Ухвала суду № 140019355, 24.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

24.09.2026Справа № 910/2348/26Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" від 11 вересня 2026 року про відстрочення виконання рішення суду в справі № 910/2348/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плисків Енерджі" до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про стягнення 15 270 175,90 грн,

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Плисків Енерджі" (далі Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі Підприємство) 17 700 943,19 грн основної заборгованості за укладеним між сторонами договором від 26 липня 2019 року № 466/01.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

13 березня 2026 року через систему "Електронний суд" позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 березня 2026 року відкрито провадження у справі № 910/2348/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

5 травня 2026 року через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (далі Компанія) надійшло клопотання від вказаної дати з доповненнями до нього, у яких заявник на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) просив замінити в справі № 910/2384/26 відповідача Підприємство (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454), на його правонаступника Компанію (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454). Ухвалою суду від 5 травня 2026 року зазначене клопотання задоволено, замінено відповідача Підприємство, на його правонаступника Компанію.

4 червня 2026 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від 3 червня 2026 року про зменшення розміру позовних вимог, у якій останній просив стягнути з Компанії 15 270 175,90 грн основної заборгованості.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольну ухвалу про прийняття заяви Товариства від 3 червня 2026 року до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 червня 2026 року заяву Товариства від 3 червня 2026 року задоволено та повернуто Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) в сумі 36 461,52 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 6 серпня 2026 року позов Товариства задоволено частково, стягнуто з Компанії на користь позивача 14 261 881,54 грн основної заборгованості та 171 142,58 грн судового збору. Провадження у справі в частині стягнення з Компанії на користь Товариства 1 008 294,36 грн основного боргу закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

11 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшла заява від цієї ж дати про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 6 серпня 2026 року в даній справі на один рік з моменту ухвалення останнього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва суду від 15 вересня 2026 року вказану заяву Компанії призначено до розгляду в судовому засіданні на 24 вересня 2026 року.

22 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшли заперечення від цієї ж дати на вищевказану заяву Компанії, у яких позивач зазначив, що наведені відповідачем обставини не є виключними й такими, що істотно ускладнюють виконання рішення, або роблять таке виконання неможливим у розумінні приписів статті 331 ГПК України. Компанія також не надала будь-яких доказів на підтвердження існування таких обставин.

Сторони про дату, час і місце розгляду заяви були повідомлені належним чином та в установленому законом порядку, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили, будь-яких додаткових заяв чи клопотань на адресу суду не направили.

Розглянувши заяву Компанії про відстрочення виконання рішення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується ця заява, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

В обґрунтування своєї заяви Компанія посилалась на сукупність таких обставин як: часткова оплата відповідачем спірної заборгованості; відсутність в Положенні про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 483 (далі Положення про ПСО), джерел для покриття витрат на оплату трьох процентів річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії; необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням про ПСО; фінансування діяльності відповідача лише в межах кошторису, затвердженого Регулятором; відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан відповідача; залучення відповідача до функціонування критичної сфери інфраструктури в період воєнного стану; надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій у період дії воєнного стану згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), від 25 лютого 2022 року № 332; неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі НЕК "Укренерго") покладеного на нього обов`язку щодо забезпечення надходження грошових коштів відповідачу для оплати електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом у повному обсязі; наявність заборгованості, що виникла перед іншими постачальниками універсальних послуг та виробниками електроенергії за "зеленим тарифом". Також заявник вказував на те, що внаслідок збройної агресії російської федерації господарська діяльність учасників ринку електричної енергії ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасна оплата в повному обсязі вартості купленої в Товариства електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Тобто, покладені в основу даної заяви твердження в переважній більшості зводяться до відсутності відповідного фінансування.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд звертає увагу на те, що між сторонами даного спору виникли господарські відносини, проте приписи ГПК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань, у зв`язку з чим посилання заявника на його залежність від відповідного фінансування в межах кошторису, затвердженого Регулятором, як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, відхиляються.

Частина 2 статті 617 ЦК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, у тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

За таких обставин, факт відсутності бюджетного фінансування та ненадходження коштів від НЕК "Укренерго" у будь-якому випадку не можуть бути підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Крім того, заявником не надано жодних доказів того, що протягом одного року з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач отримає від НЕК "Укренерго" або будь-яких інших осіб грошові кошти в обсязі, достатньому для виконання даного рішення.

Посилання відповідача на постанову НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 також не беруться судом до уваги, оскільки підпунктом 14 пункту 1 вказаної постанови передбачено зупинення нарахування та стягнення виключно штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", тоді як у даній справі штрафні санкції (штраф, пеня) відповідачу не нараховувались.

Так само, посилання Компанії на те, що порушення грошового зобов`язання сталось не з його вини, не приймається судом до уваги, оскільки неналежне виконання грошових зобов`язань контрагентом боржника не є підставою для звільнення його від виконання своїх договірних зобов`язань.

Наявність у заявника заборгованості перед іншими постачальниками універсальних послуг та виробниками електроенергії за "зеленим тарифом", також не є підставою для відстрочення виконання рішення, а навпаки, свідчить про недоведеність того, що відстрочення, про яке просить Компанія, забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва в даній справі в майбутньому, зокрема, надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму для виконання спірного зобов`язання.

Обґрунтовуючи зазначену заяву, Компанія надала виключно довідки про наявну в НЕК "Укренерго" перед відповідачем суму заборгованості станом на 31 липня 2026 року, а також про наявну в Компанії загальну суму заборгованості перед виробниками електроенергії за "зеленим тарифом" станом на 31 липня 2026 року. Однак, Компанією не було подано суду жодних доказів на підтвердження її неплатоспроможності, зокрема, але не виключно, довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на її рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності тощо. Крім того, заявником не надано актуальних доказів (на момент подачі та час розгляду судом зазначеної заяви), що підтверджують погіршення фінансового стану чи призупинення діяльності Компанії внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, і, як наслідок, призвело до неможливості виконання рішення суду.

Судом враховано, що не тільки Компанія продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого теж негативно впливають наслідки, пов`язані з військовою агресією російської федерації.

Також судом враховано, що відсутність встановленого механізму оплати Компанією трьох процентів річних та інфляційних втрат жодним чином не впливає на порядок виконання рішення суду в даній справі про стягнення основної заборгованості на користь Товариства. Передбачені статтею 625 ЦК України компенсаційні нарахування взагалі не були предметом спору в даній справі.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої Компанією заяви від 11 вересня 2026 року про відстрочення виконання ухваленого в даній справі рішення в зв`язку з її необґрунтованістю.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної заяви, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в її задоволенні.

Керуючись статями 74, 76-79, 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" від 11 вересня 2026 року про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 6 серпня 2026 року в справі № 910/2348/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання повного тексту ухвали: 24 вересня 2026 року.

Суддя Є.В. Павленко