Ухвала суду № 140019716, 22.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"22" вересня 2026 р. Справа № 916/2034/26Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон про зміну способу виконання судового рішення (Вх. № 2-1754/26 від 08.09.2026), у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон (54020, м. Миколаїв, Каботажний узвіз, № 1; код ЄДРПОУ 14291113),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССЕРВІС 2008 (67840, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Залізнична, буд. 3; код ЄДРПОУ 35818770),

про витребування.

За участю представників сторін:

від позивача адвокат Слободяник О.П., ордер серія ВЕ № 1196381 від 18.05.2026;

від відповідача не з`явився.

Обставини справи.

В провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/2034/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон до Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССЕРВІС 2008 про витребування 733720 кг. пшениці м`якої 2 класу та 1616170 кг. кукурудзи 3 класу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.07.2026 позов задоволено повністю.

07 серпня 2026 року Господарським судом Одеської області на примусове виконання рішення від 09.07.2026 у справі 916/2034/26 було видано накази.

08 вересня 2026 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон надійшла заява про зміну способу виконання судового рішення у справі № 916/2034/26, в якій заявник просить:

- Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2026 у справі № 916/2034/26 в частині витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССЕРВІС 2008 (ЄДРПОУ 35818770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (ЄДРПОУ 14291113) зерна 733720 кг пшениці м`якої 2 класу та 1616170 кг кукурудзи 3 класу, - з витребування зерна в натурі на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССЕРВІС 2008 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН грошових коштів у розмірі 26 663 795,36 грн (двадцять шість мільйонів шістсот шістдесят три тисячі сімсот дев`яносто п`ять гривень 36 копійок);

- Видати новий наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2026 у справі № 916/2034/26 в оновленому (зміненому) способі виконання - про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССЕРВІС 2008 (ЄДРПОУ 35818770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (ЄДРПОУ 14291113) грошових коштів у розмірі 26 663 795,36 грн (двадцять шість мільйонів шістсот шістдесят три тисячі сімсот дев`яносто п`ять гривень 36 копійок).

В обґрунтування заяви про зміну способу виконання судового рішення заявник зазначає, що в ході здійснення виконавчих дій з`ясувалось, що майно, яке підлягає витребуванню, а саме пшениця м`яка 2 класу вагою 733720 кг та кукурудза 3 класу вагою 1616170 кг, фактично відсутнє на зерновому складі (Терміналі) Боржника, розташованому за адресою: 67840, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Залізнична, буд. 3, а тому не може бути передане стягувачу в порядку примусового виконання Наказу.

Зазначена обставина зафіксована приватним виконавцем Хлєбниковим О.В. у Акті приватного виконавця від 27.08.2026, складеному за результатами виходу за місцезнаходженням майна (Терміналу боржника) у межах виконавчого провадження ВП № 81786212 («Акт»).

Отже, станом на дату подання цієї заяви виконання рішення суду шляхом витребування зерна в натурі є об`єктивно неможливим з причин, що не залежать від волі стягувача та підтверджені офіційним документом органу примусового виконання.

Ухвалою суду від 09.09.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон (вх. № 2-1754/26 від 08.09.2026) про зміну способу виконання судового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.09.2026 об 11:00 год.

10 вересня 2026 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон надійшло клопотання про долучення інформаційної довідки приватного виконавця.

Вказане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

21 вересня 2026 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон надійшла заява.

Вказану заяву суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Представник боржника у судове засідання 22.09.2026 не з`явився.

Представник стягувача у судовому засіданні 22.09.2026 надав пояснення, в яких підтримав та просив задовольнити заяву про зміну способу виконання судового рішення.

У судовому засіданні 22.09.2026 судом постановлено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши заяву стягувача про зміну способу виконання судового рішення та матеріали до неї, суд дійшов висновку, що заява стягувача підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 в справі "Півень проти України").

Судом враховано, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18 - рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11 -рп/2012).

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ч. І ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі Шмалько проти України зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У рішенні від 17 травня 2005 року по справі Чіжов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення від 19.03.1997 зі справи Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи Шмалько проти України).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07 червня 2005 року у справі Фуклев проти України).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до вимог частин 1 статті 331 ГПК України суд який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України, невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом (схожі за змістом усталені висновки викладено в постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 17.07.2019 у справі № 748/2827/16-а, від 16.07.2020 у справі № 130/2176/17, від 11.11.2020 у справі № 817/628/15, від 17.02.2021 у справі № 295/16238/14-а, від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 та в постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 179/1341/15-ц, від 01.08.2019 у справі № 759/10301/15-ц, від 09.12.2020 у справі № 464/6966/16-ц).

Задоволення позову про повернення майна, у випадку встановлення його фактичної відсутності або невиконання відповідачем обов`язку з повернення, надає право змінити спосіб виконання судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 63 Закону України Про виконавче провадження, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини 6 статті 26 Закону України Про виконавче провадження, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно частини 2 статті 63 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Як було встановлено судом, рішенням Господарського суду Одеської області від 09.07.2026 позов задоволено повністю. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССЕРВІС 2008 зерно Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон: 733720 кілограм пшениці м`якої 2 класу; 1616170 кілограм кукурудзи 3 класу.

07 серпня 2026 року судом на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

На підставі наказу суду відкрито виконавче провадження ВП № 81786212 від 20.08.2026, яке здійснює приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Хлєбниковим Олександром Володимировичем.

У ході здійснення виконавчих дій з`ясувалось, що майно, яке підлягає витребуванню за наказом суду від 07.08.2026, пшениця м`яка 2 класу вагою 733720 кг та кукурудза 3 класу вагою 1616170 кг, фактично відсутнє на зерновому складі (терміналі) боржника, розташованому за адресою: 67840, Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Залізнична, буд. 3, а тому не може бути передане стягувачу в порядку примусового виконання наказу суду.

Зазначена обставина зафіксована приватним виконавцем Хлєбниковим О.В. у Акті приватного виконавця від 27.08.2026, складеному за результатами виходу за місцезнаходженням майна (терміналу боржника) у межах виконавчого провадження ВП №81786212.

Судом встановлено, що на підставі Акту приватного виконавця від 27.08.2026 за адресою Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Залізнична, буд. 3, з метою виявлення та витребування у ТОВ ТРАНССЕРВІС 2008 зерна на користь ТОВ СП Нібулон, саме 733720 кг пшениці м`якої 2 класу та 1616170 кг кукурудзи 3 класу встановлено наступне. Приватним виконавцем оглянуто всі приміщення, сховища та резервуари за вказаною адресою. Пшениця м`яка 2 класу, кукурудза 3 класу, що підлягають витребуванню за рішенням суду, або будь-яких інших зернових чи масляних культур. Не виявлено, приміщення, сховища та резервуари за вказаною адресою порожні.

Крім того, на підтвердження вартості зерна, яке підлягало витребуванню на підставі наказу на виконання рішення суду , у матеріалах справи наявна цінова довідка № 26-0089 від 14.05.2026, видана Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області, згідно з якою вартість пшениці м`якої 2 класу становить 11309,00 грн/т, вартість кукурудзи 3 класу 11364,00 грн/т. Загальна вартість неповернутого зерна складає 26663795,36 грн.

Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Такою обставиною у цій справі є документально підтверджена відсутність предмета витребування зерна на зерновому складі боржника, зафіксована Актом приватного виконавця в межах відкритого виконавчого провадження.

Таким чином, виконання рішення суду в первісно визначений спосіб (передача майна в натурі) є об`єктивно неможливим, оскільки саме майно, щодо якого ухвалено рішення, відсутнє у боржника.

З огляду на вищевикладене та враховуючи наявність обставин, за яких виконання рішення у даній справі є неможливим, суд вважає, що наявні підстави для зміни способу виконання такого судового рішення шляхом задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССЕРВІС 2008 грошових коштів у розмірі 26663795,36 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись статтями 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон про зміну способу виконання судового рішення задовольнити.

2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2026 у справі № 916/2034/26 в частині витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССЕРВІС 2008 (ЄДРПОУ 35818770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон (ЄДРПОУ 14291113) зерна 733720 кг пшениці м`якої 2 класу та 1616170 кг кукурудзи 3 класу, - з витребування зерна в натурі на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНССЕРВІС 2008 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон грошових коштів у розмірі 26663795,36 грн.

Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили. В силу ст. 129-1 Конституції України та ст. 144 ГПК України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України..

Відповідно до приписів ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала набрала законної сили 22.09.2026.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.

Повну ухвалу складено 24.09.2026.

Суддя Нікітенко Сергій Валерійович