Ухвала суду № 140021846, 23.09.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

23 вересня 2026 р. Справа № 120/4470/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши в письмовому проваджені Звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 21.02.2025 перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 та виплачувати у розмірі 56 % відповідних сум суддівської винагороди без обмеження граничного розміру, врахувавши його стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплаченим сум.

Ухвалою від 29.06.2026 суд задовольнив клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі №120/4470/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у встановлений строк подати Звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі №120/4470/25.

У встановлений строк відповідач подав Звіт у якому вказав, що з метою виконання рішення суду від 30.05.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 21.02.2025 здійснено перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 (далі-заявник) у розмірі 56 % відповідних сум суддівської винагороди без обмеження граничного розміру, врахувавши його стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки, що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії 024950007380 від 30.10.2025. За результатами цього перерахунку заявнику за період з 21.02.2025 року по 30.11.2025 року нараховано кошти в сумі 56213,49 грн, що підтверджується протоколом індивідуального перерахунку за період з 21.02.2025 по 30.11.2025 року.

Водночас, відповідач зазначив, що на момент виконання рішення суду постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 затверджений Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Цим Порядком обумовлено, що доплати нараховані на виконання судових рішень обліковуються в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах) та будуть виплачені в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Тому, відповідно до Порядку 821 позивачу було здійснено виплату коштів, нарахованих на виконання рішення суду 120/4470/25, в межах виділених бюджетних призначень: в листопаді 2025 року 8230,75 грн, в грудні 2025 року 7648,77 грн, в лютому 2026 року 1103,00 грн, в березні 2026 року 1083,00 грн, в квітні 2026 року 977,00 грн, в травні 2026 року 880,00 грн, в червні 2026 року 132,00 грн та 936,00 грн. Залишок невиплачених коштів станом на 13.07.2026 становить 83653,05 грн.

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у прийнятті Звіту слід відмовити з огляду на таке.

Так, на виконання рішення суду від 30.05.2025 у справі №120/4470/25, позивачу здійснено перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання, за результатами якого за період з 21.02.2025 року по 30.11.2025 року нараховано кошти в сумі 56213,49 грн, що не заперечується позивачем.

Водночас, як зазначає позивач, йому не виплачується присуджений розмір щомісячного довічного грошового утримання, що нівелює судове рішення.

Суд, досліджуючи спірне питання виконання судового рішення зазначає, що відповідно до доводів відповідача заявнику за період з 21.02.2025 року по 30.11.2025 року нараховано кошти в сумі 56213,49 грн, що підтверджується протоколом індивідуального перерахунку за період з 21.02.2025 по 30.11.2025 року.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази щодо поточної виплати позивачу довічного грошового утримання у розмірі 56 % відповідних сум суддівської винагороди без обмеження граничного розміру.

Суд акцентує, що відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не лише здійснити перерахунок, а й виплачувати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у відповідному розмірі.

Посилання відповідача на Порядок №821 суд оцінює критично з огляду на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Верховний Суд, переглядаючи рішення першої та другої інстанцій у справі №320/51895/25, відповідно до постанови від 10.09.2026 вказав, що наділивши орган Пенсійного фонду повноваженнями встановлювати черговість і розміри виплат на виконання судових рішень, Уряд фактично змінив встановлений статтею 3 Закону №4901-VI порядок, підстави і обсяг виконання рішення суду щодо погашення заборгованості з пенсійних виплат, у яких боржником виступає Пенсійний фонд України та безпідставно уповноважив цей орган проводити перевірку рішень суду (п.63 постанови від 10.09.2026).

Верховний Суд констатує, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями розширювати права Пенсійного фонду України, дозволяючи його органам самостійно визначати черговість, частковість чи пропорційність виконання остаточних судових рішень. Усі питання щодо порядку погашення заборгованості за судовими рішеннями підлягають виключно законодавчому регулюванню, а тому оскаржувана Постанова № 821 прийнята Урядом поза межами його конституційної компетенції (п.66 постанови від 10.09.2026).

Стосовно доводів скаржників про відсутність достатнього фінансування, введення у державі воєнного стану та посилання на неврахування судами підпункту 2 пункту 22 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, колегія суддів Верховного Суду звернула увагу, що підпунктом 2 пункту 22 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визначено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, оскільки ця норма стосується порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, а не встановлення спеціального режиму виплати сум, вже присуджених (постановлених судовим рішенням) або визначених (нарахованої заборгованості) на виконання судового рішення (п.58 постанови від 10.09.2026).

Отже, в силу ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Відтак, рішення від 30.05.2025 у справі №120/4470/25 в частині виплати позивачу довічного грошового утримання у розмірі 56 % відповідних сум суддівської винагороди без обмеження граничного розміру відповідачем не виконано.

Доводи відповідача про відсутність фінансування суд відхиляє з огляду на те, що це не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконати судове рішення.

Такий підхід виснував Верховний Суд, зокрема, у постанові від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19.

Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях ЄСПЛ у справах Кечко проти України, Шмалько проти України, Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України, Бакалов проти України, відповідно до яких невиконання судового рішення не може бути виправдане відсутністю бюджетних асигнувань, а органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання судових рішень.

За наведених вище обставин, підстави для припинення судового контролю за наявності невиконаного судового рішення відсутні, тому слід встановити відповідачу новий строк для подання Звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

В силу ч. 3 статті 382-1 цього Кодексу, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Керуючись ч. 3 ст. ст. 382-3 КАС України суд вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 30.05.2025, а саме до 23.11.2026.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті Звіту (вх.№48810/26) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення суду від 30.05.2025 у справі №120/4470/25.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк до 23.11.2026 для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі №120/4470/25.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 23.09.2026.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна