Рішення № 140020037, 24.09.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2595/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕУ-ІНЖИНІРИНГ", м. Харків про стягнення 312134,29 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія", м. Полтава звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕУ-ІНЖИНІРИНГ", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 143413,02 грн пені та 168721,27 грн штрафу за договором поставки № 11112025 від 11 листопада 2025 року. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 липня 2026 року позовну заяву Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕУ-ІНЖИНІРИНГ", м. Харків про стягнення 312134,29 грн - залишено без руху; надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви та заяви з зазначенням реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та документу, що підтверджує наявність такого рахунку.

31 липня 2026 року Спільним підприємством "Полтавська газонафтова компанія" усунено недоліки (заява вхідний № 18698) шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви та заяви з зазначенням реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та документу, що підтверджує наявність такого рахунку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2595/26 та постановлено розгляд справи № 922/2595/26 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалася позивачу та відповідачу поштою, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 31 липня 2026 року, що підтверджується поштовим повідомленням.

Від відповідача повернулась ухвала про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).

Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

11 листопада 2026 року між Спільним підприємством "Полтавська газонафтова компанія" (позивачем, покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТЕУ-ІНЖИНІРИНГ" (відповідачем, продавцем) було укладено договір поставки № 11112025.

Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором та Специфікаціях, які після підписання сторонами становять невід`ємну частину цього договору, продавець зобов`язується поставити товарно - матеріальні цінності (товар) покупцю, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно пункту 1.2. договору найменування (асортимент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю, загальна кількість та якість товару, що підлягає поставці визначається сторонами в Специфікаціях.

Відповідно до пункту 2.1. договору товар за цим договором поставляється згідно з Інкотермс 2010. Базис поставки товару сторони погоджують в окремих Специфікаціях до цього договору.

Згідно пункту 2.5 договору за результатами поставки товару сторони оформлюють та підписують Акт приймання-передачі товару, та/або видаткову накладну, та/або товаро-транспортну накладну. Акт приймання передачі товару, та/або видаткової накладної, та/або товаро-транспортної накладної підтверджує факт поставки товару належної кількості та якості. Сторони погоджуються, що підписаний обома сторонами Акт приймання-передачі товару, та/або видаткова накладна, та/або товаро-транспортна накладна, є документом, який засвідчує факт передачі товару у власність покупця.

Відповідно до пункту 3.1. договору сторонами погоджено, що загальна вартість товару, що може бути поставлений продавцем та прийнятий покупцем за даним договором протягом його строку дії згідно Специфікацій не може перевищувати 2100000,00 грн з ПДВ.

Згідно пункту 3.2. договору оплата вартості товару здійснюється на умовах та в строки визначені Специфікаціями

Відповідно до пункту 3.3. договору датою оплати вартості товару по Специфікації вважається дата списання грошових коштів на поточний рахунок продавця з рахунку покупця у банку покупця.

Згідно підпункту 4.3.1. пункту 4 договору продавець зобов`язаний здійснити поставку товару на умовах визначених договором та відповідною Специфікацією.

Відповідно до підпункту 4.4.2. пункту 4 договору покупець зобов`язаний здійснювати розрахунки за договором та відповідною Специфікацією.

Згідно пункту 5.1. договору за невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору винна сторона несе відповідальність в порядку, визначеному законодавством України за цим договором.

Відповідно до пункту 8.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати, вказаної у правому верхньому куті першої сторінки договору, підписаного повноважними представниками та скріпленого печатками обох сторін, і діє до 31 грудня 2027 року, але в будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Матеріали справи свідчать про те, що 11 листопада 2025 року сторонами оформлено Специфікацію №1, що є додатком №1 до договору.

Згідно пункту 1 Специфікації сторони погодили асортимент та загальну кількість товару, що постачається в рамках договору за Специфікацією.

Відповідно до пункту 2 Специфікації загальна вартість товару, що поставляється по цій Специфікації, складає 1687212,72 грн, в тому числі ПДВ 281202,12 грн. (

Згідно пункту 4 Специфікації сторони узгодили умови поставки за Інкотермс 2020 та адреса (місце) відвантаження Товару: DDP, село Соколова Балка, Полтавська область, Україна, виробнича база СП ПГНК.

Відповідно до пункту 5 Специфікації термін поставки товару: 150 календарних днів з дати отримання постачальником передоплати в розмірі 50% вартості товару, що визначається згідно з пунктом 7 цієї Специфікації.

Згідно пункту 7 Специфікації сторони узгодили умови оплати: 50% передоплата; 50% після оплата впродовж 10 календарних днів з дати фактичної поставки товару. Ціна товару розрахована на підставі курсу НБУ гривні до євро, встановленого згідно з даними сайту (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates) на 26 жовтня 2025 року, де вартість 1 євро = 48,7668 грн.

Відповідно до пункту 8 Специфікації у разі зміни курсу гривні до євро, встановленого НБУ на валютному ринку України більш ніж на +/-3 % на дату відвантаження товару, в порівнянні з курсом НБУ, зазначеним у пункті 7 цієї Специфікації - сторонами здійснюється відповідний перерахунок вартості товару в гривнях, пропорційно зміні курсу гривні до євро, згідно з даними сайту https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates на дату поставки товару залишкової, неоплаченої 50% вартості товару зі сплатою впродовж 10 календарних днів. В такому випадку постачальник надає покупцеві розрахунок (аркуш коригування) з урахуванням зміни курсу євро.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору та Специфікації авансовий платіж у розмірі 50% вартості товару за Специфікацією у розмірі 843606,36 грн здійснений покупцем 27 листопада 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією за №3584.

Таким чином, з урахуванням умов пункту 5 Специфікації, строк поставки товару за Специфікацією до 26 квітня 2026 року включно.

Однак, у вказаний строк продавцем поставка товару здійснена не була.

Фактично, поставка товару здійснена тільки 13 травня 2026 року, що підтверджується оформленою сторонами видатковою накладною №166 від 13 травня 2026 року та товарно-транспортною накладною від 13 травня 2026 року №Р166.

Одночасно, керуючись пунктом 8 Специфікації, сторонами складено Аркуш коригування №1 від 13 травня 2026 року. За даним Аркушем коригування сторонами змінено вартість товару з огляду на зміну курсу євро до гривні.

Загальна сума по договору збільшена до 1812919,97 грн.

З огляду на це, покупцем у встановлені пунктом 8 Специфікації строки здійснено остаточні розрахунки із продавцем за товар, а саме здійснено доплату вартості Товару у розмірі 969313,61 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1629 від 21 травня 2026 року.

Таким чином Спільним підприємством "Полтавська газонафтова компанія" у повному обсязі та належним чином сплаче усю вартість товару.

Однак, як свідчать матеріали справи, наявним є факт порушення продавцем строків поставки товару по Специфікації, що складає 17 календарних днів (з 27 квітня 2026 року по 13 травня 2026 року включно).

Згідно пункту 5.2. договору за порушення строків та/або графіку поставки (обміну) товару (одиниці товару), продавець, на письмову вимогу покупця, сплачує на користь останнього, зокрема: пеню в розмірі 0,5% від вартості товару, згідно Специфікації, за кожен день прострочення та за весь період прострочення поставки товару згідно Специфікації та додатково, штраф у розмірі 10% від вартості товару, згідно Специфікації, - за порушення строків поставки понад 10 (десять) календарних днів.

Враховуючи вищевикладене позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕУ-ІНЖИНІРИНГ" 143413,02 грн пені та 168721,27 грн штрафу за договором поставки № 11112025 від 11 листопада 2025 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3745,61 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЕУ-ІНЖИНІРИНГ" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 111а, код ЄДРПОУ 43153796) на користь Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" (36002, Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, буд 124А, кв. 77, рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" в м.Київ, код ЄДРПОУ 20041662) 143413,02 грн пені, 168721,27 грн штрафу та 3745,61 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "24" вересня 2026 р.

СуддяП.В. Хотенець