Ухвала суду № 140022511, 24.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 вересня 2026 рокуСправа №160/14870/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі клопотання представника позивача про вжиття до відповідача заходів процесуального примусу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Служби зовнішньої розвідки України, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Служби зовнішньої розвідки України (ФЕУ СЗРУ) щодо не підготовки, не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно у відповідності до вимог пенсійного законодавства України та не надання позивачу повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновлених довідок про розмір грошового забезпечення по посаді «Заступник Начальник Відділу» ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026 років відповідно до вимог ч. 18 ст. 43 і ст. 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абзацу 2 пункту 3 частини II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021 року), з врахуванням положень п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017 року), абз. 1, 2, 4, 5 пункту 5 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (саме в редакції від 01.01.2016 року), постанови КМУ від 15.06.1994 року №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», постанов КМУ від 14.07.2021 року №729 та від 23.02.2022 року №144, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у січні 2020 - 2026 років, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2020 року 2102 грн., на 01.01.2021 року 2270 грн., на 01.01.2022 року 2481 грн., на 01.01.2023 року 2684 грн., на 01.01.2024 року 3028 грн., на 01.01.2025 року 3028 грн., на 01.01.2026 року 3328 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт (4,4 для 43 тарифного розряду) згідно з відповідними додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (в редакції від 30.08.2017 року), для проведення перерахунків розміру моєї пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.02.2024, 01.02.2025, 01.02.2026 років;

- зобов`язати Службу зовнішньої розвідки України (ФЕУ СЗРУ) підготувати, оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своєчасно у відповідності до вимог пенсійного законодавства України повідомлення про зміни у розмірі грошового забезпечення та оновлених довідок про розмір грошового забезпечення по посаді «Заступник Начальник Відділу» стосовно ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026 років відповідно до вимог ч. 18 ст. 43 і ст. 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абзацу 2 пункту 3 частини II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (в редакції від 22.05.2021 року), з врахуванням положень п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції від 30.08.2017 року), абз. 1, 2, 4, 5 пункту 5 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (саме в редакції від 01.01.2016 року), постанови КМУ від 15.06.1994 року №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», постанов КМУ від 14.07.2021 року №729 та від 23.02.2022 року №144, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та всіх інших додаткових щомісячних видів грошового забезпечення та премії, у середніх розмірах, які були фактично виплачені у січні 2020 - 2026 років, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (тобто станом на 01.01.2020 року 2102 грн., на 01.01.2021 року 2270 грн., на 01.01.2022 року 2481 грн., на 01.01.2023 року 2684 грн., на 01.01.2024 року 3028 грн., на 01.01.2025 року 3028 грн., на 01.01.2026 року 3328 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт (4,4 для 43 тарифного розряду) згідно з відповідними додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (в редакції від 30.08.2017 року), для проведення перерахунків розміру моєї пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.02.2024, 01.02.2025, 01.02.2026 років.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду клопотання представника позивача про витребування доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Витребувано від Служби зовнішньої розвідки України належним чином засвідчені копії:

- документів на підтвердження зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється ст. 7 відповідного Закону України Про Державний бюджет України на відповідний рік, станом на 1 січня кожного поточного року, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 разом з відповідними довідками про розмір грошового забезпечення по посаді «заступник начальника відділу» (аналогічної або прирівняної посади, з якої позивач був звільнений у запас) підрозділу СЗР України у м. Дніпро станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, на 01.01.2025, на 01.01.2026 років, із обов`язковим зазначенням всіх основних та додаткових щомісячних складових грошового забезпечення, премії, згідно запиту представника позивача від 03.04.2026.

Копії витребуваних документів зобов`язано надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду протягом п`яти днів з моменту отримання даної ухвали суду.

Копія означеної ухвали суду направлена до електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд» та отримана останнім 24.06.2026.

29.06.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останні просить суд продовжити відповідачу строк для подання витребуваних документів до суду на 15 днів.

Ухвалою суду клопотання представника відповідача про продовження строку для подання до суду витребуваних документів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано поважними причини пропуску строку для подання до суду витребуваних документів та продовжено Службі зовнішньої розвідки України строк для подання витребуваних судом документів на 15 днів.

До суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про продовження строку для подання до суду витребуваних документів.

Ухвалою суду заперечення представника позивача на клопотання представника відповідача про продовження строку для подання до суду витребуваних документів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернуто без розгляду.

До суду від представника відповідача надійшло клопотання, до якого додано електронну копію довідки від 02.07.2026 №240 про розмір грошового забезпечення за посадою «заступник начальника відділу» або аналогічною посадою, з якої був звільнений ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 та 01.01.2026.

Щодо розрахунку посадових окладів та окладів за військовими званнями повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідачем з 01.01.2018 та по теперішній час застосовуються розміри окладів, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, тобто 1762 гривні, відповідно до пункту 4 вищевказаної постанови. Додатково повідомлено про те, що такі складові грошового забезпечення як: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень встановлюються та виплачуються військовослужбовцям СЗРУ у зв`язку із призначенням їх на посади. Додаткові види грошового забезпечення та премія встановлюються та виплачуються в залежності від наявних показників в оперативно-службовій діяльності конкретного військовослужбовця та може встановлюватись з урахуванням особистого внеску у загальні результати служби.

До суду від представника позивача надійшло клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу в порядку статті 145 КАС України, з підстав неналежного виконання ухвали суду про витребування доказів у справі.

Ухвалою суду у задоволенні клопотання представника позивача про вжиття до відповідача заходів процесуального примусу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Повторно витребувано від Служби зовнішньої розвідки України:

- документи на підтвердження зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється ст. 7 відповідного Закону України Про Державний бюджет України на відповідний рік, станом на 1 січня кожного поточного року, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 разом з відповідними довідками про розмір грошового забезпечення по посаді «заступник начальника відділу» (аналогічної або прирівняної посади, з якої позивач був звільнений у запас) підрозділу СЗР України у м. Дніпро станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, на 01.01.2025, на 01.01.2026 років, із обов`язковим зазначенням всіх основних та додаткових щомісячних складових грошового забезпечення, премії, згідно запиту представника позивача від 03.04.2026.

Цією ж ухвалою провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії зупинено до моменту надання відповідачем витребуваних судом документів.

До суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому останнім зазначено, що на виконання ухвали надано належним чином завірену копію довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «заступника начальника відділу» або аналогічної посади, з якої був звільнений ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 та 01.01.2026 із зазначенням всіх основних та додаткових щомісячних складових грошового забезпечення, премії. Такі складові грошового забезпечення як: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень встановлюються та виплачуються військовослужбовцям СЗРУ у зв`язку із призначенням їх на посади. Додаткові види грошового забезпечення та премія встановлюються та виплачуються в залежності від наявних показників в оперативно-службовій діяльності конкретного військовослужбовця та може встановлюватись з урахуванням особистого внеску у загальні результати служби. Повідомлено також суд, що документи на підтвердження змін розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року надати не вбачається за можливе, оскільки Службою з 01.01.2018 та по теперішній час застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, тобто 1762 гривні, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

До означеного клопотання додано електронну копію довідки про розмір грошового забезпечення на посаді заступник начальника відділу або аналогічної посади, з якої був звільнений ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026.

До суду від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Поновлено провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Продовжено розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду від представника позивача надійшли:

- заперечення на клопотання представника відповідача з доданими документами на виконання ухвали суду про витребування доказів, в яких представник позивача просить суд застосувати до відповідача заходи процесуального примусу;

- клопотання про поновлення провадження у справі, в яких представник позивача просить суд застосувати до відповідача заходи процесуального примусу;

- заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, в якій представник позивача просить суд:

прийняти заяву до розгляду та розглянути її відповідно до ст. 383 КАС України з врахуванням імперативних вимог та приписів п. п. 4), 6) ч. 1 ст. 5 КАС України, здійснити судовий розгляд цієї заяви та вирішити спірні правовідносини в судовому засіданні з викликом сторін, врахувати той факт, що цю заяву подано до суду з додержанням процесуального строку в 10 днів згідно імперативних вимог та приписів ч. 6 ст. 120, ч. 4 ст. 383 КАС України;

визнати протиправною бездіяльність (згідно з імперативними вимогами п. п. 4), 6) ч. 1 ст. 5, ст. 383 КАС України) Служби зовнішньої розвідки (ФЕУ СЗР) України, які виразилися у протиправному невиконанні саме у повному обсязі зобов`язань ухвал від 24.06.2026 та від 03.08.2026 ДОАС у справі №160/14870/26 ненаданні до суду витребуваних доказів;

задовольнити клопотання представника позивача, які зазначені у тексті цієї заяви стосовно застосування до відповідача (представника відповідача) ч. 6 ст. 383 КАС України (винести окрему ухвалу за ст. 249 КАС України), накласти штраф у відповідності до п. п. 1), 2) ч. 1 ст. 149 КАС України;

- клопотання про прискорення розгляду справи, в якому представник позивача також просить суд застосувати до відповідача заходи процесуального примусу, з підстав неналежного виконання ухвали суду про витребування доказів у справі.

Оскільки за своєю суттю подані представником позивача заяви по суті справи стосуються аналогічних вимог, суд у загальному значенні використовуватиме надалі по тексту даної ували значення клопотання.

Вирішуючи заявлені представником позивача клопотання, суд дійшов таких висновків.

Суд зауважує, що питання наявності (відсутності) підстав для застосування до відповідача заходів процесуального примусу вже вирішувалось судом ухвалою від 03.08.2026.

Разом із тим, суд наголошує на наступному.

Відповідно до ч. ч. 6-8 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Згідно ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.

Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 145 КАС України встановлено, що заходами процесуального примусу є, крім інших, штраф.

Частиною 3 статті 145 КАС України передбачено, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Судом встановлено, що представником відповідача на виконання ухвали суду про витребування доказів надано електронну копію довідки від 02.07.2026 №240 про розмір грошового забезпечення за посадою «заступник начальника відділу» або аналогічною посадою, з якої був звільнений ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 та 01.01.2026.

Разом із тим, у зазначеній довідці не було зазначено всіх основних та додаткових щомісячних складових грошового забезпечення, премії.

Відтак, ухвала суду про витребування доказів була виконана частково, відповідач розцінив, що надані ним документи є достатніми для належного встановлення судом обставин справи.

З огляду на часткове виконання відповідачем ухвали суду, суд повторно витребував від відповідача з власної ініціативи:

- документи на підтвердження зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлюється ст. 7 відповідного Закону України Про Державний бюджет України на відповідний рік, станом на 1 січня кожного поточного року, для перерахунку пенсії ОСОБА_1 разом з відповідними довідками про розмір грошового забезпечення по посаді «заступник начальника відділу» (аналогічної або прирівняної посади, з якої позивач був звільнений у запас) підрозділу СЗР України у м. Дніпро станом на 01.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022, на 01.01.2023, на 01.01.2024, на 01.01.2025, на 01.01.2026 років, із обов`язковим зазначенням всіх основних та додаткових щомісячних складових грошового забезпечення, премії, згідно запиту представника позивача від 03.04.2026.

Разом із відповідним клопотанням представником відповідача на виконання вимог ухвали суду надано електронну копію довідки про розмір грошового забезпечення на посаді заступник начальника відділу або аналогічної посади, з якої був звільнений ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025, 01.01.2026.

Також, представником відповідача у заявленому клопотанні надано пояснення щодо, що на виконання ухвали надано належним чином завірену копію довідки про розмір грошового забезпечення по посаді «заступника начальника відділу» або аналогічної посади, з якої був звільнений ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024, 01.01.2025 та 01.01.2026 із зазначенням всіх основних та додаткових щомісячних складових грошового забезпечення, премії. Такі складові грошового забезпечення як: посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, надбавка за службу в умовах режимних обмежень встановлюються та виплачуються військовослужбовцям СЗРУ у зв`язку із призначенням їх на посади. Додаткові види грошового забезпечення та премія встановлюються та виплачуються в залежності від наявних показників в оперативно-службовій діяльності конкретного військовослужбовця та може встановлюватись з урахуванням особистого внеску у загальні результати служби. Повідомлено також суд, що документи на підтвердження змін розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року надати не вбачається за можливе, оскільки Службою з 01.01.2018 та по теперішній час застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, тобто 1762 гривні, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відтак, з викладеного слідує, що у відповідача наявна об`єктивна неможливість надання витребуваних судом документів у повному обсязі, оскільки відповідачем з 01.01.2018 та по теперішній час застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, тобто 1762 гривні, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, відповідачем вимоги ухвали суду виконано, а саме надано довідку з розширеними показниками та надано пояснення про неможливість виконання ухвали суду у відповідній частині, з наданням відповідної інформації, яка буде врахована судом під час розгляду справи по суті.

Разом із тим, суд наголошує на неможливості застосування приписів ст. 383 КАС України на етапі розгляду справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

При цьому, рішення суду у цій справі станом на момент подання представником позивача заяви в порядку ст. 383 КАС України не ухвалено, відсутні підстави для застосування даної статті у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень ч. ч. 1 - 6 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.01.2026 у справі №490/10876/23 зазначила, що за своєю правовою природою окрема ухвала суду є особливим видом судового рішення, за допомогою якого реалізується процесуальний механізм фіксації судом виявлених під час судового розгляду справи порушень закону (законодавства) чи недоліків у діяльності відповідних суб`єктів з метою доведення їх до відома уповноважених органів задля їх усунення та недопущення в майбутньому.

Особливістю окремої ухвали є те, що безпосередньо внаслідок її постановлення не вирішується спір або пов`язані з його вирішенням процесуальні питання. Суду надано право спрямувати дію окремої ухвали не лише на учасників справи. Її дія може бути поширена на будь-яких інших осіб, стосовно яких під час вирішення спору було виявлено порушення законодавства чи інші недоліки їх діяльності. Метою застосування такого засобу судового реагування є усунення недоліків у правозастосовчій діяльності, попередження та припинення порушень з боку державних органів та інших осіб, припинення зловживання процесуальними правами сторонами у справі тощо. Вирішення означених питань судом, насамперед, спрямоване на забезпечення принципу законності як складової частини принципу верховенства права.

Таким чином, окрема ухвала є особливим видом судового рішення, яке хоча й постановлене під час судового розгляду конкретної справи, але безпосередньо не стосується вирішення судового спору в ній та не впливає на кінцевий результат його вирішення. У такій ситуації окрема ухвала впливає на суспільні відносини автономно від судового рішення, яким вирішено спір, і не завжди стосується прав, обов`язків чи інтересів учасників цього спору».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Аналіз наведених приписів процесуального закону у сукупності дає підстави для висновку про те, що суд має можливість встановити судовий контроль стосовно виконання судових рішень по суті спору тобто судових рішень у формі рішення суду або постанови суду.

Крім того, реалізація такої процесуальної дії як постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, а рішення про ухвалення такого різновиду ухвал, приймається при виявленні таких порушень закону, які вимагають інформування компетентних органів, уповноважених на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Судом не виявлено таких порушень закону, пов`язаних з предметом даної справи, про які належить інформувати компетентні органи, уповноважені на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Разом із цим, як вже зазначалось судом, відсутні підстави для визнання протиправними дій, рішень та бездіяльності відповідача на виконання рішення суду у цій справі, оскільки рішення суду ще не ухвалено.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги представника позивача про постановлення окремої ухвали задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача заходів процесуального примусу, у зв`язку із чим заявлені представником позивача клопотання задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 72, 80, 144, 145, 149, 236, 243, 248, 256, 294-297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань представника позивача про вжиття до відповідача заходів процесуального примусу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею у відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню в порядку, визначеному статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька