Ухвала суду № 140023006, 24.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"24" вересня 2026 р. справа № 300/1212/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про виконання судового рішення у справі №300/1212/25 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа №300/1212/25 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі № 300/1212/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 091630023138 від 23.01.2025 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 25.01.1983 періоди роботи з 27.12.1996 до 16.09.1997 включно у ВАТ "Таксопарк", з 18.09.1997 до 16.03.1999 включно у ТОВ "Желюки ЛТД", а також згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 05.09.1985 із вшитим до неї вкладишем НОМЕР_3 від 02.02.2010 періоди роботи на території росії з 05.12.2007 по 22.10.2008, з 27.12.2008 по 12.07.2009, з 20.08.2009 по 24.11.2009, з 29.01.2010 по 10.01.2011, з 23.02.2011 по 20.12.2011, з 29.03.2012 по 27.01.2013, з 02.03.2013 по 27.11.2013, з 27.12.2013 по 04.07.2014, з 30.08.2014 по 12.10.2014, з 16.10.2014 по 12.08.2015 у Філії "5-ий Автобусний парк" Державного унітарного підприємства м. Москви "Мосгортранс" та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 15.01.2025, здійснивши нарахування та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, згідно з довідками Філії "5-ий Автобусний парк" Державного унітарного підприємства м. Москви "Мосгортранс" від 24.09.2019 за №№ 716, 717.

Зазначене рішення набрало законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2026.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.08.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволено; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом 30 днів з дати отримання даної ухвали, подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 20.06.2025 у справі № 300/1212/25.

14.09.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшла заява, в якій відповідач просить прийняти та затвердити звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 по справі №300/1212/25.

Заява мотивована тим, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 по справі №300/1212/25 Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши при цьому спірні періоди роботи позивача до страхового стажу, проведено розрахунок пенсії. Однак, виплата пенсії не здійснена, оскільки така виплачується за місцем перебування на обліку пенсіонера в даному випадку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про заборгованість за період з 15.01.2025 по 31.08.2026 становить 475 038, 68, яка облікована відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. На даний час позивачу фактично виплачено 38 741,00 грн. Зазначає про те, що виплата заборгованості на виконання рішення суду буде проводитись у відповідності до змін, які мають бути внесені до бюджету Пенсійного фонду України. Також, вказав, що зі своєї сторони усі дії, пов`язані з виконанням судового рішення.

15.09.2026 позивач подав до суду заяву, в якій вказав на те, що станом на 15.09.2026 рішення суду залишається невиконаним, а пенсію за липень-серпень зовсім не виплачено, на підтвердження чого надав виписку по картковому рахунку.

Розглянувши звіт про виконання рішення суду по даній справі та подані матеріали, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частини 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

У статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Суд також зауважує, що у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення. Виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України (остаточні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України").

Суд констатує, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 по справі №300/1212/25 Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши при цьому спірні періоди роботи позивача до страхового стажу, проведено розрахунок пенсії. Заборгованість за період з 15.01.2025 по 31.08.2026 становить 475 038, 68, яка облікована відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. На даний час позивачу фактично виплачено 38 741,00 грн..

Наведене вище свідчить про невиконання територіальним органом Пенсійного фонду України судового рішення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, подаючи звіт, вважає виконаним судове рішення, посилаючись на дотримання положень постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025.

Однак, слід зазначити, що застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою КМУ №821, є протиправним у випадку необхідності виплати розміру перерахованої пенсії з моменту набрання рішення суду законної сили. При цьому, суд наголосив, що цей Порядок визначає механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування). Крім того, суд вважав, що Постанова КМУ №821 встановила спеціальний порядок виконання судових рішень, що не передбачений законами України, який суперечить конституційному принципу обов`язковості судових рішень та праву на ефективний судовий захист.

Крім того, слід зазначити, що 08.06.2026 набрало законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 про визнання протиправними і нечинними пунктів 1, 2, 3 постанови КМУ №821, на підставі яких Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не виплачувало перерахований за рішенням суду поточний розмір пенсії.

Станом на 17.09.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не надано суду доказів про виконання судового рішення в даній справі та виплаченого станом на цю дату розміру пенсії позивача на його виконання.

Згідно з частиною 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

За змістом частини третьої статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Одночасно, згідно з частиною 5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Суд вважає, що заходи, які вживаються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області для виконання судового рішення в даній справі, є недостатніми для його повного виконання. При цьому, на думку суду, відсутність додаткового фінансування з боку Пенсійного фонду України створює труднощі у виконанні рішення суду лише в частині виплати доплати до пенсії присудженої за минулий період, що є обставинами, незалежними від посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в прийнятті даного звіту та встановлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області нового строку для надання звіту про виконання рішення суду в даній справі протягом трьох місяців з дати постановлення даної ухвали.

Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області в прийнятті звіту про виконання рішення суду від 20.06.2025 у справі № 300/1212/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі № 300/1212/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі № 300/1212/25 протягом трьох місяців з дати постановлення даної ухвали.

Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу.

Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що у разі неподання звіту чи у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Роз`яснити, що звіт про виконання судового рішення має відповідати вимогам статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Матуляк Я.П.