Рішення № 140020172, 25.08.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/390/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від прокурора: Барбаш О.А. прокурор, за посвідченням,

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ротмістрівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Софт»

про визнання недійсною додаткової угоди до договору

та стягнення 200 052,74 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури (прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Ротмістрівської сільської ради (сільська рада) до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (ТОВ «Скай Софт») у якій просить суд:

1) визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 05.02.2024 (додаткова угода) до договору № 01/01/2024-9ЕП від 01.01.2024 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, укладеного між Ротмістрівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (договір);

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» на користь Ротмістрівської сільської ради безпідставно сплачені кошти у сумі 200 052,74 грн.

Сплачений судовий збір прокурор просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор зазначає, що додаткова угода суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (Закон № 922-VIII), що зумовлює підстави для визнання її недійсною згідно з положеннями ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України (ЦК України). На підставі ст. 1212 ЦК України з відповідача підлягають до стягнення безпідставно отримані кошти, одержані за недійсною додатковою угодою про збільшення ціни товару в дохід місцевого бюджету.

Прокурор вбачає наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі сільської ради шляхом звернення до суду з позовною заявою, оскільки проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткової угоди до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Позивач як орган, уповноважений державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, такого захисту не здійснює.

Суд, враховуючи доводи прокурора щодо його представницьких повноважень, викладені у позові, та враховуючи норми ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вважає обґрунтованими підстави для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Ухвалою від 27.03.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 05.05.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 10 год 30 хв 11.06.2026.

01 червня 2026 року від відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та про зупинення провадження у справі до розгляду конституційної скарги ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» у справі № 3-78/2026 (178/26) Конституційним Судом України, у якій товариство просить перевірити на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

03 червня 2026 року від прокурора надійшло заперечення на зазначене клопотання.

Ухвалою від 11.06.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідач про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі, відклав розгляд справи по суті на 11 год. 00 хв. 25.08.2026.

17 серпня 2026 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу представника.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) основними засадами господарського судочинства є розумність строків розгляду справи та неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У судовому засіданні, що відбулося 25.08.2026 за участю прокурора, суд, беручи до уваги думку прокурора, яка зауважила, що відповідач до свого клопотання не додав доказів перебування на лікуванні, ухвалив розпочати розгляд справи за відсутності представника відповідача, заслухавши вступне слово та усні пояснення, перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів. Прокурор позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити у повному обсязі, визнати оспорювану угоду недійсною в силу вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.08.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Прокурор зазначає, що Смілянською окружною прокуратурою під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення вимог законодавства та інтересів держави у сфері публічних закупівель, які підлягають усуненню в судовому порядку. Згідно з відомостями електронної системи публічних закупівель Prozorro, за результатами відкритих торгів UA-2023-12-13-017349-a, між Ротмістрівською сільською радою (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (Постачальник) укладено договір від 01.01.2024 № 01/01/24-9ЕП про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, відповідно до якого постачальник має передати споживачу 328 678 кВт/год електричної енергії. Ціна договору 1 755 140,46 грн з ПДВ (292 523,41 грн). Термін поставки товару по 31.12.2024. Ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 5,339999817 грн з ПДВ, у тому числі вартість послуг з передачі електричної енергії 0,52857 грн без ПДВ.

Відповідно до Комерційної пропозиції про постачання електричної енергії Споживачу тариф електричної енергії з врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 5,339999817 грн/кВт*год, на загальну суму: 1 755 140,46 грн з ПДВ. Обсяг електричної енергії: 328 678 кВт/год.

Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами, в тому числі щодо ціни товару.

