Ухвала суду № 140016729, 23.09.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/498/26

Провадження № 6/675/54/2026

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

23 вересня 2026 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Столковський В. І., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява ОСОБА_1 подана до суду без додержання вимог частини 2 статті 183 ЦПК України, що є підставою для повернення її заявнику без розгляду.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до положень частини 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

При цьому згідно з частиною 1 статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Разом з цим, 08 лютого 2020 року набули чинності зміни до ЦПК України, згідно яких, зокрема, частину 2 статті 183 ЦПК України доповнено абзацом другим.

Так, згідно абзацу 2 частини 2 статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Однак із матеріалів, доданих до заяви ОСОБА_1 , вбачається, що в порушення положень частини 2 статті 183 ЦПК України останнім не додано до своєї заяви доказів надіслання (надання) такої заяви іншим учасникам справи.

Згідно з частиною 4 статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 05 листопада 2020 року у справі № 591/1581/20 Верховний Суд зазначив, що вимога про надання доказів надіслання (надання) копії заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення (розділ VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)»).

У постанові від 18 січня 2023 року у справі № 2-246/10 Верховний Суд вказав, що повернення заяви без розгляду не є надмірним формалізмом, оскільки відповідає правилам статті 183 ЦПК України. Правомірний та розумний формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами та учасниками розгляду певних правил процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Аналіз наведених правових висновків Верховного Суду свідчить про сталу сформовану судову практику щодо обов`язку заявника надсилати (надавати) копії такої заяви іншим учасникам справи у разі подання заяви на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, оскільки заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог частини 2 статті 183 ЦПК України в частині надання суду доказів про надсилання (надання) такої заяви іншим учасникам справи, остання має бути повернута заявнику без розгляду на підставі положень частини 4 статті 183 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 183, 260, 446 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повної ухвали суду. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 23 вересня 2026 року.

Суддя В. І. Столковський