Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 474/565/26
Провадження № 2/474/534/26
РІШЕННЯ
Іменем України
22.09.26 с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Тодосьєвої А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
25.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором про надання кредиту № 518421-КС-003 від 17.08.2025р. у розмірі 71 624 грн. 72 коп., що складається: 31 164 грн. 72 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 35 704 грн. 80 коп. - суми прострочених платежів по процентах; 4 755 грн. 20 коп. - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.
Позов обґрунтований тим, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 17.08.2025р. направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 518421-кс-003 про надання кредиту.
17.08.2025р. ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 518421-кс-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Позивачем направлено відповідачці, через інформаційно - телекомунікаційну систему, одноразовий ідентифікатор UA-4018, на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначений позичальницею у своїй заяві.
Таким чином вказаної дати між сторонами було укладено електронний Договір № 518421-кс-003 про надання кредиту, за умовами якого відповідачці було надано кредит у сумі 20 000 грн. 00 коп. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .
18.08.2025р. між сторонами договору № 518421-кс-003 було укладено додаткову угоду № 1 до нього, шляхом обміну електронними повідомленням, підписану у порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди позивач додатково надав відповідачці кредит у розмірі 10 000 грн.
03.10.2025р. між сторонами договору № 518421-кс-003 було укладено додаткову угоду № 2 до нього, шляхом обміну електронними повідомленням, підписану у порядку ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди позивач додатково надав відповідачці кредит у розмірі 10 000 грн.
Вказував, що розрахунок заборгованості доданий до позовної заяви формувався автоматично, а тому програма автоматично протягла дати після закінчення строку дії кредитного договору до дати створення цього розрахунку. Позивач не нараховував жодних процентів після закінчення строку кредитного договору.
Відповідачка лише частково сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку.
Станом 05.05.2026р. заборгованість відповідачки за Договором № 518421-кс-003 про надання кредиту становить 71 624 грн. 72 коп., що складається з: 31 164 грн. 72 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 35 704 грн. 80 коп. - суми прострочених платежів по процентах та 4 755 грн 20 коп. - заборгованість по відсоткам по ст. 625 ЦК України.
За такого позивач просив стягнути на його користь з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі.
21.09.2026р. відповідачка подала до суду Заяву, у якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки (штрафу, пені) у розмірі 4 755 грн 20 коп. та інфляційних відсотків по ст. 625 ЦК України на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в зв`язку з введенням воєнного стану. Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії через відсутність належних та допустимих доказів надання відповідних послуг. Зарахувати сплачені нею кошти у сумі 15 244 грн 80 коп. зараховані позивачем на погашення відсотків по ст. 625 ЦК України в рахунок основного боргу. Кошти у сумі 8 000 грн зараховані позивачем на сплату комісії перерахувати на основний борг через військовий стан і відсутність доказів щодо послуг з комісії.
Представниця позивача Кіріченко В.В. в судове засідання призначене на 22.09.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас, у прохальній частині позовної заяви просила розглядати справу у відсутність представника позивача.
Відповідачка в судове засідання призначене на 22.09.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду шляхом безпосереднього вручення судової повістки. Водночас у заяві від 21.09.2026р. просила розглядати справу у її відсутність.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
У витязі з ІТС товариства (анкета клієнта) від 06.05.2026р. зазначені анкетні дані позичальника ОСОБА_1 , сума бажаного кредиту 20 000 грн., номер банківської карти для перерахування коштів - НОМЕР_2 .
17.08.2025р. ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" у «Пропозиції укласти договір (оферта) № 518421-кс-003 про надання кредиту», п.п. 2.1-2.5, запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію», на умовах визначених у ній: сума кредиту - 20 000 грн., строк кредиту 24 тижні, стандартна процентна ставка в день - 1%, денна процентна ставка - 0,87% в день, комісія за видачу кредиту - 4 000 грн., строк дії договору до 01.02.2026р., орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 49 464 грн. 22 коп., що складається, згідно Графіку платежів розміщеному у п. 4.2.2 пропозиції, з: 20 000 грн. тіло кредиту, 25 144 грн. 78 коп. проценти та 4 000 грн. комісія за надання кредиту.
У цій же пропозиції від 17.08.2025р., абз. 2 п. 2.5, встановлено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може нараховуватися при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування такої передбачено додатковими угодами.
