Рішення № 140023026, 24.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р. справа № 300/3477/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Тодарчук Тетяна Володимирівна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в особі управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради, третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, в якому просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати протиправними та скасувати рішення управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ;

зобов`язати управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.02.2026 ОСОБА_1 через ЦНАП м. Івано-Франківська до Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, а також як законний представник свого малолітнього сина - ОСОБА_2 із заявою про реєстрацію місця його проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання. За результатами розгляду таких заяв Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради прийняло рішення від 03.02.2026 про відмову в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, оскільки позивач не надала в повному обсязі необхідні документи. Так, щодо рішення про відмову в реєстрації місця проживання (перебування) ОСОБА_2 з одночасним знаттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, то в ньому зазначено про відсутність згоди іншого з батьків, яка необхідна при реєстрації місця проживання дитини до 14 років. Представник позивача вважає такі рішення від 03.02.2026 про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протиправними, оскільки батько ОСОБА_2 є громадянином РФ та постійно проживає на її території, шлюб між ним та ОСОБА_1 розірваний на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.10.2023, ні з дитиною, ні з позивачем не спілкується, що унеможливлює отримання письмової згоди на реєстрацію дитина за місцем проживання матері. Представник позивача зазначив, що відсутність реєстрації місця проживання малолітнього сина суперечить його інтересам та суттєво обмежує реалізацію його прав і свобод.

Ухвалою суду від 25.05.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради отримав 25.05.2026 копію ухвали суду від 25.05.2026 про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 22).

Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 витребувано у Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради належним чином засвідчені копії: усіх документів, поданих разом із заявами від 02.02.2026 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; рішень управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; письмові пояснення щодо обставин, які слугували підставами для прийняття рішень від 03.02.2026 про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

11.08.2026 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 11.08.2026, до якої долучено копію листа Відділу з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади м. Івано-Франківська Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 29.07.2026 № 11.1-07/310, в якому повідомлено, що ОСОБА_1 подала неповний перелік документів, оскільки була відсутня згода батька на реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас, відповідач не виконав вимоги ухвали від 27.07.2026 в частині витребування усіх документів, поданих разом із заявами від 02.02.2026 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рішень управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

22.04.2016 ОСОБА_1 та громадянин РФ ОСОБА_3 уклали шлюб, який зареєстрований Палацом урочистих подій №1 Управління ЗАГС Москви.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.08.2016 (а.с. 12-13). ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , а громадянин РФ ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 .

Згідно довідки Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 18.03.2021№ 85, ОСОБА_2 набув громадянство України на підставі частини 1 статті 7 Закону України «Про громадянство України» з 23.07.2016 (а.с. 11).

Відповідно до довідки Держицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 20.05.2023 № 407 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 8).

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.10.2023 у справі № 442/6050/23 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та розірвано шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , укладений 22.04.2016 та зареєстрований Палацом урочистих подій № 1 Управління ЗАГС Москви, актовий запис № 1127.

На підставі договору купівлі-продажу від 29.04.2025 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

ОСОБА_1 через ЦНАП м. Івано-Франківська подала до Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради заяву від 02.02.2026 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), в якій просила здійснити реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

ОСОБА_1 як законний представник свого малолітнього сина - ОСОБА_2 через ЦНАП м. Івано-Франківська подала до Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради заяву від 02.02.2026 про реєстрацію місця його проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), в якій просила здійснити реєстрацію місця проживання сина за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

За результатами розгляду заяви від 02.02.2026 Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради прийняло рішення від 03.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, оскільки згідно п.п. 3 п. 87 постанови № 265 позивач подала не в повному обсязі необхідні документи (а.с. 15).

За результатами розгляду заяви від 02.02.2026 Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради прийняло рішення від 03.02.2026 про відмову ОСОБА_2 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, оскільки згідно п.п. 3 п. 87 постанови № 265 особа не надала в повному обсязі документи, подання заяви на реєстрацію особи віком до 14 років здійснюється одним із батьків за згодою іншого з батьків, відсутня згода іншого законного представника (а.с. 16).

Вважаючи протиправними рішення управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та рішення управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд скасувати такі рішення та зобов`язати управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Спірні правовідносини врегульовано Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Сімейним кодексом України (далі - СК України), Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року за № 1382-IV (далі - Закон №1382-IV), Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05 листопада 2021 року за №1871-IX (далі - Закон №1871-IX), Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" від 07 лютого 2022 за № 265 (далі - Порядок №265).

Відповідно до частини 1 статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За змістом частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Частиною 4 статті 29 Цивільного кодексу України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги (стаття 3 Закону №1382-IV).

Відповідно до статті 13 Закону №1382-IV вільний вибір місця проживання обмежується в адміністративно-територіальних одиницях, які знаходяться: у прикордонній смузі; на територіях військових об`єктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на території, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності; на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан; на тимчасово окупованих територіях.

За частиною 2 цієї статті вільний вибір місця проживання обмежується щодо: осіб, які не досягли 14-річного віку; осіб, до яких згідно із процесуальним законодавством застосовано запобіжні заходи, пов`язані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України.

Приписами частини 1 статті 3 Закону №1871-IX передбачено, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:

1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;

2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;

3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) (частина 1, 2 статті 4 Закону №1871-IX).

Порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 4, 12 частини 1 статті 2 Закону №1871-IX декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Частиною 1 статті 5 Закону №1871-IX передбачено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

За частиною 3 статті 5 Закону №1871-IX задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.

Частинами 6, 7 статті 5 Закону № 1871-IX передбачено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою такою особою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (надалі по тексту також - електронна форма) здійснюється виключно:

1) у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

2) у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності (надалі по тексту також - уповноважена особа житла).

Згідно з частинами 4 та 5 статті 7 Закону №1871-IX декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини зареєстровано/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1871-IX у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку (надалі по тексту також - представник).

Частиною 2 статті 9 Закону №1871-IX визначено перелік документів, що додаються до заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи, зокрема:

1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;

2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років;

3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);

4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника);

5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків;

6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;

7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

За частиною 4 статті 9 Закону №1871-IX під час особистого відвідування особою органу реєстрації заява про реєстрацію місця проживання (перебування) формується посадовою особою органу реєстрації з використанням відповідних програмно-технічних засобів та відтворюється у паперовій формі.

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону №1871-IX забороняється вимагати для реєстрації місця проживання (перебування) подання особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом.

З огляду на вищевказані нормами статті 9 Закону №1871-IX згода батька на реєстрацію місця проживання дитини не передбачена.

Як встановлено судом вище ОСОБА_1 через ЦНАП м. Івано-Франківська подала до Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради заяву від 02.02.2026 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), в якій просила здійснити реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

Також ОСОБА_1 як законний представник свого малолітнього сина - ОСОБА_2 через ЦНАП м. Івано-Франківська подала до Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради заяву від 02.02.2026 про реєстрацію місця його проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), в якій просила здійснити реєстрацію місця проживання сина за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

За результатами розгляду заяви від 02.02.2026 Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради прийняло рішення від 03.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, оскільки згідно п.п. 3 п. 87 постанови № 265 позивач подала не в повному обсязі необхідні документи (а.с. 15).

За результатами розгляду заяви від 02.02.2026 Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради прийняло рішення від 03.02.2026 про відмову ОСОБА_2 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, оскільки згідно п.п. 3 п. 87 постанови № 265 особа не надала в повному обсязі документи, подання заяви на реєстрацію особи віком до 14 років здійснюється одним із батьків за згодою іншого з батьків, відсутня згода іншого законного представника (а.с. 16).

Суд звертає увагу на те, що відповідач не виконав вимоги ухвали від 27.07.2026 в частині витребування усіх документів, поданих разом із заявами від 02.02.2026 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рішень управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

Таким чином, в матеріалах адміністративної справи відсутній перелік документів, які додавались ОСОБА_1 до заяв від 02.02.2026. Водночас, відповідач не заперечує подання заявником документів визначених частиною 2 статті 9 Закону №1871-IX, однак в рішенні від 03.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, зазначено, що згідно п.п. 3 п. 87 постанови № 265 позивач подала не в повному обсязі необхідні документи. При цьому, у рішенні відсутня інформація, які саме документи не подані ОСОБА_1 .

Що стосується рішення від 03.02.2026 про відмову ОСОБА_2 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, то в такому рішенні зазначено, що згідно п.п. 3 п. 87 постанови № 265 особа не надала в повному обсязі документи, подання заяви на реєстрацію особи віком до 14 років здійснюється одним із батьків за згодою іншого з батьків, відсутня згода іншого законного представника (а.с. 16).

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1871-IX орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо:

1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування);

2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних;

3) особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі;

4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;

5) за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;

6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;

7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла;

8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини;

9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону №1871-IX при прийнятті рішення про відмову у декларуванні або реєстрації місця проживання (перебування) особи застосовуються вимоги, передбачені Законом України "Про адміністративну процедуру" щодо прийняття адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи.

В спірному випадку, Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради відмовлено у реєстрації місця проживання (перебування) за заявами ОСОБА_1 від 02.02.2026 не з підстав визначених частиною 1 статті 12 Закону №1871-IX, а на підставі підпункту 3 пункту 87 Порядку №265.

Відповідно до пункту 16 Порядку №265 місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Згідно з пунктом 17 Порядку №265 згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.

Пунктом 33 Порядку №265 визначено, що подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 35 Порядку №265 для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає:

1) заяву за формою згідно з додатками 2, 3 і 8;

2) паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування);

3) свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років), крім іноземців та осіб без громадянства, або документ про реєстрацію народження, виданий компетентним органом іноземної держави і легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

4) довідку про реєстрацію особи громадянином України (у разі здійснення вперше реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років, у свідоцтві про народження якої зазначено, що батьки або один із батьків є іноземцем чи особою без громадянства);

5) документи, що підтверджують:

право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім`ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них;

право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням (довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням за формою згідно з додатком 4, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у таких установах або закладах);

6) відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування);

7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У цій адміністративній справі спір стосується двох рішень Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026: про відмову ОСОБА_1 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, оскільки згідно п.п. 3 п. 87 постанови № 265 позивач подала не в повному обсязі необхідні документи (а.с. 15); про відмову ОСОБА_2 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, оскільки згідно п.п. 3 п. 87 постанови № 265 особа не надала в повному обсязі документи, подання заяви на реєстрацію особи віком до 14 років здійснюється одним із батьків за згодою іншого з батьків, відсутня згода іншого законного представника (а.с. 16).

Що стосується рішення від 03.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, то в ньому відсутня інформація, які саме документи не подані ОСОБА_1 , а зазначено лише п.п. 3 п. 87 постанови № 265.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону №1871-IX при прийнятті рішення про відмову у декларуванні або реєстрації місця проживання (перебування) особи застосовуються вимоги, передбачені Законом України "Про адміністративну процедуру" щодо прийняття адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи.

Так, згідно з частиною 1 статті 1 Законом України "Про адміністративну процедуру" цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 2 статті 1 Законом України "Про адміністративну процедуру": адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.

Принципи адміністративної процедури визначені статтею 4 Законом України "Про адміністративну процедуру", серед яких є принцип обґрунтованості, зміст якого міститься в статті 8 Законом України "Про адміністративну процедуру".

Так, згідно з частиною 1 статті 8 Законом України "Про адміністративну процедуру" адміністративний орган забезпечує належність та повноту з`ясування обставин справи, безпосередньо досліджує докази та інші матеріали справи.

Відповідно до частини 2 статті 8 Законом України "Про адміністративну процедуру" адміністративний орган під час здійснення адміністративного провадження враховує всі обставини, що мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 статті 8 Законом України "Про адміністративну процедуру" адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Окрім цього, пунктом 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Саме в частині другій вказаної статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці Європейського суду з прав людини. Суб`єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії - принципи, оскільки вони ґрунтуються на положеннях Європейської конвенції з прав людини, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, і в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

З огляду на зміст рішення від 03.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, то зазначення в ньому лише п.п. 3 п. 87 постанови № 265 та відсутності мотивів прийняття такого рішення (інформації, які саме документи не подані ОСОБА_1 ), суперечить принципу обґрунтованості, що свідчить про протиправність такого рішення від 03.02.2026 та його скасування.

В прохальній частині позовної заяви представник позивача також просив визнати протиправним та скасувати рішення управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд звертає увагу на те, що відповідач не приймав окремого рішення про відмову у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , оскільки позивач подала одну заяву від 02.02.2026, яка одночасно стосувалася двох питань: зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, відповідач прийняв одне рішення, яким одночасно відмовив у задоволенні двох вищевказаних питань.

Таким чином, скасовуючи рішення від 03.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в реєстрації місця проживання (перебування), одночасно стосується таке рішення в частині відмови у знатті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 .

Що стосується рішення Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову ОСОБА_2 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, то в такому рішенні зазначено про відсутність згоди іншого законного представника (а.с. 16).

Таким чином, спір стосується можливості реєстрації місця проживання особою віком до 14 років за адресою зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) одного з її батьків (матері), за відсутності на те згоди іншого з батьків (батька).

Як встановлено судом вище, у шлюбі ОСОБА_1 та громадянина РФ ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.08.2016 (а.с. 12-13).

Відповідно до довідки Держицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 20.05.2023 № 407 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 8).

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17.10.2023 у справі № 442/6050/23 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та розірвано шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , укладений 22.04.2016 та зареєстрований Палацом урочистих подій № 1 Управління ЗАГС Москви, актовий запис № 1127.

Таким чином, ОСОБА_2 постійно проживає з матір`ю, а батько - ОСОБА_3 як громадянин РФ знаходиться за межами України.

При цьому, необхідно звернути увагу також на те, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан, який діє до тепер.

За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією РФ проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Відповідно до Закону України від 01.12.2022р. (набрав чинності 23.12.2022р.) "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року" преамбули: 1. Керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", у відносинах з РФ та Республікою Білорусь зупинено дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 року і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 року і ратифікованого Законом України від 3.03.1998 року № 140/98-ВР.

Керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 року і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 року і ратифікованого Законом України від 3.03.1998 року №140/98-ВР.

Крім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному вебсайті Акціонерного товариства "Укрпошта", у зв`язку з агресією з боку РФ та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинило поштове співробітництво з Поштою РФ та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

У зв`язку із порушенням РФ цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряду інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією РФ проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022р. нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з РФ, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та РФ від 14.02.1992р.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в РФ та РФ в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже подача будь-яких документів до РФ та з її сторони до України дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію РФ проти України.

За вказаних обставин, є неможливим застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у сімейних справах, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення, що, відповідно, робить неможливим отримання згоди громадянина РФ ОСОБА_3 як батька дитини - ОСОБА_2 на реєстрацію місця проживання дитини за місцем проживання матері.

Окрім цього, нормами статті 9 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", в якій міститься вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи, не передбачена згода батька на реєстрацію місця проживання дитини.

Суд зазначає, що в даному випадку пріоритетними нормами є саме норми Закону №1871-IX, а не Порядку №265, зокрема пункту 33, оскільки закони мають вищу юридичну силу, а всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.

Окремо необхідно вказати на те, що юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.

Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року за №17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.

Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин.

Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Так, відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України, Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1 частини 2 статті 2 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позовуь(частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

В спірному випадку, відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а також не виконав вимоги ухвали від 27.07.2026 в частині витребування усіх документів, поданих разом із заявами від 02.02.2026 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рішень управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомості про наявності спору між батьками щодо місця проживання їх спільної дитини.

ОСОБА_2 постійно проживає з матір`ю.

Окрім цього, згідно медичного висновку № 375 про дитину-інваліда віком до 18 років від 20.06.2025, ОСОБА_2 має захворювання, внаслідок яких дитина потребує особливої опіки зі сторони матері, що вносить певні корективи у звичайний уклад життя ОСОБА_1 та вимагає від позивача певних зусиль для облаштування побутових потреб дитини (транспортування, відвідування навчального закладу, тощо).

Реєстрація місця проживання (перебування) особи полягає у внесенні за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Форми і порядок цих звернень різняться, оскільки в підсумку інформація про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) акумулюється в реєстрі територіальної громади для використання з єдиною метою, визначеною законом.

Отже, спір, що виник у зв`язку з відмовою органу реєстрації у реєстрації місця проживання (перебування) малолітньої особи - у тому контексті, який розглядається в цій справі - не охоплює відносин, що виникають із прав та обов`язків батьків щодо своїх дітей, зміст яких визначений у Сімейному кодексі України. Спірні правовідносини, стосуються суто правомірності дій/рішень органу реєстрації щодо реєстрації місця проживання (перебування) особи віком до 14 років, що ніяким чином не впливає на участь батьків (одного з батьків) у вихованні дитини.

Таким чином, аналізуючи наведені положення законодавства - головним чином через призму мети декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особи - у зіставленні зі встановленими обставинами справи суд вважає, що реєстрація місця проживання дитини відповідає її найкращим інтересам і повинна бути здійснена реєстраційним органом.

Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 із змінами, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову ОСОБА_2 в реєстрації місця проживання (перебування) з одночасним знаття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Щодо позову в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії, то суд звертає увагу на таке.

За змістом пункту 7 частини 1 статті 2 Закону №1871-IX орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи.

Пунктом 46 Порядку № 265 передбачено, що посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення, серед іншого, приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону №1871-IX суб`єкт надання адміністративних послуг надає адміністративну послугу, а центр надання адміністративних послуг забезпечує організацію надання такої послуги у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб`єктом звернення.

В даному випадку суб`єктом надання адміністративної послуги з реєстрації місця проживання в розумінні норм Закону №1871-IX та положень Порядку №265 є орган реєстрації.

Судом із відкритої (публічної) мережі Інтернет, зокрема, з офіційного веб-сайту (веб-сторінки) Івано-Франківської міської ради з підрозділу "Рішення міської ради" "2016" розділу "нормативні акти Івано-Франківської міської ради" на сторінці 301-350 за порядковим номером 304, встановлено, що Івано-Франківською міською радою сьомого демократичного скликання (4 сесія) 11.03.2016 прийнято рішення №57-4 "Про внесення змін в рішення сесії міської ради" (далі - Рішення №57-4) (https://www.namvk.if.ua/dt/33532/).

Коментованим Рішенням №57-4 внесено зміни в пункт 1 рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 01.12.2015 за №4-1 "Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів" доповнивши його наступним пунктом: "Підпорядковані керуючому справами виконавчого комітету: 1.32. Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради".

Пунктом 2 Рішення №57-4 покладено на Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради повноваження виконавчих органів міської ради у сфері: 2.1. державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону; 2.2. державної реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень відповідно до закону; 2.3. реєстрації місця проживання/перебування особи у встановленому порядку, формування та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська відповідно до закону; 2.4. надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону.

Також пунктом 4 Рішення №57-4 внесено зміни в пункт 23 рішення міської ради від 22.12.2015 за №42-2 "Про виконання рішення сесії міської ради №4-1 від 01.12.2015", доповнивши його підпунктом 23.8. Положення про управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради (додаток 1) та підпунктом 23.9.Положення про управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (додаток 2).

Коментованим рішенням №57-4, затверджено Додаток 1 "Положення про Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради" (далі - Положення).

За змістом пункту 1.1 Розділу 1 Положення Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради (далі - Управління) є виконавчим органом Івано-Франківської міської ради (без права юридичної особи).

Управління підзвітне та підконтрольне Івано-Франківській міській раді, підпорядковане виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради та керуючому справами виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (пункт 1.3 Розділу 1 Положення).

Згідно з пунктом 2.1. Розділу 2 Положення основним завданням Управління є організація, в межах покладених на Управління повноважень, проведення реєстраційних дій, спрямованих на правильне застосування, неухильне додержання чинних нормативно-правових актів України та задоволення потреб громадян та юридичних осіб в сфері реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрація (легалізація) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення Реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська, реєстрація інших дій передбачених чинним законодавством України.

За змістом пунктів 4.1., 4.2., підпункту 4.2.3. пункту 4.2. Розділу 4 коментованого Положення штатний розпис Управління затверджуються у встановленому порядку. У складі Управління, поряд з іншим, функціонує структурний підрозділ - Відділ з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська.

В матеріалах справи містяться копії заяв від 02.02.2026 про реєстрацію місця проживання (перебування) з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, які адресовані Управлінню реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради.

На звороті такої заяви друкованим (машинописним) способом внесені такі відомості "Службові відмітки", "Заяву прийняв, наявність та правильність необхідних документів перевірив" - адміністратор ЦНАП ОСОБА_4 , 02.02.2026.

Вказана посадова особа проставила свій підпис і відтиск гербової печатки "Департамент адміністративних послуг Івано-Франківської міської ради, адміністратор ОСОБА_4 " (зворотній бік а.с.15, 16).

Нижче по тексту друкованим (машинописним) способом внесено такі відомості "У реєстрації місця проживання (перебування) відмовлено". Найменування посади працівника, що прийняв рішення і дати прийняття рішення вчинено запис "Начальник відділу Костишин", "03.02.2026".

В контексті вказаного, Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради, в структурі якого функціонує підрозділ - Відділ з питань реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська, посадова особа якого і приймала оскаржуване рішення, є саме тим суб`єктом органу реєстрації, який вчиняє дії/приймає рішення, спрямовані на реєстрацію місця проживання на ведення Реєстру територіальної громади міста Івано-Франківська.

Як вже зазначалось судом, відповідно до пункту 46 Порядку №265 посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення, серед іншого, приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи.

В спірному випадку, рішення від 03.02.2026 про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , прийняті саме Управлінням реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради, як суб`єктом на якого покладено повноваження на вчинення відповідних дій.

Ефективним способом захисту порушених прав позивача буде: визнати протиправним і скасувати рішення Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову в реєстрації місця проживання (перебування) ОСОБА_1 з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); зобов`язати Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради прийняти рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати протиправним і скасувати рішення Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову в реєстрації місця проживання (перебування) ОСОБА_2 з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); зобов`язати Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради прийняти рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2 .

Підсумовуючи, суд вважає, що позов належить задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, виконавчим органом якого є Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради без статусу юридичної особи, на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову в реєстрації місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Зобов`язати Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради прийняти рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати протиправним і скасувати рішення Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради від 03.02.2026 про відмову в реєстрації місця проживання (перебування) ОСОБА_2 з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Зобов`язати Управління реєстраційними процедурами Івано-Франківської міської ради прийняти рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним зняттям із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 04054346, вул. М.Грушевського, 21, Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76004) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.