Рішення № 140020720, 23.09.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1817/26

Провадження № 2/147/889/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2026 року в провадження судді Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19896,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

04.03.2025 між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №94036444 в електронній формі шляхом використання відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог законодавства про електронну комерцію.

Згідно з умовами договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 4000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором. Кредитні кошти були перераховані на банківський рахунок відповідача, що підтверджується відповідними доказами.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідач умови договору належним чином не виконав, кредитні кошти та нараховані платежі у встановлені строки не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості становить 19896,00 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 13696,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 200,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту, 2000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Позивач вважає, що кредитний договір укладений належним чином відповідно до вимог ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», а тому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Суд, з огляду на подання позивачем документів в електронній формі та їх значний обсяг, враховуючи зміст Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами), з метою процесуальної економії, вважає за можливе розглядати (формувати та зберігати) справу у змішаній формі.

Так, відповідно до п.122 Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Ухвалою суду від 23 дипня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання свого представника не направив, водночас разом з позовом клопотав про проведення розгляду справи без участі представника позивача у разі неявки відповідача, позовні вимоги підтримує та заперечень проти заочного розгляду справи не висловлює.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у попередні судові засідання відповідач не з`являвся, зокрема у судове засідання призначене на 24.08.2026, не прибув, клопотав про відкладення справи на іншу дату (а.с. 24), у зв`язку з чим за його клопотанням, розгляд справи відкладено до 22.09.2026. 22.09.2026 надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення судового засідання для надання можливості подати письмові заперечення. Розгляд справи, з урахуванням заяви відповідача відкладено до 15:30 години 23 вересня 2026 року.

У судове засідання 23 вересня 2026 року відповідач не прибув, письмові заперечення, або ж інші заяви або клопотання не надав.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності відповідача, суд враховує, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, його неявка є повторною, а розгляд справи вже відкладався за його клопотанням на значний строк.

Водночас відповідачем не подано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових заперечень проти позову, а також доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість подання таких заперечень у встановлений судом строк, відповідачем також не надано.

Суд також враховує, що провадження у цій справі відкрито 23 липня 2026 року, таким чином, на час проведення судового засідання встановлений законом строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження вже сплив. Вперше заяву про відкладення розгляду справи відповідач подав 24.08.2026, що не позбавляло його можливості реалізувати процесуальні права та обов`язки, зокрема шляхом подання до суду письмових заяв по суті справи, доказів та інших процесуальних документів.

Крім того, відповідач мав можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, однак таким правом не скористався та відповідного клопотання до суду не подавав. Також відповідач не був позбавлений можливості скористатися професійною правничою допомогою, однак таким правом також не скористався.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

За таких обставин, враховуючи повторну неявку відповідача, попереднє відкладення розгляду справи за його клопотанням, відсутність відзиву, письмових заперечень та доказів на їх підтвердження, а також наявність у відповідача можливості реалізувати свої процесуальні права в інший спосіб, у тому числі шляхом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не вбачає підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи призведе до її безпідставного затягування, а тому справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

У встановлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбуваєся за відсутності сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

04.05.2025 між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір №94036444 на суму 4000,00 грн, із передбаченими умовами нарахування процентів та можливих штрафних санкцій. Разом із кредитним договором відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту та графік платежів, у яких визначено істотні умови кредитування, зокрема розмір кредиту, строк користування кредитом, порядок та строки повернення кредитних коштів, сплати процентів і можливих платежів. Договір, паспорт споживчого кредиту та графік платежів укладені із використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця шляхом підтвердження відповідачем їх умов за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується довідкою позивача та листом про перерахування коштів на банківський рахунок відповідача.

Згідно з умовами договору, позивач надав відповідачу кредитні кошти, виконавши свої зобов`язання у повному обсязі, тоді як відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти й інші платежі у встановлені строки.

Як встановлено судом, відповідач отримав кредитні кошти, однак свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості становить 19896,00 грн, з яких: 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 13696,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 200,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту, 2000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, що випливають із кредитного договору, у межах яких позивач виконав свої зобов`язання, а відповідач допустив порушення умов договору щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати повернення суми заборгованості та сплати процентів.

Судом встановлено, що відповідач у порушення умов кредитного договору своєчасно, у порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, однак у порядку та на умовах договору не повернуто, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

З огляду на викладене вище саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення між сторонами кредитного договору, факт отримання відповідачем суми кредиту та прострочення виконання зобов`язання, а на відповідача обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

На офіційному вебсайті ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» у вільному доступі для клієнтів розміщена повна інформація щодо порядку укладення кредитного договору та умов кредитування, зокрема примірний договір, правила надання грошових коштів у кредит, згода на обробку персональних даних та інша необхідна інформація.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний сторонами.

Суд звертає увагу, що відповідач не подав відзиву на позовну заяву чи інших заперечень, не навів обставин на спростування укладеного правочину та не надав доказів на підтвердження відсутності заборгованості або її іншого розміру.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010, презумпція правомірності правочину означає, що укладений договір вважається правомірним та таким, що породжує відповідні правові наслідки, доки не доведено протилежне.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт укладення кредитного договору №94036444 від 04.03.2025, отримання відповідачем кредитних коштів та неналежне виконання ним зобов`язань за договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами.

Разом з тим, позивач просить також стягнути з відповідача прострочену заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Оскільки на момент виникнення прострочення та нарахування штрафних санкцій в Україні діє правовий режим воєнного стану, підстав для їх стягнення суд не вбачає.

Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, а саме: стягненню з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 4000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами у сумі 13696,00 грн та заборгованість за комісією за видачу кредиту - 200,00 грн, що разом становить 17896,00 грн, та відмові у задоволенні позовних вимог у частині стягнення простроченої заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 2000,00 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно із ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн та понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог витрати зі сплати судового збору у розмірі 2394,56 грн та 6295,80 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, ч.4 ст.268, ст. 273, 274-279, 280-281 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 94036444 від 04 березня 2025 року у розмірі 17896 (сімнадцять тисяч вісімсот дев`яносто шість) гривень 00 копійок, з яких: 4000,00 грн заборгованість за сумою кредиту, 13696,00 грн заборгованість за процентами, 200,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» 2394 (дві тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 56 копійок судового збору та 6295 (шість тисяч двісті дев`яносто п`ять) гривень 80 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561909, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, місто Львів, 79018, IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст складено 24 вересня 2026 року.

Суддя О. Г. Борейко