Рішення № 140018854, 18.09.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/99/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 Справа № 908/1710/26

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/1710/26

за позовною заявою: Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

позивач 1: управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164

позивач 2: Східний офіс Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22) в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙХАБ, 65016, м. Одеса, вул. Самофалова Валерія, буд. 16-А/3, прим. К63

про стягнення 563 925,00 грн

СУТЬ СПОРУ:

15.07.26 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява за вих. від 15.07.26 № 53-95-5635вих-26 Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (позивач 1) та Східного офісу Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (позивач 2) до товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙХАБ (надалі ТОВ СКАЙХАБ) про стягнення штрафних санкцій за договором про закупівлю від 24.10.25 № 469/ОБ у розмірі 563 925,00 грн, а саме: 180 675,00 грн пені та 383 250,00 грн штрафу.

16.07.26 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1710/26 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 20.07.26 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1710/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

28.07.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення позивача 2 за вих. від 28.07.26 № 040825-17/1838-2026, в яких представник позивача 2 підтримав вимоги прокурора та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 18.09.26 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 166 ГПК України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 4 ст. 167 ГПК України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні прокурор, ні позивачі 1 та 2, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

Судом прийнято до розгляду пояснення позивача 2 за вих. від 28.07.26 № 040825-17/1838-2026.

В обґрунтування своєї правової позиції прокурор у позовній заяві за вих. від 15.07.26 № 53-95-5635вих-26 зазначив, що відповідач в порушення умов договору про закупівлю від 24.10.25 № 469/ОБ не здійснив поставку товару. Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. Договору, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки, Квадрокоптери DJI Mavic 3 Pro (RC) (CP.MA.00000656.01) для потреб Сил оборони України (Код ДК 021:2015: 34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном) (Товар) вказаний у Специфікації, Додаток 1 до цього Договору, що є невід`ємною його частиною, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі. З додатку 1 до Договору (Специфікація) вбачається, що Постачальник зобов`язаний поставити Замовнику 50 шт. квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro (RC) (CP.MA.00000656.01) загальною вартістю 5 475 000,00 грн без ПДВ. Згідно із п. 2.1. Договору, загальна вартість Договору визначена на підставі Додатку 1 до даного Договору та складає 5 475 000,00 грн без ПДВ. Пунктом 4.1. Договору визначено, що Постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до умов даного Договору зобов`язується здійснити поставку (доставку) Товару до 28.11.25 включно. Постачальник зобов`язується не пізніше ніж за 1 день до дати поставки товару до м. Запоріжжя, письмово повідомити про це Покупця для отримання детальної інформації щодо місця приймання-передачі Товару. Факт приймання Товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін належним чином оформленої накладної на Товар (на кожну поставлену партію/частину Товару). Датою поставки Товару є дата його передачі уповноваженому представнику Покупця та підписання видаткової накладної. Право власності Замовника на отриманий Товар виникає з моменту передачі Покупцю Товару (п. 4.3., п. 4.4. та п. 4.7. Договору). За умовами п. 7.3.1. Договору, Постачальник зобов`язаний поставляти Покупцю Товар, в строк та на умовах, передбачених даним Договором. Також Постачальник зобов`язаний оформити та надати Покупцю разом з Товаром відповідні накладні на Товар та інші належним чином оформлені документи, передбачені вимогами чинного законодавства України та даного Договору (п. 7.3.3. Договору). Відповідно до п. 14.9. Договору, підписуючи даний Договір, Постачальник підтверджує, що має можливість, поставити Товар під час воєнного стану, що діє на території України на час укладення Договору. За результатами опрацювання Єдиного веб-порталу використання публічних коштів встановлено, що оплата за Договором Управлінням на користь ТОВ «СКАЙХАБ» не здійснювалась. В електронній системі публічних закупівель «Prozorro» відсутні будь-які відомості, які б свідчили про укладання між сторонами договору від 24.10.25 №469/ОБ додаткових угод про продовження строку виконання зобов`язань за ним. Також в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» відсутній звіт про виконання вказаного договору. З огляду на викладене, ТОВ «СКАЙХАБ» всупереч умовам Договору у визначений строк товар не поставлено, чим порушено взяті на себе зобов`язання та істотно затримано поставку критично необхідного обладнання спеціального призначення. Умовами договору передбачено відповідальність за порушення строків поставки товару у вигляді пені та штрафу від вартості товару. Також, управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на виконання п. 3.8.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2025 р. проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації за період з 01.01.24 по 31.12.25. За її результатами складено акт від 06.02.26 №040820-20/1. Згідно з матеріалами вказаної ревізії, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області встановлено низку фактів порушень суб`єктами господарювання умов укладених з Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації договорів про закупівлю щодо поставки товару (у т.ч. ТОВ «СКАЙХАБ» за договором від 24.10.25 №469/ОБ), у зв`язку з чим (відповідно до приписів ЦК України та умов цих договорів) нарахуванню та стягненню з постачальників підлягає пеня та штраф. На думку прокурора, вказані обставини, з урахуванням положень ст. ст. 11, 16, 509, 526, 549, 610 612, 551, 624, 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), свідчать про наявність правових підстав для нарахування та стягнення з ТОВ «СКАЙХАБ» пені у розмірі 180 675,00 грн та штрафу у прозмірі 383 250,00 грн за прострочення постачання товару (не поставку товару) за договором від 24.10.25 № 469/ОБ.

Позивач 1 будь-яких пояснень чи клопотань до суду не надав.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7).

Отже, отримання процесуальних документів через підсистему «Електронний суд» є належним способом повідомлення для осіб, які в обов`язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.

Ухвала суду від 20.07.26 про відкриття провадження у справі № 908/1710/26 доставлена до електронного кабінету позивача 1 20.07.26 (20:30), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Позивач 2 надав пояснення за вих. від 28.07.26 № 040825-17/1838-2026, які надійшли до суду 28.07.26 в системі «Електронний суд» та підтримав позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов, або будь які заперечення до суду не надав.

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7).

Отже, отримання процесуальних документів через підсистему «Електронний суд» є належним способом повідомлення для осіб, які в обов`язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.

Ухвала суду від 20.07.26 про відкриття провадження у справі № 908/1710/26 доставлена до електронного кабінету відповідача 20.07.26 (20:27), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи позивач 1 та відповідач могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/1710/26 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.10.25 між управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю СКАЙХАБ (Постачальник) укладено договір про закупівлю № 469/ОБ (Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки, Квадрокоптери DJI Mavic 3 Pro (RC) (CP.MA.00000656.01) для потреб Сил оборони України (Код ДК 021:2015:34710000-7 - Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном) (Товар) вказаний у Специфікації, Додаток 1 до цього Договору, що є невід`ємною його частиною, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування Товару, кількість та ціна за одиницю, що передається Постачальником Покупцю, зазначено у Додатку 1 до цього Договору.

Загальна вартість Договору визначена на підставі Додатку 1 до даного Договорута складає 5 475 000,00 грн без ПДВ (п. 2.1. Договору).

У відповідності до п. 3.2. Договору, оплата здійснюється Покупцем за фактично отриманий належної якості Товар шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у даному Договорі, протягом 30 календарних днів після підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що Постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до умов даного Договору зобов`язується здійснити поставку (доставку) Товару до 28.11.25 включно, за адресою: Запорізька обл. м. Запоріжжя (з міркувань безпеки конкретна адреса доставки Товару не зазначається). Постачальник зобов`язується не пізніше ніж за 1 день до дати поставки товару до м. Запоріжжя, письмово повідомити про це Покупця для отримання детальної інформації щодо місця приймаиня-передачі Товару.

Відповідно до п. 4.2. Договору, поставка Товару за цим Договором може бути здійснена як у повному обсязі, так і частинами, в межах строку поставки, визначеному в п. 4.1. даного Договору.

Факт приймання Товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками Сторін належним оформленої накладної на Товар (на кожну поставлену партію/частину Товару). Датою поставки Товару є дата його передачі уповноваженому представнику Покупця та підписання видаткової накладної (п. 4.3. та п. 4.4. Договору).

Підпунктом 7.1.2. п. 7.1. Договору визначено, що Покупець зобов`язаний прийняти Товар належної якості, відповідно до умов Договору, підписавши накладну на Товар.

Згідно із п.п. 7.2.9. п. 7.2. Договору, Покупець має право на відшкодування збитків та сплату неустойки (штрафу, пені тощо) у випадках невиконання та/або неналежного виконання Постачальником своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 7.3. Договору, Постачальник зобов`язаний:

- поставляти Покупцю Товар, в строк та на умовах, передбачених даним Договором (п.п. 7.3.1.);

- оформити та надати Покупцю разом з Товаром відповідні накладні на Товар та інші належним чином оформлені документи, передбачені вимогами чинного законодавстваУкраїнита даного Договору (п.п. 7.3.3.);

- забезпечити поставку та розвантаження в складське приміщення Товару, якість якого відповідає вимогам даного Договору (п.п. 7.3.4.).

Пунктом 9.1. Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, передбачених даним Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та додатково чинним законодавством України.

У відповідності до п. 9.3. Договору, за порушення строку поставки Товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний) в гарантійний період Постачальник на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення виконаная зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

На дату укладання цього Договору існує форс-мажорна обставина щодо воєнного стану на території України, тому згідно з пунктом 10.1. розділу 10 «Оставини непереборної сили (форс-мажор)» Договору зазначена форс-мажорна обставина не звільняє Сторони від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, крім випадку, коли Стороною доведено зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні (п. 10.7. Договору).

Згідно із п. 12.1. та п. 12.2. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (в разі використання). Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1. цього Договору і діє до 31.12.25, а в частині оплати за поставлений Товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

Відповідно Специфікації (Додаток 1 до Договору), Постачальник взяв на себе зобов`язання здійснити Покупцю поставку Квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro (RC) (CP.MA.00000656.01) (Товару) у кількості 50 шт. а ціною за одиницю без ПДВ 109 500,00 грн, на загальну суму без ПДВ 5 475 000,00 грн.

Листом за вих. від 24.11.25 № 185 ТОВ СКАЙХАБ повідомило управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, що виробником товару за договором є компанія, що розташована в Китайській Народній Республіці, уряд якої, у свою чергу, із 01.09.23 призупинив пряме постачання товарів подвійного призначення в Україну, а із 01.04.24 суттєво обмежив експорт таких товарів і до інших країн та встановив на дану групу товарів додаткові експортні перевірки. А тому, зважаючи на наведене, Постачальник не має змоги закуповувати Товар напряму, а ні у виробника, а ні у посередників, що зареєстровані у КНР. З огляду на наведене, виникли несприятливі обставини, які не залежать від Постачальника та призводить до порушення строків постачання Товару передбачених договором. Крім того, Постачальник у вказаному листі просить управління погодити внесення змін до договору та продовжити строк виконання зобов`язання щордо постачання Товару до 25.12.25 включно.

Листом за вих. від 24.12.25 № 23 ТОВ СКАЙХАБ просить позивача 1 продовжити строк поставки Товару та строк дії договору про закупівлю від 24.10.25 № 469/ОБ до 25.01.26.

У відповідності до Акту від 06.02.26 № 040820-20/1 ревізії окремих питань фінансово-господарпської діяльності Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації за період з 01.01.24 по 31.12.25 встановлено, зокрема, що (дослівно):

«… Управлінням укладено договір про закупівлі від 24.10.2025 № 469/ОБ з ТОВ «СКАЙХАБ» предметом якого є постачання та передача Управлінню у власність квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro (RC) у кількості 50 одиниць на суму 5475000 гривень.

Постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до умов даного договору зобов`язується здійснити поставку (доставку) Товару до 28 листопада 2025 року включно (п. 4.1 Договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами і скріплення печатками сторін (в разі використання) (п.12.1 Договору).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.12.1 цього договору і діє до 3 1.12.2025 року, а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань (п.12.2 Договору).

Крім зазначеного, Управлінням з ТОВ «СКАЙХАБ» було укладено ще два аналогічні договори на постачання квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro (RC), зокрема від 24.10.2025 №470/0Б, №471/ОБ з терміном постачання товару до 28 листопада 2025 року включно та з термінами дії до 31.12.2025 року.

При цьому, згідно даних бухгалтерського обліку Управління (меморіальний ордер №6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами» з доданими до нього первинними документами) встановлено, що починаючи з дати укладання договорів по 3 1.12.2025 визначений договорами товар Управлінню ие було поставлено.

Таким чином, термін прострочення поставки товару за вказаними договорами станом на 31.12.2025 склав 33 дні.

За порушення строку поставки товару або строку заміни неякісного товару на якісний (відповідний) в гарантійний період, Постачальник на вимогу покупця сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п.9.3 Договорів).

Враховуючи викладене, Запитом від 15.01.2026 №14 було запитано надання інформації чи укладалися за вказаними вище договорами додаткові угоди щодо продовження термінів поставки та/або ж розірвання вказаних договорів у зв язку з невиконанням постачальниками своїх зобов`язань.

Також запитано надання інформації стосовно причин не поставки вказаних товарів, а також щодо нарахування штрафних санкцій (пеня, штраф) передбачених умовами зазначених договорів та проведення претензійно-позовної роботи з постачальниками щодо стягнення пені та штрафу за невиконання зобов`язань з поставки товарів.

На вищевказаний запит Управлінням надано відповідь листом від 16.01.2026 №1-02/018 в якій зазначено, що додаткові угоди стосовно продовження термінів поставки товарів за договорами, укладеними з ТОВ «ГЕРТРОС» від 13.10.2025 №444/ОБ, №445/ОБ, №446/ОБ, №447/ОБ та з ТОВ «СКАЙХАБ» від 24.10.2025 №469/ОБ, №470/ОБ, №471/ОБ не укладались, додаткові угоди щодо розірвання зазначених договорів також не укладались. Строки дії зазначених договорів були закінчені 31.12.2025.

Стосовно причин не поставки товарів, до відповіді додано листи вказаних постачальників. Так, згідно листа ТОВ «ГЕРТРОС» від 18.11.2025 №112 вказано, що товариство не є виробником квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro (RC). Виробником зазначеного товару є компанія «DJ1» виробництво якої базується в Китайській Народній Республіці.

Урядом Китайської Народної Республіки введено експортні обмеження на вивіз з держави товарів оборонного призначення. Ці обставини унеможливлюють своєчасне виконання умов договорів.

ТОВ «СКАЙХАБ» листом від 24.11.2025 №185 надано інформацію про те, що уряд КНР навмисно обмежує поставки товарів, що мають подвійне призначення зокрема блокує не лише прямі поставки, але й спроби українських компаній імпортувати компоненти через інші країни. А отже, виникли несприятливі обставини які не залежать від постачальника та призводять до порушення строків поставки товару, передбачених договорами.

У вказаній вище відповіді Управління від 16.01.2026 №1-02/018, проведено також розрахунок пені та штрафів за 7-ма договорами на закупівлі, укладеними Управлінням з ТОВ «ГЕРТРОС» та ТОВ «СКАЙХАБ» за якими прострочення термінів поставки складало 47 та 33 дні відповідно та згідно якого розмір пені за прострочення термінів поставки товару загалом склав 2248320,00 грн., штрафів - 3805200,00 гривень.

Крім того, у вказаній вище відповіді Управління зазначено, що найближчим часом, з дотриманням строку позовної давності встановленого законодавством, будуть вжиті заходи щодо претензійно-позовної роботи у зв`язку з невиконанням постачальниками зобов`язань за договорами про закупівлю.

Запит від 15.01.2026 №14 та відповідь Управління від 16.01.2026 №1-02/018у до Акту ревізії.

Ненарахування пені і штрафів та непроведения претензійно-позовної роботи щодо їх стягнення у судовому порядку є порушенням умов п.9.3 Договорів Про закупівлі та частими і статті 629 Цивільного кодексу України в частині того, що договір є обов`язковим до виконання та призвело до недоотримання доходів загальним фондом обласного бюджету в загальній сумі 6053520,00 грн. (в т.ч. пеня - 2248320,00 грн., штраф - 3805200,00 грн.).».

22.04.26 управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації направило ТОВ СКАЙХАБ вимогу за вих. від 22.04.26 № 38-вих про сплату штрафних санкцій, в якій вимагає в останнього сплатити штрафні санції за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю від 24.10.25 № 469/ОБ у розмірі 563 925,00 грн.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із положеннями ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Між сторонами склались господарські правовідносини на підставі укладеного між ними договору про закупівлю від 24.10.25 № 469/ОБ, який по суті, є договором купівлі продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалось судом, відповідно до п. 4.1. Договору визначено, що Постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до умов даного Договору зобов`язується здійснити поставку (доставку) Товару до 28.11.25 включно, за адресою: Запорізька обл. м. Запоріжжя (з міркувань безпеки конкретна адреса доставки Товару не зазначається). Постачальник зобов`язується не пізніше ніж за 1 день до дати поставки товару до м. Запоріжжя, письмово повідомити про це Покупця для отримання детальної інформації щодо місця приймаиня-передачі Товару.

Факт приймання Товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками Сторін належним оформленої накладної на Товар (на кожну поставлену партію/частину Товару). Датою поставки Товару є дата його передачі уповноваженому представнику Покупця та підписання видаткової накладної (п. 4.3. та п. 4.4. Договору).

Судом встановлено, що відповідачем взагалі не поставлено Товар згідно договору про закупівлю від 24.10.25 № 469/ОБ.

Підсумовуючи вищенаведене, відповідач свого обов`язку щодо вчасної поставки Товару позивачу 1 обумовленого договором про закупівлю від від 24.10.25 № 469/ОБ не виконав та не поставив товар.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в т.ч. передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У відповідності до п. 9.3. Договору, за порушення строку поставки Товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний) в гарантійний період Постачальник на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення виконаная зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку, що прокурором правомірно заявлено до суду позов щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за договором про закупівлю від 24.10.25 № 469/ОБ.

Разом з тим, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем (в даному випадку прокурором) розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем (прокурором) здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача (прокурора), мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем (прокурором) максимального розміру відповідних штрафних санкцій.

У відповідності до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2. ст. 551 ЦК України унормовано, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Верховний Суд України зазначив у постановах від 22.11.10 у справі № 14/80-09-2056 та від 20.12.10 у справі № 06/113-38, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного із обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, виконаний прокурором, а також період його нарахування, судом визнано розрахунок таким, що виконано вірно та становить 563 925,00 грн, а саме: 182 675,00 грн пені та 383 250,00 грн штрафу.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому, позивач (в даному випадку прокурор) самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Отже, враховуючи предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, а також недоведення відповідачем зв`язку між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні (у відповідності до п. 10.7. Договору), суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є доведеними, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави та нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Конституційний Суд України рішенням від 03.12.25 № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Водночас у пунктах 3 та 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

У мотивувальній частині цього рішення Конституційний Суд України також наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам, закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини.

Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.

На вказане також звернув увагу Верховний Суд у п. 68 постанови від 18.12.25 у справі № 160/4161/24.

Також Верховний Суд у п. 48 постанови від 29.11.22 у справі № 240/401/19, у п. 27 постанови від 10.01.24 у справі № 120/1829/23, у п. 47 постанови від 19.03.24 у справі № 340/11/23, у постановах від 09.10.24 у справі № 394/438/22, від 26.03.25 у справі № 520/29483/23, у п. 8.57.24 постанови від 06.05.25 у справі № 922/639/23 та інших зазначав, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі № 3-рп/9, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний Суд України у п. 4.1 рішення від 03.12.25 № 6-р(ІІ)/2025 зазначив, що «інтереси держави» стосуються різних сфер та не є вичерпними; їх захист потребує здійснення різнопланових заходів щодо конституційно значущих і водночас несхожих цінностей та об`єктів захисту, зокрема суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захисту прав усіх суб`єктів права власності та господарювання; інтереси держави можуть збігатися або не збігатися з інтересами окремих осіб, державних органів, державних чи недержавних підприємств, установ та організацій.

Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 25.04.18 у справі № 806/1000/17, від 26.07.18 у справі № 926/1111/15, від 19.09.19 у справі № 815/724/15, від 28.01.21 у справі № 380/3398/20, від 05.10.21 у справі № 380/2266/21, від 02.12.21 у справі № 320/10736/20, від 23.12.21 у справі № 0440/6596/18 тощо).

Цей позов має на меті комплексний захист інтересів держави, які порушено внаслідок неналежного виконання ТОВ «СКАЙХАБ» умов договору у зв`язку із не поставкою товару (квадрокоптерів), які необхідні для забезпечення Сил оборони України, залучених до виконання бойових (спеціальних) завдань та участі у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації проти України.

Зазначені прокурором у позові обставини та особливості свідчать, що непостачання обладнання спеціального призначення для сектору безпеки та оборони України в умовах воєнного стану не може визнаватися допустимим.

Таким чином, порушені інтереси держави в цьому випадку полягають насамперед у загрозі належного матеріально-технічного забезпечення сектору безпеки і оборони України з метою захисту суверенітету держави, її територіальної цілісності і недоторканності, зміцнення обороноздатності держави в умовах збройної агресії проти неї.

Крім того, видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п. 13 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 указаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Судом досліджено, що укладений між позивачем 1 та ТОВ «СКАЙХАБ» договір про закупівлю від 24.10.25 №469/ОБ укладався на виконання (в межах) бюджетної Програми забезпечення виконання завдань в галузі оборонної роботи, здійснення заходів, пов`язаних з територіальною обороною та цивільним захистом на території Запорізької області на 2022-2026 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 15.02.22 № 75.

Отже, державний інтерес у спірних правовідносинах полягає, у т.ч., й у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договорами, укладеними з метою матеріально-технічного забезпечення складової сектору безпеки і оборони України в умовах воєнного стану та на фінансування яких виділялися бюджетні кошти у значних обсягах.

Ефективне використання бюджетних коштів становить інтерес держави, а дотримання законодавства в цій сфері правовідносин становить суспільний інтерес.

Зазначену правову позицію також висловив Верховний Суд у постанові від 21.12.22 у справі № 904/8332/21.

Тому пред`явлення позову прокурором у цьому випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері.

У спірних правовідносинах держава, перебуваючи у стані правого режиму воєнного стану, маючи нагальну потребу у забезпеченні засобами спеціального призначення (квадрокоптерів) для активної відсічі збройної агресії російської федерації, мала повне право очікувати належного виконання з боку ТОВ «СКАЙХАБ» своїх обов`язків з поставки товару у чітко визначений договором строк.

Однак, попри те, що за умовами п. 4.1 розділу 4 Договору від 24.10.25 № 469/ ОБ Постачальник зобов`язаний був поставити Товар (квадрокоптери) до 28.11.25 , останній до завершення строку дії вказаного Договору (тобто до 31.12.25) взагалі не забезпечив його виконання. Замовнику не поставлено жодного квадрокоптеру, що в свою чергу позбавило можливості передати цей вкрай необхідний в умовах воєнного стану товар Силам оборони України.

Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 66 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду обласних бюджетів належать штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів із суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів обласних бюджетів.

Оскільки фінансування закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2025-10-14 016206-a) передбачалось за рахунок коштів обласного бюджету, стягнуті з ТОВ «СКАЙХАБ» на користь Управління штрафні санкції за порушення строку поставки товару за договором від 24.10.25 №469/ОБ, підлягають подальшому зарахуванню в дохід загального фонду обласного бюджету, що також підтверджено актом ревізії Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 06.02.26 № 040820-20/1.

Таким чином, порушення інтересів держави у спірних правовідносинах полягає одночасно в економічній площині (недоотримання обласним бюджетом компенсації від втрат у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення ТОВ «СКАЙХАБ» договірного зобов`язання), у сфері публічних закупівель (неналежне виконання умов договору про закупівлю за бюджетні кошти), у сфері виконання бюджетних програм (неналежне виконання умов договірних зобов`язань створює ризики до зриву реалізації завдань бюджетної програми, не відповідає ключовим пріоритетам у відповідній сфері).

Спірні правовідносини відповідають саме об`єктивно винятковій моделі коли в умовах правового режиму воєнного стану, у тому числі з урахуванням висловлених позицій суб`єктів владних повноважень, ефективний судовий захист інтересів держави без участі прокурора є неможливим. У цих правовідносинах прокурор захищає не «приватний» інтерес, а публічний (державний) інтерес. Без представництва прокурором інтересів держави в суді у спірних правовідносинах державний інтерес фактично залишиться незахищеним.

Представництво прокурором інтересів держави в суді в спірних правовідносинах має винятковий та субсидіарний характер. Наведені факти порушень законодавства та умов договору про публічну закупівлю з боку ТОВ «СКАЙХАБ» в умовах правового режиму воєнного стану безальтернативно вимагають від прокурора захисту конституційно значущих інтересів держави.

Інтереси держави повинні насамперед захищати відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, який не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Аналогічної позиції з приводу субсидіарної ролі прокурора в захисті інтересів держави у суді дотримується Верховний Суд, який висловив її низці постанов у справах за позовами прокурорів (постанови Верховного Суду від 25.04.18 у справі № 806/1000/17, від 20.09.18 у справі № 924/1237/17, від 07.12.18 у справі № 924/1256/17, від 15.10.19 у справі № 904/2820/18, від 26.05.20 у справі № 912/2385/18, від 11.06.24 у справі № 925/1133/18 та інші).

На думку Конституційного Суду України виключним випадком здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді може бути, зокрема, звернення до прокуратури уповноваженого на захист інтересів держави суб`єкта з клопотанням про подання позову до суду (п. 4.3 рішення від 03.12.25 № 6-р(ІІ)/2025).

За результатами розгляду листа окружної прокуратури від 11.05.26 № 53-95 3873ВИХ-26, яким інформувалось про виявлені порушення з боку ТОВ «СКАЙХАБ» строків поставки товару за договором про закупівлю від 24.10.25 № 469/ОБ та зверталась увага на необхідності вирішення питання щодо самостійного захисту державних інтересів, Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації у своєму листі за вих. від 10.06.26 № 141-вих висловило чітку позицію з приводу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах саме органами прокуратури.

Також Управління самостійно листом від 30.04.26 № 60-вих «Про пред`явлення органами прокуратури в інтересах держави позовів про стягнення неустойки» звернулось до Запорізької обласної прокуратури з питаннями захисту державних інтересів шляхом пред`явлення позовів до постачальників за фактами прострочення виконання зобов`язань за укладеними з Управлінням договорами про закупівлю (у т.ч. ТОВ «СКАЙХАБ» за договором від 24.10.25 № 469/ОБ), що відображені в матеріалах ревізії Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (акт від 06.02.26 № 040820-20/1).

У свою чергу за результатами розгляду листа окружної прокуратури від 11.05.26 № 53-95-3872ВИХ-26, яким зверталась увага на виявлені порушення та необхідності самостійного вжиття органом державного фінансового контролю належних заходів до поновлення державних інтересів, Східний офіс Держаудитслужби листом за вих. від 06.07.26 № 040425-17/3558-2026 поінформував, що розгляд вищезазначеного листа обласної прокуратури доручено Управлінню Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області листом за вих. від 05.06.26 № 040820-17/1370-2026 повідомило, що не планує пред`явлення до суду відповідного позову.

У сукупності зазначені обставини свідчать про наявність виключного випадку, у т.ч. з огляду на позицію вищевказаних уповноважених суб`єктів, який вимагає втручання прокурора в межах його конституційних повноважень.

Таке представництво в умовах правового режиму воєнного стану є обґрунтованим, пропорційним та необхідним засобом відновлення порушення публічного інтересу.

У свою чергу прокурор виконав вимоги ч. 4 ст. 54 ГПК України та ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», обґрунтувавши у позовній заяві, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також надав органу, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру Дніпровська окружна прокуратура м. Запоріжжя Запорізької області повідомленням за вих. від 13.07.26 № 53-95-5558ВИХ-26 повідомлено управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації та Східний офіс Держаудитслужби в особі управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави.

Відповідно ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 20, 24, 42, 46, 53, 73-79, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙХАБ (65016, м. Одеса, вул. Самофалова Валерія, буд. 16-А/3, прим. К63, код ЄДРПОУ 45558840) на користь управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 45021701, р/р № НОМЕР_1 ) 180 675 (сто вісімдесят тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн 00 коп. пені та 383 250 (триста вісімдесят три тисячі двісті п`ятдесят) грн 00 коп. штрафу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СКАЙХАБ (65016, м. Одеса, вул. Самофалова Валерія, буд. 16-А/3, прим. К63, код ЄДРПОУ 45558840) на користь Запорізької обласної прокуратури (69057, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29а, код ЄДРПОУ 02909973, р/р № UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 6 767 (шість тисяч сімсот шістдесят сім) грн 10 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.09.26.

Суддя В.Л. Корсун