17.08.2025р. ОСОБА_1 надала товариству «Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 518421-кс-003 про надання кредиту», в якій повністю, безумовно прийняла та акцептувала умови наданої товариством Пропозиції (оферти) укласти Договір про надання кредиту з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
17.08.2025р. між ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ОСОБА_1 укладено договір № 518421-кс-003 про надання кредиту (споживчий кредит, електронна форма) (далі - кредитний договір), шляхом його підписання позичальником\ електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4018, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 20 000 грн. 00 коп. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів. Тип кредиту - кредит, строк кредиту - 24 тижні; з стандартною процентною ставкою день 1% та комісією за надання кредиту 4 000 грн., яка нараховується одноразово у дату видачі кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може нараховуватися при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування такої передбачено додатковими угодами. Строк дії договору та дата повернення кредиту - 01.02.2026р. Орієнтовна загальна вартість кредиту 49 464 грн 22 коп., загальні витрати за кредитом - 29 464 грн. 22 коп. та орієнтовна реальна річна процентна ставка 6918,23%. Денна процентна ставка - 0,87 (п.п. 2.1-2.14 кредитного договору).
Договір укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником (п. 3.1 кредитного договору).
У розділі 4, п. 10.2 розділу 10, п. 11.12 розділу 11 кредитного договору сторони погодили Порядок та умови надання кредиту. Зокрема, що протягом трьох робочих днів з дня укладення договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі визначеній у п. 2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів на реквізити електронного платіжного засобу, зазначеного у розділі 12 договору. Нарахування процентів здійснюється за зниженою процентною ставкою вказаної у п. 10.2 договору (1% в день) починаючи з першого дня користування кредитом, та позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і в повному обсязі процентів, комісії та частини суми кредиту у порядку та розмірах визначених у графіку платежів, що вказаний у п. 4.2.2 договору та Додатку №1. В іншому випадку, з 8 календарного дня від дня прострочення внесення платежу передбаченого графіком, подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування, на фактичний залишок суми кредиту. Спосіб перерахування позичальнику коштів - у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на реквізити електронного платіжного засобу, що наведений у розділі 12 договору (№ НОМЕР_2 ).
У п. 4.2.2 кредитного договору наведений графік платежів, у якому визначено період кредитування з 31.08.2025р. до 01.02.2026р., та суму кредиту 20 000 грн., процентів 25 144 грн. 78 коп., а також комісію за надання кредиту у загальному розмірі 4 000 грн.
Укладаючи цей договір, позичальниця, у п. 11.3.1, підтвердила, що вона до укладення договору, ознайомилася з Договором та Правилами, та отримала від кредитодавця інформацію передбачену чинним законодавством України, зокрема ч.ч. 2, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та ст.ст. 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором визначена у розділ 7 кредитного договору. У разі прострочення позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, комісії/комісії за видачу додаткових коштів, суми кредиту у визначені договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з врахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень ст. 625 ЦК України. Та такі нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та суму простроченої комісії, комісії за видачу додаткових коштів , неповернутої суми кредиту. Проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі що не перевищує 2% від неповернутої суми кредиту. Сукупна сума таких не може перевищувати половину суми одержаного кредиту, з врахуванням додаткових коштів отриманих за додатковими угодами.
Візуальною формою послідовності дій Клієнта - ОСОБА_1 підтверджується послідовність дій товариства та клієнта в ІТС щодо укладення договору № 518421-кс-003 про надання кредиту, зокрема у погодинному розрізі за 17.08.2025р.: початок входу шляхом використання телефону для ідентифікації в ІТС та входження в особистий кабінет (о 17:49:32); ознайомлення та підписання клієнтом одноразовим ідентифікатором UA-4886 паспорта споживчого кредиту (о 17:52:54); направлення товариством клієнту в ІТС індивідуальної оферти (о 17:52:57) та ознайомлення клієнта з нею (о 17:52:55); акцептування клієнтом умов оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору надісланим одноразовим ідентифікатора UA-4018 (о 17:53:44), відображення документів в особистому кабінету (о 18:27:36).
В додатки до позову позивачем надано підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4886 17.08.2025р. Паспорт споживчого кредиту, умови кредитування якого аналогічні умовам кредитування визначеним у кредитному договорі. А також надано Правила надання споживчих кредитів для продуктів «Кредит 4 місяці» та «Кредит 6 місяців» ТОВ «Бізнес Позика» дата набрання чинності яких 20.02.2025р.
18.08.2025р. ТОВ «Бізнес позика» у «Пропозиції укласти Додаткову угоду № 1 (оферта) до договору № 518421-кс-003 про надання кредиту» запропонувало ОСОБА_1 укласти Додаткову угоду № 1 до договору № 518421-кс-003 про надання кредиту з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
18.08.2025р. ОСОБА_1 надала товариству «Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Додаткову угоду № 1 (оферта) до договору № 518421-кс-003 про надання кредиту», в якій повністю, безумовно прийняла та акцептувала умови наданої товариством Пропозиції (оферти) укласти Додаткову угоду № 1 (оферта) до договору № 518421-кс-003 про надання кредиту з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
18.08.2025р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 518421-кс-003 про надання кредиту, шляхом її підписання позичальницею одноразовим ідентифікатором UA-1721, в якій позичальниця підтвердила наявність у неї заборгованості за договором станом на 18.08.2025р. у розмірі 20 000 грн. 00 коп. - тіло кредиту, 400 грн 00 коп. - нараховані і несплачені проценти, 4 000 грн 00 коп. - нарахована і не сплачена комісія. В ній же домовилися, що з дати укладення додаткової угоди кредит збільшується на 10 000 грн та кредитодавець на умовах визначених договором збільшує суму кредиту, яку позичальник зобов`язується повернути. Комісія за надання додаткової суми кредиту - 2 000 грн. В зв`язку з укладенням додаткової угоди умови кредитування змінені: загальний розмір кредиту 30 000грн., ОРРС - 7321,89%, ЗВСК - 44 036 грн 57 коп., кількість днів користування кредитом, що залишиться після укладення додаткової угоди - 168, денна процентна ставка - 0,87%. Та в ній же викладено графік платежів у новій редакції, та додано до неї ж додаток № 1 та № 2 до договору у нових редакціях.
Візуальною формою послідовності дій Клієнта - ОСОБА_1 підтверджується послідовність дій товариства та клієнта в ІТС, зокрема початок входу шляхом використання мобільного телефону для ідентифікації в ІТС та входження в особистий кабінет (18.08.2025р. о 12:14:57); ознайомлення та підписання клієнтом одноразовим ідентифікатором UA-2150 паспорта споживчого кредиту (18.08.2025р. о 12:16:04); акцептування клієнтом умов оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписання додаткової угоди одноразовим ідентифікатора UA-1721 (18.08.2025р. о 12:16:31).
03.10.2025р. ТОВ «Бізнес позика» у «Пропозиції укласти Додаткову угоду № 2 (оферта) до договору № 518421-кс-003 про надання кредиту» запропонувало ОСОБА_1 укласти Додаткову угоду до договору № 518421-кс-003 про надання кредиту з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
03.10.2025р. ОСОБА_1 надала товариству «Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Додаткову угоду (оферта) до договору № 518421-кс-003 про надання кредиту», в якій повністю, безумовно прийняла та акцептувала умови наданої товариством Пропозиції (оферти) укласти Додаткову угоду (оферта) до договору № 518421-кс-003 про надання кредиту з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку визначеному Законом України «Про електронну комерцію».
03.10.2025р. між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2 до договору № 518421-кс-003 про надання кредиту, шляхом її підписання позичальницею одноразовим ідентифікатором UA-3834, в якій позичальниця підтвердила наявність у неї заборгованості за договором станом на 03.10.2025р. у розмірі 30 000 грн. 00 коп. - тіло кредиту, та що нею в повному обсязі на дату укладення угоди виконано зобов`язання по оплаті процентів та комісії. В ній же сторони домолися, що з дати укладення додаткової угоди кредит збільшується на 10 000 грн та кредитодавець на умовах визначених договором збільшує суму кредиту, яку позичальник зобов`язується повернути. Комісія за надання додаткової суми кредиту - 2 000 грн. В зв`язку з укладенням додаткової угоди умови кредитування змінені: загальний розмір кредиту 40 000грн., ОРРС - 3878,75%, ЗВСК - 49 155 грн 12 коп., кількість днів користування кредитом, що залишиться після укладення додаткової угоди - 169, денна процентна ставка - 0,73%. Та в ній же викладено графік платежів у новій редакції, та додано до неї ж додаток № 1 та № 2 до договору у нових редакціях. Кінцева дата повернення кредиту - 20.03.2026р.
Візуальною формою послідовності дій клієнта - ОСОБА_1 підтверджується послідовність дій товариства та клієнта в ІТС, зокрема початок входу шляхом використання телефону для ідентифікації в ІТС та входження в особистий кабінет (03.10.2025р. о 18:20:12); ознайомлення та підписання клієнтом одноразовим ідентифікатором UA-3796 паспорта споживчого кредиту (03.10.2025р. о 18:27:19); акцептування клієнтом умов оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписання додаткової угоди одноразовим ідентифікатора UA-3834 (03.10.2025р. о 18:27:36).
Обставини перерахування позичальниці коштів за кредитним договором та додатковими угодами № 1 та № 2 до нього, підтверджується: довідкою ТОВ «ПрофітГід» за підписом директора Борового О., про зарахування платежу у сумі 20 000 грн на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_2 згідно договору від 17.08.2025р.; квитанцією АТ «ТАСкомбанк» від 18.08.2025р. про зарахування платежу у сумі 10 000 грн на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_2 згідно додаткової угоди від 18.08.2025р.; довідкою ТОВ «ПрофітГід» за підписом директора Борового О., про зарахування платежу у сумі 10 000 грн на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_2 згідно додаткової угоди від 03.10.2025р.; довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260709/123110-БТ від 14.07.2026р. з випискою по рахунку, згідно з якими ОСОБА_1 у банку емітовано картку № НОМЕР_2 на яку 17.08.2025р. Зараховано 20 000 грн., 18.08.2025р. - 10 000 грн.
З довідки про стан заборгованості станом на 29.05.2026р. та розрахунку заборгованості за кредитом у гривні станом на 07.05.2026р. вбачається, що у період з 17.08.2025р. до 20.03.2026р. (з урахуванням строку дії договору визначеного у додатковій угоді № 2 від 03.10.2025р. як 169 днів, до 20.03.2026р.). у відповідачки утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 71 624 грн. 72 коп. Так, 31 164 грн. 72 коп. - залишок заборгованості з суми прострочених платежів по тілу кредиту. На погашення тіла кредиту відповідачкою вчинено платежі у сумі 8 835 грн 28 коп. Також 35 704 грн. 80 коп. - залишок заборгованості з суми прострочених платежів по процентах (нараховані в межах строку кредитування за ставкою 1% в день). На їх погашення відповідачкою вчинені платежі у сумі 36 314 грн 92 коп. Крім того відповідачці було нараховано комісії: за видачу (надання) кредиту за кредитним договором (п. 2.5) як 4 000 грн; за видачу додаткових коштів згідно додаткової угоди № 1 (п. 4) - 2 000 грн; за видачу додаткових коштів згідно додаткової угоди № 2 (п. 5) - 2 000 грн., всього 8 000 грн. На погашення комісії за видачу кредиту за договором і додатковими угодами відповідачкою було сплачено 8 000 грн. Також відповідачці нараховані відсотки по ст.625 ЦК України у період з 15.09.2025р. до 20.12.2025р., на погашення яких відповідачкою вчинені платежі у сумі 15 244 грн 80 коп., та залишок заборгованості по ним складає 4 755 грн 20 коп.
Доказів які б спростовували наданий позивачем розрахунок та доводили б повне виконання боржником кредитних зобов`язань відповідачкою суду не надано.
Встановивши вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідачки порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VІІІ від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст.ст 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що "принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс".
Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - покладається на відповідача.
Установлено, що кредитний договір та додаткові угоди до нього між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачкою укладені в електронній формі та підписані позичальницею електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Отже, між сторонами було укладено кредитний договір з додатковими угодами, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Зі змісту укладеного сторонами кредитного договору та додаткових угод до нього вбачається, що сторони погодили знижену та стандартну процентні ставки, денну процентну ставку, а також обов`язок позичальника сплатити комісію за видачу (надання) кредиту та комісії за видачу (надання) додаткових коштів за кредитним договором у разі оформлення додаткових угод до договору.
Термін дії договору з врахуванням додаткових угод укладених до кредитного договору - до 20.03.2026р.
Щодо заперечень відповідачки про нарахування комісії за надання кредиту та комісії за видачу додаткових коштів, на сплату яких позивачем були спрямовані сплачені нею кошти у сумі 8 000 грн., та необхідність їх зарахування на тіло кредиту, то слід зазначити наступне.
Так, 10.06.2017р. набув чинності Закон України "Про споживче кредитування" № 1734-VІІІ, у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст ст. 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Згідно з умовами кредитного договору № 518421-кс-003 (п. 2.5) у ньому сторонами погоджена сплата комісія за видачу кредиту - 4 000 грн., що відображено також у Графіку платежів.
У цьому ж договорі (абз. 2 п. 2.5), встановлено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може нараховуватися при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування такої передбачено додатковими угодами.
Надалі сторонами, 18.08.2025р. та 03.10.2025р., були укладені додаткові угоди до договору за № 1 та № 2, у п. 4 та 5 яких, відповідно, сторони погодили сплату комісії за надання додаткової суми кредиту - 2 000 грн та 2 000 грн., що було відображено у графіку платежів викладеному у новій редакції.
Аналізуючи умови кредитного договору та додаткових угод до нього суд доходить висновку про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту (першого та наступних траншів) у наведених розмірах, оскільки ними передбачено нарахування комісії за надання кредиту та додаткових грошових коштів та включено суму нарахувань по ній до графіку платежів.
Що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, який в подальшому підтримувався Верховним Судом, зокрема, в постанові від 24 травня 2024 року в справі № 461/2735/23 (провадження № 61-16948св23).
Така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Договір та додаткові угоди до нього були підписані сторонами, ними не оскаржувалися, а отже є обов`язковим до виконання.
Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а тому посилання відповідачки на необхідність зарахування суми вчинюваних нею платежів на їх погашення 8 000 грн на рахунок основного боргу не заслуговують на увагу.
Щодо вимог про стягнення заборгованості по відсоткам нарахованим відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 4 755 грн 20 коп., то слід зазначити наступне:
З довідки про стан заборгованості станом на 29.05.2026р. та розрахунку заборгованості за кредитом у гривні станом на 07.05.2026р. вбачається, що відповідачці нараховані відсотки по ст.625 ЦК України у період з 15.09.2025р. до 20.12.2025р., на погашення яких відповідачкою вчинені платежі у сумі 15 244 грн 80 коп., та залишок заборгованості по ним складає 4 755 грн 20 коп.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.
Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
А тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за відсоткам за прострочення виконання грошового зобов`язання, в силу положень ст. 625 ЦК України у сумі 4 755 грн 20 коп., що нараховані за кредитним договором укладеним з відповідачкою у серпні 2025р. (під час дії воєнного стану), не підлягають задоволенню, з огляду на приписи підпункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Статтею 534 ЦК України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
За такого, відсотки за прострочення виконання грошового зобов`язання, в силу положень ст. 625 ЦК України, нараховані у період з 15.09.2025р. до 20.12.2025р., на погашення заборгованості за якими позивачем були зараховані платежі вчинені відповідачкою у сумі 15 244 грн 80 коп. підлягають зарахування в порядку ст. 534 ЦК України, в рахунок заявлених до стягнення процентів 35 704 грн 80 коп., в зв`язку з чим з відповідачки слід стягнути на користь позивача: 31 164 грн 72 коп. - заборгованість за кредитом, 20 460 грн 00 коп. - заборгованість по відсотках.
А тому позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 919 грн. 06 коп. (72,08%).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованість за договором № 518421-КС-003 про надання кредиту від 17.08.2025р., станом на 05.05.2026р., в сумі 51 624 (п`ятдесят одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 72 коп., з них: 31 164 (тридцять одна тисяча сто шістдесят чотири) грн. 72 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 20 460 (двадцять тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп. - сума прострочених платежів по процентах.
Відмовити у задоволенні позову у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" заборгованості за договором № 518421-КС-003 про надання кредиту від 17.08.2025р., станом на 05.05.2026р., в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., з них: 15 244 (п`ятнадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 80 коп. - сума прострочених платежів по процентах; 4 755 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) грн. 20 коп. - сума заборгованості по відсотках до ст. 625 ЦК України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" судовий збір в сумі 1 919 (одна тисяча дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 06 коп.
Судові витрати зі сплати судового збору у сумі 743 (сімсот сорок три) грн. 34 коп. покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА".
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133).
Відповідачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний "24" вересня 2026 року.
Суддя Ф.Г. Сокол
Судове рішення № 140021164, Врадіївський районний суд Миколаївської області було прийнято 22.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 474/565/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: