експлуатацією та обслуговуванням належного їй житлового будинку, а також представляти її інтереси в судах та вчиняти інші необхідні дії.

23 вересня 2025 року представник позивачки звернувся до відповідача із заявою про державну реєстрацію права власності на житловий будинок. До заяви було додано, зокрема, договір купівлі-продажу від 19 серпня 1999 року, технічний паспорт, паспорт позивачки з нотаріально засвідченим перекладом та довіреність від 8 листопада 2023 року.

Позивачка вважає, що державний реєстратор неправильно витлумачив зміст довіреності та безпідставно дійшов висновку про відсутність у її представника необхідних повноважень. На її думку, довіреність є письмовим документом, що підтверджує повноваження представника, а її положення не містять заборони на звернення до органів державної влади, розташованих за межами Донецької області.

Також позивачка посилається на те, що належний їй житловий будинок знаходиться на тимчасово окупованій території, а доступ до архівів бюро технічної інвентаризації, у яких зберігалися реєстраційні справи на об`єкти нерухомого майна, відсутній. На її переконання, зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення її можливості реалізувати право власності та отримати відповідну компенсацію за зруйноване житло.

Позивачка вважає рішення державного реєстратора протиправним, таким, що порушує її право власності та перешкоджає реалізації права на державну реєстрацію речового права, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Так, відповідач зазначає, що 23 вересня 2025 року представником позивачки ОСОБА_2 було подано заяву про державну реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Для проведення державної реєстрації було подано договір купівлі-продажу від 19 серпня 1999 року, довіреність від 8 листопада 2023 року з нотаріально засвідченим перекладом, технічний паспорт та паспорт позивачки з нотаріально засвідченим перекладом.

Відповідач зазначає, що під час розгляду заяви державним реєстратором було встановлено, що довіреністю № 1-1571 від 8 листопада 2023 року ОСОБА_2 уповноважено представляти інтереси ОСОБА_1 в усіх органах, установах та організаціях Донецької області, тоді як державну реєстрацію права власності заявник просив провести через Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради.

У зв`язку з цим відповідач вважає, що державний реєстратор правомірно відмовив у проведенні державної реєстрації права власності на підставі частини восьмої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки заявлене речове право має відповідати законодавству та поданим для державної реєстрації документам.

Крім того, відповідач звертає увагу на порядок проведення державної реєстрації речових прав та зазначає, що державна реєстрація проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Відповідач також зазначає, що державні реєстратори є надавачами адміністративних послуг та не мають майнової зацікавленості щодо прав на відповідний об`єкт нерухомого майна, у зв`язку з чим просить не покладати на Департамент судові витрати.

За результатами розгляду справи відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 є громадянкою Республіки Білорусь.

08.11.2023 ОСОБА_1 видано довіреність № 1-1571, якою ОСОБА_2 уповноважено представляти її інтереси.

23.09.2025 Дрєвін Сергій Іванович, як представник ОСОБА_1 , звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявою про державну реєстрацію права власності на закінчений будівництвом об`єкт нерухомого майна - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Для проведення державної реєстрації права власності представником позивачки подано договір купівлі-продажу від 19.08.1999 № 1246, довіреність від 08.11.2023 № 1-1571 з нотаріально засвідченим перекладом, технічний паспорт та копію паспорта ОСОБА_1 з нотаріально засвідченим перекладом.

За результатами розгляду заяви державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Музиченко Оленою Володимирівною 29.09.2025 прийнято рішення № 81073941 про відмову у проведенні державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок.

Із вказаного рішення вбачається, що підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій є: документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса, а саме: Згідно пунктів 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон), державний реєстратор встановлює відповідальність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майна та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. Заявником (уповноваженою особою) подано заяву про державну реєстрацію прав (щодо права власності) на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Заява подана до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ, через Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ. Проте, згідно поданої разом з заявою довіреності №1-1571 від 08.11.2023, Дрєвіна Ганна уповноважує Дрєвіна Сергія Івановича бути її представником у всіх органах, установах і організаціях Донецької області. Частиною 8 статті 18 Закону встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Не погоджуючись із рішенням державного реєстратора від 29.09.2025 №81073941, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; виконання вимог, визначених статтею 27-2 цього Закону, - у разі державної реєстрації спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості (крім випадків автоматичної реєстрації такого права згідно із законом); наявність факту застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав; наявність дозволу органу опіки та піклування на відмову від права власності на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, власником якого є малолітня дитина або неповнолітня особа, або на внесення такого майна до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу.

Перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій або електронній формі разом з оригіналами документів або належно завіреними їх копіями (зокрема електронними копіями відповідних документів, поданих у паперовій формі), необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування). Заява та документи в електронній формі подаються з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Пунктами 7-9 частиною першої статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі подання заяви уповноваженою на те особою державним реєстратором встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, нотаріально посвідчена довіреність (крім проведення реєстраційних дій за заявою уповноваженої особи державного органу, органу місцевого самоврядування), довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави, або відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про особу, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи.

Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Водночас частиною першою статті 24 зазначеного Закону визначено вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 24 Закону передбачено, що підставою для відмови є подання заяви про державну реєстрацію прав неналежною особою.

Пунктом 9 частини першої статті 24 цього Закону також передбачено таку підставу для відмови, як подання документів до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса.

Аргументи учасників справи та висновки суду.

Позивачка в обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48,3 кв. м, житловою площею 42,9 кв. м.

23.09.2025 ОСОБА_2 , діючи як представник Дрєвіної Ганни Володимирівни, звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок.

Для проведення державної реєстрації права власності представником позивачки подано договір купівлі-продажу від 19.08.1999 № 1246, довіреність від 08.11.2023 № 1-1571 з нотаріально засвідченим перекладом, технічний паспорт та копію паспорта Дрєвіної Ганни Володимирівни з нотаріально засвідченим перекладом.

Позивачка вважає рішення державного реєстратора від 29.09.2025 № 81073941 про відмову у проведенні державної реєстрації права власності протиправним, оскільки подані документи підтверджують її право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, а її представник мав необхідні повноваження для звернення із відповідною заявою.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що державним реєстратором під час розгляду заяви встановлено, що довіреністю від 08.11.2023 № 1-1571 ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 бути її представником у всіх органах, установах і організаціях Донецької області, тоді як заява про державну реєстрацію права власності була подана до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради. У зв`язку з цим відповідач вважає, що представник не мав належних повноважень на звернення до Департаменту та що рішення про відмову у проведенні державної реєстрації є правомірним.

Судом встановлено, що 08.11.2023 ОСОБА_1 видано довіреність № 1-1571, якою ОСОБА_2 уповноважено бути її представником у всіх органах, установах і організаціях Донецької області з питань, пов`язаних з експлуатацією та обслуговуванням належного їй майна - житлового будинку, розташованого за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, село Пантелеймонівка, вулиця Степова, будинок № 19, а також вчиняти інші дії, визначені довіреністю.

Зі змісту довіреності вбачається, що представнику, серед іншого, надано повноваження представляти інтереси довірительки у компетентних органах, установах та організаціях, робити заяви, отримувати необхідні довідки та інші документи, а також виконувати всі інші дії і формальності, пов`язані з виконанням доручення.

Таким чином, при визначенні обсягу повноважень представника суд вважає необхідним виходити зі змісту довіреності в цілому, враховуючи як предмет доручення, так і сукупність наданих представнику повноважень.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі подання заяви уповноваженою особою державний реєстратор встановлює обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи.

Отже, державний реєстратор був зобов`язаний встановити дійсний обсяг повноважень Дрєвіна Сергія Івановича шляхом оцінки змісту довіреності від 08.11.2023 № 1-1571 у її сукупності.

Суд не погоджується з висновком державного реєстратора про те, що зазначена довіренність не надає повноважень представнику на звернення до органу державної реєстрації прав, розташованого у місті Києві.

Із змісту довіренності вбачається, що формулювання "бути моїм представником у всіх органах, установах і організаціях Донецької області" стосується питань, пов`язаних з експлуатацією та обслуговуванням належного довірителю майна.

Водночас, надалі по тексту довіреності інші повноваження, зокрема, і щодо представництва інтересів довірительки у будь-яких компетентних органах не містять вкзавки на територіальну приналежність таких до Донецької області.

Отже відповідач поверхнево дослідив зміст довіренності.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України суд при розгляді справ щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень перевіряє, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що державним реєстратором неправильно визначено обсяг повноважень представника позивачки, унаслідок чого безпідставно відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності.

У зв`язку з наведеним оскаржуване рішення не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Судом встановлено, що позивачкою для проведення державної реєстрації права власності подано договір купівлі-продажу від 19.08.1999 № 1246, довіреність від 08.11.2023 № 1-1571, технічний паспорт та документ, що посвідчує особу власниці.

Фактично відповідач не здійснював розгляд заяви по суті через переконання щодо її подання неуповноваженим представником.

Суд враховує правову позицію, що міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17 та від 27 вересня 2021 року у справі № 380/8727/20, відповідно до якої у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому особою дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

За таких обставин суд вважає за необхідне зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вирішити питання про державну реєстрацію прав згідно заяви № 69048603 від 23.09.2025, з урахуванням правової оцінки суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

За частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно, сплачений позивачем судовий збір 2422,40 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 255 КАС, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Музиченко Олени Володимирівни від 29 вересня 2025 року № 81073941 про відмову у проведенні державної реєстрації прав.

3. Зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вирішити питання про державну реєстрацію прав згідно заяви № 69048603 від 23.09.2025, з урахуванням правової оцінки суду.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн 00 коп.

5.Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідач: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04050, м. Київ, вул. Студентська, 5-7А, код ЄДРПОУ 40452947).

Суддя Сас Є.В.