Рішення № 140019467, 24.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р. Справа № 911/164/21

Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву відповідача-3 Громадської організації Садівницьке товариство Лісова мрія про ухвалення додаткового рішення

у справі № 911/164/21

за позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області, м. Бровари, Київська область

в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, м. Київ

до

1) Вишгородської районної державної адміністрації, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область

2) Іванківської селищної ради, селище міського типу Іванків, Вишгородський район, Київська область

3) Громадської організації Садівницьке товариство Лісова мрія, м. Хмельницький(з), Хмельницька область

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне підприємство Cпеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс, селище міського типу Іванків, Іванківський район, Київська область.

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод у користуванні майном

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.12.2021 р. у справі № 911/164/21 (суддя Христенко О. О.) позов Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі ДП СЛП Київоблагроліс до Вишгородської районної державної адміністрації, Іванківської селищної ради, ГО Садівницьке товариство Лісова мрія про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод у користуванні майном залишено без розгляду; у задоволенні позову заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації, Іванківської селищної ради, ГО Садівницьке товариство Лісова мрія про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод у користуванні майном відмовлено повністю.

09.12.2021 р. на електронну пошту суду від відповідача-3 надійшла заява б/н від 08.12.2021 р. про ухвалення додаткового рішення та включення до судових витрат ГО «СТ «Лісова Мрія» витрат на професійну правничу допомогу, у якій він просив суд стягнути з ДП Cпеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс та Київської обласної державної адміністрації витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000, 00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 17.12.2021 р. задоволено заяву ГО Садівницьке товариство Лісова мрія про ухвалення додаткового рішення про покладення на позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/164/21; присуджено до стягнення з Київської обласної державної адміністрації на користь ГО Садівницьке товариство Лісова мрія 60 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 22.11.2022 р. рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2021 р. та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2021 р. у справі № 911/164/21 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 р. у справі № 911/164/21 заяву Громадської організації Садівницьке товариство Лісова мрія про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та присуджено до стягнення з Київської обласної державної адміністрації на користь Громадської організації «Садівницьке товариство «Лісова Мрія» 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2023 р. постанову Північного апеляційного Господарського суду від 22.11.2022 р. та рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2021 р. у частині відмови в задоволенні позовних вимог Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації, Іванківської селищної ради, ГО Садівницьке товариство Лісова мрія про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод у користуванні майном, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.12.2021 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 р. у частині залишення додаткового рішення без змін у справі № 911/164/21 скасовано, справу № 911/164/21 у частині позовних вимог Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації, Іванківської селищної ради, ГО Садівницьке товариство Лісова мрія про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод у користуванні майном, а також вирішення заяви Громадської організації Садівницьке товариство Лісова мрія про ухвалення додаткового рішення про покладення на позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/164/21 передано на новий розгляд до суду першої інстанції, у решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 р. та рішення Господарського суду Київської області від 03.12.2021 р. у справі № 911/164/21 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2024 р. у справі № 911/164/21 за позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі ДП СЛП Київоблагроліс до Вишгородської районної державної адміністрації, Іванківської селищної ради, ГО Садівницьке товариство Лісова мрія про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди та усунення перешкод у користуванні майном вирішено відмовити у задоволенні позову повністю.

18.06.2024 р. на електронну пошту суду від відповідача-3 надійшла заява б/н від 17.06.2024 р. про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд стягнути з Київської обласної прокуратури та Київської обласної державної адміністрації витрати на професійну правничу допомогу надану у суді першої інстанції (при первинному розгляді) у розмірі 60 000, 00 грн та у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000, 00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 р. рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 р. року у справі № 911/164/21 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2024 р. у справі № 911/164/21 заяву Громадської організації Садівницьке товариство Лісова мрія про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та присуджено до стягнення в рівних частках з Київської обласної прокуратури та Київської обласної державної адміністрації на користь Громадської організації «Садівницьке товариство «Лісова мрія» 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених Громадською організацією «Садівницьке товариство «Лісова мрія» у Північному апеляційному господарському суді.

Постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 05.02.2025 р. рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2024 р. року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 р. у справі № 911/164/21 залишено без змін.

17.04.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від відповідача-3 надійшла заява б/н від 16.04.2025 р. про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд стягнути з Київської обласної прокуратури та Київської обласної державної адміністрації витрати на професійну правничу допомогу надану у суді першої інстанції (при первинному розгляді) у розмірі 60 000, 00 грн та у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000, 00 грн.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява відповідача-3 про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню з ухваленням додаткового рішення у справі виходячи з наступного.

Згідно з ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

2. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

5. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Згідно з ст. 123 цього ж кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

2. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

6. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:

1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);

2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справи;

5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;

6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;

7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.

7. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

8. З метою виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор у порядку, визначеному законодавством, має прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.

Для визначення вартості активів з ознаками необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор може залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в підпунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, підпунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 21 постанови від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункті 35 постанови від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, підпункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18).

Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

У постанові від 09.04.2019 р. у справі № 911/169/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що зі змісту положень частин першої - третьої статті 45, частини першої статті 123, пункту 1 частини першої, частини четвертої статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі (новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення - підпункт «б» пункту 4 частини першої статті 282 ГПК України) здійснюється між сторонами, а також на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 129 ГПК України, з покладенням судових витрат на відповідну сторону у справі - позивача або відповідача, незважаючи на те, чи позов поданий позивачем (або відповідачем у разі подання зустрічного позову), чи в його інтересах іншою особою, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4, стаття 53 ГПК України). Отже, прокурор у розподілі судових витрат у справі участі не бере.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.10.2022 р. в справі № 923/199/21 виснувала що положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

За змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові відступила від висновків викладених у постановах від 15.01.2019 у справі № 908/799/17, від 23.11.2020 у справі № 908/1578/19, від 12.01.2021 у справі № 908/730/19, від 23.02.2021 у справі № 908/2005/19, від 15.06.2021 у справі № 922/4293/19, від 22.02.2021 у справі № 922/3439/19, від 20.04.2021 у справі № 905/34/19, від 07.12.2021 у справі № 915/1118/20, від 16.03.2021 у справі № 908/900/19, від 24.05.2022 у справі № 923/794/21, від 09.06.2022 у справі № 922/3463/19, від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19, від 13.01.2022 у справі № 910/6341/21, від 06.08.2021 у справі № 922/2030/20, від 25.05.2022 у справі № 916/1976/18, від 22.04.2022 у справі № 922/1658/20, від 30.05.2019 у справі № 918/163/18, від 14.07.2021 у справі № 707/218/20, від 26.05.2022 у справі № 707/207/20, від 04.05.2022 у справі № 363/1409/18, від 20.07.2022 у справі № 707/209/20, в тому числі від постанови Верховного суду від 09.04.2019 у справі № 911/169/18, стосовно застосування норм ГПК України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави.

Відповідно до п. 2.1. Договору № 02/21 про надання правничої допомоги від 18.02.2021 р. (надалі Договір), укладеного між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська контора братів Бейлик» (надалі Об`єднання) та Громадською організацією «Садівницьке товариство «Лісова мрія» (надалі Замовник або Клієнт), за цим Договором Об`єднання (його адвокати) зобов`язується надавати правничу допомогу Замовнику на підставах, в порядку і в обсязі, визначеному у Договорі за погодженням Сторін.

Згідно з п. 2.3. Договору види, характер, обсяг, порядок надання і строки правничої допомоги визначаються сторонами на умовах даного Договору та Додатках.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що для виконання умов даного Договору Замовник уповноважує Адвокатів Об?єднання: ??підписувати та подавати позовні заяви, відзиви, відповіді на відзив, заперечення, письмові пояснення, письмові промови, апеляційні скарги, касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, скарги до Вищої ради правосуддя, скарги до Європейського суду з прав людини;

знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги, знімати копії (фотокопії) з документів, долучених до справ та які містяться в матеріалах справи;

??одержувати копії рішень, постанов, ухвал та інших документів, зокрема судових, одержувати виконавчі документи;

брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати (ставити) питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, засвідчувати власним підписом копії документів;

заявляти клопотання, подавати заяви, заявляти відводи, давати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

знайомитися з журналом судового засідання, протоколом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти;

оскаржувати усі судові рішення по справі (рішення, ухвали, постанови суду, тощо) користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом; брати участь у проведенні слідчих (розшукових) дій;

під час проведення слідчих (розшукових) дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;

знайомитися із матеріалами досудового розслідування, в тому числі, в порядку передбаченому ст. 221 Кримінального процесуального кодексу України;

??оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України;

??заявляти клопотання, відводи;

одержувати копії документів та письмові повідомлення, отримувати виконавчі документи;

користуватись іншими процесуальними правами, встановленими Кримінальним процесуальним кодексом України;

??підписувати та подавати заяви про відкриття виконавчого провадження із доданими до них документами;

ознайомлюватись із матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії та фотокопії;

заявляти відводи, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного чи приватного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому Законом;

подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, встановлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи;

заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими Законом;

подавати та отримувати будь-які заяви, запити, довідки, відповіді, рішення та інші документи. необхідні для виконання завдань Замовника.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2., 5.4., 5.5. Договору формою винагороди Об`єднання за надання правничої допомоги замовнику є гонорар. Розрахунки Замовника з Об`єднанням здійснюються у національній валюті України (п. 5.1.).

5.2. Вартість послуг та порядок оплати гонорару за даним Договором визначається згідно з Додатком (додатками) до Договору, що є невід`ємними частинами Договору, та складає суму коштів, сплачених або які підлягають сплаті Замовником Об`єднанню за цим договором. Визначення розміру вартості правничої допомоги за певний строк чи конкретну дію або справу здійснюється Об`єднанням (Адвокатами об`єднання) та відображається в акті приймання-передачі послуг, що складається у двох екземплярах, які направляються Об`єднанням Замовнику. Також Об`єднання надає замовнику звіт з розшифруванням (переліком) видів та обсягу послуг наданої правничої допомоги.

5.4. При належному виконанні умов цього Договору, Сторони підписують акт приймання-передачі послуг.

5.5. Сума (ціна) Договору складає суму усіх сплачених гонорарів за цим Договором.

На підтвердження понесених відповідачем-3 витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції під час первинного розгляду справи № 911/164/21, до суду відповідачем-3 надано договір № 02/21 про надання правничої допомоги від 18.02.2021 р., укладений між АО «Адвокатська контора братів Бейлик» та ГО «Садівницьке товариство «Лісова мрія», додаток № 1 від 18.02.2021 р. до договору № 02/21 про надання правничої допомоги від 18.02.2021 р., додаткову угоду № 1 до додатку № 1 від 18.02.2021 р., що укладений до договору № 02/21 про надання правничої допомоги від 18.02.2021 р., акт № 1 приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг) від 08.02.2021 р. на суму 60 000, 00 грн, звіт про витрачений час на надання правничої допомоги по справі № 911/164/21, рахунок-фактуру № 08/12/21 від 08.12.2021 р., ордер серії ВХ № 1009331 від 22.02.2021 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000035 від 11.05.2016 р.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі позивача Київської обласної державної адміністрації у зв`язку з бездіяльністю позивача, нездійснення захисту своїх інтересів та невиконанням повноважень.

При цьому, як вбачається з заяви відповідача-3 про ухвалення додаткового рішення, відповідач-3 просить суд стягнути саме з позивача Київської обласної державної адміністрації та Київської обласної прокуратури на користь відповідача-3 Громадської організації Садівницьке товариство Лісова мрія 60 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 911/3436/25 у суді першої інстанції при первинному розгляді справи, що суперечить чинному законодавству з вищевказаних підстав.

Як було зазначено вище, звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що безпідставним є стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката з позивача Київської обласної державної адміністрації, оскільки з даним позовом про захист інтересів держави в особі позивача звернувся саме прокурор, а після відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат, а тому, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Громадської організації Садівницьке товариство Лісова мрія про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції при первинному розгляді справи з Київської обласної державної адміністрації.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що понесені відповідачем-3 - Громадською організацією Садівницьке товариство Лісова мрія судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої інстанції при первинному розгляді справи, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на прокуратуру, з вищевказаних підстав.

Крім того, відповідач-3 у своїй заяві про ухвалення додаткового рішення просить стягнути із прокуратури та позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції при первинному розгляді справи у розмірі 20 000, 00 грн.

Як було зазначено вище, додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 р. у справі № 911/164/21 заяву Громадської організації Садівницьке товариство Лісова мрія про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та присуджено до стягнення з Київської обласної державної адміністрації на користь Громадської організації «Садівницьке товариство «Лісова Мрія» 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що прокуратура та позивач додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 р. у справі № 911/164/21 не оскаржували, а також, вказана додаткова постанова при передачі справи № 911/164/21 на новий розгляд до суду першої інстанції постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2023 р. не була скасована та є чинною.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача-3 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з прокуратури та позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції при первинному розгляді, оскільки додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2023 р. у справі № 911/164/21 набрала законної сили та не була скасована Верховним Судом.

Таким чином, оцінивши доводи відповідача-3 щодо заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої та апеляційної інстанції при первинному розгляді справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, що підтверджують надання відповідачу-3 професійної правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «Адвокатська контора братів Бейлик», виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України вказані судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката у суді першої та апеляційної інстанції при первинному розгляді справи, підлягають частковому задоволенню та покладаються на прокуратуру, з вищевказаних підстав із прийняттям додаткового рішення у даній справі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 123, 129, 233 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву б/н від 17.06.2024 р. (вх. № 6980/24 від 18.06.2024 р.) відповідача-3 Громадської організації «Садівницьке товариство «Лісова мрія» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Прийняти додаткове рішення у справі.

3. Стягнути з Київської обласної прокуратури (01601, бульвар Лесі Українки, 27/2, м. Київ; ідентифікаційний код 02909996) на користь Громадської організації «Садівницьке товариство «Лісова мрія» (29000, вул. Заводська, буд. 40/1, кв. 1, м. Хмельницький, Хмельницька область; ідентифікаційний код 34842760) судові витрати 60 000 (шістдесят тисяч) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

4. Відмовити у задоволенні заяви в іншій частині.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца