Ухвала суду № 140019129, 24.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.09.2026Справа № 910/12021/26

Суддя Господарського суду міста Києва Цюкало Ю.В., розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомпані» (адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 4, код ЄДРПОУ 40992287)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Девелопмент Інвестмент Груп» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Тютюнника Василя, буд. 53, оф. 1148, код ЄДРПОУ 44421493)

про стягнення 503 797,23 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомпані» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Девелопмент Інвестмент Груп» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 503 797,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №02/06 про надання послуг від 02 червня 2025 року в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг спецтехніки згідно з підписаними актами приймання-передачі. У зв`язку з допущеним простроченням оплати та частковим погашенням боргу позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення залишку основного боргу у розмірі 347 961,80 грн, пені у розмірі 117 209,31 грн, 3 % річних у розмірі 11 506,93 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 27 389,19 грн.

Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, у тексті та розрахунку заборгованості сума основного боргу, з урахуванням фактичного залишку за актами надання послуг, становить 347 691,80 грн.

Водночас, у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 347 961,80 грн.

Наведена суперечність свідчить про арифметичну неузгодженість між розрахунком заборгованості, доданим до позову, та змістом позовних вимог у прохальній частині.

Крім того, вказана розбіжність розміру основної заборгованості призводить до невідповідності вказаної позивачем загальної ціни позову в розмірі 503 797,23 грн, оскільки при додаванні зазначених у прохальній частині сум (347 961,80 грн + 11 506,93 грн + 27 389,19 грн + 117 209,31 грн) загальна сума заборгованості становить 504 067,23 грн, що створює внутрішню арифметичну суперечність у позовних вимогах.

Суд звертає увагу на те, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову. Під предметом позову, який одночасно є способом захисту порушеного права, розуміється спрямована позивачем до відповідача матеріально-правова вимога, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

При цьому суд відзначає, що предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 р. у справі № 990/150/23 підкреслювала, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права чи інтересу у прохальній частині позову.

Таким чином, виявлена суперечність щодо розміру основного боргу свідчить про внутрішню неузгодженість тексту позовної заяви та її прохальної частини, що унеможливлює однозначне розуміння дійсного волевиявлення позивача стосовно заявленої до стягнення суми заборгованості та ціни позову.

З огляду на викладене, позивачу необхідно усунути вказаний недолік шляхом надання суду нової (уточненої) редакції позовної заяви, в якій повністю узгодити ціну позову на першій сторінці, зміст позовних вимог та суми стягнення у прохальній частині з урахуванням поданого розрахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомпані" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Девелопмент Інвестмент Груп» про стягнення заборгованості залишити без руху.

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Автобудкомпані" строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Цюкало