Ухвала суду № 140020129, 23.09.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23 вересня 2026 року Справа № 925/982/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Бунь Руслани Іванівни

про забезпечення позову

у справі

за первісним позовом

фізичної особи-підприємця Бунь Руслани Іванівни, м. Чигирин,

Черкаської області

до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Черкаси

2. Головного управління ДПС у Черкаській області, м. Черкаси

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання договору

продовженим, зобов`язання вчинити дії

за зустрічним позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по

Київській, Черкаській та Чернігівській областях, м. Черкаси

до фізичної особи-підприємця Бунь Руслани Іванівни, м. Чигирин,

Черкаської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Головного управління ДПС у Черкаській області, м. Черкаси

про виселення з приміщення,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулась фізична особа-підприємець Бунь Руслана Іванівна до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та до Головного управління ДПС у Черкаській області про:

- визнання протиправним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 27 березня 2026 року №108.10-вс про відмову у продовженні договору оренди державного нерухомого майна від 25 травня 2021 року №2155;

- визнання договору оренди державного нерухомого майна від 25 травня 2021 року №2155 продовженим автоматично в силу закону на підставі абзацу 7 пункту 5 Постанови КМУ від 27 травня 2022 року №634 (в редакції Постанови від 27 травня 2025 року №614) до дати, що настає через шість місяців після дати припинення чи скасування воєнного стану в Україні;

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях оформити продовження договору оренди від 25 травня 2021 року №2155 відповідно до вимог чинного законодавства;

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях та Головного управління ДПС у Черкаській області утриматися від будь-яких дій, спрямованих на примусове виселення позивача з орендованого приміщення або перешкоджання його доступу до нього;

- зобов`язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях зарахувати вартість невід`ємних поліпшень орендованого майна, здійснених позивачем за погодженням орендодавця, у рахунок орендної плати відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання суду призначено на 11 год. 00 хв. 01 вересня 2026 року.

В позові також було викладено заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 липня 2026 року заяву фізичної особи-підприємця Бунь Руслани Іванівни про вжиття заходів забезпечення позову залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30 липня 2026 року прийнято зустрічний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до фізичної особи-підприємця Бунь Руслани Іванівни про виселення з приміщення до спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Також вказаною ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Головне управління ДПС у Черкаській області.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 01 вересня 2026 року, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 01 жовтня 2026 року.

21 вересня 2026 року позивач за первісним позовом звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зобов`язання Головного управління ДПС у Черкаській області невідкладно відновити електропостачання орендованого приміщення за адресою: вул. Б. Хмельницького, буд. 25, м. Чигирин, Черкаський район, Черкаська область;

- заборони Головному управлінню ДПС у Черкаській області та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях вчиняти дії, спрямовані на відключення або припинення електропостачання та інших комунальних послуг щодо зазначеного приміщення, а також перешкоджання доступу позивача до нього, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Судом враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування поданої заяви позивач за первісним позовом вказує, що 08 вересня 2026 року, під час розгляду цієї справи, орендоване приміщення за адресою: вул. Б. Хмельницького, буд. 25, м. Чигирин, було відключено від електропостачання.

Внаслідок припинення електропостачання позивач зазнав збитків.

Відсутність електропостачання унеможливлює повноцінне здійснення позивачем господарської діяльності, зокрема проведення розрахункових операцій, оскільки реєстратор розрахункових операцій та інше обладнання, необхідне для здійснення продажу товарів, не можуть функціонувати без електричного живлення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову судом враховано наступне:

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судом враховано, що позивачем за первісним позовом заявлено немайнові вимоги.

Отже, в даному випадку судом досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В свою чергу, заходи забезпечення позову мають застосовуватись у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Крім того, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Позивач за первісним позовом вказує, що 08 вересня 2026 року, за розпорядженням другого відповідача, орендоване приміщення протиправно було відключено від електроенергії.

За первісним позовом позивач, зокрема, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 27 березня 2026 року №108.10-вс про відмову у продовженні договору оренди державного нерухомого майна від 25 травня 2021 року №2155, а також визнати договір оренди продовженим на підставі абзацу 7 пункту 5 Постанови КМУ від 27 травня 2022 року №634 (в редакції Постанови від 27 травня 2025 року №614) до дати, що настає через шість місяців після дати припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Отже, враховуючи предмет та підстави первісного позову, надані суду докази, суд дійшов висновку, що в даному випадку існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття запропонованих позивачем у своїй заяві заходів забезпечення позову, зокрема в частині заборони відповідачам вчиняти дії з припинення електропостачання та інших комунальних послуг, перешкоджання доступу позивача до орендованого приміщення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки без нових звернень до суду (з іншими вимогами) останній не зможе в повній мірі поновити свої права.

Водночас судом враховано, що порядок припинення та відновлення електропостачання регулюється Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ) та здійснюється оператором системи розподілу.

Забезпечення позову шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Черкаській області невідкладно відновити електропостачання орендованого приміщення не узгоджується з положеннями ст. 137 ГПК України та ПРРЕЕ.

Таким чином, заяву позивача за первісним позовом про забезпечення позову слід задовольнити частково.

Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву фізичної особи-підприємця Бунь Руслани Іванівни про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню ДПС у Черкаській області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях вчиняти дії, спрямовані на відключення або припинення електропостачання та інших комунальних послуг у приміщенні за адресою: вул. Б. Хмельницького, буд. 25, м. Чигирин, Черкаський район, Черкаська область, а також на перешкоджання доступу Бунь Руслани Іванівни до зазначеного приміщення.

3. В решті заяву фізичної особи-підприємця Бунь Руслани Іванівни про забезпечення позову залишити без задоволення.

4. В порядку ч. 2 ст. 144 ГПК України надіслати примірник ухвали учасникам справи.

Ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.

Ухвала набрала законної сили: 23 вересня 2026 року.

Дата видачі ухвали: 23 вересня 2026 року.

Строк пред`явлення ухвали до виконання по 24 вересня 2029 року.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя А.В.Васянович