Рішення № 140020378, 14.09.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

Справа № 134/994/26

2/134/657/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 вересня 2026 року селище Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Швець Л.В.,

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.,

за участю: представника позивача адвоката Лукавського А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в приміщенні суду селища Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

09 червня 2026 року адвокат Лукавський А.В. звернувся до суду, з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області, у якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його діда ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Городківка Тульчинського району Вінницької області помер дід позивача ОСОБА_2 . Оскільки позивач перебував за кордоном, на похороні діда він не був присутній та питаннями спадщини не займався, оскільки вважав, що спадщину приймуть спадкоємці першої черги дружина померлого ОСОБА_3 та його син ОСОБА_4 . В подальшому баба позивача повідомила його про те, що при житті дід склав заповіт, яким заповів йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,02 га на території Городківської сільської ради. Зазначений заповіт зберігався в будинку баби про наявність якого вона забула. При зверненні до нотаріуса для оформлення спадщини позивачу було відмовлено в її оформленні та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Оскільки позивачу не було відомо про наявність заповіту на його ім`я, тому строк для подання ним заяви про прийняття спадщини пропущений із поважних причин.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 15 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Вирішено питання витребування доказів.

26 червня 2026 року на адресу суду Крижопільською державною нотаріальною конторою надано витребувану інформацію.

Ухвалою суду від 16 липня 2026 року клопотання представника позивача було задоволено та замінено первісних відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на Городківську сільську раду Тульчинського району Вінницької області.

Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Задоволено клопотання представника позивача та викликано свідка в судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Крім того наголосив, що оскільки позивач не знав про заповіт на його ім`я та за наявності спадкоємців першої черги, тому вважає причини пропуску строку для подання заяви до нотаріуса для прийняття спадщини поважними та просив встановити позивачу строк тривалістю у три місяці.

Представник відповідача в судове засідання, яке призначене на 14 вересня не з`явилася, подала до суду 14 вересня 2026 року заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними у справі документами. При цьому в підготовчому судовому засіданні представник відповідача Городківської сільської ради не заперечувала щодо задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Городківка Тульчинського району Вінницької області помер ОСОБА_2 , про що Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис № 75 та видано 30 січня 2025 року свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

За життя ОСОБА_2 залишив заповіт, яким заповів ОСОБА_1 , 1977 року народження, земельну ділянку площею 2,02 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Городківської сільської ради Крижопільського району Вінницької області та належала йому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ВН.

Постановою приватного нотаріуса Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Питель М.С. від 02 червня 2026 року № 123/01-16 позивачу ОСОБА_1 відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском ним встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно чинного на час відкриття спадщини законодавства, спадкоємцем, що прийняв спадщину, вважається особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, ця особа не заявила про відмову від спадщини, а також спадкоємцем, що прийняв спадщину, є особа, яка на час відкриття спадщини не проживала постійно із спадкодавцем, однак у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20).

Відповідно до роз`яснень, даних у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85698798 від 19 червня 2026 року спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.

Верховний Суд у своїй Постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 330/761/21 зазначає, що позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину (або їх правонаступники, спадкоємці). Лише за їх відсутності відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Водночас матеріали справи не містять доказів, а позивачем не доведено, що після смерті ОСОБА_2 є спадкоємці, які прийняли спадщину, у тому числі шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася. Водночас сам факт належності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до спадкоємців першої черги за законом не свідчить про прийняття ними спадщини. За таких обставин належним відповідачем у цій справі є територіальна громада в особі Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо поважності пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_1 зазначає, що коли помер його дід, він знаходився за кордоном. Про те, він склав на нього заповіт він не знав і не цікавився, оскільки були спадкоємці першої черги дружина померлого ОСОБА_3 та син померлого (батько позивача) ОСОБА_4 і він думав, що вони прийняли спадщину, тому спадковим питанням після смерті діда не цікавився. Дружина померлого, а його баба, йому про заповіт сказала уже пізніше, коли вже сплив шестимісячний строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Дані обставини в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_3 , яка була дружиною спадкодавця та є бабою позивача. Свідок зазначила, що дійсно ОСОБА_2 склав заповіт на свого внука ОСОБА_1 . За життя вони домовилися про те, що своїми паями вони розпорядяться на користь внуків, оскільки в їхніх дітей бути свої паї. Про таке рішення вони нікому не говорили. Коли помер її чоловік, вона забула про заповіт. Уже пізніше, коли вона впорядковувала документи, то знайшла заповіт ОСОБА_2 та зателефонувала до внука і сказала йому. Коли він звернувся до нотаріуса, вона йому пояснила, що він пропустив шестимісячний строк звернення до нотаріуса для прийняття спадщини.

Показання свідка суд оцінює у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема із заповітом та постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, і вважає їх послідовними та такими, що узгоджуються з іншими встановленими обставинами справи.

Згідно із ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права.

У постанові ВС від 20.11.2024 у справі № 330/761/21 цей підхід був прямо застосований: суд зазначив, що необізнаність про заповіт може бути поважною причиною для особи, яка не є спадкоємцем за законом першої черги, з урахуванням свободи заповіту, тривалості пропуску та конкретних обставин справи.

Враховуючи обставини справи, а також наведені позивачем причини пропуску строку, а саме те, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , не знав про складення на його користь заповіту та дізнався про його існування лише після спливу встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини, його добросовісну поведінку, а саме що він вчинив дії для прийняття спадщини одразу після того, як дізнався про заповіт звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що саме необізнаність позивача про наявність заповіту була причиною невчинення ним дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк.

При цьому суд бере до уваги, що заповіт є підставою виникнення у позивача права на спадкування після смерті ОСОБА_2 , оскільки позивач не належить до спадкоємців першої черги за законом. За відсутності відомостей про складення на його користь заповіту позивач не мав об`єктивних підстав вважати себе спадкоємцем, який має звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

З огляду на встановлені судом обставини, підтверджені дослідженими доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_3 , яка підтвердила, що після смерті спадкодавця забула про складений ним заповіт та повідомила про його існування позивача лише після того, як виявила відповідний документ, суд дійшов висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини були пов`язані з істотними труднощами для своєчасного вчинення необхідних дій та є поважними. Тому позов позивача підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Городківка Тульчинського району Вінницької області, Україна, три місяці після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Городківська сільська рада Тульчинського району Вінницької області, місцезнаходження: с. Городківка, вул. Благовіщенська, буд. 51, Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04328789.

Повний текст рішення суду складений 23 вересня 2026 року.

Суддя