Ухвала суду № 140020234, 23.09.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" вересня 2026 р. м.Черкаси справа № 925/914/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Г.М.Скиби, розглянувши заяву позивача у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут", м.Черкаси, вул.Благовісна,166,

до відповідачів: 1) Фермерського господарства "Юрія 2018", Черкаська область, Уманський район, м.Монастирище, вул.Героїв Крут,42;

2) Селянського (фермерського) господарства "Перспектива" (Черкаська область, Уманський район, с.Княжа Криниця, вул.Шевченка, 19, код ЄДРПОУ 31887044),

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (м.Черкаси, вул.Гоголя,285, код ЄДРПОУ 22800735)

про стягнення 230237,64 грн заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Фермерського господарства "Юрія 2018" з вимогами про стягнення 230237,64 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 22.06.2023 №71151000732 за період з 22.06.2023 до 31.07.2023 (включно), а також про відшкодування судових витрат.

Ухвалами суду: від 06.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, проведення судового засідання призначено на 02.09.2026 та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Акціонерне товариство "Черкасиобленерго" та 2) Селянське (фермерське) господарство "Перспектива"; від 02.09.2026 відкладено проведення судового засідання на 23.09.2026; від 23.09.2026 задоволено клопотання відповідача про відкладення судового засідання, задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Сільськогосподарське (фермерське) господарство "Перспектива" щодо солідарного стягнення суми заборгованості 230237,64 грн по спожитій електричній енергії (вх.суду №14860/26 від 10.09.2026), залучено Сільськогосподарське (фермерське) господарство "Перспектива" до участі у справі в якості співвідповідача щодо солідарного стягнення суми заборгованості 230237,64 грн по спожитій електричній енергії, змінено процесуальний статус Сільськогосподарського (фермерського) господарства "Перспектива" з третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на співвідповідача у справі, відкладено проведення судового засідання на 18.11.2026.

28.08.2026 за вх.суду №14126/26 від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 28.08.2026, в якій позивач просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту в межах суми заявлених позовних вимог 230237,64 (двісті тридцять тисяч двісті тридцять сім гривень 64 коп.) на нерухоме майно: будівлі та споруди, розташовані за адресою: Черкаська область, Уманський район, смт Цибулів, вул. Київська, 1-К, які належить на праві власності Фермерському господарству "Юрія 2018" (ЄДРПОУ 42054747) до набрання рішенням у справі №925/914/26 законної сили.

Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, позивач вказав таке:

- Сільськогосподарське (фермерське) господарство "Перспектива" 21.06.2023 (тобто до дати укладення договору) продало (відчужило) будівлі та споруди, розташовані за адресою: Черкаська область, Уманський район, смт Цибулів, вул.Київська, 1-К Фермерському господарству "Юрія 2018";

- засновником і директором Сільськогосподарського (фермерського) господарства "Перспектива" (попередній власник майна) є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а засновником і директором Фермерського господарства "Юрія 2018" (теперішній власник майна) є ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які у свою чергу є рідними братом та сестрою, що може свідчити та підтверджувати шахрайські дії, вчинені ними з метою безоплатного споживання електричної енергії;

- посадовими особами Сільськогосподарського (фермерського) господарства "Перспектива" так і посадовими особами Фермерського господарства "Юрія 2018" вчинялися дії, спрямовані на невиконання обов`язку з оплати вартості спожитої на об`єкті електричної енергії, а факт невизнання позову у даній справі підтверджує, що відповідачем, у випадку задоволення позову у справі №925/914/26 будуть вчинятися дії, спрямовані на невиконання судового рішення, що набрало законної сили;

- наявність рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача боргу за спожиту електричну енергію у сумі 230237,64 грн без попереднього його забезпечення, дозволить відповідачу вчинити дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, що в подальшому унеможливить або суттєво ускладнить виконання судового рішення;

- недобросовісність Сільськогосподарського (фермерського) господарства "Перспектива" та Фермерського господарства "Юрія 2018" у частині унеможливлення стягнення на майно у межах виконання судових рішень підтверджується рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.08.2024 у справі №925/593/24;

- при вжитті такого заходу забезпечення позову власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх, а тому накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам;

- у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

01.09.2026 за вх.суду №14294/26 від відповідача-1 Фермерського господарства "Юрія 2018", надійшло заперечення на заяву про забезпечення позову від 01.09.2026, в якому просив суд відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову обґрунтовуючи, що позивачем не дотримано вимог щодо надання доказів, якими він обґрунтовує необхідність забезпечення позову, позивачем не надано суду жодного доказу, що відповідачем вчинялись дії з метою відчуження чи знищення належного йому майна або його знецінення та не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

02.09.2026 за вх.суду №14325/26 від позивача надійшло пояснення на заперечення проти забезпечення позову від 01.09.2026, в якому позивач спростовував заперечення відповідача проти забезпечення позову, та зазначав, що вважає заяву про забезпечення позову обґрунтованою, запропоновані заходи співмірними, оскільки заявлені у розмірі фактичної заборгованості та просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" від 28.08.2026 про забезпечення позову (вх.суду №14126/26 від 28.08.2026) зазначив, що одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (п.п.1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Водночас особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України:

ч.1 ст.14. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом;

ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

ч.1 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ст.79. 1. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. 2. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Мотивуючи необхідність застосування заходу забезпечення виконання рішення суду, позивачем до заяви не надано жодних доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову, та неможливості в подальшому виконати рішення суду.

Заява фактично ґрунтується лише на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.02.2020р. у справі №381/4019/18, згідно якої: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову"

та у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, згідно якої: "умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Аналізуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що всупереч вимог ст.ст.74, 136 Господарського процесуального кодексу України заява позивача про забезпечення позову не обґрунтована доказами.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено у відповідності до вимог ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав (у разі задоволення позову), за захистом яких він має намір звертатися до суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну неможливість чи утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та подання відповідних доказів не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Таким чином, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Позивачем не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту його прав у разі задоволення позову; доказів на підтвердження намагань вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від сплати заборгованості за договором постачання електричної енергії споживачу (в тому числі шляхом розпорядження своїм майном), вчинення яких обумовлюється в часі після постачання електроенергії згідно договору та звернення позивача до Господарського суду Черкаської області із позовом про стягнення заборгованості), з якими пов`язується застосування забезпечення позову, та неможливість в подальшому виконати рішення суду, не надано.

Відтак, заява позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" від 28.08.2026 про забезпечення позову (вх.суду №14126/26 від 28.08.2026) не підлягає до задоволення як така, що є безпідставною, ґрунтується лише на припущеннях, без посилання на конкретні обставини та докази, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" від 28.08.2026 про забезпечення позову (вх.суду №14126/26 від 28.08.2026) відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили 23.09.2026. Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Направити цю ухвалу заявнику.

Суддя Г.М.Скиба