Ухвала суду № 140020050, 22.09.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

про зупинення провадження

м. Хмельницький

"22" вересня 2026 р. Справа № 924/798/26

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Бельського Володимира Володимировича, м. Хмельницький

про стягнення 294 869,15грн, з яких: 244 885,00грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,15грн - заборгованість по відсоткам, 49 984,00грн - заборгованість по комісії

Представники сторін:

від позивача: Ярошенко С.М. - згідно довіреності №112 від 15.05.2026 (в режимі відеоконференції (поза межами суду));

від відповідача: не з`явились.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суть спору. 16.07.2026 до господарського суду області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ до Фізичної особи-підприємця Бельського Володимира Володимировича, м. Хмельницький про стягнення 294 869,15грн, з яких: 244 885,00грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,15грн - заборгованість по відсоткам, 49 984,00грн - заборгованість по комісії у зв`язку із неналежним виконанням вимог заяви-договору №ID29303092 від 07.11.2024 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів (надалі - Кредитний договір).

Ухвалою від 29.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/798/26 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

На адресу суду 31.08.2026 відповідач подав клопотання (05-08/3186/26 від 01.09.2026) про зупинення провадження по справі до припинення його перебування у складі ЗСУ та у зв`язку із його безпосередньою участю у бойових діях.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. Вказав, що відповідачу було здійснено перерахунок відсотків та комісії по кредиту у зв`язку із його перебуванням у складі ЗСУ. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання про зупинення справи.

Відповідач в судове засіданні не з`явився, повноваженого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними права.

Дослідивши матеріали справи, подане клопотання та заслухавши позивача, судом встановлено та враховано таке.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 від 31.08.2026 про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.

Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Пунктом 3 часини 1 ст.227 ГПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 щодо зупинення провадження та права особи на участь у розгляді своєї справи, серед іншого, виснувала, що:

"75. Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.".

Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду у пункті 76 вказаної постанови зазначила, що правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) (аналогічні за змістом положення містяться також у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК), мають для суду визначальний характер. Формулювання "суд зобов`язаний" не дозволяє суду діяти на власний розсуд.

Крім цього, в пунктах 95, 96 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зауважила, що є зрозумілим, що мета законодавця у формулюванні конструкції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК (аналогічні за змістом положення містяться також у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК) була в тому, щоб гарантувати недоторканність прав тих осіб, які у запроваджений в Україні воєнний стан виконують конституційний обов`язок, пов`язаний із захистом Батьківщини від ворога, - військовослужбовців.

За нинішньої редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК (аналогічні за змістом положення містяться також у пункті 3 частини першої статті 227) в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у цій справі, суд також враховує правові висновки, викладені у п. 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №754/947/22:

"117. Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан";

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.".

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту перебування на військовій службі представник відповідача надав суду довідку військової частини №1511/94 від 19.08.2026, витяги з наказів командира військової частини №59 від 25.02.2026 та №139 від 13.05.2026.

Відтак, враховуючи правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №754/947/22 щодо застосування п.3 ч.1 ст.227 ГПК України, зокрема, про те, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що переведені на воєнний стан, беручи до уваги те, що відповідач надав суду докази проходження військової служби у Збройних Силах України, суд дійшов висновку про наявність підстав для обов`язкового зупинення провадження у справі та задоволення клопотання ОСОБА_1 від 31.08.2026 про зупинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 229 ГПК України провадження у праві зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 227, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 (вх.№05-08/3186/26 від 01.09.2026) від 31.08.2026 про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі №924/798/26 за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м.Київ до Фізичної особи-підприємця Бельського Володимира Володимировича, м.Хмельницький про стягнення 294 869,15грн, з яких: 244 885,00грн - заборгованість по тілу кредиту, 0,15грн - заборгованість по відсоткам, 49 984,00грн - заборгованість по комісії до припинення перебування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зобов`язати відповідача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) невідкладно письмово повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі №924/798/26.

Ухвала оголошена та набрала законної сили 22.09.2026. Ухвалу може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 23.09.2026.

Суддя С.І. Крамар