Рішення № 140018896, 14.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/67/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 Справа № 908/1282/26

м.Запоріжжя

За позовом: Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ»

до відповідача: Комунального підприємства «МИХАЙЛІВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ»

про стягнення суми 3 523 114,51 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

За участю представників:

від позивача: Єжов А.В.;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ» про стягнення з відповідача: Комунального підприємства «МИХАЙЛІВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ» суми 3446392,00 грн заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення, суми 13703,40 грн пені, суми 11263,08 грн 3% річних, суми 51756,03 грн інфляційних втрат, всього загальної суми 3523114,51 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 28.05.2026 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1282/26, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 02.06.2026 вищевказану позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.06.2026, після усунення позивачем недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1282/26, присвоєно номер провадження справи 9/67/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.07.2026. Ухвалою суду від 07.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі на п`ятнадцять днів, відкладено підготовче засідання на 13.08.2026. Ухвалою суду від 13.08.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі на п`ятнадцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14.09.2026.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв. Своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив не подав. Заяви/клопотання з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.

Про відкриття провадження у справі, дати, час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з ч. 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 120, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвали суду у даній справі надсилались Комунальному підприємству «МИХАЙЛІВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ» до його електронного кабінету та були своєчасно доставлені відповідачу, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних листів, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зі змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами, за відсутністю відповідача/його представника.

У судовому засіданні 25.09.2026 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначивши про порушення відповідачем зобов`язань за укладеним сторонами Договором №5386/4 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 03.01.2012 щодо оплати наданих позивачем послуг в період лютого по квітень 2026 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 3446392,00 грн. У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач також нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Просив позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Водоканал» (Водоканал, позивач у справі) та Комунальним підприємством «Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області» (Абонент) 03.01.2012 був укладений Договір № 5386/4 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (далі Договір).

Невід`ємною частиною Договору є, зокрема, підписаний сторонами Додаток № 1 до п. 1.3 Договору. Також до Договору вносились зміни, шляхом укладення Додаткових угод.

Так, зокрема, Додатковою угодою № 1/02/09/2019 від 02.09.2019 термін «Абонент» замінено терміном «Споживач» по всьому тексту Договору.

Додатковою угодою №1/22/02/2022 від 22.02.2022 внесено зміни до преамбули Договору, відповідно до яких Споживача Комунальне підприємство «Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області» змінено на Комунальне підприємство «Михайлівський сількомунгосп Запорізького району Запорізької області» (відповідач у справі), яке є правонаступником всіх прав та обов`язків Комунального підприємства «Михайлівський сількомунгосп Вільнянського району Запорізької області».

Згідно з п. 1.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1/17/01/2020 від 17.01.2020, Водоканал через мережі централізованого водопостачання та водовідведення забезпечує Споживачу водопостачання на господарсько-питні, побутові і технічні потреби та водовідведення для потреб Споживача та споживачів (населення, бюджетних установ, інших споживачів), які мешкають або розташовані на територіях (населених пунктах), що відносяться до Михайлівської сільської ради (Михайлівської сільської об`єднаної територіальної громади) та Петро-Михайлівської, Гнаровської сільських рад Вільнянського району Запорізької області.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору, Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1 Договору.

В пункті 5.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1/02/09/2019 від 02.09.2019 визначено, що основним документом на оплату є Акт-рахунок. Споживач з 28 по 31 число кожного місяця надає Водоканалу Звіт про показники приладів обліку питної і гарячої води та об`єми водопостачання та водовідведення за формою, визначеною у додатку, який підписується Споживачем.

На підставі даних Звіту або акту, зазначеному у п. 3.1.2 даного Договору, Водоканал визначає обсяги наданих Споживачу послуг і розмір оплати та протягом 2-ох робочих днів виписує Акт-рахунок у 2-х примірниках, підписаних представником Водоканалу.

Споживач зобов`язаний протягом 5-ти банківських днів, з дати надання Звіту, самостійно отримати у Водоканалі, підписати всі примірники Акта-рахунку та перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в Акті-рахунку.

Якщо Споживач не отримує або відмовляється підписати Акт-рахунок, він підписується представником Водоканалу, а в Акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову або неотримання. Документи пересилаються поштою та вважаються прийнятими Споживачем.

Оформлений таким чином Акт-рахунок є обов`язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.

Передача Споживачем даних щодо показань приладу(-дів) обліку питної та гарячої води (надалі - дані) через оnlinе - сервіс «Особистий кабінет для організацій» здійснюється з 28 по 31 число кожного місяця, Водоканал на підставі переданих даних визначає обсяги наданих Споживачу послуг і розмір оплати та протягом 2-ох робочих днів виписує Акт-рахунок у 2-х примірниках, підписаних представником Водоканалу. Реєстрація Споживача в оnlinе - сервіс «Особистий кабінет для організацій» та отримання ним повідомлень здійснюється через електрону пошту Споживача. Споживач зобов`язаний протягом 5-ти банківських днів з дати передачі даних через оnlinе - сервіс «Особистий кабінет для організацій», самостійно отримати у Водоканалі та підписати всі примірники Акта-рахунку і перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку. Якщо Споживач не отримує або відмовляється підписати Акт-рахунок, він підписується представником Водоканалу, а в Акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову або неотримання. Документи пересилаються поштою та вважаються прийнятими Споживачем. Оформлений таким чином Акт-рахунок є обов`язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення (пп. 5.1.1 п. 5.1 Договору у редакції Додаткової угоди № 1/02/09/2019 від 02.09.2019).

За змістом пп. 3.2.2 пункту 3.2 розділу 3 Договору в редакції Додаткової угоди №1/17/01/2020 від 17.01.2020, для обліку спожитої води обладнано водолічильні вузли та встановлені засоби обліку води в точках підключення Споживача до мереж Водоканалу на вводах №№ 1-7, які фіксують в повному обсязі витрати питної води відповідно до технічних паспортів даних засобів обліку питної води. Споживач зобов`язаний своєчасно надавати Водоканалу покази засобів обліку питної води для проведення розрахунків за водопостачання та водовідведення у терміни зазначені у п.п. 5.1, 5.1.1.

Пунктом 3.1.2 розділу 3 Договору в редакції Додаткової угоди № 1/02/09/2019 від 02.09.2019 передбачено, що у разі необхідності Водоканал зобов`язаний перевіряти правильність зняття Споживачем показів засобів обліку води та здійснювати контроль за наданими Споживачем відомостями про об`єми водопостачання і водовідведення, показниками якості скинутих стічних вод та складати відповідні акти.

З положень п. 3.2.10 розділу 3 Договору в редакції Додаткової угоди № 1/26/07/2023 від 26.07.2023 слідує, що відповідальною особою Споживача за водопостачання та водовідведення, зберігання пломб на водолічильних вузлах, вводах та водопровідних мережах Споживача, підписання усіх видів актів, актів-рахунків, виконання приписів Водоканалу, призначено директора Теплова Юрія Сергійовича.

За умовам розділу 2 Договору, він діє з 01 січня 2012 по 31 грудня 2012, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладення нового Договору регулюються даним Договором.

Доказів припинення дії Договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 5386/4 від 03.01.2012 матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що в період лютого по квітень 2026 року позивачем були надані відповідачу послуги з питного водопостачання та водовідведення за вищевказаним Договором на загальну суму 3 446 392,00 грн, що підтверджується наступними Актами-рахунками, які підписані сторонами без зауважень (копії містяться в матеріалах справи):

- № 284535 від 28.02.2026 (за лютий 2026) на суму 1 122 108,37 грн;

- № 291692 від 31.03.2026 (за березень 2026) на суму 1 212 191,12 грн;

- № 299757 від 30.04.2026 (за квітень 2026) на суму 1 112 092,51 грн.

Вищезазначені Акти-рахунки були складені на підставі даних приладів обліку про обсяги водоспоживання та водовідведення, зазначених у відповідних Актах та розрахунках за вказаний період (місяці), підписаних відповідальною особою Споживача директором підприємства Тепловим Ю.С.

Як зазначив позивач у позовній заяві, всупереч умовам Договору відповідач оплату за надані послуги не здійснив. Згідно з доданим до позовної заяви Актом розрахунку заборгованості КП «Михайлівський сількомунгосп Запорізького району Запорізької області» за період з 01.02.2026 по 30.04.2026, заборгованість відповідача становить 3 446 392,00 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Зі змісту ст.ст. 13, 14, 526 ЦК України слідує, що цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом вище, в період з лютого по квітень 2026 року позивачем були надані відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 3 446 392,00 грн, про що сторонами підписані відповідні Акти-рахунки. Проте відповідач оплату наданих позивачем послуг не здійснив.

Позовні вимоги в частині заявленої до стягнення суми основного боргу відповідач не спростував. Доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг за спірний період, в тому числі часткової оплати, матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 3 446 392,00 грн заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач також нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 13703,40 грн та 3% річних у розмірі 11263,08 грн (за загальний період прострочення з 10.03.2026 по 17.05.2026), а також інфляційні втрати у розмірі 51756,03 грн (на суми виставлені до сплати по Актам-рахункам за лютий та березень 2026 за загальний період прострочення з березня по квітень 2026).

Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Факт порушення відповідачем умов договору щодо оплати наданих позивачем послуг встановлений судом вище, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований. Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що їх здійснено правильно, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 11263,08 грн 3% річних та суми 51756,03 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах.

Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

В 6.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1/02/09/2019 від 02.09.2019, передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання зобов`язань у відповідності з чинним законодавством та вказаними в даному Договорі нормативними документами.

Згідно з п. 6.2. Договору (в редакції вищезазначеної Додаткової угоди) сторони домовились, що з дня введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані Водоканалом послуги Споживач зобов`язаний сплатити Водоканалу пеню в розмірі 0,01 % від суми боргу за кожний день прострочення оплати, але загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що його здійснено правильно, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом у заявленому позивачем розмірі.

Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «МИХАЙЛІВСЬКИЙ СІЛЬКОМУНГОСП ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ», код ЄДРПОУ 33622933 (70030, Запорізька область, Запорізький район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, буд. 17) на користь Комунального підприємства «ВОДОКАНАЛ», код ЄДРПОУ 03327121 (69002, м.Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61) суму 3 446 392 (три мільйони чотириста сорок шість тисяч триста дев`яносто дві) грн 00 коп. заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення, суму 13703 (тринадцять тисяч сімсот три) грн 40 коп. пені, суму 11263 (одинадцять тисяч двісті шістдесят три) грн 08 коп. 3% річних, суму 51756 (п`ятдесят одну тисячу сімсот п`ятдесят шість) грн 03 коп. інфляційних втрат та суму 42277 (сорок дві тисячі двісті сімдесят сім) грн 38 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва