Ухвала суду № 140021942, 23.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

23 вересня 2026 р. Справа № 120/14241/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Ільчук Г.В.

позивача: голови ОСББ Вечірко Н.В.

представника позивача: адвоката Крижанівського В.В.

представника відповідачів: Мичківського І.П.

представника третьої особи: адвоката Паламарчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у справі за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Незабутній" №11 по вул. Хлібна м. Вінниця до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, наказу

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд звернулось через представника з адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Незабутній" №11 по вул. Хлібна, м. Вінниця до Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, наказу.

Ухвалою від 16.09.2026 суд залишив позовну заяву без руху та установив строк для усунення недоліків.

Представник позивача 18.09.2026 подав заяву на усунення недоліків та одночасно заяву про забезпечення позову шляхом заборони третій особі - ОСОБА_1 , а також іншим підрядним організаціям чи третім особам за її дорученням вчиняти будь які будівельні, підготовчі, демонтажні, монтажні та ремонтні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_1 та влаштування окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 , до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Ухвалою від 21.09.2026 суд відкрив провадження у справі, розгляд якої постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою залучено третю особу, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 21.09.2026 суд призначив заяву про забезпечення позову до розгляду в судовому засіданні із викликом осіб на 22.09.2026.

Представник відповідачів подав заперечення на заяву, у яких просив відмовити у її задоволенні. В обґрунтування своєї позиції представник зазначив, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. Обов`язок доведення наявності таких обставин покладається саме на заявника.

Представник відповідачів вважає, що заява Позивача не містить належних, допустимих та достатніх доказів існування будь-якої із зазначених законом підстав. Зміст заяви фактично зводиться до незгоди із законністю прийнятих виконавчим комітетом Вінницької міської ради та виконавчими органами Вінницької міської ради рішень.

Заява не містить належних, допустимих та достатніх доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову: істотно ускладнить виконання можливого рішення суду; унеможливить ефективний захист його прав; створює реальну, а не припущену загрозу заподіяння шкоди; є необхідним саме зараз; є єдиним можливим способом захисту його прав до вирішення справи по суті.

Представник третьої особи заперечувала проти задоволення заяви з підстав її необґрунтованості.

В ході судового засідання учасники підтримали свої доводи та заперечення, наведенні в заявах по суті.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, оцінивши наведені доводи та докази, суд зазначає таке

Відповідно до положень статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого (постанова Верховного Суду від 14.05.2021 р. у справі № 320/3957/20): розумності вимог заявника щодо забезпечення позову; обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, відповідно до частини 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до заяви про забезпечення позову представник позивача, що підтримано головою ОСББ Вечірко Н.В. в судовому засіданні, просить заборонити третій особі - ОСОБА_1 , а також іншим підрядним організаціям чи третім особам за її дорученням вчиняти будь які будівельні, підготовчі, демонтажні, монтажні та ремонтні роботи з реконструкції квартири №3 та влаштування окремої вхідної групи за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Хлібна, будинок 11, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Заявник обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову тим, що, на думку останнього, у разі невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки третьою особою продовжуватимуться будівельні роботи. Тому, для демонтажу слід буде докласти значних зусиль.

Водночас, представник вказує на очевидність ознак протиправності спірних рішень з підстав того, що співвласники багатоквартирного будинку своєї згоди на його реконструкцію не надавали.

Оцінюючи зазначені аргументи, суд виходить з наступного.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту такого права дійсно існує. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах 280/9045/24 від 14 січня 2025 року та 280/9044/24 від 20 лютого 2025 року.

Суд акцентує, що предметом спору у цій справі є рішення прийняті виконавчим комітетом Вінницької міської ради та виконавчими органами Вінницької міської ради, які, в разі задоволення позову, вважаються скасованими з моменту набрання законної сили судовим актом.

Тож, твердження заявника, що невжиття заходів може унеможливити виконання рішення суду є необґрунтованим.

Щодо утруднення виконання рішення суду в контексті проведення демонтажу, які, на думку представника позивача, є необхідними для повного відновлення прав позивача, то це виходить за межі предмету позову, оскільки такі спірні правовідносини не мають ознак публічно-правових, а існують між позивачем та третьою особою.

Суд зазначає, що в силу ч. 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; (п. 3 виключений на підставі Закону № 460-IX від 15.01.2020) 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У розглядуваному випадку, позивач обрав спосіб забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, тобто, захід забезпечення позову спрямований не суб`єктам владних повноважень, а третій особі. Тому, в такому випадку, суд має оцінити співмірність обраного заходу до обсягу позовних вимог.

У заяві про забезпечення позову заявник із обґрунтуванням доцільності вжиття заходу зазначив, що продовження таких робіт спричиняє руйнування несучих елементів будинку (виникнення нових тріщин у фасаді, загроза деформації конструкцій та падіння встановлених залізних/металевих опор), що створює безпосередню загрозу для життя і здоров`я мешканців будинку, а також майнову шкоду спільній власності.

Проте, на підтвердження, викладених в заяві аргументів, ані до заяви про забезпечення позову, ані в судовому засіданні, не надано жодних належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про обставини, викладені в заяві.

Досліджуючи це питання суд зазначає, що відповідно до рішення позачергових загальних зборів співвласників будинку від 26.09.2025 обумовлено, що співвласники будинку забороняють третій особі, власниці квартири АДРЕСА_1 , облаштування окремої вхідної групи, тому що це, окрім іншого, може призвести до його руйнування.

Отже, наведені заявником обґрунтування наразі є лише припущеннями та не свідчать про існування обставин, за яких є неможливим чи ускладненим поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких останній звернувся до суду.

Щодо твердження представника позивача про очевидну протиправність спірних рішень, суд зазначає таке.

У контексті наведеного суд застосовує висновки Верховного Суду, де у постанові від 07.04.2020 у справі № 826/13413/18 зазначив, що суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд зауважує, що наявність чи відсутність протиправних дій відповідачів під час прийняття рішень та надання таким правової оцінки, визнання їх протиправними та скасування є судовим дослідженням в межах розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Повну ухвалу складено 23.09.2026.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна