Ухвала суду № 140022238, 23.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 вересня 2026 р.Справа №160/27051/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС про забезпечення позову у справі №160/27051/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03 червня 2026 року №3474-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС;

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27051/26 за цією позовною заявою, а також призначено вказану справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

22.09.2026 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом:

- зупинення дії наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.06.2026р. № 3474-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС (код за ЄДРПОУ 45110047) до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/27051/26;

- заборони Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області вчиняти дії, спрямовані на проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Швейна фабрика ПРОФІ ТЕКС (код ЄДРПОУ 45110047), призначеної наказом від 03.06.2026р. №3474-п, у тому числі на підставі направлень від 05.06.2026р. №5379, №5380, №5381, №5414 та запиту від 21.09.2026р. №1, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/27051/26.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що оскаржуваним наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03 червня 2026 року №3474-п призначено проведення з 08.06.2026 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» за період з 01.05.2023 року по 31.12.2025 року тривалістю 5 робочих днів на підставі пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі ПК України), водночас, цей наказ є очевидно протиправним, що встановлюються з наявних у справі документів без оцінки доказів по суті спору, а саме: по-перше, пояснення на обидва запити відповідача надані у встановлений законом строк: на запит від 02.02.2026р. № 7198/6/04-36-04-12-18 - відповідь від 19.02.2026р. № 190226, зареєстрована ГУ ДПС 20.02.2026р. за індексом 21192/6/екпп; на запит від 16.03.2026р. № 20179/6/04-36-07-12 - відповідь від 08.04.2026р. № 080426, зареєстрована ГУ ДПС 08.04.2026р. за індексом 43560/6/ЕКПП. Отже, обов`язкова умова, з якою пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України пов`язує виникнення підстави для перевірки, - ненадання пояснень - відсутня, що підтверджується квитанціями Електронного кабінету платника податків; по-друге, у жодному із запитів не зазначено конкретної податкової декларації та показника, які відповідач вважає недостовірними, а висновки запитів сформульовані як припущення («ймовірно», «може свідчити»); по-третє, фактична підстава, зазначена у Наказі, - «ненадання документів на запит контролюючого органу» - не відповідає диспозиції пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, яка пов`язує підставу для перевірки з ненаданням саме пояснень та їх документальних підтверджень, а не всього масиву первинних документів, який платник зобов`язаний надати лише під час перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПК України). Наведене свідчить про очевидну невідповідність оскаржуваного наказу вимогам ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України. Також заявник зазначає, що Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.06.2026р. № 3623-п строки проведення оскаржуваної перевірки було перенесено на підставі п.44.5 ст.44 ПК України у зв`язку з повідомленням ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» про втрату документів. Однак, в подальшому, після відкриття провадження у цій справі відповідач розпочав дії з реалізації оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, поновивши її з 21.09.2026 року та вручивши запит про надання всього масиву документів за період з 01.05.2023 року по 31.12.2025 року. При цьому 21.09.2026 року ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» направило до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заяву від 21.09.2026р. вих. №21/09-26 (вх. №123181/6 від 21.09.2026р.), в якій повідомило про оскарження наказу в судовому порядку, про відкриття провадження у справі №160/27051/26 та про недопуск посадових осіб до перевірки до набрання законної сили судовим рішенням. З огляду на наведене, посадовими особами контролюючого органу складено акт про недопуск до перевірки із посиланням на порушення п.81.1 ПК України і можливість застосування заходів за ст.94 ПК України. За таких обставин, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову, про які він просить, призведе до того, що п`ятиденна перевірка буде завершена ще до розгляду справи по суті, унаслідок чого оскаржуваний наказ фактично вичерпає свою дію, а можливе його подальше скасування не забезпечить ефективного поновлення порушених прав позивача. Проведення перевірки також створює ризик застосування наслідків п.44.6 ст.44 ПК України у зв`язку із ненаданням документів та подальшого донарахування податкових зобов`язань, а недопуск посадових осіб, у свою чергу, вже кваліфікований контролюючим органом як підстава для можливого застосування адміністративного арешту майна відповідно до ст.94 ПК України. Окремо заявник посилається на ризик істотних господарських наслідків, оскільки арешт сировини, обладнання чи готової продукції може перешкодити виконанню державного контракту на постачання товару для потреб Збройних Сил України зі строком поставки до 30.09.2026 року та спричинити передбачені контрактом штрафні санкції. Таким чином, заявник вважає, що існують одночасно передбачені ч.2 ст.150 КАС України підстави для забезпечення позову, як очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу, так і ризик істотного ускладнення ефективного захисту прав у разі його подальшої реалізації. З огляду на викладене, просить вжити заходи забезпечення позову з урахуванням запропонованого способу.

23.09.2026 року до суду надійшли заперечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС про забезпечення позову, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні цієї заяви, посилаючись на те, що у поданій заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист саме порушених прав позивача від рішень, дій чи бездіяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за захистом яких позивач звернувся до суду, при цьому позивачем не надано документального підтвердження наявності обставин, які б вказували на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, з огляду на що, відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у ст.150 КАС України. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вважає, що зупинення дії наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.06.2026р. №3474-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» (код за ЄДРПОУ 45110047)» не є необхідним та не відповідає меті інституту забезпечення позову, оскільки зазначений наказ сам по собі не створює перешкод для здійснення господарської діяльності. Натомість саме зупинення дії зазначеного наказу створює для ГУ ДПС у Дніпропетровській області реальні ризики. У разі прийняття судом остаточного рішення на користь контролюючого органу та підтвердження правомірності визначених платнику податкових зобов`язань, за час судового розгляду платник податків матиме можливість розпоряджатися своїм майном без застосування відповідного механізму його збереження. Не виключається можливість відчуження такого майна, його передачі третім особам або іншого зменшення обсягу активів підприємства. У такому випадку на момент набрання законної сили рішенням суду може виникнути ситуація, коли у платника податків буде відсутнє або недостатнє майно, за рахунок якого контролюючий орган зможе забезпечити фактичне стягнення заборгованості до державного бюджету. Отже, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не забезпечує належного балансу інтересів сторін, оскільки фактично усуває гарантії збереження майна для можливого погашення податкового боргу, тоді як господарська діяльність платника податків при збереженні чинності зазначеного рішення може продовжуватися у звичайному режимі.

Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням приписів ч.1 ст.154 КАС України суд розглянув заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї матеріали, суд доходить висновку про відмову у задоволенні цієї заяви у повному обсязі, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому частиною 4 статті 150 КАС України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частиною першою ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення). Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В силу ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, аргументованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Суд зазначає, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Суд також зазначає, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів чи необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, як підстава для забезпечення адміністративного позову, полягає в тому, що на момент подання такого позову у позивача наявні обґрунтовані підстави, підтверджені належними та допустимими доказами, вважати можливим настання юридичних фактів, які призведуть до порушення його прав та законних інтересів.

До вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову ТОВ ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС, суд зважає на таке.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС оскаржується наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.06.2026 року №3474-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС (код за ЄДРПОУ 45110047), яким відповідно до п.191.1 ст.191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, у зв`язку з встановленням невідповідності задекларованих показників у податкових деклараціях та ненаданням документів на запит контролюючого органу, призначено проведення з 08.06.2026 року позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» за період з 01.05.2023 року по 31.12.2025 року з метою здійснення контролю за додержанням вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством України.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» надано повідомлення від 05.06.2026 року №05/06-1 про втрату документів бухгалтерського обліку за перевіряємий період внаслідок власної необережності директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС».

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт №1530/04-36-07-12/45110047 від 08.06.2026 року «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» (код ЄДРПОУ 45110047)» у зв`язку із втратою платником податку документів бухгалтерського обліку за перевіряємий період відповідно до ст.44 ПК України.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.06.2026 року №3623-п відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України строки проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» перенесено.

У зв`язку із закінченням строку на відновлення втрачених документів з 21.09.2026 року поновлено строки проведення документальної перевірки ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС».

21.09.2026 року ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» направило Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області заяву від 21.09.2026р. вих. № 21/09-26 (вх. ГУ ДПС №123181/6 від 21.09.2026р.), в якій повідомило про оскарження наказу від 03.06.2026 року №3474-п у судовому порядку, про відкриття провадження у справі №160/27051/26 та про недопуск посадових осіб до перевірки до набрання законної сили судовим рішенням.

21.09.2026 року у приміщенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області представнику ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» вручено запит № 1 від 21.09.2026р. «Про надання інформації та первинних документів для проведення перевірки», яким контролюючий орган вимагає, починаючи з 21.09.2026р. надати в повному обсязі всі документи за весь період з 01.05.2023р. по 31.12.2025р. (головні книги, обороти за більш ніж тридцятьма рахунками бухгалтерського обліку, всі договори, первинні, банківські, касові документи, документи з оплати праці, установчі документи, дозвільні документи тощо) і попереджає про наслідки, передбачені п.44.6 ст.44 ПК України, та відповідальність за ст.121 ПК України.

Також 21.09.2026 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 21.09.2026р. №2984/04-36-07-11/45110047, в якому, зокрема, зазначено, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.06.2026 року №3474-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС (код за ЄДРПОУ 45110047), відповідно до направлень на перевірку від 05.06.2026р. №5379, №5380, №5381, №5414, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, з 08 червня 2026 року розпочато документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС за період з 01.05.2023 року по 31.12.2025 року.

Також у вказаному акті зазначено, що ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» надано повідомлення від 05.06.2026 року №05/06-1 про втрату документів бухгалтерського обліку за перевіряємий період, внаслідок чого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт №1530/04-36-07-12/45110047 від 08.06.2026 року «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» (код ЄДРПОУ 45110047)» та видано наказ від 08.06.2026 року №3623-п, яким відповідно до п.44.5 ст.44 ПК України строки проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» перенесено. У зв`язку із закінченням строку на відновлення втрачених документів з 21.09.2026 року поновлено строки проведення документальної перевірки ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС». Проте, 21.09.2026 року о 16год. 05хв. ТОВ «ШВЕЙНА ФАБРИКА «ПРОФІ ТЕКС» було відмовлено у допуску до проведення цієї перевірки, з посиланням на оскарження наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.06.2026 року №3474-п у судовому порядку.

Щодо доводів позивача про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.06.2026 року №3474-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС (код за ЄДРПОУ 45110047), суд зазначає, що протиправність оскаржуваного наказу може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018р. у справі №826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018р. у справі №800/521/17 зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

За таких обставин, наведені заявником доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову в частині щодо посилання на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного наказу, на думку суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення позову, а забезпечення позову з цих підстав за змістом буде ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Щодо посилання позивача на те, що наразі перевірка, призначена спірним наказом, дію якого просить зупинити позивач, не проведена, а її проведення фактично унеможливить реалізацію прав позивача на оскарження такого наказу, бо останній після проведення контролюючим органом перевірки буде реалізований, що виключає можливість оскарження наказу про призначення такої перевірки, водночас, проведення самої перевірки може призвести до винесення за її результатами податкових повідомлень-рішень про донарахування грошових зобов`язань, що, в свою чергу, може ускладнити та/чи унеможливити поновлення порушених прав та законних інтересів позивача від безпідставного та необґрунтованого здійснення щодо нього заходів податкового контролю і для відновлення таких прав необхідно буде докласти значних зусиль, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Дійсно, зміст положень статей 78, 79, 81 Податкового кодексу України свідчить про те, що суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням контролюючого органу про призначення перевірки та оскаржити його в суді.

Водночас, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17.

Так, обґрунтовуючи наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову настанням для позивача негативних наслідків в разі проведення перевірки на підставі оспорюваного наказу, позивач не врахував, що норма статті 150 КАС України пов`язує підстави забезпечення позову не з негативними наслідками, які настали або можливо настануть для позивача, який оскаржує рішення, дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, а з реальною імовірністю виникнення таких обставин, які унеможливлять ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі невжиття таких заходів.

Безумовно, рішення, дії та/чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень справляють певний вплив на правовий статус особи, щодо прав, свобод та/чи законних інтересів якої прийнято рішення, вчинена (невчинена) дія. Рішення, дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень можуть мати наслідки, які особа оцінює щодо себе негативно. Водночас, позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та/або витрат, - що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову в межах спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 08 травня 2025 року у справі №380/14124/24, від 22 січня 2025 року у справі №380/14216/24 та від 27 лютого 2025 року у справі №420/17645/24.

У постанові від 08 червня 2023 року у справі №160/1140/23 Верховний Суд також звертав увагу, що можливі у майбутньому порушення прав позивача, які ще не настали взагалі, і невідомо, чи настануть у подальшому, не є самостійною і достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного наказу, дійсно, може убезпечити позивача від понесення ним майнових витрат (у разі необхідності оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки), проте варто врахувати, що такі обставини не визначені нормами статті 150 КАС України як безумовні підстави для забезпечення позову, а отже, не вказують і не можуть вказувати на очевидну протиправність адміністративного акта, який у спірних відносинах виданий у формі наказу. Адже саме лише проведення податкової перевірки не створює незворотних наслідків, не зупиняє господарську діяльність платника податків, а є реалізацією функцій контролю органів в межах визначених законом повноважень; у разі ж виявлення у ході чи за наслідками такої перевірки порушень платник не позбавлений права захистити свої права у суді, зокрема, шляхом судового оскарження наслідків такої перевірки.

Оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.

При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Такий підхід підтверджується послідовною практикою Верховного Суду, зокрема, але не виключно, постановами від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 14.01.2021 у справі №804/388/16, від 03.06.2021 у справі № 822/1660/18, від 08.12.2021 у справі №826/16212/18, від 25.01.2022 у справі №520/845/2020 та від 25.11.2022 у справі №640/5640/19.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у справі №160/22251/24, які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС повинні враховуватися судами при виборі і застосуванні норм права.

Таким чином, суд, проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву про забезпечення позову, дійшов висновку, що доводи й аргументи заявника не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника про те, що відповідачем можуть здійснюватися заходи щодо проведення перевірки позивача на підставі оскаржуваного наказу, які можуть порушити права та інтереси позивача або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав або інтересів до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Разом з цим, як вказано вище, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

У ході розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.

За таких обставин, наведені заявником (позивачем) доводи в обґрунтування необхідності забезпечення позову, на думку суду, не є достатніми та обґрунтованими для вжиття заходів його забезпечення, оскільки матеріали справи не містять об`єктивних доказів, які б свідчили про існування підстав, визначених ст.150 КАС України, отже, подана заява є необґрунтованою та передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150-154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС про забезпечення позову у справі №160/27051/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ШВЕЙНА ФАБРИКА ПРОФІ ТЕКС до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити у повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова