Рішення № 140016554, 11.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/6154/25

2/465/46/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

11.09.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за надані послуги.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що житловий будинок АДРЕСА_1 обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії та комерційним вузлом обліку гарячого водопостачання, які обліковують спожиту теплову енергію до будинку та спожите гаряче водопостачання, чим підтверджується факт надання ЛМКП «Львівтеплоенерго» послуги з постачання теплової енергії та надання послуги з постачання гарячої води.

Правовідносини, що виникли між сторонами з приводу постачання теплової енергії, врегульовано законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2019 року №830 (в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 року №1022), Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 року №315.

Відповідно до Довідки №15 від 17.06.2025 року з місця проживання та склад сім`ї і реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно є споживачами послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, які надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго».

3 01.12.2021 року з відповідачами укладені індивідуальний договір про надання послуги з централізованого опалення та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, які за своєю правовою природою є публічними договорами приєднання, типова форма яких затверджена постановами Кабінету Міністрів України №№1022, 1023 від 08.09.2021 року.

3a умовами вказаних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов`язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги в строки і на умовах, що визначені цими договорами.

Відповідачам для здійснення оплати за надані послуги з постачання теплової енергії та послуги з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 , а також щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості та кількості даних послуг з метою їх оплати.

Житловий будинок АДРЕСА_1 , управителем якого є ЛКП «Південне», споживає теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання.

З метою обліку теплової енергії встановлено лічильник Diehl Metering інтегратор Sharky 775 №81864561 Кт1, витратомір Hydrometer Sharky №81864561, т/пертворювач РТ500 №0132. BOTE опломбовано та поставлено на комерційний облік від 15.02.2015 року. З метою обліку теплової енергії встановлено лічильник Sensus Pollutherm №6Sen5114555310, витратомір Polluflow Du65 №6Sen5672896324, Рт500 №2985130010022 відповідно до акту №2418 від 18.10.2022 року. Згідно Акту експлуатаційної перевірки вузла обліку теплової енергії ВОТЕ за №2418 від 31.08.2023 року опломбовано та поставлено на комерційний облік після позачергової державної метрологічної повірки на основі свідоцтва про повірку № 35/01745 від 27.03.2023 року, чинна до 27.03.2027 року.

Житловий будинок АДРЕСА_1 обладнано загальнобудинковим приладом обліку гарячої води. Відповідно, обсяг спожитої гарячої води у будівлі визначається за показами будинкового лічильника. Цей обсяг розподіляється між споживачами. З метою обліку витрат на гаряче водопостачання встановлено вузол обліку на гаряче водопостачання №0950 від 27.05.2022 року тип MeiStream Plus RF №6sen0120796789 Du 65, тип Iperl №8sen0121434548 Du40. Вузол обліку ГВП № 0950 опломбовано та поставлено на комерційний облік.

Всупереч п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та чинних договорів відповідачі не виконали свого зобов`язання щодо сплати за отримані послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергій) та гарячого водопостачання, хоча послугами користувалися та від них не відмовлялися. Оплата за спожиті послуги повинна здійснюватися споживачами до кінця розрахункового періоду (місяця), що було проігноровано відповідачами.

Отже, у відповідачів виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.04.2022 року до 30.09.2023 року в сумі 12 738, 52 грн. та за гаряче водопостачання за період 01.04.2022 року до 30.09.2023 року в сумі 48 716, 50 грн., а також по відшкодуанню судового збору в розмірі 3028,00 грн. Всього заборгованість складає 61 455, 02 грн.

Таким чином, як стверджується у позовній заяві, неправомірні дії відповідачів призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача. Через небажання відповідачів здійснювати оплату за надані послуги ЛМКП «Львівтеплоенерго» не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, виплату заробітної плати працівникам, а також має заборгованість перед іншими підприємствами. У зв`язку з вищевикладеним позивач і був вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 22.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча неодноразово, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, відзиву, а також будь-яких клопотань на адресу суду не направляли. Згідно інформації, наданої на запит суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління ДМС, а також Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстрованим місцем проживання відповідачів є: АДРЕСА_2 . На вказану адресу відповідачам скеровувалися повістки про виклик в судові засідання, однак, такі повернуті на адресу суду без вручення із зазначенням «адресат відсутній». Відповідно до положень ст.128 ЦПК України повернення судової повістки з відміткою "відсутність адресата" є належним повідомленням сторони про виклик в судове засідання. Незважаючи на це, відповідачі в судове засідання не з`явилися, заяв про відкладення розгляду справи або про наявність поважних причин неприбуття до суду не подавали.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід згідно ст.280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов`язки сторін достатньо для її розгляду у відсутності відповідачів.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до довідки №15 від 17.06.2025 року з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 28.06.2024 року у справі №465/10153/23 відмовлено у видачі судового наказу за заявою ЛМКП «Львівтеплоенерго» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідачам для здійснення оплати за надані послуги з постачання теплової енергії та послуги з централізованого постачання гарячої води був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

З метою обліку теплової енергії у будинку АДРЕСА_1 встановлено лічильник Diehl Metering інтегратор Sharky 775 №81864561 Кт1, витратомір Hydrometer Sharky №81864561, т/пертворювач РТ500 №0132. BOTE опломбовано та поставлено на комерційний облік від 15.02.2015 року. З метою обліку теплової енергії встановлено у вказаному будинку лічильник Sensus Pollutherm №6Sen5114555310, витратомір Polluflow Du65 №6Sen5672896324, Рт500 №2985130010022 відповідно до акту №2418 від 18.10.2022 року. Згідно Акту експлуатаційної перевірки вузла обліку теплової енергії ВОТЕ за №2418 від 31.08.2023 року опломбовано та поставлено на комерційний облік після позачергової державної метрологічної повірки на основі свідоцтва про повірку № 35/01745 від 27.03.2023 р., чинного до 27.03.2027 року.

Як вбачається із поданих представником позивача розрахунків заборгованості, у відповідачів перед ЛМКП «Львівтеплоенерго» наявна заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.04.2022 року до 30.09.2023 року в розмірі 12 738 грн. 52 коп., а також заборгованість за надані послуги з гарячого водопостачання за період з 01.04.2022 року до 30.09.2023 року в розмірі 38 682 грн. 78 коп.

Відносини у сфері житлово-комунальних послуг врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 (яка була чинною на час виникнення боргу), Правилами надання послуги з постачання теплової енергії в редакції постанови КМУ від 08.09.2021 року № 1022, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.12.2018 року №315, та рішеннями органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Законом «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Так, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності визначено суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальну організацію, у даному випадку Львівське міське комунальне підприємства «Львівтеплоенерго»).

Відповідно до ч.1 ст. 6 вищевказаного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі.

Згідно з пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21.07.2005 року № 630 (чинної на час виникнення боргу), послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За змістом п.1 ч.2 ст.7 та п.2 ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року обов`язком споживача є укладання договору про надання житлово- комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а обов`язком виконавця є готування та укладання із споживачем договору про надання комунальних послуг з визначенням відповідності за дотриманням умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до вимог ч.4 ст.13 Закону України «Про житлового-комунальні послуги» від 09.11.2017 року з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором. Проте, станом на сьогоднішній день, договір приєднання не підписаний споживачем, і один із примірників даного договору виконавцю послуг не повернутий.

Отже, необхідність укладання договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов`язок, а не право споживача таких послуг.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі № 6-59-цс13).

Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 19.08.2019 року у справі №226/1437/16-ц, підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг комунальним підприємством. Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання.

Викладене також узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11.11.2015 року у справах № 6-1192цс15 та № 6-1706цс15.

Порядок надання комунальних послуг, їх облік та оплату, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг визначено Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила), затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 року №690.

У відповідності до вимог ст.68 та ч.1 ст.162 ЖК України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) наймач і власник житла зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплоенергію. електроенергію та інші послуги) за затвердженими в установленому порядку тарифами (ст. 67 ЖК України).

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року (№ 2189-VIII) індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 (які діяли на час виникнення боргу), плата за послуги з теплопостачання вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку або затверджених норм споживання на підставі платіжного документу.

Також за змістом п.п.5 п.47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 р. №690 (які діють на даний час), індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

Таким чином, згідно вказаних норм закону споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Таким чином, між сторонами виникли відносини, в яких позивач надає послуги, а відповідач ними користується.

Норми цивільного права поширюються на всі види зобов`язальних відносин.

Отже, з огляду на вищенаведене, між відповідачами та позивачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг в сфері теплопостачання та гарячого водопостачання, а саме: виконавець надавав послуги відповідачам, останні такими послугами користувалися для задоволення своїх потреб та не відмовлялися від них, усвідомлюючи, що за послуги треба платити, проте, оплату в повному обсязі не проводили, чим порушили ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року (№ 2189- VIII), ч.1 п.18 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07. 2005 року, а також п. 1.1 Договору та п.47 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 року №690.

Разом із тим, як вбачається із наданого представником позивача розрахунку заборгованості, заборгованість відповідачів за надані послуги з гарячого водопостачання за період з 01.04.2022 року до 30.09.2023 року складає 38 682 грн. 78 коп. Незважаючи на це, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачів заборгованість в розмірі 48 716 грн. 50 коп., не навівши відповідного обгрунтування такого розміру вимог.

Щодо наведеного суд зазначає, що заборгованість в розмірі 48 716 грн. 50 коп. не підтверджується жодними доданими стороною позивача доказами. Відтак, стягненню з відповідачів підлягає заборгованість в розмірі 38 682 грн. 78 коп., яка документально підтверджена доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за надану послугу постачання гарячої води.

Водночас заявлений позивачем розмір боргу відповідачів за послугу централізованого опалення в сумі 12738,52 грн. є обгрунтованим та доведений представленим розрахунком заборгованості за цю послугу, наявним в матеріалах справи.

Таким чином, всупереч ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, ч.1 п.18 постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року, п.47 постанови КМУ №690 від 05.07.2019 року, а також Договору про надання послуг з постачання гарячої води та теплової енергії, відповідачі не виконали свого зобов`язання щодо сплати послуг, за період з 01.04.2022 року до 30.09.2023 року, у відповідачів наявна заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в розмірі 12 738 грн. 52 коп. та заборгованість за надані послуги з гарячого водопостачання в розмірі 38 682 грн. 78 коп., відтак, вказані суми заборгованості підлягають стягненню солідарно з відповідачів.

Згідно з положеннями ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідачів на користь позивача в рівних частинах підлягає стягненню сума судового збору, яка є пропорційною розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2533 грн. 62 коп.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги задоволити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.04.2022 року до 30.09.2023 року в розмірі 12 738 (дванадцять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 52 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за надані послуги з гарячого водопостачання за період з 01.04.2022 року до 30.09.2023 року в розмірі 38 682 (тридцять вісім тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 78 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» судовий збір в розмірі 2533 (дві тисячі п`ятсот тридцять три) грн. 62 коп., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення суду складено 16.09.2026 року.

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Суддя Величко О.В.