Рішення № 140019066, 17.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2026Справа № 910/3516/26

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-смц"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білд лідер"

про стягнення 1510014,86 грн.,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білд лідер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-смц"

про визнання договору, додаткової угоди та протоколу розбіжностей недійсними

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Секретар с/з (помічник судді): Дмитро БОЖКО.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-смц" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білд лідер" про стягнення 1510014,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № ДП-2188888/11/25 від 18.11.2025 р. в частині оплати поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1350194,80 грн. основного боргу, 122017,16 грн. пені, 25794,31 грн. інфляційних втрат та 12008,59 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3516/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Рух справи відображено у процесуальних документах суду та заявах по суті спору.

Заперечуючи проти позовних вимог, ТОВ "Білд лідер" зазначає, що:

- єдина поставка товару, яка мала місце між сторонами, відбулася відповідно до видаткової накладної № 95684810 на суму 132660,00 грн.;

- оскільки ТОВ "Білд лідер" не отримувало будь-яку продукцію за видатковими накладними від 27.11.2025 р. та від 28.11.2025 р., то в останнього не винило обов`язку щодо сплати коштів за неотриманий товар;

- договір поставки № П-2188888/11/25 від 18.11.2025 р., додаткова угода № 1 від 18.11.2025 р., протокол узгодження розбіжностей від 18.11.2025 р. до договору поставки, акт звірки розрахунків від 30.01.2026 р. та спірні видаткові накладні від 27.11.2025 р. та від 28.11.2025 р. відповідачем не підписувались.

Заперечуючи проти доводів відповідача, ТОВ "Метінвест-смц" зазначає, що:

- ТОВ "Білд лідер" не надає жодних документів, які б свідчили про нереальність спірних господарських операцій (інформації з податкової звітності, обігово-сальдових відомостей тощо);

- заперечення відповідача не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України;

- ТОВ "Білд лідер" має першочергово вдаватися не до визнання договору поставки недійсним, а до доведення відсутності факту вчинення господарської операції, оскільки за умови, що така відбулася, у позивача виникне право на отримання грошових коштів як за договором, так і поза ним.

23.04.2026 р. до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Білд лідер" надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "Метінвест-смц" про визнання недійсним договору поставки № П-2188888/11/25 від 18.11.2025 р., додаткової угоди № 1 від 18.11.2025 р., протоколу узгодження розбіжностей від 18.11.2025 р. до договору поставки № П-2188888/11/25 від 18.11.2025 р.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач зазначає, що єдина поставка товару, яка мала місце між сторонами, відбулася відповідно до видаткової накладної № 95684810 на суму 132660,00 грн., а договір поставки № П-2188888/11/25 від 18.11.2025 р., додаткова угода № 1 від 18.11.2025 р. та протокол узгодження розбіжностей від 18.11.2025 р. до договору поставки сторонами не укладались та ТОВ "Білд лідер" не підписувались, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання недійсними вказаних правочинів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2026 р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Білд лідер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-смц" про визнання договору, додаткової угоди та протоколу розбіжностей недійсними до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/3516/26.

Заперечуючи проти зустрічних позовних вимог, ТОВ "Метінвест-смц" зазначає, що:

- стверджувана відсутність (підроблення) підпису на договорі поставки № ДП-2188888/11/25 від 18.11.2025 р., додатковій угоді № 1 від 18.11.2025 р. та протоколі узгодження розбіжностей від 18.11.2025 р. до договору може свідчити саме про відсутність волевиявлення ТОВ «Білд лідер» на укладення договору (його неукладеність), а не про його недійсність;

- стверджуючи про неукладеність договору та договірних документів, ТОВ «Білд лідер» звертається з позовом про визнання відповідних правочинів недійсними, що не призведе до запобігання порушенню або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу позивача за зустрічною позовною заявою.

У відзиві на зустрічну позовну заяву ТОВ "Метінвест-смц", в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, поставило ТОВ «Білд лідер» 4 питання по суті спору, на які просило надати відповідь.

Суд зазначає, що ТОВ «Білд лідер», в порушення вимог ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, не надало відповіді на питання, поставлені ТОВ "Метінвест-смц".

У підготовчому засіданні 16.06.2026 р. суд відмовив у задоволенні клопотань ТОВ "Метінвест-смц" про витребування доказів, оскільки наявні у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Білд лідер" про призначення судової почеркознавчої експертизи через його необґрунтованість та безпідставність, оскільки вирішення даного спору не потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а наявні в матеріалах справи докази є зрозумілими та достатніми для їх дослідження судом та встановлення відповідних обставин, що мають значення для справи; відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Білд лідер" про витребування оригіналів документів через відсутність потреби у призначенні експертизи, для проведення якої ТОВ "Білд лідер" і просило витребувати оригінали документів.

Також суд, розглянувши заявлене у відзиві на зустрічну позовну заяву клопотання ТОВ "Метінвест-смц" про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, з метою всебічного і об`єктивного розгляду справи, зважаючи на принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів, з урахуванням приписів ст.ст. 80, 119 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку поновити ТОВ "Метінвест-смц" строк на подання доказів та долучити їх до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 28.07.2026 р. суд відмовив у задоволенні клопотань ТОВ "Метінвест-смц" про витребування доказів, оскільки наявні у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/3516/26 до судового розгляду по суті; зобов`язав сторін під час розгляду справи № 910/3516/26 надати суду для огляду оригінали доказів, долучені до заяв по суті спору.

Окрім того, розглянувши подане 16.07.2026 р. клопотання ТОВ "Метінвест-смц" про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи, з урахуванням приписів ст.ст. 13, 14, 80, 119 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку поновити ТОВ "Метінвест-смц" строк на подання доказів та долучити їх до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.09.2026 р. суд оглянув надані ТОВ "Метінвест-смц" оригінали доказів, долучені останнім до заяв по суті спору; відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Білд лідер» про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення у справі № 910/3516/26 експертизи, оскільки аналогічне клопотання вже було розглянуто судом у підготовчому засіданні 16.06.2026 р., а нових підстав для призначення експертизи у даній справі заявник не навів.

У судовому засіданні 17.09.2026 р. проголошено скорочене рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-смц" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Білд лідер" (покупець) укладено договір поставки № ДП-2188888/11/25, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця товар, а покупець зобов`язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2 договору ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у рахунках постачальника або в інших додатках до договору та/або у видаткових/залізничних накладних постачальника.

Згідно з п. 1.3 договору факт поставки товару за цінами, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою, зазначеними у рахунках та/або видаткових/залізничних накладних, або факт оплати рахунка означає взаємну згоду постачальника і покупця з умовами поставки та умовами оплати товару (якщо вони вказані в рахунку постачальника), ціною, загальною кількістю, асортиментом, сортаментом та номенклатурою товару, які зазначені у рахунках постачальника та/або у видаткових/залізничних накладних, а також є підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунку для оплати товару, який постачальник поставляє/поставив.

Умовами п. 2.3 договору визначено, що поставка товару здійснюється протягом 3 банківських днів від дати зарахування на поточний рахунок постачальника попередньої оплати в розмірі 100% вартості товару шляхом відвантаження товару залізничним транспортом, або автотранспортом чи самовивозом зі складу постачальника відповідно до умов поставки, узгоджених сторонами. У випадку поставки залізничним транспортом, поставка товару здійснюється на підставі письмової заявки покупця.

За змістом п. 2.5 договору датою поставки товару вважається: при поставці залізничним транспортом дата календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній; при поставці автомобільним транспортом постачальника дата видаткової накладної постачальника або товарно-транспортної накладної; при самовивозі товару покупцем зі складу постачальника дата видаткової накладної постачальника.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна сума договору складає загальну вартість поставленого товару, яка зазначена в усіх рахунках, які були виставлені постачальником для оплати покупцю по договору та інших додатках до договору та/або у видаткових/залізничних накладних постачальника.

Відповідно до п. 3.4 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2025 р. оплата товару здійснюється покупцем шляхом передплати 100% вартості товару в терміни, які вказані у рахунках постачальника. З моменту зарахування на поточний рахунок постачальника 100% оплати за поставлений товар, або за товар, що має бути поставлений, ціна на товар не підлягає зміні. Постачальник має право поставити товар покупцю без попередньої оплати. У цьому випадку покупець оплачує поставлений товар у розмірі 100% від вартості поставленого товару протягом 10 календарних днів з дати поставки.

Згідно з п. 4.1 договору товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної, а у випадку поставки товару залізничним транспортом з дати календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній або в інший момент відповідно до умов поставки згідно з правилами «Інкотермс», по яких поставляється конкретна партія товару, з урахуванням особливостей, встановлених у договорі.

За умовами п. 9.1 договору останній набуває чинності з дати його укладання шляхом підписання уповноваженими представниками сторін, і діє до 31.08.2028 р., а в частині взаєморозрахунків до повного виконання розрахунку між сторонами.

На виконання умов договору, 21.11.2025 р. ТОВ "Білд лідер" перерахувало на рахунок ТОВ "Метінвест-смц" попередню оплату у розмірі 132000,00 грн., яку було зараховано в рахунок здійснення поставки за видатковою накладною № 95684810 від 24.11.2025 р. на суму 132660,00 грн.

27.11.2025 р. та 28.11.2025 р. ТОВ "Метінвест-смц" поставило ТОВ "Білд лідер" товар на загальну суму 1349534,80 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями:

- видаткових накладних № 95681517 від 27.11.2025 р. на суму 258225,00 грн., № 95688759 від 27.11.2025 р. на суму 15916,30 грн., № 95688987 від 27.11.2025 р. на суму 6610,50 грн., № 95683279 від 28.11.2025 р. на суму 467445,00 грн., № 95690788 від 28.11.2025 р. на суму 601338,00 грн.;

- товарно-транспортних накладних № 24355013 від 24.11.2025 р., № 24371440 від 27.11.2025 р., № 24370613 від 27.11.2025 р., № 24371431 від 27.11.2025 р., № 24369899 від 28.11.2025 р., № 24367007 від 28.11.2025 р.;

- складених та зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних № 2100404 від 21.11.2025 р. (реєстраційний номер документа 9383660829), № 2401028 від 24.11.2025 р. (реєстраційний номер документа 9383659098), № 2700908 від 27.11.2025 р. (реєстраційний номер документа 9383676930), № 2700879 від 27.11.2025 р. (реєстраційний номер документа 9383675581), № 2700905 від 27.11.2025 р. (реєстраційний номер документа 9383671908), № 2800344 від 28.11.2025 р. (реєстраційний номер документа 9383674439), № 2800338 від 28.11.2025 р. (реєстраційний номер документа 9383675902).

02.02.2026 р. ТОВ "Метінвест-смц" на електронну адресу ТОВ "Білд лідер" направило лист-вимогу № 3 від 29.01.2026 р., в якому просило покупця сплатити заборгованість у загальному розмірі 1350194,80 грн. за видатковими накладними № 95684810 від 24.11.2025 р. (660,00 грн.), № 95681517 від 27.11.2025 р. (258225,00 грн.), № 95688759 від 27.11.2025 р. (15916,30 грн.), № 95688987 від 27.11.2025 р. (6610,50 грн.), № 95683279 від 28.11.2025 р. (467445,00 грн.), № 95690788 від 28.11.2025 р. (601338,00 грн.).

Відповідь на лист-вимогу отримано не було, оплату за товар не здійснено.

Враховуючи, що ТОВ "Білд лідер" у добровільному порядку не здійснило оплату отриманого за видатковими накладними № 95684810 від 24.11.2025 р., № 95681517 від 27.11.2025 р., № 95688759 від 27.11.2025 р., № 95688987 від 27.11.2025 р., № 95683279 від 28.11.2025 р., № 95690788 від 28.11.2025 р. товару на суму 1350194,80 грн., ТОВ "Метінвест-смц" і звернулося до суду з первісним позовом.

У свою чергу, звертаючись до суду із зустрічним позовом, ТОВ "Білд лідер" зазначило, що договір поставки № П-2188888/11/25 від 18.11.2025 р., додаткова угода № 1 від 18.11.2025 р. та протокол узгодження розбіжностей від 18.11.2025 р. до договору поставки сторонами не укладались та ТОВ "Білд лідер" не підписувались, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання недійсними вказаних правочинів.

Щодо первісних позовних вимог суд зазначає таке.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Білд лідер" неналежним чином виконало взяті на себе зобов`язання за договором поставки № ДП-2188888/11/25 від 18.11.2025 р. в частині здійснення оплати за отриманий за видатковими накладними № 95684810 від 24.11.2025 р., № 95681517 від 27.11.2025 р., № 95688759 від 27.11.2025 р., № 95688987 від 27.11.2025 р., № 95683279 від 28.11.2025 р., № 95690788 від 28.11.2025 р. товар, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість перед ТОВ "Метінвест-смц" у сумі 1350194,80 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач за первісним позовом, всупереч вимогам ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача за первісним позовом не спростував, жодних доказів на доведення відсутності заборгованості або факту оплати отриманого товару за спірними видатковими накладними від 24.11.202 р., 27.11.2025 р. та 28.11.2025 р. на суму 1350194,80 грн. суду не надав.

Таким чином, вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 1350194,80 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.

При цьому, заперечення ТОВ "Білд лідер" про непідписання останнім спірних видаткових накладних, окрім видаткової накладної від № 95684810 від 24.11.2025 р., поставку товару за якою покупець визнає, та неотримання товару за такими накладними відхиляються судом як необґрунтовані з наступних підстав.

Видаткові накладні від 27.11.2025 р. та 28.11.2025 р., які містяться у матеріалах справи, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" містять такі обов`язкові реквізити як дату їх складання; особу, від імені якої складено документ і кому здійснюється поставка за цими накладними; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; підпис в графі "відвантажив(ла)" та підпис в графі "отримав(ла)". Видаткові накладні містять відбитки печаток ТОВ "Білд лідер" та ТОВ "Метінвест-смц".

Товарно-транспортні накладні, які долучені ТОВ "Метінвест-смц" до відзиву на зустрічну позовну заяву, як і видаткові накладні, містять підпис уповноваженої ТОВ "Білд лідер" особи, а саме Плисюка Володимира Віталійовича, який діє на підставі довіреності № 16 від 24.11.2025 р. (дійсна до 31.12.2025 р.). Вказана довіреність містить відбиток печатки ТОВ "Білд лідер".

Згідно з практикою Верховного Суду, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах тощо, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа

У постанові від 20.12.2018 р. у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

У даній справі № 910/3516/26 судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом не надані докази на підтвердження того, що печатка у спірному періоді підписання договору, додаткової угоди, протоколу розбіжностей, видаткових та товарно-транспортних накладних була загублена, викрадена або в інший спосіб вибула з володіння ТОВ "Білд лідер", через що цією печаткою могла протиправно скористатись інша особа.

Таким чином, відтиск печатки на первинному документі є свідченням участі особи у здійсненні цієї господарської операції.

Крім того, заперечуючи проти належності підпису та повноважень особи, яка його здійснила, відповідач за первісним позовом не надав належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин, зокрема не надав доказів відкликання чи визнання недійсною довіреності № 16 від 24.11.2025 р.

Також ТОВ "Білд лідер" не надало до матеріалів справи ані відомостей (документів), які стосуються включення/невключення спірних господарських операцій до складу податкового кредиту та/або інформації з бухгалтерського обліку, що підтверджує наявність або відсутність відомостей про такі господарські операції.

Натомість, ТОВ "Метінвест-смц" надало суду копії складених та зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних за результатами здійснених господарських операцій з поставки товару ТОВ «Білд лідер» за спірними видатковими накладними.

Суд зазначає, що у випадку, якщо ТОВ «Білд лідер» скористалося податковим кредитом за господарськими операціями з придбання товару у ТОВ «Метінвест-смц», відповідні відомості мають бути відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2025-2026 роки.

Разом з тим, ТОВ «Білд лідер» не надало суду жодних доказів, які б підтвердили відсутність спірних господарських операцій з ТОВ «Метінвест-смц».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що надані ТОВ "Метінвест-смц" докази вірогідно свідчать про те, що останнім здійснено постачання ТОВ "Білд лідер" товарів за договором поставки, згідно наявних у матеріалах справи видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних.

Поряд з цим, позивач за первісним позовом нарахував та просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 122017,16 грн. пені, 25794,31 грн. інфляційних втрат та 12008,59 грн. 3% річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з п. 5.2 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей від 18.11.2025 р.) у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, зазначених у договорі, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми несплаченого товару. Пеня нараховується за весь період прострочення до моменту фактичної оплати заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши надані позивачем за первісним позовом розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що позивачем неправильно визначено початок прострочення грошового зобов`язання за видатковими накладними від 27.11.2025 р., а саме з урахуванням п. 3.4 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2025 р. та ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, прострочення відповідача за первісним позовом настало 09.12.2025 р., а не 08.12.2025 р., як про це зазначає ТОВ "Метінвест-смц".

Водночас, з огляду на положення ст. 14 та ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, за вказані ТОВ "Метінвест-смц" періоди нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню пеня, інфляційні втрати та 3% річних у заявлених ТОВ "Метінвест-смц" сумах.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Метінвест-смц".

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача за первісним позовом.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає таке.

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами ч. 3 наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на те, що договір поставки № П-2188888/11/25 від 18.11.2025 р., додаткова угода № 1 від 18.11.2025 р. та протокол узгодження розбіжностей від 18.11.2025 р. до договору поставки сторонами не укладались та ТОВ "Білд лідер" не підписувались. Зазначені правочини не відповідають чинному законодавству України, внутрішній волі ТОВ "Білд лідер" та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цими правочинами.

Суд зазначає, що відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до абз. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Обов`язковим елементом двостороннього правочину (у даному випадку договору поставки, додаткової угоди та протоколу розбіжностей) є дії його сторін щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто правочин не може бути визнаний таким, що відбувся, без цілеспрямованих дій його сторін, які є вираженням їх волевиявлення.

Підпис на правочині, для якого визначено обов`язкову письмову форму, виконує функцію підтвердження волевиявлення сторони, зафіксованого у тексті цього правочину. При цьому підпис є обов`язковим атрибутом письмової форми правочину.

Абзац 2 ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України визначає право заперечення однією зі сторін факту вчинення правочину та встановлює, що такий факт може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, окрім показань свідків.

Конструкція ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України визначає наявність волевиявлення учасника правочину обов`язковим і безумовним елементом, додержання якого є необхідним для чинності правочину. При цьому таке волевиявлення має бути: 1) вільним; 2) відповідати внутрішній волі учасника правочину.

У постанові № 204/8017/17 від 27.11.2024 р. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відсутність або підроблення підпису сторони (яка у зв`язку із цим фактично не є учасником договірних правовідносин) на письмовому правочині створює презумпцію відсутності волевиявлення сторони на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, яка може бути спростована письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами, що підтверджують факт наявності волевиявлення на укладення правочину у сторони, яка заперечує проти цього. Натомість неспростування цієї презумпції свідчить про неукладеність договору, яка ґрунтується на положеннях абз. 1 ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відсутність (підроблення) підпису сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення, свідчить про неукладеність такого правочину.

Неукладений правочин не може бути визнаний недійсним чи вважатися нікчемним (недійсним у силу вимог закону), оскільки недійсність правочину як приватноправова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів, щодо яких було виражено волевиявлення сторін правочину, або ж їх відновлювати.

Суд зазначає, що твердження ТОВ "Білд лідер" про відсутність (підроблення) підпису на договорі поставки № ДП-2188888/11/25 від 18.11.2025 р., додатковій угоді № 1 від 18.11.2025 р. та протоколі узгодження розбіжностей від 18.11.2025 р. до договору свідчить про відсутність волевиявлення ТОВ «Білд лідер» на укладання вказаних правочинів, однак не свідчить про їх недійсність.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 р. у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 р. у справі № 910/2861/18.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Оскільки обраний ТОВ "Білд лідер" спосіб захисту не призведе до відновлення його порушеного права, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Згідно з положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову не спростовує.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білд лідер" (03142, м. Київ, вул. Кримського Академіка, буд. 4а, оф. 200, код 45438322) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-смц" (03150, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 12, каб. 212, код 32036829) 1350194 (один мільйон триста п`ятдесят тисяч сто дев`яносто чотири) грн. 80 коп. заборгованості, 122017 (сто двадцять дві тисячі сімнадцять) грн. 16 коп. пені, 25794 (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн. 31 коп. інфляційних втрат, 12008 (дванадцять тисяч вісім) грн. 59 коп. 3% річних, 18120 (вісімнадцять тисяч сто двадцять) грн. 18 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА

Повне рішення складено та підписано 24.09.2026 р.