Ухвала суду № 140019463, 24.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат

"24" вересня 2026 р. Справа № 911/2614/24

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інвест Груп»

За участі: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інвест Груп» (далі боржник, банкрут).

Постановою від 12.06.2025 ухвалено відкрити ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначити ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича (далі арбітражний керуючий, ліквідатор).

Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом здійснено 12.06.2025.

21.08.2026 до суду від арбітражного керуючого надійшов звіт про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.

Ухвалою від 21.09.2026 постановлено призначити судове засідання у справі з розгляду заяви арбітражного керуючого Забродіна О.М. про нарахування і виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у ліквідаційній процедурі.

Ухвалою від 21.09.2026 постановлено відсторонити арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича від виконання повноважень ліквідатора у справі №911/2614/24; призначити арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича ліквідатором у справі №911/2614/24.

Арбітражний керуючий Забродін О.М. просить Суд схвалити звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/2614/24 ТОВ «Стандарт Інвест Груп» з 12.06.2025 року по 01.08.2026 року включно у сумі 340 787,00 грн., та відшкодування витрат у сумі 5949,78 грн.

Розрахунок основної винагороди ліквідатора здійнено наступним чином:

Червень 2025 (з 12.06.2025) 15200,00 грн ((8000,00х3)/30х19)

Липень 2025 року 24000,00 грн.

Серпень 2025 року - 24000,00 грн.

Вересень 2025 року - 24000,00 грн.

Жовтень 2025 року - 24000,00 грн.

Листопад 2025 року - 24000,00 грн.

Грудень 2025 року - 24000,00 грн.

Січень 2026 року - 25941,00 грн.

Лютий 2026 року - 25941,00 грн.

Березень 2026 року - 25941,00 грн.

Квітень 2026 року - 25941,00 грн.

Травень 2026 року - 25941,00 грн.

Червень 2026 року - 25941,00 грн.

Липень 2026 року - 25941,00 грн.

Всього: 340 787,00 грн.

Витрати:

Пошта 15, 00 грн.

Канцелярія - 800,00 грн.

Паливо 5134,78 грн.

Всього: 5949,78 грн.

Єдиним кредитором у справі прийнято рішення не схвалювати звіт ліквідатора про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича під час виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/2614/24 про банкрутство ТОВ «Стандарт інвест груп» з 12.06.2025 по 01.08.2025 включно у сумі 340787,00 грн, здійснення та відшкодування витрат у сумі 5949,78 гривень, про що складено Протокол №1 зборів комітету кредиторів від 15.09.2026 /т.3 ас.232-234/.

Кредитор у листі для голосування /т.3 ас.222-226/ вказує, що зі звіту неможливо встановити, чи досліджував ліквідатор причини неплатоспроможності ТОВ «Стандарт Інвест Груп», фінансово-господарську діяльність підприємства у період, що передував банкрутству, дії керівника та учасників боржника, операції з відчуження майна, зміну структури активів та зобов`язань, а також інші обставини, які могли б свідчити про наявність або відсутність підстав для застосування механізму субсидіарної відповідальності. Формальне зазначення у звіті назви відповідного розділу без наведення здійсненого аналізу, отриманих результатів та мотивованих висновків не може підтверджувати фактичне виконання ліквідатором відповідного комплексу повноважень.

Кредитор вважає, що затвердження основної грошової винагороди арбітражного керуючого Забродіна О.М. у повному заявленому розмірі 340 787,00 грн лише з огляду на тривалість здійснення ним повноважень ліквідатора не відповідало б критерію співмірності винагороди фактично виконаній роботі та фактично призводило б до оплати календарного періоду здійснення процедури, а не реального обсягу виконаних ліквідатором заходів. При вирішенні відповідного питання суду доцільно надати оцінку не лише формальному періоду перебування Забродіна О.М. у статусі ліквідатора, але й встановити, які саме заходи фактично здійснювалися ним у кожному відповідному періоді, чи були вони необхідними для досягнення мети ліквідаційної процедури, який обсяг роботи потребувало їх виконання та чи є заявлена до затвердження сума співмірною з таким обсягом.

Ураховуючи викладене, Головне управління ДПС у Київській області вважає заявлену до затвердження основну грошову винагороду арбітражного керуючого Забродіна О.М. у розмірі 340787,00 грн необгрунтованою в заявленому розмірі, оскільки поданий ліквідатором звіт не підтверджує виконання протягом усього періоду ліквідаційної процедури обсягу роботи, співмірного із зазначеною сумою.

За таких обставин, за висновком кредитора, наявні підстави для відмови у затвердженні основної грошової винагороди саме у заявленому розмірі 340 787,00 грн та визначення її розміру судом з урахуванням виключно фактично виконаної та належним чином підтвердженої роботи ліквідатора, без урахування заходів, здійснених до 12.06.2025, та без автоматичного включення до розрахунку періодів, за які ліквідатором не наведено відомостей, достатніх для встановлення фактичного обсягу виконаних ним повноважень.

Кредитор не заперечує проти врахування документально підтверджених поштових витрат у розмірі 15,00 грн як витрат, пов`язаних із виконанням арбітражним керуючим повноважень ліквідатора банкрута. В той же час, кредитор вказує, що ліквідатором не підтверджено понесення витрат на купівлю канцелярських товарів та на паливо саме у зв`язку з виконанням повноважень у справі про банкрутство боржника, а тому такі витрати не підлягають затвердженню.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли сторонами, Суд керується таким.

Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника (згідно із частинами першої та другої статті 10 КУзПБ).

Пунктом 3 частини першої статті 12 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута /ч.1 ст. 61 КУзПБ/.

Згідно із ч.1 ст.30 КУзПБ, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією, керуючий реалізацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

За приписами ч.2 ст. 30 КУзПБ, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Абзацом 1 та 2 ч. 6 статті 30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів /ч.4 ст. 61 КУзПБ/.

Відповідно до абз. 3 ч. 6 ст. 30 КУзПБ, звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Частинами першою, четвертою та сьомою статті 43 Конституції України унормовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 95 КЗпП України, аналогічні положення якої відтворені у ст. 3 Закону України Про оплату праці, мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Статтею 8 Закону України Про держаний бюджет України на 2025 рік установлено з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8000 гривень.

Статтею 8 Закону України Про держаний бюджет України на 2026 рік установлено з 1 січня 2026 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8647 гривень.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 21.06.2026 у справі № 927/149/22, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним відповідної процедури у справі про банкрутство (неплатоспроможність), господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим такої процедури, а й обсяг вчинених фактичних дій та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України (висновки у п.30 Постанови Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №902/626/20).

Отже, закон гарантував оплатність праці арбітражного керуючого та визначив її розмір не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, водночас, не обмежуючи максимальний розмір такої оплати. Разом з тим, закон визначає як державну соціальну гарантію мінімальну заробітну плату.

Суд наголошує, що засадничими положеннями всього цивільного законодавства, згідно ст. 3 ЦК України, є справедливість, добросовісність, розумність.

На цих засадах, на переконання Суду, базується як процес правотворення, так і процес правозастосування.

Суд виходить з того, що, визначаючи розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, законодавець закладав як презумпцію справедливість, добросовісність та розумність дій і ліквідатора, і кредиторів, інших учасників провадження у справі про банкрутство, і всіх органів та установ, які тим чи іншим чином дотичні до процедури банкрутства.

Тому, на переконання Суду, розмір основної грошової винагороди - не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, передбачає як презумпцію добросовісність та розумність у виконанні ліквідатором своїх повноважень та справедливість по відношенню до кредиторів, які несуть тягар такої оплати. Своєрідний золотий стандарт, відхилення від якого можуть відбуватися як в одну так і в іншу сторону, демонструючи найвищу чи найнижчу ступінь розумності та добросовісності у діях ліквідатора в ході процедури банкрутства.

Відповідний підхід та формулювання ч.2 ст. 30 КУзПБ …в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. надає змогу кредиторам передбачити винагороду у більшому розмірі, ніж мінімально передбачений, якщо ліквідатором продемонстровано найвищу ступінь добросовісності та розумності при виконанні своїх повноважень. Разом з тим, якщо виконання ліквідатором своїх повноважень у процедурі не забезпечило золотого стандарту розумності та добросовісності, винагорода може бути зменшена та виплачена у розмірі, який мінімально гарантований чинним законодавством ст. 43 Конституції України, ст.30 КУзПБ, ст. 95 КЗпП України та ст. 3 Закону України Про оплату праці.

Доводи кредитора зводяться до того, що поданий звіт підтверджує виконання ліквідатором окремих передбачених КУзПБ заходів, однак не містить достатньої інформації, яка б дозволяла зробити висновок про виконання протягом усього заявленого періоду такого обсягу роботи, що є співмірним із нарахуванням основної грошової винагороди у повному розмірі за кожний календарний місяць.

Матеріали справи свідчать, що ліквідатор надав комітету кредиторів звіт про свою діяльність за весь період виконання ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора. В той же час, протягом процедури ліквідації жодних зауважень чи скарг на дії/бездіяльність ліквідатора з боку комітету кредиторів до суду не надходило.

Матеріали справи та звіт ліквідатора свідчить, що ліквідатор на виконання своїх повноважень в межах, які передбачені чинним законодавством, здійснював відповідні дії, а саме після ухвалення Постанови 12.06.2025:

- 19.03.2026 отримано листа від ГУ ДПС у Київській області;

- 29.12.2025 отримано листа від Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

- 06.01.2026 року отримано листа від Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ);

- 02.01.2025 отримано листа від ЦМУ Державної служби з питань праці;

- 06.01.2026 отримано листа від Держмитслужби;

- 26.12.2025 року отримано листа від АТ «Укрзалізниця»;

- 12.01.2026 отримано листа від ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин»;

- 26.12.2025 отримано листа від ГУ Держпродспоживслужби в Київській області;

- Ліквідатором проведено інвентаризацію майна боржника, яка оформлена Наказом №1-і від 12.08.2025 року та відповідними інвентаризаційними описами.

З огляду на встановлені обставини щодо виконання ліквідатором своїх повноважень у справі, наведені вище положення чинного законодавства та їх тлумачення Судом, Суд вважає позицію кредитора щодо відсутності підстав для затвердження звіту ліквідатора, такою, що, по-перше, суперечить гарантіям щодо мінімальної заробітної плати; по-друге, не стимулює кредитора до активної участі у провадженні у справі про банкрутство, зокрема, шляхом розгляду звіту про діяльність арбітражного керуючого та відповідного вчасного реагування на його дії чи бездіяльність.

Суд наголошує, що кредитори мають широкі повноваження та значний законодавчий інструментарій у процедурі, зокрема, наділені правом порушувати питання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі про банкрутство, оскаржувати його дії/бездіяльність (ст. 28, ст. 48, ст.61 КУзПБ тощо).

Разом з тим, на думку Суду, аби звіт був затверджений та винагорода виплачена саме у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень, матеріали справи мають містити інформацію про виконання ліквідатором своїх повноважень за кожен місяць і таке виконання має відповідати умовному "золотому стандарту" добросовісності та розумності.

У цій справі на думку Суду, недостатньо інформації для того, щоб стверджувати, що виконання ліквідатором своїх повноважень забезпечило умовний "золотий стандарт" добросовісності та розумності, перш за все в аспекті тривалості процедури, неможливості її більш швидкого завершення, запобігаючи надмірних витрат для кредитора у зв`язку з необхідністю оплати послуг арбітражного керуючого.

На переконання Суду, виплата грошової винагороди просто за період з моменту призначення арбітражного керуючого ліквідатором до моменту припинення його повноважень, без врахування самого змісту дій/діяльності чи, навпаки, факту бездіяльності арбітражного керуючого (за відсутності на те причин об`єктивного характеру), буде суперечити принципам добросовісності та розумності у виконанні ліквідатором своїх повноважень та справедливості по відношенню до кредиторів, які несуть тягар такої оплати.

Враховуючи наведені вище міркування, з огляду на передбачені законодавством соціальні гарантії мінімального розміру заробітної плати, відсутність в матеріалах справи скарг кредитора на дії/бездіяльність ліквідатора, і разом з тим відсутність інформації, яка б дозволила Суду виснувати про те, що виконання ліквідатором своїх повноважень забезпечило умовний "золотий стандарт" добросовісності та розумності, Суд доходить до висновку про наявність підстав для нарахування основної грошової винагороди ліквідатора за періоди, щодо яких у позиціях ліквідатора та кредитора існують розбіжності, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом у відповідний період, а саме:

- за червень 2025 року - 5066,67 грн (8000,00 грн/30)х19

- за липень 2025 року - 8000,00 грн

- за серпень 2025 року - 8000,00 грн

- за вересень 2025 року- 8000,00 грн

- за жовтень 2025 року- 8000,00 грн

- за листопад 2025 року- 8000,00 грн

- за грудень 2025 року -8000,00 грн

- за січень 2026 року - 8647,00 грн

- за лютий 2026 року - 8647,00 грн

- за березень 2026 року - 8647,00 грн

- за квітень 2026 року - 8647,00 грн

- за травень 2026 року - 8647,00 грн

- за червень 2026 року - 8647,00 грн

- за липень 2026 року - 8647,00 грн

Таким чином, загальна сума винагороди становить 113 595,67 грн, а саме: за червень 2025 року 5066,67 грн + за липень 2025 року 8000,00 грн + за серпень 2025 року 8000,00 грн + за вересень 2025 року 8000,00 грн + за жовтень 2025 року 8000,00 грн + за листопад 2025 року 8000,00 грн + за грудень 2025 року 8000,00 грн + за січень 2026 року 8647,00 грн + за лютий 2026 року 8647,00 грн + за березень 2026 року 8647,00 грн + за квітень 2026 року 8647,00 грн + за травень 2026 року 8647,00 грн + за червень 2026 року 8647,00 грн + за липень 2026 року 8647,00 грн.

Стосовно затвердження звіту в частині витрат ліквідатора у сумі 5949,78 грн., з яких паливо 5134,78 грн., пошта 15,00 грн. та канцелярія 800,00 грн., Суд зазначає наступне.

Згідно видаткової накладної ліквідатор прийняв канцтовари вартістю 3380,20 грн /т.ас.136/.

Як свідчать фіскальний чек від 05.08.2025 на суму 2469,91 грн, від 15.08.2025 на суму 2786,00 грн, /т.3 ас.137/ було придбано паливо.

Ліквідатором понесено витрати у сумі 146,00 грн на поштові послуги щодо надіслання запиту по банкруту, що підтверджується фіскальним чеком від 06.03.2026 /т.3 ас.136/.

Суд зазначає, що з фіскальних чеків на оплату палива не можливо встановити особу покупця цього товару, а також що ліквідатор не обгрунтувує необхідність придбання палива саме з метою належного виконання повноважень ліквідатора у цій процедурі ліквідації, а тому відхиляє звіт ліквідатора у частині витрат на паливо.

У частині витрат на канцелярські товари, Суд зазначає що ліквідатором не наводиться які саме товари з переліку наведеного у видатковій накладній ним було придбано та використано з метою належного виконання повноважень ліквідатора саме у цій процедурі ліквідації, а тому відхиляє звіт ліквідатора у частині цих витрат.

Керуючись положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Затвердити звіт арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Інвест Груп» про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 12.06.2025 року по 01.08.2026 на суму 113 595,67 грн. за підсумком процедури ліквідації.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 ГПК України, з урахуванням особливостей передбачених КУзПБ.

Ухвалу складено та підписано 24.09.2026 року.

Суддя Т.Д. Гребенюк