Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"23" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1673/26Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання Волковій Ю.О.,
за участю представників сторін:
від позивача - Шорстов О.Ю. (самопредставництво);
від відповідача - Албул В.С. (довіреність № 19/2026 від 23.02.2026);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1673/26
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227);
до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б", код ЄДРПОУ 00131713);
про стягнення 2 430 846,30 грн., -
ВСТАНОВИВ:
04.05.2026 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 1714/26) до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі", в якій просить суд стягнути з відповідача 109 984 107,56 грн. заборгованості, у тому числі: 109 578 394,81 грн. суму основної заборгованості, 405 712,75 грн. 3% річних, а також витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041-ПП від 01.01.2024, в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг з передачі електричної енергії за період лютий, березень 2026 р., а також за грудень та червень 2025 р. по актам коригування: № ПРА-К-0013661 від 06.02.2026. та №ПРА-К-0013998 від 06.03.2026.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі №916/1673/26 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 03.06.2026.
14.05.2026 до суду від позивача надійшла заява (вх. № 16807/26) про участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка задоволена ухвалою суду від 19.05.2026.
26.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №18177/26), відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволенні позову та в обґрунтування свої заперечень, зокрема, зазначає, що згідно п.11.1 договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин. При цьому, як ПрАТ «НЕК «Укренерго» так і АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" повідомили один одного про настання обставин непереборної сили, що можуть унеможливлювати належне та своєчасне виконання зобов`язань передбачених договором, спричинене військовою агресією російської федерації проти України.
Разом з тим, відповідач наголошує, що АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" не відмовлялось і не відмовляється від здійснення розрахунків з позивачем за надані послуги з передачі електричної енергії, в тому числі, за спірний період.
При цьому, відповідач вважає, що вимоги позивача є передчасними та такими, що повинні розглядатись після завершення дії обставини непереборної сили та після поновлення виконання сторонами договору у повному обсязі.
28.05.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №18595/26), відповідно до якої останній, зокрема, вказує, що дійсно умовами договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин.
Однак, позивач наголошує, що інфляційні витрати на суму боргу та 3% річних за користування коштами не відносяться до штрафних санкцій, а носять компенсаційний характер та можуть бути нараховані навіть за наявності форс-мажорних обставин.
Також, у відповіді на відзив позивачем викладено клопотання про поновлення строку на подачу доказів.
03.06.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. №19292/26).
В судовому засіданні 03.06.2026 судом постановлено протокольні ухвали: про поновлення строку на подання доказів згідно ст.119 ГПК України, долучено до матеріалів справи додані до відповіді на відзив докази; відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1673/26 на 24.06.2026, про що повідомлено відповідача ухвалою суду від 03.06.2026 в порядку ст. 120 ГПК України.
04.06.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №19542/26).
05.06.2026 до суду від відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку (вх. №19604/26).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2026 заяву АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" про продовження процесуального строку (вх.№19604/26 від 05.06.2026) задоволено; продовжено АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" строк для подання до суду заперечень на відповідь на відзив до 10.06.2026 включно.
23.06.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання (вх. №21799/26), згідно якого останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату; надати відповідачу додатковий час для підготовки заперечень на відповідь на відзив.
В судовому засіданні 24.06.2026, розглянувши клопотання відповідача від 23.06.2026, суд частково його задовольнив, продовживши відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив до 06.07.2026, про що постановив протокольну ухвалу. Також, судом було постановлено протокольні ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у розумний строк згідно ст. 114 ГПК України на 02.09.2026.
06.07.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №23646/26), відповідно до яких останнім зазначено, що у серпні 2026 між сторонами планується проведення звірки взаєморозрахунків та підписання відповідного акта звірки, з якого вбачатиметься актуальний стан розрахунків між сторонами, фактичний розмір заборгованості за лютий-березень 2026, а також конкретні платежі та суми, які були зараховані в рахунок її погашення.
27.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі (вх. №29222/26).
31.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. №29498/26), згідно якої останній просив суд прийняти заяву про збільшення позовних вимог до розгляду та стягнути з АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 111 842 402,39 грн., з яких: 109 411 556,09 грн. сума основного боргу, 1 265 470,30 грн. - 3 % річних та 1 165 376,00 грн. - інфляційні втрати; заяву ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 27.08.2026 про закриття провадження у справі, вважати не поданою та залишити без розгляду.
В обґрунтування зазначеної заяви, позивач вказує, що, оскільки, сума основного боргу була погашена відповідачем тільки під час розгляду справи, позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання за розрахункові періоди лютий-березень 2026, донараховано 3% річних та нараховано суму інфляційних витрат.
01.09.2026 до суду від позивача надійшли:
- заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу (вх. № 29540/26);
- заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу (вх. № 29575/26), згідно якої останній просить суд закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 109 411 556,09 грн. за ознаками п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору; повернути ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» з Державного бюджету України судовий збір в частині позовних вимог, що підлягають закриттю; заяву ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про закриття провадження у справі (вх. № 29540/26) вважати не поданою та не розглядати ії.
01.09.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення щодо збільшення позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат (вх. №29533/26), відповідно до яких останній вказує, що розмір донарахованих позивачем сум є неспівмірним фактичним обставинам справи, не узгоджується з реальним обсягом можливих збитків та за своєю природою набуває ознак карального впливу, а не компенсаційного відшкодування. Такий підхід, на думку відповідача, суперечить основним засадам господарсько-правової відповідальності, яка спрямована на відновлення порушеного майнового становища, а не на покарання чи необґрунтоване збагачення однієї зі сторін спору та свідчить про безпідставність і непропорційність заявленого до стягнення розміру вимог та обумовлює наявність правових підстав для їх зменшення або відмови у задоволенні в цій частині.
В судовому засіданні 02.09.2026 суд постановив протокольні ухвали, якими залишив без розгляду заяви позивача (вх. №29222/26 від 27.08.2026) та (вх. № 29540/26 від 01.09.2026). Також, суд постановив протокольну ухвалу, якою прийняв до розгляду позовні вимоги ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 111 842 402,39 грн., з яких: 109 411 556,09 грн. сума основного боргу, 1 265 470,30 грн. - 3 % річних та 1 165 376,00 грн. - інфляційні втрати, - в редакції позовних вимог, викладених в заяві про збільшення позовних вимог (вх. № 29498/26 від 31.08.2026).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2026 заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу (вх. №29575/26 від 01.09.2026) задоволено; провадження у справі №916/1673/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські Електромережі" в частині вимог про стягнення 109 411 556,09 грн. основного боргу закрито.
Також, в судовому засіданні 02.09.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 916/1673/26 та призначення її до розгляду по суті на 23.09.2026.
10.09.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№30792/26), відповідно до якого останній просить суд, у разі повного або часткового задоволення судом позовних вимог надати АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" відстрочку виконання судового рішення у справі № 916/1673/26 строком на один рік.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що на протязі осінньо-зимових періодів 2022-2025 років відбувалися масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до тяжких наслідків, такі обстріли відбуваються й по сьогодення, зокрема, об`єкти АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" зазнали значних пошкоджень, а іноді повної/часткової руйнації, відновлення яких потребує значних фінансових витрат, завдання ушкоджень працівникам товариства, або ж їх загибелі під час виконання ремонтних заходів.
Для прикладу, відповідач зазначає про критичні обстріли м. Одеси та Одеського району (зокрема 1-9 березня 2025), коли головною ціллю таких обстрілів були безпосередньо енергетичні об`єкти відповідача та зруйновано близько 10 об`єктів товариства, внаслідок чого було знеструмлено на тривалий час велику частину міста Одеси та прилеглих населених пунктів, зокрема, місто Чорноморськ та місто Південне (на понад 5 діб). Також, відповідач вказує, що протягом грудня 2025 внаслідок ворожих ударів було пошкоджено/знищено понад 60% енергетичного обладнання/об`єктів товариства, внаслідок чого м. Одеса та область тривалий час перебували майже у повному блекауті.
Відповідач наголошує, що першочерговим завданням АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м. Одеси та Одеської області, а відтак відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов`язань. Отже, кошти які отримує відповідач під час здійснення своєї господарської діяльності мають скеровуватись в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж, обладнання й об`єктів, задля забезпечення електроенергією міста Одеси та області, відповідно забезпечення повноцінного функціонування економіки, інфраструктури, логістики й підтримки військового потенціалу, особливо дана обставина актуальна на передодні та протягом опалювального періоду, адже під час такого періоду спостерігається особлива активізація обстрілів країною-агресором енергетичних об`єктів та мереж.
Разом з тим, відповідач зазначає, що постановою НКРЕКП No1058 від 14.06.2023 та обґрунтуванням до неї, було підтверджено негативні впливи військової агресії проти України на роботу товариства, а також негативні фінансові показники діяльності, зокрема, «... витрати, що були понесені АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" у 2022 році внаслідок військової агресії російської федерації проти України, у розмірі 4 465,11 тис. грн;...» «...витрати на відновлення об`єктів електричних мереж або їх складових, пошкоджених внаслідок бойових дій у розмірі 5 457,57 тис. грн...».
Крім того, відповідач вказує, що повідомляло позивача про настання обставин непереборної сили, що можуть унеможливлювати належне та своєчасне виконання зобов`язань передбачених договором. ПрАТ «НЕК Укренерго» проти такого повідомлення не заперечувало, більше того саме визнавало настання таких обставин, фактів, про що повідомляло письмово усіх операторів систем розподілу України, зазначаючи, що безпосередньо збоку ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» можливе неналежне виконання договірних зобов`язань перед Відповідачем через форс мажорні обставини, зумовлені військовою агресією з введенням військового стану та відповідних наслідків.
Разом з тим, відповідач просить суд врахувати, що сторони не знаходяться в рівних умовах, а їх економічні інтереси не є збалансованими. Так, як вбачається з офіційного сайту позивача та підтверджено постановою НКРЕКП від 21 грудня 2022 р. № 1788, ПрАТ «НЕК УКРЕНЕРГО» з 01.01.2023 року було збільшено тариф на послуги з передачі електричної енергії та відповідно і тариф на послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління, натомість, для АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" такого збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії НКРЕКП не було передбачено за аналогічні періоди. Отже, на думку відповідача, позивач перебував у більш вигідних умовах, оскільки, мав збільшення тарифу на свої послуги в той час як відповідач такого збільшення не мав.
Додатково, відповідач звертає увагу, що позивач як оператор систем передачі забезпечує передачу електроенергії між усіма регіонами України, а також між Україною та державами ЄС магістральними мережами, перебуває в привілейованому становищі перед іншими учасниками ринку електричної енергії щодо матеріального забезпечення, компенсацій та допомоги як від держави, так і від іноземних «донорів»/союзників України.
Таким чином, з огляду на скрутне становище АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" та наявні в справі докази, на думку відповідача, існують об`єктивні обставини передбачені ст. 331 ГПК України для відстрочення виконання судового рішення у разі повного або часткового задоволення судом позовних вимог.
16.09.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про відстрочення виконання рішення (вх. №31553/26), згідно яких останній просить суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання, посилаючись, зокрема, на те, що вказані відповідачем у клопотанні про відстрочку підстави не носять особливий або надзвичайний характер та не є виключними обставинами; негативні події, такі, як збройна агресія РФ проти України торкнулись не лише відповідача, а й всіх підприємств, в тому числі позивача, що не може бути підставою для відстрочки; оплата відповідачем основної суми боргу під час розгляду справи не є обставиною, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим у визначений строк; відстрочка виконання рішення суду порушить права позивача на ефективний судовий захист.
В судовому засіданні 23.09.2026:
- позивач підтримав позовні вимоги, в редакції позовних вимог, викладених в заяві про збільшення позовних вимог (вх. № 29498/26 від 31.08.2026) та просив суд їх задовольнити;
- представник відповідача просив суд, у разі повного або часткового задоволення судом позовних вимог надати АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" відстрочку виконання судового рішення у справі № 916/1673/26 строком на один рік.
В судовому засіданні 23.09.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність повідомлення учасників справи про наявність судового розгляду з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд розглянув дану справу в межах розумного строку на підставі ст. 114 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р Про погодження перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго у приватне акціонерне товариство.
Приватне акціонерне товариство Укренерго виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії).
Відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України, Закону України Про ринок електричної енергії та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом НКРЕКП), від 14.03.2018 №309 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1763) Національною енергетичною компанією Укренерго наказом №549 від 03.10.2023 було затверджено умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії, умови якого набули чинності з 01.01.2024 року.
Наказом Національної енергетичної компанії Укренерго від 03.10.2023 № 549 затверджено умови Договору про надання послуг з передачі електричної енергії, які набирають чинності з 01.01.2024 із подальшими змінами в редакції наказу Національної енергетичної компанії Укренерго від 07.06.2024 № 343.
У зв`язку зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою НКРЕКП від 29.07.2025 № 1144 та від 16.09.2025 № 1462, Наказом НЕК «УКРЕНЕРГО» від 06.08.2025 № 625 та Наказом від 29.12.2025 № 1019 затверджені нові умови договору, які розміщеного на сайті НЕК «Укренерго» (редакція, що розповсюджує свою дію на спірний період).
Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські Електромережі" подано заяву-приєднання до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії, який є публічним договором приєднання.
Листом Національної енергетичної компанії Укренерго №01/60674 від 11.11.2023 АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" повідомлене про укладення договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0522-02041-ПП, дата акцептування 01.01.2024.
Таким чином, 01.01.2024 між ПрАТ НЕК Укренерго та АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0522-02041-ПП.
Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з передачі електричної енергії користувачам системи. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком № 1 до договору.
За умовами п. 2.1 договору оператор системи передачі (далі ОСП) безперервно надає послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору.
Згідно із п. 4.1 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та / або ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлюється НКРЕКП, відповідно до затвердженої ним методики (порядку), та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті: https://ua.energy/.
Ставка плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті в євро/МВт*год. Крім цього, ОСП щомісяця оприлюднює на офіційному вебсайті ставку плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру у грн/МВт*год не пізніше 03 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, у випадку її затвердження. Конвертація величини ставки здійснюється щомісяця за середньомісячним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, за розрахунковий період надання послуги.
До моменту підтвердження ENTSO-E нового рівня ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру на відповідний період ОСП має право застосовувати рівень ставки, що була розрахована та застосовувалася у попередньому періоді. Сторони здійснять фінансове врегулювання розрахунків не пізніше, ніж через один місяць після підтвердження ENTSO-E нової ставки плати за послуги з передачі електричної енергії до/з країн периметру. ОСП зобов`язаний повідомити користувача у спосіб, визначений цим Договором, про новий рівень ставки та спосіб донарахування різниці протягом 14 календарних днів після її підтвердження ENTSO-E. Користувач зобов`язаний протягом 3 робочих днів у спосіб, визначений цим Договором, підтвердити ОСП отримання цієї інформації.
Відповідно до п. 4.2 договору, при розрахунку вартості наданої послуги застосовується для інших користувачів - тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств зеленої електрометалургії).
Ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік (п. 4.3 Договору).
За умовами п. 5.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий та фактичний обсяг послуги.
Плановий обсяг послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну відповідну декаду розрахункового періоду. Плановий обсяг послуги формується без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії.
Фактичний обсяг послуги в розрахунковому періоді визначається відповідно до розділу ХІ КСП.
Згідно з п. 6.1 Договору розрахунковим періодом є 1 календарний місяць.
Відповідно до умов п. 6.2 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів та розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до п. 6.4 договору, користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту приймання-передачі послуги (включно) або акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники Акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.
Згідно п. 6.5 договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
У разі підтвердження розбіжностей ППКО надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог Правил врегулювання (додаток 10 до Правил ринку). Результати зміни обсягів наданої послуги відображаються в акті коригування.
Згідно абз. 7 та 8 п. 6.6 договору, визначено, що у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг по Договору, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів). За наявності заборгованості за договором кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
Відповідно до п. 9.3 договору, користувач зобов`язується, зокрема: підписувати зі свого боку акти приймання-передачі послуги, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги та повертати їх ОСП; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 10.1 договору, ОСП щокварталу оформляє акт звірки розрахунків наданої послуги та в строк до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, відповідно до форми, наведеної у додатку № 3 до Договору, надсилає його користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані зі своєї сторони.
Користувач протягом 3 робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує та повертає один примірник ОСП.
У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між сторонами користувач має право протягом 3 робочих днів з моменту отримання акта звірки розрахунків наданої послуги відобразити такі розбіжності із відповідним обґрунтуванням в отриманому акті звірки, підписати та повернути його ОСП. Якщо сторони дійшли згоди, розбіжності та суперечки вирішуються у порядку, встановленому главою 12 цього договору.
Відповідно до п. 10.3 договору, рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та /або реєстрацією вхідної кореспонденції; Електронний документ, який направляється стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з моменту набуття документом статусу Доставлено у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією із сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Пунктом 10.4 договору визначено, що будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акт приймання-передачі послуги або акт коригування до акту приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового не функціонування Сервісу, про що ОСП зобов`язаний повідомити на своєму офіційному вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами у один і той самий спосіб (в залежності від форми документу).
За умовами п. 10.7 договору Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).
Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної у повідомленні ОСП і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання (п. 14.1 договору).
Згідно абз. 4 п. 16.1 договору, договір та додатки до нього вважаються укладеними з дати, зазначеної в листі-повідомленні про приєднання до договору.
Як встановлено судом, у період з лютого по березень 2026 (з урахуванням коригувань) та у грудні, червні 2025 (з коригуваннями) на виконання умов договору №0522-02041-ПП від 01.01.2024 позивач надав послуги з передачі електроенергії, а відповідач прийняв дані послуги на загальну суму 109 578 394,81 грн на підставі актів приймання-передачі послуги та актів коригування, а саме:
- акт приймання передачі послуги №ПРА-0016265 (за лютий 2026) на суму 52 724 424,80 грн;
- акт приймання передачі послуги №ПРА-0017026 (за березень 2026) на суму 56 556 844,37 грн;
- акт коригування №ПРА К-0013998 до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0014805 від 31.12.2025 на збільшення 254 892,02 грн;
- акт коригування №ПРА К-0013661 до акту приймання-передачі послуги №ПРА-0010960 від 30.06.2025 (з урахуванням акту коригування №ПРА К-0011357 від 03.09.2025) на збільшення 42 233,62 грн.
Отже, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача склала 109 578 394,81 грн.
Після звернення ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» до суду та відкриття провадження у справі, між сторонами були підписані акти коригування, за договором №0522-02041-ПП від 01.01.2024, а саме:
- акт коригування №ПРА К-0015972 до акту приймання передачі послуги №ПРА-0014134 від 30.11.2025 (з урахуванням акту коригування №ПРА К-0013753 від 09.02.2026) за яким суму зменшено на 46 167,36 грн.;
- акт коригування №ПРА К-0016245 до акту приймання передачі послуги №ПРА-0014805 від 30.12.2025 (з урахуванням акту коригування №ПРА К-0013998 від 06.03.2026) за яким суму зменшено на 120 671,36 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за договором №0522-02041-ПП від 01.01.2024 склала 109 411 566,09 грн.
При цьому, в процесі розгляду справи АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" у добровільному порядку сплатило ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» основну заборгованість за договором №0522-02041-ПП від 01.01.2024 на загальну суму 109 411 556,09 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: № 4644375 від 08.07.2026, №4644264 від 08.07.2026, № 4653450 від 17.07.2026, №4675509 від 28.07.2026, №4689476 від 07.08.2026, №4689477 від 07.08.2026, № 4701533 від 18.08.2026.
З огляду на зазначене, ухвалою суду від 02.09.2026 провадження у справі №916/1673/26 в частині вимог ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" 109 411 556,09 грн. основного боргу закрито, у зв`язку з відсутністю предмета спору, на підставі п.2. ч.1 ст. 231 ГПК України.
Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем була сплачена після відкриття провадження у справі, позивачем за порушення строків оплати вартості послуг отриманих у період лютий-березень 2026 (з урахуванням коригувань), та у грудні, червні 2025 (по актам коригування) із урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх.№29498/26 від 31.08.2026), пред`явлено до стягнення з АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" 1 265 470,30 грн. - 3% річних та 1 165 376 грн. - інфляційних нарахувань.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Укладений внаслідок акцептування заяви приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов`язків.
Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір №0522-02041-ПП від 01.01.2024 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, які мають надаватись відповідно до вимог законодавства, яке регулює функціонування ринку електричної енергії.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом у період з лютого по березень 2026 (з урахуванням коригувань) та у грудні, червні 2025 (по актам коригування) на виконання умов договору №0522-02041-ПП від 01.01.2024 позивач надав послуги з передачі електроенергії, а відповідач прийняв дані послуги на загальну суму 109 411 566,09 грн., яка під час розгляду справи в суді була погашена відповідачем у повному обсязі, у зв`язку з чим провадження у справі в цій частині було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.
За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Отже, судом встановлено, що відповідачем здійснено оплату за прийняту електроенергію у період з лютого по березень 2026 (з урахуванням коригувань) та по актах коригування за грудень, червень 2025 з порушенням строків встановлених розділом 6 договору №0522-02041-ПП від 01.01.2024.
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За ч.1,2 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідальність за порушення грошового зобов`язання передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України.
Так за ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Варто зауважити, що передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати і 3% річних за своєю правовою природою не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №908/639/18, від 05.07.2018 у справі №905/978/17, від 11.05.2018 у справі №922/3087/17 та від 26.04.2018 у справі №910/11857/17).
Проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц та підтверджені постановою ВП ВС від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами.
Таким чином, суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних розмір (за період з 16.03.2026 по 17.08.2026) в розмірі 1 265 470,30 грн та інфляційних нарахувань (за період травень 2026 - липень 2026) в розмірі 1 165 376 грн. (Том 1, а/с 212), встановив їх обґрунтованість та арифметичну правильність, у зв`язку з чим суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо доводів відповідача стосовно наявності в нього форс-мажорних обставин, та у зв`язку з цим протиправність нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає, що відповідно до положень чинного законодавства, наявність форс-мажорних обставин звільняє від відповідальності за порушення зобов`язань, а не від виконання самого зобов`язання.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Щодо відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
За приписами частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина п`ята статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Аналізуючи норми статті 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зазначає, що відстрочка це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом (частина третя статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини четвертої статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому, положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Передбачені ст. 331 ГПК України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов`язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Суд зазначає, що надання відстрочення виконання рішення суду належить до дискреційних повноважень суду. Дискреційне повноваження суду може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №1840/2970/18.
Тож відстрочення виконання рішення є правом суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав,
Оскільки закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи, господарський суд враховує наступне.
Клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована загальновідомими обставинами, зокрема, військовою агресією проти України, масованими ракетними обстрілами енергетичної інфраструктури України.
Дійсно, військові дії та введення в Україні воєнного стану мають загальний характер та впливають на діяльність, без виключення, усіх суб`єктів господарювання, внаслідок масованих ракетних атак пошкоджені та зруйновані об`єкти як позивача, так і відповідача, що є загальновідомими фактами, отже, позивач так само, як і відповідач, поніс збитки внаслідок ведення бойових дій, а дії рф мали і мають негативний вплив на господарську діяльність обох сторін.
Як слідує із клопотання про відстрочення виконання рішення суду, першочерговим завданням АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" є забезпечення безперебійного електрозабезпечення м.Одеси та Одеської області, а відтак, відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов`язань.
За наведеного, суд погоджується з позицією відповідача, що кошти, які він наразі отримує під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватися в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж та підготовку до наступного осінньо-зимового періоду, а також для відновлення зруйнованих об`єктів енергетичної інфраструктури відповідача.
Окрім того, суд враховує, що погашення відповідачем основної суми заборгованості свідчить про те, що ним вчинено фактичні дії, спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем, та відсутні підстави вважати, що останній має на меті уникнення сплати нарахованих позивачем та стягнутих судом сум 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання основного зобов`язання за спірним договором.
З огляду на викладене, суд вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно відповідача, хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, яку останній здійснює, в тому числі з метою забезпечення вирішення соціально важливих питань.
Враховуючи понесені від військової агресії збитки та матеріальний стан, у якому опинився відповідач, необхідність проведення ремонтних робіт об`єктів критичної інфраструктури, зруйнованих внаслідок військової агресії, з огляду на викладені інші обставини справи щодо скрутного фінансового становища відповідача та приймаючи до уваги особливості та вид господарської діяльності відповідача, яка у даний час має стратегічно важливе значення для життєзабезпечення населення, дію воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, а також враховуючи суму, яка підлягає стягненню з відповідача, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" та вважає за доцільне відстрочити виконання даного рішення строком на 7 місяців, а саме до 23.04.2027.
За таких обставин, відстрочення виконання рішення для відповідача, в даному випадку, не є інструментом ухилення від виконання рішення, відповідач лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості (з оплати процентів річних та інфляційних втрат) перед позивачем.
На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі пропорційному розміру грошових коштів, які стягуються за даним рішенням суду.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 331 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б", код ЄДРПОУ 00131713) на користь Приватного Акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ 00100227) 1 265 470 (один мільйон двісті шістдесят п`ять тисяч чотириста сімдесят) грн 30 коп 3% річних, 1 165 376 (один мільйон сто шістдесят п`ять тисяч триста сімдесят шість) грн. інфляційних нарахувань та 20 314 (двадцять тисяч триста чотирнадцять) грн 11 коп витрат по сплаті судового збору.
3. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 23.09.2026 у справі №916/1673/26 строком на сім місяців до 23.04.2027.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 24.09.2026.
Суддя Ю.І. Мостепаненко
Судове рішення № 140019746, Господарський суд Одеської області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/1673/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: