Ухвала суду № 140022318, 24.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 вересня 2026 рокуСправа № 160/30019/26 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» (49000, м. Дніпро, вул. Костомарівська, буд. 6Г, офіс 7) до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 42) про визнання протиправними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

22.09.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» (далі позивач) до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гомілка Андрія Євгенійовича від 09.09.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81911307;

- визнати протиправними та скасувати похідні від неї постанови, прийняті у межах виконавчого провадження № 81911307, а саме: постанову від 09.09.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 81911307 та постанову від 18.09.2026 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 81911307;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 34984493) на користь ТОВ «ЕЛІН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 34561353) судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі, який буде підтверджено в порядку частини сьомої статті 139 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

09.09.2026 о 16 год. 08 хв. через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС ТОВ «Елін Плюс» було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження № 81911307, згідно з якою державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Гомілко Андрій Євгенійович постановив відкрити виконавче провадження з виконання ухвали № 160/8007/24, виданої 30.01.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про: Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» (код ЄДРПОУ 34561353), а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:007:0094), до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Цього ж дня о 16 год. 52 хв. через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС Позивачем було отримано постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 81911307, загальна сума мінімальних витрат: 469,00 грн.

18.09.2026 через Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС Позивачем було отримано третю постанову у даному виконавчому провадженні - постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 34588,00 грн.

Окрім цього, у межах даного виконавчого провадження Виконавцем 09.09.2026 та 18.09.2026 було зроблено запити до банків на отримання інформації, що становить банківську таємницю (відносно боржника); 19.09.2026 зроблено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Підставою для відкриття виконавчого провадження стала Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 160/8007/24, згідно з якою суд постановив вжити заходи забезпечення позову в адміністративній справі № 160/8007/24 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт шляхом:

- зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ013210428976 від 06.05.2021 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» (код ЄДРПОУ 34561353), а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро (кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:007:0094), до набрання законної сили судовим рішенням по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 160/8007/24 було вжито заходи забезпечення позову, зокрема заборонено ТОВ «Елін Плюс», а також будь-яким іншим юридичним або фізичним особам здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро, кадастровий номер 1210100000:01:007:0094.

При цьому судом прямо визначено строк дії зазначеного заходу забезпечення позову, а саме: «до набрання законної сили судовим рішенням по справі».

Таким чином, ухвала від 30.01.2025 не встановлювала безстрокового обов`язку Позивача утримуватися від здійснення будівельних робіт. Навпаки, самим судом було визначено юридично значиму обставину, з настанням якої встановлений захід забезпечення позову припиняє свою дію.

Відповідно до частини шостої статті 157 КАС України у разі залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 було скасовано, у задоволенні відповідної частини позовних вимог відмовлено, а провадження в частині позовної вимоги про скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ013210428976 від 06.05.2021 закрито.

Таким чином, постановою від 13.08.2025 судом апеляційної інстанції було прийнято судове рішення, яким відповідні позовні вимоги були остаточно вирішені на цій стадії розгляду.

Відповідно, з моменту набрання законної сили постановою від 13.08.2025 заходи забезпечення позову не могли продовжувати діяти в тій частині, у якій вони забезпечували позовні вимоги, щодо яких судом вже було прийнято рішення про відмову в задоволенні або закрито провадження. Інше тлумачення фактично означало б, що захід забезпечення позову, який суд встановив лише до набрання законної сили судовим рішенням у справі, після настання визначеної самим судом умови продовжує існувати безстроково та незалежно від результату розгляду відповідних позовних вимог.

Більше того, у Постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025, яка була прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги на Ухвалу від 30.01.2025, прямо зазначено, що у зв`язку з набранням законної сили рішенням від 13.08.2025 заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою від 30.01.2025, втратили чинність відповідно до вимог ч. 6 ст. 157 КАС України.

Отже, припинення дії заходів забезпечення позову 13.08.2025 вже відбулося автоматично, в силу прямої норми закону (ч. 6 ст. 157 КАС України), без необхідності прийняття будь-якого додаткового процесуального рішення суду.

Водночас чинне процесуальне законодавство України не містить жодних норм, які б передбачали можливість поновлення, відновлення або продовження дії заходів забезпечення позову після їх припинення, у тому числі після втрати їх чинності у порядку ч. 6 ст. 157 КАС України.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2026 постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025 у частині позовних вимог, щодо яких апеляційним судом було прийнято остаточне рішення, залишено без змін та лише в частині позовної вимоги про скасування дозволу справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому направлення окремої позовної вимоги на новий розгляд саме по собі не означає автоматичного відновлення або продовження дії заходів забезпечення позову в тому обсязі, у якому вони були встановлені ухвалою від 30.01.2025, оскільки такий правовий механізм відсутній відповідно до вимог чинного законодавства України.

Отже, після настання визначеної судом умови державний виконавець не мав правових підстав самостійно виходити з того, що захід забезпечення позову продовжує діяти, та використовувати ухвалу від 30.01.2025 як чинний виконавчий документ у 2026 році, після фактичного припинення дії заходів 13.08.2026.

При цьому державний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження зобов`язаний був встановити наявність передбачених законом підстав для примусового виконання рішення саме на момент пред`явлення виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження. Державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно продовжувати строк дії заходу забезпечення позову, поновлювати його дію або надавати ухвалі інший строк дії, ніж той, що прямо визначений судом.

Таким чином, станом на серпень-вересень 2026 року ухвала від 30.01.2025 не могла розглядатися як чинна підстава для примусового виконання встановленої нею заборони в первісному обсязі.

Отже, на момент пред`явлення ухвали від 30.01.2025 до примусового виконання у серпні 2026 року та на момент винесення постанови від 09.09.2026 про відкриття виконавчого провадження № 81911307 відсутня чинна правова підстава для примусового виконання встановленої цією ухвалою заборони.

За таких обставин державний виконавець не мав правових підстав відкривати виконавче провадження № 81911307 на підставі ухвали від 30.01.2025, а постанова від 09.09.2026 про відкриття виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню. Відповідно, усі постанови та інші виконавчі дії, вчинені після відкриття виконавчого провадження № 81911307 та засновані на цій постанові, мають похідний характер і не можуть існувати самостійно за відсутності законної підстави для самого виконавчого провадження.

Незалежно від наведеного вище, з урахуванням тих обставин, що заходи забезпечення позову припинили свою дію 13.08.2025, оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню також з таких самостійних підстав.

За своїм змістом вищезазначена ухвала від 31.01.2025 є рішенням немайнового характеру, оскільки не передбачає стягнення з Позивача грошових коштів, передачі майна чи вчинення будь-яких інших майнових дій. Обов`язок Позивача полягає виключно в утриманні від вчинення визначених судом дій. При цьому сама ухвала від 30.01.2025 прямо визначає, що вона підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, тобто з 30.01.2025, незалежно від її оскарження та відкриття виконавчого провадження.

Згідно з положеннями абз. 1 ч. 4, п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню (крім спеціальної виписки з Реєстру аграрних нот).

Отже, закон прямо встановлює виняток із загального правила щодо стягнення виконавчого збору та пов`язує такий виняток саме з характером виконавчого документа як такого, що підлягає негайному виконанню.

У цій справі така обставина не потребує додаткового встановлення, оскільки вона безпосередньо зазначена у резолютивній частині ухвали суду від 30.01.2025. Таким чином, за виконавчим документом, на підставі якого державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 81911307, виконавчий збір стягненню не підлягав.

Закон встановлює спеціальний порядок виконання рішень немайнового характеру, який має застосовуватися з урахуванням змісту конкретного виконавчого документа.

У цій справі предметом виконання є не стягнення грошових коштів, не передача майна та не виконання Позивачем будь-якого майнового зобов`язання, а утримання від здійснення будівельних робіт, тому виконавчі дії мають бути спрямовані на перевірку виконання Позивачем встановленої судом заборони та, у разі її порушення, застосування передбачених законом заходів щодо виконання рішення немайнового характеру.

Натомість після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем 09.09.2026 та 18.09.2026 направлено запити до банківських установ щодо отримання інформації, яка становить банківську таємницю, а 19.09.2026 здійснено запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за Позивачем транспортних засобів. Зазначені дії не мають жодного безпосереднього зв`язку з предметом виконання ухвали від 30.01.2025. Ухвала суду не встановлює для ТОВ «Елін Плюс» жодного грошового зобов`язання, не передбачає стягнення коштів з Позивача та не зобов`язує його передати стягувачу будь-яке майно.

Відтак встановлення наявності у Позивача грошових коштів на банківських рахунках або транспортних засобів не спрямоване на виконання встановленої судом заборони щодо здійснення будівельних робіт. Особливо очевидним це є з огляду на те, що єдиною грошовою вимогою, яку державний виконавець фактично намагався реалізувати у межах цього виконавчого провадження, був незаконно визначений ним виконавчий збір у розмірі 34588,00 грн.

Таким чином, здійснення запитів до банківських установ та Міністерства внутрішніх справ України фактично було спрямоване на пошук майна та коштів Позивача для забезпечення стягнення грошової суми, яка відповідно до закону взагалі не підлягає стягненню за цим виконавчим документом.

Зазначений запит до Міністерства внутрішніх справ України здійснено 19.09.2026, тобто у вихідний (неробочий) день, що додатково свідчить про підвищену інтенсивність дій державного виконавця, спрямованих на встановлення майнового стану Позивача, - попри те що предметом виконання ухвали від 30.01.2025 є виключно немайнове зобов`язання утриматися від будівельних робіт, а не будь-яке грошове чи майнове стягнення. За таких обставин зазначені виконавчі дії не можуть розглядатися як належні заходи примусового виконання ухвали від 30.01.2025, оскільки виходять за межі її змісту та не спрямовані на досягнення мети, для якої відповідне виконавче провадження могло бути відкрито.

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2026 державний виконавець зазначив: «Боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів». Зазначене положення постанови не відповідає вимогам законодавства та суперечить порядку виконання судових рішень немайнового характеру, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів, крім рішень, що підлягають негайному виконанню, а також рішень про встановлення побачення з дитиною. Таким чином, законодавець прямо встановив, що десятиденний строк не застосовується до рішень немайнового характеру, які підлягають негайному виконанню.

Отже, на момент відкриття виконавчого провадження № 81911307 державному виконавцю було достовірно відомо, що виконавчий документ стосується рішення немайнового характеру, яке відповідно до прямої вказівки суду підлягає негайному виконанню. За таких обставин передбачений частиною шостою статті 26 Закону десятиденний строк виконання рішення не підлягав застосуванню.

Для ухвали суду від 30.01.2025 законодавством встановлено інший порядок виконання, який не передбачає надання боржнику десяти робочих днів. Навпаки, з огляду на характер виконавчого документа та його негайне виконання державний виконавець мав здійснити перевірку виконання судової ухвали у строк, визначений частиною першою статті 63 Закону.

Зазначене узгоджується і з пунктом 1 розділу IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, відповідно до якого виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється у порядку, визначеному статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, Інструкція також не встановлює для негайно виконуваного рішення немайнового характеру окремого десятиденного строку, а відсилає до спеціального порядку, передбаченого статтею 63 Закону.

Таким чином, державний виконавець, зазначивши у постанові про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2026 про необхідність виконання Позивачем ухвали суду протягом 10 робочих днів, фактично застосував до спірних правовідносин загальне правило, передбачене частиною шостою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», незважаючи на прямо встановлений цією ж нормою виняток для рішень, що підлягають негайному виконанню.

Оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження № 81911307 від 09.09.2026 прийнято за відсутності передбачених законом підстав для прийняття виконавчого документа до примусового виконання, усі подальші постанови та виконавчі дії, вчинені державним виконавцем у межах зазначеного виконавчого провадження, є похідними від постанови про його відкриття та не можуть існувати поза межами правомірно відкритого виконавчого провадження.

Окрім похідного характеру, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 81911307 є незаконною також із самостійної підстави.

За своєю правовою природою мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з декількох статей - плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних із винесенням і пересиланням сторонам відповідних постанов (зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору). У оскаржуваній постанові державний виконавець назвав лише одну складову - плату за користування АСВП у розмірі 69,00 грн, - водночас визначивши загальну суму мінімальних витрат у розмірі 469,00 грн, тобто на 400,00 грн більше.

Таким чином, постанова не містить розрахунку, який давав би змогу перевірити правильність визначеної суми, а лише називає одну статтю витрат і одразу підсумкову суму, що їй не відповідає.

На підставі викладеного представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), позов подано у строк, установлений законом, підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.

Згідно із пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

У частині першій статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно із частинами першою, другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Водночас, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду (частина четверта статті 287 КАС України).

Згідно із частиною першою статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, законами України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» затверджено відповідні Укази Президента України та востаннє продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Враховуючи запроваджений в Україні воєнний стан, посилення ракетних обстрілів території України, а також необхідність збереження життя і здоров`я та убезпечення відвідувачів, суддів і працівників апарату суду, суд вважає процесуально можливим здійснити розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268 272, 287 КАС України, у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання).

Також суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Оскільки судове рішення, прийняте за наслідками оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження, може вплинути на права та обов`язки стягувача у виконавчому провадженні, суд вважає за необхідне залучити Дніпропетровську обласну прокуратуру (м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Керуючись статтями 5, 9, 12, 20, 32, 77, 160, 161, 168, 171, 256, 257, 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» (49000, м. Дніпро, вул. Костомарівська, буд. 6Г, офіс 7) до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 42) про визнання протиправними та скасування постанов.

Залучити Дніпропетровську обласну прокуратуру (м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 КАС України.

Призначити справу до розгляду в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 06 жовтня 2026 року.

Установити відповідачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу та третій особі копії відзиву та доданих до нього документів, - до 05 жовтня 2026 року включно.

Установити третій особі строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» пояснень щодо позовної заяви і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу та відповідачу копії поясненьта доданих до нього документів, - до 05 жовтня 2026 року включно.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов`язати відповідача у строк до 05 жовтня 2026 року включно надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:

матеріали виконавчого провадження ВП № 81911307.

Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Секірською А.Г. одноособово.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0470/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Суддя А.Г. Секірська