Оспорюваною угодою, відповідно до експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати, посилаючись на п. 14.4.2 договору, п.п. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони, за відсутності підстав, вирішили збільшити ціну за одиницю товару з 01.02.2024 на 21,44 % без збільшення загальної суми договору, та викласти абз. 2 п. 5.1 та п. 1 Комерційної пропозиції Додатку 3 в новій редакції: «Тариф електричної енергії з врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 6,34890 грн/кВт*год, у тому числі вартість послуг з передачі електричної енергії 0,52857 грн без ПДВ, на загальну суму 1 755 140,46 грн, та містить наступні складові: ціна електричної енергії з урахуванням послуг постачальника 4,76218 грн без ПДВ за 1 кВт/год; тариф на послуги з передачі 0,52857 грн без ПДВ за 1 кВт/год; ПДВ 1,05815 грн. Обсяг електричної енергії 291 214,94 кВт/год», що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», принципам здійснення закупівель, визначених ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема принципам максимальної економії та ефективності.

Внесення таких змін до договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочину, яким підвищується ціна, недійсним.

Укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом та самим договором, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку отримав Замовник за результатами аукціону та під час підписання договору.

Прокурор звертає увагу на те, що за спірний період мало місце як збільшення, так і зменшення ціни на електричну енергію, однак, сторонами не ініціювалось укладення додаткових угод про зменшення ціни за одиницю товару, водночас, безпідставно збільшено ціну на електричну енергію.

Посилаючись на численну практику Верховного Суду прокурор зазначає, що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Ротмістрівська сільська рада виступає в якості суб`єкта владних повноважень, що приймає участь у формуванні бюджету та забезпечені його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі. Безпідставно сплачені бюджетні кошти за електричну енергію, стягнення яких становить предмет спору в подальшому будуть неминуче перераховані до доходів загального фонду місцевого бюджету сільської ради, з якого фактично були витрачені, оскільки іншого порядку повернення коштів не визначено.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що, в свою чергу, завдає шкоду інтересам держави.

Звернення до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, прокурор зазначає, що укладенням додаткової угоди порушені матеріальні інтереси, оскільки сільською радою фактично отримано менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Недотримання законодавства в сфері публічних закупівель сприяло виникненню особливих негативних економічних і соціальних наслідків. Укладення оспорюваної угоди є порушенням законності в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.

Прокурор обґрунтовує наявність підстав для здійснення представницьких функцій з метою захисту інтересів держави відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України, про що також листом від 19.03.2026 повідомив сільську раду.

Відповідач зазначає, що суд повинен встановити наявність або відсутність порушення постачальником (відповідачем) приписів пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», питання конституційності/неконституційності якого, що є предметом перевірки Конституційного Суду України (справи № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», провадження по якій відкрите ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026), безпосередньо впливає на вирішення позову через посилання прокурора на цю норму у якості підстави для визнання недійсними оскаржуваної додаткової угоди.

Фактичні обставини справи.

Ротмістрівською сільською радою (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (Постачальник) укладено договір від 01.01.2024 № 01/01/24-9ЕП про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу.

3а цим Договором Постачальник зобов`язується постачати Споживачу у 2024 році електричну енергію, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі електрична енергія / товар / електроенергія), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору (п. 2.1).

Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором становлять 328 678 кВт*год та визначені в Додатку 1 до Договору (п. 2.2).

Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби замовника в електроенергії (п. 2.3).

Термін поставки (передачі) товару: по 31.12.2024 (п. 3.1).

Місце поставки (передачі) товару - об`єкти Споживача, перелік яких наведено у Додатку 2 (п. 3.2).

Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за постачання електричної енергії, крім передбаченої умовами цього Договору (п. 3.3).

Загальна вартість цього Договору становить 1 462 617,05 грн, крім того, ПДВ 292 523,41 грн, разом з ПДВ 1 755 140,46 грн (один мільйон сімсот п`ятдесят п`ять тисяч сто сорок грн, 46 коп.) (п. 5.1).

Ціна за 1 кВт*тод електричної енергії становить 5,339999817, у т.ч. вартість послуг з передачі електричної енергії 0,52857 грн, без ПДВ.

До загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі та електричної енергії за регульованими тарифами (п. 5.2).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.3).

Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки, передбачені цим Договором (п. 5.4).

Оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Оплата по цьому Договору буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів. Розрахунки за спожиту електроенергію проводяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (п. 5.5).

Загальна вартість Договору складається з місячних сум вартості очікуваних договірних обсягів постачання електричної енергії Споживачу (п. 5.6).

Відповідно до положень п. 13.1 13.5 зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому Договорі та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із Сторін Договору.

Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування.

Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами.

Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2024 року включно, а в частині розрахунків діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором (п. 14.1).

Згідно з п.п. 14.4 п. 14 Договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей:

Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника.

Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання цін такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Сторони протягом дії цього договору вносять зміни в договір в частині ціни за одиницю товару у разі коливання ціни товару на ринку. В такому випадку Постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою компетентного органу (торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв), або ДП «Держзовнішінформ», або ДП «Укрпромзовнішекспертиза». Споживач має право відмовити в укладенні додаткової угоди в частині ціни за одиницю товару у тому числі у випадку недостатньої аргументації Постачальником коливання ціни на ринку, відсутності додаткового фінансування у Споживача, тощо. Споживач має право розглядати звернення Постачальника не менше ніж 10 днів.

Покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.

Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Зміни умов у зв`язку із застосуванням положень ч. 6 ст. 41 Закону, а саме дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено у встановленому порядку.

Невід`ємними частинами договору є:

Додаток 1 «Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії»;

Додаток 2 «Заява-приєднання, Перелік об`єктів споживача, з якими здійснюється постачання електричної енергії»

Додаток 3 «Комерційної пропозиції про постачання електричної енергії Споживачу» (п. 15.1).

Споживач підписав Заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, якою приєднався до умов Договору на умовах комерційної пропозиції Постачальника. Початок постачання з 01 січня 2024 року.

Відповідно до Комерційної пропозиції про постачання електричної енергії Споживачу тариф електричної енергії з врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 5,339999817 грн/кВт*год, на загальну суму: 1 755 140,46 грн з ПДВ. Обсяг електричної енергії: 328 678 кВт/год

Відповідно до п. 15 Комерційної пропозиції «Порядок зміни ціни»: згідно умов договору. * Постачальник має право розірвати цей Договір достроково, повідомивши Споживача про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання, у разі відмови Споживачем своєчасно запропонованих постачальником, економічно обґрунтованих змін до цього Договору, що викликані змінами складових ціни, на підставі розділу 13 Договору.

Відповідно до п. 16 Комерційної пропозиції інформування Споживача, з яким укладено Договір, про зміни в умовах Договору, про закінчення терміну дії Договору, зміну тарифів, суми до сплати по актах приймання-передачі та/або рахунках, виставлених згідно з умовами Договору, строки їх оплати, про відключення за несплачену заборгованість, іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин Сторін, або може бути корисною для Споживача, може здійснюватися шляхом направлення відповідної інформації:

засобами електронного зв`язку на електронну адресу вказану у реквізитах Договору до умов договору;

поштовим зв`язком;

іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу,

або опубліковане на офіційному вебсайті постачальника.

ТОВ «Скай Софт» 11.01.2024 попередженням № 3075 повідомило Споживачу про можливе внесення змін до Договору у зв`язку з коливанням цін електричної енергії на ринку, листом від 01.02.2024 № 3577 щодо збільшення ціни електричної енергії, пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, із проєктом додаткової угоди та Експертним висновком ЧТПП від 31.01.2024 № О-27/01.

У вказаних листах Постачальник не обґрунтував підвищення цін на ринку, не довів неможливість виконання договору по запропонованій Замовнику на тендері ціні, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Докази, надані для підтвердження обґрунтованості внесення змін до договору зі сторони TOB «Скай Софт»», а саме висновок Черкаської торгово-промислової палати, не відображає реальне коливання цін на електроенергію станом як на момент звернення товариства щодо внесення змін до договору, так і на момент підписання спірної додаткової угоди.

Додатковою угодою відповідно до експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати від 31.01.2024 № О-27/01, посилаючись на п. 14.4.2 договору, п.п. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», ч. 3 ст. 631 ЦК України, Сторони вирішили збільшити ціну за одиницю товару з 01.02.2024 на 21,44 % без збільшення загальної суми договору, та викласти абз. 2 п. 5.1 та п. 1 Комерційної пропозиції Додатку 3 в новій редакції: «Тариф електричної енергії з врахуванням вартості тарифу на передачу та ПДВ становить 6,34890 грн/кВт*год, у тому числі вартість послуг з передачі електричної енергії 0,52857 грн без ПДВ, на загальну суму 1 755 140,46 грн, та містить наступні складові: ціна електричної енергії з урахуванням послуг постачальника 4,76218 грн без ПДВ за 1 кВт/год; тариф на послуги з передачі 0,52857 грн без ПДВ за 1 кВт/год; ПДВ 1,05815 грн. Обсяг електричної енергії 291 214,94 кВт/год».

Таким чином, ціна постачання збільшилася на 21,44 % від ціни Договору.

Сторони Договору підписали Акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

№ 27 від 05.02.2024: поставлено електричної енергії за січень 2024 року 92 927 кВт/год на суму 496 230,16 грн з ПДВ (ціна з 1 кВт/год з тарифом без ПДВ 4,4499998 грн);

№ 436 від 12.03.2024: поставлено електричної енергії за лютий 2024 року 154 886 кВт/год на суму 983 355,73 грн з ПДВ (ціна за 1 кВт/год з тарифом без ПДВ 5,29075 грн);

№ 818 від 25.04.2024: поставлено електричної енергії за березень 2024 року 43 401,939 кВт/год на суму 275 554,57 грн з ПДВ (ціна за 1 кВт/год з тарифом без ПДВ 5,29075 грн).

Оплата сільською радою за поставлену електричну енергію за договором від 01.01.2024 № 01/01/2024-9ЕП в сумі 1 755 140,46 грн підтверджується платіжними інструкціями:

№ 2 від 05.02.2024 на суму 43 836,06 грн з ПДВ; № 2 від 05.02.2024 на суму 181 995,68 грн з ПДВ; № 10 від 05.02.2024 на суму 7011,42 грн з ПДВ; № 10 від 05.02.2024 на суму 50 270,76 грн з ПДВ; № 13 від 05.02.2024 на суму 36 856,68 грн з ПДВ; № 30 від 05.02.2024 на суму 176 259,56 грн з ПДВ; № 26 від 12.03.2024 на суму 9758,26 грн з ПДВ; № 4 від 12.03.2024 на суму 193 479,31 грн з ПДВ; № 46 від 12.03.2024 на суму 119 529,48 грн з ПДВ; № 4 від 12.03.2024 на суму 75 685,19 грн з ПДВ; № 42 від 12.03.2024 на суму 61 387,51 грн з ПДВ; № 114 від 12.03.2024 на суму 523 515,98 грн з ПДВ; № 5 від 26.04.2024 на суму 275 554,57 грн з ПДВ.

Сільська рада отримала від ТОВ «Скай Софт» 291 214,94 кВт*год електричної енергії.

Предметом спору є вимоги прокурора про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення з відповідача безпідставно перерахованих коштів.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України (ГК України) передбачають, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним.

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами 1 - 3, 5 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад викладені у Законі України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 зазначеного Закону договір про закупівлю господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони погодили усі істотні умови договору, зокрема, щодо ціни товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч. 1-3 ст. 632 ЦК України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 здійснила аналіз таких положень Закону України «Про публічні закупівлі» і дійшла висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII (Закону України «Про публічні закупівлі»):

« 150. Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.

151. Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

152. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

153. Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

154. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

155. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

156. Варто наголосити на тому, що, з`ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ № 1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

157. Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.

158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

159. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.»

В п. 14 Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 № затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (Особливості).

Підпункт 2 п. 19 Особливостей (в редакції, чинній на момент укладення додаткової угоди) передбачає, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю допускається виключно за порядком зміни умов договору, визначеним самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації).

Отже, при встановленні правомірності внесення сторонами змін до Договору застосуванню підлягають положення Договору.

У п. 167-175 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

167. Велика Палата Верховного Суду враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

168. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

169. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

170. Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

171. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

172. Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

173. Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

174. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків», яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

175. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22).

Згідно з даними Експертного висновку № О-27/01 від 31.01.2024, відповідно до якого відсоток коливання середньозваженої ціни електричної енергії за ІІІ декаду січня 2024 року (3809,71 грн/МВт*год) відносно І декади січня 2024 року (3137,04 грн/МВТ*год) згідно інформації АТ «Оператор ринку» становить 21,44 %. Тобто, середньозважені ціни електричної енергії за І та ІІІ декади січня 2024 року є нижчими, ніж ціна електричної енергії, яка визначена у договорі № 01/01/2024-9ЕП від 01.01.2024, тому порівняння цін за вказані періоди не впливає і не є підставою для зміни ціни за 1 кВт електричної енергії визначеної в договорі.

Уклавши додаткову угоду, Сторони збільшили ціну електричної енергії, без наявності для цього підстав, з 01.02.2024 ціни 1 кВт/год електричної енергії на 21,4 % (ціна згідно додаткової угоди № 1 від 05.02.2024 до договору 4,76218 грн/кВт*год без ПДВ) в порівнянні з ціною зазначеною у договорі (ціна за 1 кВт/год електричної енергії згідно договору № 01/01/2024-9ЕП від 01.01.2024 3,9214298 грн/кВт*год без ПДВ), що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно даних сайту АТ «Оператор ринку» щодо середньозважених цін та зміни цін на електроенергію на «ринку на добу наперед» у січні 2024 року встановлено, що на момент укладення додаткової угоди середньозважена ціна на електричну енергію складає 3,06873 грн/кВт*год, що менше ціни визначеної у договорі (3,9214298 грн/кВт*год).

Внесення таких змін до договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку стало підставою для звернення прокурора з вимогою визнати правочин, яким підвищується ціна, недійсним.

Суд погоджується з твердженнями прокурора, що відповідачем не дотримано вимог щодо надання обґрунтування необхідності внесення змін до договору та документального підтвердження факту збільшення ціни в період між укладенням договору і укладенням додаткової угоди, не зазначено та не доведено неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері.

Та навіть за наявності коливання ціни сторони, укладаючи оспорювань додаткову угоду порушили норму п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінили істотну умову договору щодо ціни товару, збільшивши її поза допустимою межею більше ніж на 10 % від початкової ціни товару.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.02.2026 у справі № 922/2053/24, застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників. Отже, дотримання сторонами договору про закупівлю імперативних вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що передбачає спосіб та порядок зміни ціни за одиницю товару, є обов`язковим.

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, тому зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22).

Разом з тим, розглядаючи питання можливості підвищення ціни вже спожитої електроенергії, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 досліджено обставини, за яких постачальник щоденно протягом певного періоду постачав, а споживач приймав та споживав електричну енергію. В подальшому, сторони підписали додаткову угоду, якою змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана споживачу та спожита ним. Отже, товар, поставлений відповідачем до моменту укладення додаткової угоди, був не тільки прийнятим споживачем у власність, а й спожитий. Верховний Суд виснував, що ціна товару є істотною умовою про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається, отже, підвищення ціни на електроенергію, що щоденно споживалась до укладення додаткової угоди, є неправомірним.

Верховний Суд у постановах від 12.10.2018 у справі № 910/12671/17, від 26.11.2018 у справі № 910/22172/17 дійшов однозначного висновку про неможливість та протиправність застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України щодо зворотної дії додаткових угод, а саме: згідно з частиною третьою ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані договірні відносин.

Беручи до уваги наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що додаткова угода укладена з порушенням п. 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підлягає визнанню недійсною.

З огляду на те, що додаткова угода визнана судом недійсною, то в силу приписів ст. 216 ЦК України остання не створює юридичних наслідків.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина 1 стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні (пункт 3 частина 3 стаття 1212 Цивільного кодексу України).

Недійсність додаткової угоди означає, що зобов`язання сторін регулюються договором, а саме з розрахунку 5,339999817 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Згідно з актами приймання-передачі електричної енергії, відповідач поставив, а позивач прийняв електричну енергію у кількості 291 214,94 кВт/год.

Враховуючи умови договору, позивач мав сплатити за отриману електричну енергію 1 555 087,73 грн (5,339999817 грн х 291 214,94 кВт/год).

Як вбачається з долучених до матеріалів справи платіжних доручень, позивачем сплачено за поставлену електроенергію грошові кошти у розмірі 1 755 140,46 грн.

Відповідно кошти у сумі 200 052,74 грн отримані відповідачем безпідставно.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Таким чином, грошові кошти в сумі 200 052,74 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність угоди, на підставі якої ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону. Виплатою коштів на виконання недійсних правочинів зумовлено незаконну витрату коштів, що негативно впливає на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Смілянською окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», скеровано на адресу Ротмістрівської сільської ради запит від 18.02.2026 № 52-1056вих26, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії та наявність надмірно сплачених бюджетних коштів за даним договором. У відповідь Ротмістрівська сільська рада в листі від 26.02.2026 № 269 повідомила, що не вбачає порушень при укладенні додаткової угоди та вказує, що Ротмістрівська сільська рада діяла при проведенні закупівлі виключно в межах чинного законодавства.

Статтею 181 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду. Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19. Вказане відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави в особі Ротмістрівської сільської ради шляхом звернення до суду з позовом.

Прокурор доводить, що Сторонами під час проведення закупівлі електричної енергії не дотримано вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, максимальної ефективності та економії, що призвело до створення ризику протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Ротмістрівська сільська рада виступає в якості суб`єкта владних повноважень, що приймає участь у формуванні бюджету та забезпечені його виконання, а також зобов`язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Частинами 1, 4, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селиш, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частки в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки.

Таким чином, безпідставно сплачені бюджетні кошти за електричну енергію, стягнення яких становить предмет спору будуть неминуче перераховані до доходів загального фонду місцевого бюджету Ротмістрівської сільської ради, з якого фактично були витрачені.

Прокурором дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону «Про прокуратуру», на виконання вимог, визначених абз. 3 ч. 4 указаної статті, попередньо, до пред`явлення позову, листом від 19.03.2026 за № 52-1789вих-26 повідомлено сільську раду про прийняття рішення про представництво інтересів держави шляхом пред`явлення до суду позову.

Підсумовуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги прокурора повністю.

Щодо інших доводів сторін.

Суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 05.02.2024 до договору № 01/01/2024-9ЕП від 01.01.2024 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу, укладеного між Ротмістрівською сільською радою (ідентифікаційний код 26359075) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (ідентифікаційний код 32654545).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (ідентифікаційний код 32654545, вул. Ольги Олійник, 6, м. Сміла, Черкаська обл., 20702) на користь Ротмістрівської сільської ради (ідентифікаційний код 26359075, вул. Михайлівська, 18, с. Ротмістрівка, Черкаський район, Черкаська область, 20726) безпідставно сплачені кошти у сумі 200 052,74 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Софт» (ідентифікаційний код 32654545, вул. Ольги Олійник, 6, м. Сміла, Черкаська обл., 20702) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119), місцезнаходження: бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18015, розрахунковий рахунок UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 5324,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 24 вересня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз