Ухвала суду № 140019237, 22.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

22.09.2026Справа № 910/10129/26Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділекс Транспорт" про забезпечення позову у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селект-Ойл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділекс Транспорт"

про зобов`язання вчинити дії та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділекс Транспорт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селект-Ойл"

про стягнення 1 348 628,44 грн

При секретарю судового засідання: Гурська Д.О.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Повразюк Руслан Валерійович представник за ордером серії АА №1744126 від 11.08.2026;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): представник за ордером серії АА №1747929 від 21.08.2026;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Селект-Ойл" (далі ТОВ "Селект-Ойл") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділекс Транспорт" (далі ТОВ "Ділекс Транспорт") вчинити дії, необхідні для видачі Позивачу контейнерів: MRKU5103520, GAOU7349340, TLLU5356562, PONU8157060, MRSU4644440, що перебувають на станції Клевань для проведення митного оформлення, а саме: звернутися до лінії (морського перевізника) з вимогою про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-грецьке підприємство "Імтрекс" (далі ТОВ "Імтрекс") інструкції про зміну особи, відповідальної за зазначені контейнери, на користь Позивача, та надати (або забезпечити надання) відповідного розпорядження (інструкції) на видачу контейнерів.

Разом із позовом ТОВ "Селект-Ойл" подало заяву про забезпечення позову, в якій просило суд вжити заходів забезпечення позову шляхом покладення на ТОВ "Ділекс Транспорт" обов`язку невідкладно, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання ухвали суду:

- звернутися до лінії (морського перевізника, зокрема Hunicorn Shipping Co., Ltd. та/або компанії групи Maersk) з письмовою вимогою про надання ТОВ "Імтрекс" інструкції про зміну особи, відповідальної за контейнери: MRKU5103520, GAOU7349340, TLLU5356562, PONU8157060, MRSU4644440, на користь ТОВ "Селект-Ойл";

- надати ТОВ "Імтрекс" та/або Акціонерному товариству "Українська залізниця" (далі АТ "Українська залізниця") розпорядження (інструкцію) на видачу зазначених контейнерів для митного оформлення одразу після отримання підтвердження лінії;

- надати докази виконання цих дій до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Селект-Ойл" про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторони строки для подання заяв про суті справи.

21.08.2026 через загальний відділ діловодства суду ТОВ "Ділекс Транспорт" подало відзив на позов.

23.08.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 24.08.2026) ТОВ "Ділекс Транспорт" подало зустрічна позовну заяву про стягнення з ТОВ "Селект-Ойл" 1348628,54 грн, з яких: 18 146,44 грн витрати на приймання порожнього контейнерного обладнання, 1 330 482,00 грн відшкодування витрат за міжнародне морське перевезення контейнерів за межами України, посилаючись на неналежне виконання останнім грошових зобов`язань за Договором транспортно-експедиторського обслуговування №DT03/2026ODS від 08.04.2026 в частині оплати витрат на організацію морського перевезення.

Також разом із зустрічним позовом ТОВ "Ділекс Транспорт" подало заяву про забезпечення позову, в якій останнє просило накласти арешт на контейнери: MRKU5103520, GAOU7349340, TLLU5356562, PONU8157060, MRSU4644440, що перебувають на станції Клевань "Рівненська дирекція залізничних перевезень "Регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" у Рівненському районі Рівненської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2026 зустрічну позовну заяву залишено без руху та встановлено заявнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

26.08.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Ділекс Транспорт" подало заяву про усунення недоліків зустрічного позову, в якій, зокрема, вказано, що правильна ціна позову становить 1 348 628,44 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 27.08.2026 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ "Ділекс Транспорт" до ТОВ "Селект-Ойл" про стягнення 1 348 628,44 грн до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ "Селект-Ойл" до ТОВ "Ділекс Транспорт" про зобов`язання вчинити дії. Вирішено розглядати справу за правилами загального пазового провадження. Підготовче засідання призначено на 22.09.2026.

09.09.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Ділекс Транспорт" подало клопотання про витребування доказів та клопотання про долучення доказів.

16.09.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Селект-Ойл" подало відзиву на зустрічний позов.

21.09.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Селект-Ойл" подало клопотання про долучення доказів.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2026 залишено без розгляду клопотання ТОВ "Ділекс Транспорт" про витребування доказів.

22.09.2026 у підготовчому засіданні представник ТОВ "Ділекс Транспорт" підтримав заяву про забезпечення позову, просив суд її задовольнити.

Представник ТОВ "Селект-Ойл" заперечив проти заяви про забезпечення позову, просив суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши заяву ТОВ "Ділекс Транспорт" про забезпечення позову, суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 ГПК України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За своєю суттю арешт майна це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, від 11.12.2023 у справі №922/3528/23, від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно (грошові кошти) лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

З наведеного вище вбачається, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Предметом зустрічного позову у цій справі є вимога ТОВ "Ділекс Транспорт" про стягнення з ТОВ "Селект-Ойл" заборгованості за Договором транспортно-експедиторського обслуговування №DT03/2026ODS від 08.04.2026.

Отже, предметом позову є вимоги майнового характеру, а тому в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За твердженнями ТОВ "Ділекс Транспорт", у разі задоволення зустрічного позову, у ТОВ "Селект-Ойл" відсутні як грошові кошти, так і майно, на яке можна здійснити звернення стягнення, окрім вищезазначених контейнерів.

Однак 21.09.2026 ТОВ "Селект-Ойл" подано клопотання про долучення до матеріалів справи банківської довідки №60-1-13/25779 від 21.09.2026, відповідно до якої на рахунку останнього розміщені грошові кошти у розмірі 5 638 851,99 грн.

Отже, твердження ТОВ "Ділекс Транспорт" про відсутність у ТОВ "Селект-Ойл" грошових коштів для стягнення у примусовому порядку у разі задоволення зустрічного позову є необґрунтованими.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено те, що ТОВ "Ділекс Транспорт" не наведено жодних інших доводів та не надано жодних інших доказів, які можуть підтверджувати обставини, що невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, зокрема те, що ТОВ "Селект-Ойл" вчиняються якісь дії щодо зменшення фінансових показників чи виведення коштів.

З огляду на встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ТОВ "Ділекс Транспорт" про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділекс Транспорт" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

СуддяСергій МУДРИЙ