Ухвала суду № 140018626, 22.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

22.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3499/26

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від прокуратури: представник не з`явився;

від позивача: Біла О.А.;

від відповідача: Остапенко П.В.;

від третьої особи-1: представник не з`явився;

від третьої особи-2: представник не з`явився;

розглянувши матеріали справи №904/3499/26

за позовом Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної Державної адміністрації - обласної військової адміністрації

до Дніпровської міської ради

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача -ДНІПРОВСЬКОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО ФАХОВОГО КОЛЕДЖУ,

про витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Західна окружна прокуратура міста Дніпра (далі - прокурор, прокуратура) в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної Державної адміністрації - обласної військової адміністрації (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Дніпровської міської ради (далі - відповідач), у якій прокурор просить суд витребувати від відповідача на користь позивача земельну ділянку загальною площею 1,5848 га, кадастровий номер 1210100000:08:530:0002.

Крім цього прокуратура просить залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Дніпровський політехнічний фаховий коледж та Міністерство освіти і науки України.

Судові витрати прокуратура просить суд стягнути на свою користь з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3499/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026.

Ухвалою від 17.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.07.2026. До участі у справі в якості третіх осіб1, 2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача залучено МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ та ДНІПРОВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ.

Через систему «Електронний суд» 26.06.2026 від позивача надійшли письмові пояснення, у який позовні вимоги прокурора позивач підтримав у повному обсязі.

Через систему «Електронний суд» 29.06.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Через систему «Електронний суд» 01.07.2026 від прокурора надійшла відповідь на відзив.

Через систему «Електронний суд» 03.07.2026 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення, у яких третя особа-1 просить суд прийняти об`єктивне та законне рішення, а справу розглядати за відсутністю представника Міністерства.

Через систему «Електронний суд» 06.07.2026 від відповідача надійшли заперечення.

Через систему «Електронний суд» 13.07.2026 від прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову в порядку ст. 46 ГПК України, у якій прокурор просить суд залучити до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Дніпровський політехнічний фаховий коледж (код ЄДРПОУ 00208746) та Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185). Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:530:0002 площею 1,5848 га за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) з припиненням речових прав. Витребувати від відповідача (ЄДРПОУ 26510514) на користь позивача (ЄДРПОУ 00022467) земельну ділянку загальною площею 1,5848 га, кадастровий номер 1210100000:08:530:0002. Стягнути з відповідача (код ЄДРПОУ 2651051) на користь прокуратури сплачений судовий збір в сумі 374.240,88 грн. Про день розгляду справи повідомити Західну окружну прокуратуру міста Дніпра та Дніпропетровську обласну прокуратуру, представник якої буде забезпечувати участь у розгляді справи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3499/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.07.2026.

Ухвалою від 14.07.2026 заяву прокуратури про зміну предмета позову від 13.07.2026 прийнято до розгляду, продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено до 28.07.2026.

Ухвалою від 28.07.2026 підготовче засідання відкладено до 11.08.2026.

Через систему "Електронний суд" 04.08.2026 від представника позивача (Оксани БІЛОЇ) надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 10.08.2026 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою від 11.08.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 08.09.2026.

Через систему "Електронний суд" 17.08.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача.

Позивач зазначає, що згідно з актуальними відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка №489875886, сформована 13.08.2026), власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:530:0002 площею 1,5848 га наразі зареєстровано державу в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022467) - тобто саме того суб`єкта, в інтересах якого прокурор звернувся з цим позовом.

Право постійного користування Дніпровського політехнічного фахового коледжу (номер запису 37413061) на підставі державного акта ДПД 81 від 14.04.1998 залишається чинним та відображеним у реєстрі. Цільове призначення земельної ділянки збережено, освітній процес не порушено.

Через систему "Електронний суд" 25.08.2026 від прокуратури надійшли заперечення на додаткові пояснення (вх. 17.08.2026) відповідача.

Прокурор наголосив, що у Державному реєстрі речових прав при подачі прокурором позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області було відображено право комунальної власності на земельну ділянку, саме за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (Інформація з Державного реєстру речових прав додано до матеріалів позовної заяви). Тож, саме наявність такого запису створювала невідповідність між відомостями Державного реєстру речових прав та фактичним правовим статусом земельної ділянки станом на 11.06.2026 (дата подачі позовної заяви прокурором).

На думку прокурора, сама обставина подання заяви Дніпровським політехнічним фаховим коледжем не підтверджує законність внесення до Державного реєстру речових прав запису про право комунальної власності та не виключає необхідності перевірки судом наявності законних підстав для виникнення такого права.

Через систему "Електронний суд" 03.09.2026 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення щодо непослідовності позиції позивача та підстав представництва прокурора, у яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.

Позивач наголосив, що мету, задля якої заявлено позов, досягнуто: право державної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за позивачем без судового рішення; Дніпровська міська рада сприяла досягненню цієї мети добросовісно і саме в напрямі, який позивач визначив як бажаний у листах від 19.05.2026 та від 20.05.2026; подальше поставлення позивачем під сумнів реєстрації права державної власності за самим собою є непослідовним, суперечить його попередній поведінці та ставить під сумнів існування порушеного інтересу держави, який потребував би судового захисту; підставою звернення прокурора став брак у позивача коштів на судовий збір, що за практикою Верховного Суду не є виключним випадком, який дозволяє прокурору здійснювати представництво інтересів держави.

На переконання позивача, за таких обставин покладення на Дніпровську міську раду судових витрат є неприпустимим. Відповідач не давав приводу для ініціювання спору, не заволодівав земельною ділянкою, не задовольняв позовних вимог і діяв виключно у напрямі, якого прагнув сам позивач. Натомість непослідовна поведінка позивача після досягнення заявленої мети не може створювати для відповідача жодних негативних наслідків.

Крім цього відповідач просить суд зобов`язати позивача надати суду письмові пояснення щодо обставин відновлення права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:530:0002, а саме:

чи заперечує позивач проти реєстрації за ним права державної власності на спірну земельну ділянку, а якщо заперечує - з яких саме правових підстав та якого правового режиму цієї земельної ділянки він вважає за необхідне досягти;

які саме порушені права або охоронювані законом інтереси держави, на думку позивача, залишаються не поновленими після реєстрації за ним права державної власності, та в чому полягає потреба у їх подальшому судовому захисті;

з яких причин позивач, будучи обізнаним про наявність спірного запису щонайменше з травня 2026 року, що підтверджується його власними листами від 19.05.2026 №06-545/0/139-26 та від 20.05.2026 №06-562/0/139-26, самостійно не звернувся до органу державної реєстрації із заявою про виправлення помилки у Державному реєстрі речових прав в адміністративному порядку;

чи підтримує позивач заявлені прокурором позовні вимоги про витребування спірної земельної ділянки у відповідача з урахуванням того, що право державної власності на неї вже зареєстровано за позивачем.

Через систему "Електронний суд" 07.09.2026 від позивача надійшли письмові пояснення на додаткові пояснення відповідача, у яких позивач доводи відповідача щодо нібито непослідовної поведінки позивача просить суд відхилити як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім цього позивач просить суд врахувати, що звернення юридичного департаменту Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 27.08.2026 №07-1265/0/139-26 було спрямоване не на заперечення права державної власності, а на з`ясування правових та фактичних підстав проведення державної реєстрації такого права.

Також позивач просить суд врахувати, що перевірка законності відповідної реєстраційної дії є необхідною для забезпечення належного та остаточного захисту права державної власності та недопущення виникнення у майбутньому нового спору щодо законності проведеної державної реєстрації.

Через систему "Електронний суд" 07.09.2026 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просить суд витребувати у державного виконавця Департаменту адміністративних і дозвільних процедур Дніпровської міської ради належним чином засвідчені копії повних матеріалів реєстраційної справи щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:530:0002, площею 1,5848 га, за всіма реєстраційними діями, проведеними щодо неї, починаючи з 2020 року.

Крім цього позивач просить суд витребувати інформацію щодо кожної реєстраційної дії стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:530:0002.

Ухвалою від 08.09.2026 розгляд клопотання відповідача, яке викладене у письмових поясненнях (вх. 03.09.2026) та клопотання позивача (вх. 07.09.2026) про витребування доказів відкладено. Розгляд справи по суті відкладено до 22.09.2026.

В судове засідання 22.09.2026 з`явилися представники від позивача та відповідача. Представники від прокуратури, третьої особи-1, третьої особи-2 не з`явилися.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні надали пояснення щодо наявності (відсутності) предмету спору в даній справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції прокурора

На території міста Дніпра, за адресою: просп. Івана Мазепи, 38 розташований Дніпровський політехнічний фаховий коледж (раніше Дніпропетровський політехнічний коледж), код ЄДРПОУ 00208746.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від19.03.1998 за №453 Дніпропетровському політехнічному коледжу (на теперішній час Дніпровський політехнічний фаховий коледж) надано земельну ділянку площею 1,5848 кв.м по просп. Петровського, 38 (на теперішній час просп. Івана Мазепи) у постійне користування для обслуговування гуртожитку по його фактичному розміщенню.

На підставі вказаного рішення виконавчого комітету Дніпровському політехнічному фаховому коледжу 14.04.1998 Дніпропетровською міською Радою народних депутатів видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, який є діючим на теперішній час.

Разом з цим, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:08:530:0002, площею 1,5848 га, яка належить навчальному закладу, 15.07.2020 зареєстровано право комунальної власності за територіальною громадою в особі територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, правокористувач - Дніпровський політехнічний коледж.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач вважає, що державна реєстрація права комунальної власності за територіальною громадою міста Дніпра була проведена за відсутності належних правовстановлюючих документів та всупереч вимогам ст. 10,18, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державним реєстратором не було належним чином перевірено наявність правових підстав для виникнення права комунальної власності на спірну земельну ділянку, а також не встановлено відповідність заявленого права вимогам земельного законодавства України.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач стверджує, що не вчиняв жодних дій задля реєстрації спірної земельної ділянки за собою та наголошує, що спірна державна реєстрація є автоматична реєстраційна дія ініційована самим закладом освіти третьою особою-2.

Відповідач вважає, що належним та ефективним шляхом відновлення правового статусу земельної ділянки є звернення третьої особи 1 та/або 2 до державного реєстратора із заявою про виправлення помилки в Державному реєстрі речових прав.

Доводи прокурора щодо відзиву відповідача на позовну заяву

Прокурор зазначає, що Закон України №233-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням» не встановлює безумовного чи автоматичного переходу всіх земель у межах населених пунктів із державної у комунальну власність. Метою Закону України №233-VII є спрощення та врегулювання процедури внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про землю, яка переходить у власність держави чи територіальних громад у процесі розмежування, а не зміна їх правового режиму чи встановлення нових підстав виникнення права власності.

Прокурор наголошує, що спірна земельна ділянка за своїм правовим режимом належить до земель державної власності, щодо яких закон прямо встановлює заборону їх передачі у комунальну власність.

Прокурор наголосив, що предметом спору є законність набуття територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права комунальної власності на земельну ділянку державної власності, а не встановлення особи, яка звернулася із заявою про державну реєстрацію.

Стислий виклад позиції третьої особи-1

Третя особа-1 правом на подачу письмових пояснень щодо позову/відзиву не скористалася.

Стислий виклад позиції третьої особи-2

Третя особа-2 наголошує, що спірна земельна ділянка державної форми власності, що має цільове призначення як землі освіти, вибула з державної власності з порушенням встановленого законом порядку.

Доводи відповідача щодо відповіді на відзив

Відповідач наполягає, що не заволодів спірною земельною ділянкою (не вилучав, не займав, не передавав в оренду); спірна земельна ділянка не вибула з володіння держави, оскільки третя особа-2 є фактичним володільцем та користувачем даної земельної ділянки; запис про комунальну власність спірної земельної ділянки не є результатом дій відповідача, а виник автоматично. Відповідач стверджує, що жодних протиправних дій не вчиняв, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Суд встановив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Індексний номер витягу: 217178363; дата, час формування: 21.07.2020) земельна ділянка з кадастровим номером: 1210100000:08:530:0002, опис об`єкта: площа (га): 1.5848 була зареєстрована 15.07.2020, на підставі ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням, серія та номер: 233-VII, виданий 14.05.2013, видавник: Верховна Рада України, за Територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ: 26510514, країна реєстрації: Україна.

Прокурор стверджував, що перебування земельної ділянки з кадастровим номером1210100000:08:530:0002 у комунальній власності прямо суперечить вимогам ст. 117 ЗК України, якою встановлено обмеження щодо передачі окремих категорій земель у комунальну власність. Віднесення земельної ділянки з кадастровим номером1210100000:08:530:0002 до комунальної власності є протиправним та таким, що порушує встановлений законом порядок розмежування земель державної і комунальної власності.

Разом із цим, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав№489875886 від 13.08.2026 власником земельної ділянки з кадастровим номером1210100000:08:530:0002 зареєстровано державу в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації тобто саме того суб`єкта, на користь якого прокурор просив витребувати ділянку.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову прокурор визначив:

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:530:0002 площею 1,5848 га за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) з припиненням речових прав;

витребувати від відповідача (ЄДРПОУ 26510514) на користь позивача (ЄДРПОУ 00022467) земельну ділянку загальною площею 1,5848 га, кадастровий номер 1210100000:08:530:0002.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22 виснував таке.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 18.07.2019 у справі № 916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20, від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22, від 05.03.2026 у справі №910/10202/24.

Водночас особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, та підтвердити, що її права та законні інтереси буде захищено та відновлено з допомогою певного способу захисту, визначеного у позові.

При цьому порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити. При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, від 29.08.2023 у справі №910/5958/20, 22.03.2023 у справі №509/5080/18.

З урахуванням наведеного суд вважає, що відсутність предмета спору на момент звернення з позовом до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у цій же справі №916/1042/22 у п. 28 ухвали від 10.01.2024 (якою справу №916/1042/22 було повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду) у п. 28 зазначила, що КГС ВС уважав, що для правильного застосування положення п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України вирішальним є наявність чи відсутність предмета спору на час звернення з позовом до суду, оскільки відсутність предмета спору на час звернення до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови в задоволенні позову, а не для закриття провадження у справі.

В подальшому колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду у п. 5.48 постанови від 20.02.2024 у справі №916/1042/22 дійшла висновку, що відсутність предмета спору на момент звернення з позовом до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі.

Крім того, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 у справі №916/3006/23 висновує, що суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.

З урахуванням наведеного суд відзначає, що відсутність предмета спору на момент звернення з позовом до суду свідчить про відсутність порушеного права позивача, а тому є підставою для відмови в задоволені відповідних позовних вимог. Закриття провадження у справі можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предметом позову прокурор визначив скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:530:0002 площею 1,5848 га за територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) з припиненням речових прав та витребування від відповідача (ЄДРПОУ 26510514) на користь позивача (ЄДРПОУ 00022467) земельної ділянки загальною площею 1,5848 га, кадастровий номер 1210100000:08:530:0002.

Господарський суд встановив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (Індексний номер витягу: 217178363; дата, час формування: 21.07.2020) земельна ділянка з кадастровим номером: 1210100000:08:530:0002, опис об`єкта: площа (га): 1.5848 була зареєстрована 15.07.2020, на підставі ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв`язку з їх розмежуванням, серія та номер: 233-VII, виданий 14.05.2013, видавник: Верховна Рада України, за Територіальною громадою міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ: 26510514, країна реєстрації: Україна.

Разом із цим, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав №489875886 від 13.08.2026 власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:530:0002 зареєстровано державу в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - тобто саме того суб`єкта, на користь якого прокурор просив витребувати ділянку, що вказує на наявність підстав для закриття провадження за відсутністю предмета спору.

Підстави звернення прокурора з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор може здійснювати таке представництво у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином.

На думку Конституційного Суду, виключними випадками представництва прокурором інтересів держави в суді, можуть бути, зокрема: невизначеність (відсутність) у законодавстві України суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на захист відповідних інтересів держави; колізії повноважень кількох органів публічної влади, якщо це унеможливлює захист ними інтересів держави в межах спірної компетенції; заподіяння шкоди інтересам держави правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, якщо цивільний позов у кримінальному провадженні не був чи не міг бути поданий або залишений без розгляду; звернення до прокуратури уповноваженого на захист інтересів держави суб`єкта з клопотанням про подання позову до суду; виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням фактів порушення або загрози порушення важливих інтересів держави, що потребують належного судового захисту.

Згідно ч. 4,5 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Поняття «інтереси держави» на даний час в законі не закріплене, проте таке визначення міститься в рішенні Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, згідно якого поняття «інтереси держави» є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, п. 3 вказаного рішення суд в загальному, не пов`язуючи поняття з конкретними нормами, які підлягають тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Статтею 14 Конституції України та ст. 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Прокурор обґрунтував, що незаконне вилучення земель державної власності освітнього призначення, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні. Вищевказане грубо порушує інтереси держави у сфері ефективного використання земель освітнього призначення, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню як охорони, відтворення та сталого використання земельних ресурсів з урахуванням економічних, соціальних та інших інтересів суспільства так і захисту прав неповнолітніх на забезпечення належних умов освітнього процесу, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення цього позову.

«Суспільним», «Публічним» інтересом звернення прокурора до суду з вимогою про повернення земельної ділянки є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання повернення належному власнику та землекористувачу закладу освіти, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю, захист такого права шляхом повернення державі спірних земель для використання їх у освітніх цілях та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні ними державою.

Західною окружною прокуратурою міста Дніпра за результатами опрацювання інформації щодо вилучення земельної ділянки освітнього призначення з комунальної власності встановлено порушення права власності держави та права постійного користування земельною ділянкою закладу освіти, що є достатньою підставою для захисту інтересів держави у даній справі.

При цьому, п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України та ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У позовній заяві прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, зокрема, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Позивач (Дніпропетровська обласна державна адміністрація) відповідно до вимогст.84, 122, пп. а) п. 24 Перехідних положень ЗК України є розпорядником земельних ділянок державної форми власності, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» останні для реалізації наданих їм повноважень можуть звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

З урахуванням наведених вимог закону, а також положень ст.15, 16, 17,319, 386 ЦК України позивач має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державного форми власності освітнього призначення, однак заходів до усунення порушень законодавства дотепер не вжито.

З метою встановлення наявності підстав для представництва, окружною прокуратурою на адресу позивача було скеровано запит від 14.05.2026 №51-3572вих-26 та повідомлено про порушення вимог законодавства при розпорядженні землями державної форми власності освітнього призначення.

Незважаючи на обізнаність із обставинами вибуття спірної земельної ділянки, позивачем не було вжито належних та ефективних заходів реагування, спрямованих на усунення порушень, пов`язаних із її незаконним перебуванням у комунальній власності, а також на відновлення права державної власності та забезпечення належного захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

Так, листом від 19.05.2026 №06-545/С/139-26 позивачем підтверджено факт незаконного вибуття зазначеної земельної ділянки з державної власності та не заперечується обставина щодо звернення органами прокуратури до суду з відповідним позовом, спрямованим на визнання права державної власності на дану земельну ділянку, припинення її неправомірного використання та відновлення порушених інтересів держави у встановленому законом порядку.

На думку прокурора, внаслідок протиправних дій та рішень відповідача спірна земельна ділянка державної форми власності, яка перебуває у постійному користуванні третьої особи-2, державу незаконно позбавлено права на землю. Метою звернення прокурора до суду з вказаним позовом є відновлення правового порядку використання спірної земельної ділянки, зокрема усунення наслідків її незаконного перебування у комунальній власності, та забезпечення належного захисту прав і законних інтересів держави у сфері земельних відносин.

Враховуючи вищевикладене, Західна окружна прокуратура міста Дніпра звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з метою відновлення становища, яке існувало до порушення права власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 08.06.2026 №51-4271вих-26 позивача повідомлено про пред`явлення позову про припинення права комунальної власності на земельну ділянку освітнього призначення, яка перебуває у постійному користуванні третьої особи-2.

Отже, керівником Західної окружної прокуратури міста Дніпра належним чином обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави органами прокуратури у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Як зазначалось вище, через систему "Електронний суд" 07.09.2026 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, у якому позивач просить суд витребувати у державного виконавця Департаменту адміністративних і дозвільних процедур Дніпровської міської ради належним чином засвідчені копії повних матеріалів реєстраційної справи щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:530:0002, площею 1,5848 га, за всіма реєстраційними діями, проведеними щодо неї, починаючи з 2020 року.

Крім цього позивач просить суд витребувати інформацію щодо кожної реєстраційної дії стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:08:530:0002.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч. 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Тобто, подаючи клопотання про витребування доказів позивач має чітко визначити докази та обставини, які такі докази можуть підтвердити. Більш того, вказати заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

З огляду на фактичні обставини справи та наявні докази, суд доходить висновку, що задоволення клопотання позивача не вплине на рішення суду, а тому клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання відповідача від 03.09.2026 (про зобов`язання позивача надати суду письмові пояснення щодо обставин відновлення права державної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:08:530:0002, а саме: чи заперечує позивач проти реєстрації за ним права державної власності на спірну земельну ділянку, а якщо заперечує - з яких саме правових підстав та якого правового режиму цієї земельної ділянки він вважає за необхідне досягти; які саме порушені права або охоронювані законом інтереси держави, на думку позивача, залишаються непоновленими після реєстрації за ним права державної власності, та в чому полягає потреба у їх подальшому судовому захисті; з яких причин позивач, будучи обізнаним про наявність спірного запису щонайменше з травня 2026 року, що підтверджується його власними листами від 19.05.2026 №06-545/0/139-26 та від 20.05.2026 № 06-562/0/139-26, самостійно не звернувся до органу державної реєстрації із заявою про виправлення помилки у Державному реєстрі речових прав в адміністративному порядку; чи підтримує позивач заявлені прокурором позовні вимоги про витребування спірної земельної ділянки у Дніпровської міської ради з урахуванням того, що право державної власності на неї вже зареєстровано за позивачем) суд дійшов висновку, що зобов`язання позивача надати відповіді на питання відповідача призведуть до затягування судового розгляду та не вплинуть на судове рішення.

Судові витрати

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У даних правовідносинах щодо розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі слід керуватись положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (аналогічний висновок викладено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022у справі №910/5936/20).

Господарський суд встановив, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмета спору, а отже особа, яка сплатила судовий збір, не позбавлена права звернутись із клопотанням про повернення судового збору.

Керуючись ст. 231, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі №904/3499/26 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Повна ухвала складена 24.09.2026.

Суддя С.А. Дупляк