Ухвала суду № 140016215, 23.09.2026, Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/254/26

Номер провадження 2/508/238/26

У Х В А Л А

23 вересня 2026 року селище Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Банташ Д.С.,

при секретарі судового засідання Мазарак Н.А.,

представника прокуратури Гасанової О.М.,

представника ОСОБА_1 Кузь О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Селянського (фермерського) господарства «Нептун» Левченко Оксани Олександрівни про повернення до стадії підготовчого провадження, про витребування доказів, про проведення судової почеркознавчої експертизи, під час розгляду в загальному позовному провадженні цивільної справи за позовною заявою Березівської окружної прокуратури до ОСОБА_1 і Селянського Фермерського господарства «Нептун» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

встановив:

В провадженні Миколаївського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом керівника Березівської окружної прокуратури Арсенюк О.В. в інтересах держави в особі Чернівської сільської ради Березівського району Одеської області до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Нептун» про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Чернівської сільської ради Березівського району Одеської області земельної ділянки з кадастровим номером 5123582200:01:001:0801, площею 5,7146 га., яка розташована за адресою: Одеська область, Березівський район, Чернівська сільська рада (за межами населеного пункту).

22 липня 2026 року від представника СФГ «Нептун» Левченко О.О. надійшли клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, про витребування доказів, про проведення судової почеркознавчої експертизи.

Згідно зазначених клопотань представник СФГ «Нептун» Левченко О.О. просила: повернутися до стадії підготовчого провадження у цивільній справі №508/254/26; витребувати у Чернівської сільської ради Березівського району Одеської області (правонаступника Андрієво-Іванівської сільської ради; код ЄДРПОУ 04380181; адреса: 67021, Одеська обл., Березівський р-н, с. Андрієво-Іванівка, вул. Центральна, 89) оригінали документів: - рішення 20 сесії VIII скликання Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області від 16 грудня 2021 року № 658; - протокол засідання 20 сесії VIII скликання Андрієво-Іванівської сільської ради від 16 грудня 2021 року; призначити у цивільній справі № 508/254/26 судову почеркознавчу експертизу, яку доручити Полтавському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». На вирішення експертизи поставити питання 1.) Чи виконано підпис від імені сільського голови Андрієво-Іванівської сільської ради Гвоздіка Олександра Миколайовича, розміщений після слів «Сільський голова» на оригіналі рішення 20 сесії VIII скликання Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області від 16 грудня 2021 року № 658, самим Гвоздіком Олександром Миколайовичем чи іншою особою? 2.)Чи виконано підпис від імені головуючого (сільського голови) Гвоздіка Олександра Миколайовича на оригіналі протоколу засідання 20 сесії VIII скликання Андрієво-Іванівської сільської ради від 16 грудня 2021 року самим Гвоздіком Олександром Миколайовичем чи іншою особою? 3.) Чи виконані підписи від імені ОСОБА_2 , розміщені на зазначених рішенні № 658 та протоколі засідання 20 сесії, однією і тією самою особою чи різними особами?

29.07.2026 від керівника Березівської окружної прокуратури надійшли заперечення щодо поданих клопотань, згідно яких просив у задоволенні відповідних клопотань відмовити.

В судовому засіданні представник Березівської окружної прокуратури Гасанова О.М. в задоволенні клопотань представника СФГ «Нептун» Левченко О.О. просила відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Кузь О.М. підтримав зазначені вище клопотання, не заперечував проти їх задоволення.

Представник Чернівської сільської ради в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Представник СФГ «Нептун» Левченко О.О. у судове засідання не з`явилася, перед початком судового засідання через систему «Електронний суд» подала до суду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку з її зайнятістю.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. Заяв і клопотань на адресу суду не надходило.

Заслухавши думку сторін, дослідивши подані клопотання, оглянувши наявні матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Вирішуючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження суд виходить з наступного.

Своє клопотання заявник мотивує тим, що 30 червня 2026 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Ухвалення зазначеного процесуального рішення відбулося за відсутності представника відповідача СФГ «Нептун», який у цей період перебував на лікарняному, що об`єктивно унеможливило його участь у підготовчому судовому засіданні та реалізацію процесуальних прав, гарантованих ЦПК України. Відповідач був фактично позбавлений можливості реалізувати процесуальні права, які можуть бути здійснені виключно під час підготовчого провадження, зокрема: заявити клопотання про витребування оригіналів письмових доказів; заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи; порушити питання щодо витребування порівняльних зразків підписів; надати суду свої заперечення щодо належності та допустимості доказів позивача. Зокрема, представником відповідача є намір заявити клопотання про витребування оригіналів рішення № 658 та протоколу 20 сесії Андрієво-Іванівської сільської ради, необхідних для дослідження їх достовірності та проведення експертного дослідження; клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо перевірки справжності підписів сільського голови на зазначених документах, оскільки існують обґрунтовані сумніви щодо їх виконання саме цією особою. Без вирішення зазначених процесуальних питань розгляд справи по суті буде здійснюватися без повного дослідження всіх доказів та без встановлення обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому повернення до стадії підготовчого провадження не є способом затягування розгляду справи, а навпаки спрямоване на забезпечення реалізації принципів змагальності сторін, рівності учасників процесу, безпосередності дослідження доказів та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Нормами Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження.

Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

В даному випадку представник відповідача обґрунтовує доцільність повернення до стадії підготовчого провадження необхідністю витребувати докази та проведення експертизи.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).

Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

На переконання суду, підстави, на які посилається представник відповідача, не можуть бути визнані вагомими (виключними) обставинами.

При цьому, слід зазначити, що згідно ухвали від 26.03.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням сторін), призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 30 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Підготовче провадження проводилось більше 3 місяців, за цей час було призначено і проведено 6 підготовчих судових засідань (06.05.2026, 19.05.2026, 03.06.2026, 17.06.2026, 23.06.2026 та 30.06.2026), в тому числі за участі представника СФГ «НЕПТУН» Левченко О.О. (окрім 30.06.2026).

За час проведення підготовчого провадження, представником СФГ «НЕПТУН» Левченко О.О., було подано ряд заяв по суті справи, в тому числі 23.04.2026 року відзив на позовну заяву, 18.05.2026 заперечення (на відповідь на відзив).

Будь-яких клопотань про витребування доказів чи призначення експертизи до закриття провадження по справі представником відповідача СФГ «НЕПТУН» Левченко О.О. не заявлялось.

Постановляючи ухвалу про закриття підготовчого провадження, суд виходив із того, що у підготовчому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, які необхідно вчинити до закриття підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Із урахуванням наведеного, суд вважає, що представником відповідача СФГ «НЕПТУН» Левченко О.О. не доведено вагомість обставин, які потребують процесуальних дій, що можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, з метою розумних строків розгляду справи та з врахуванням доказів оглянутих безпосередньо судом та наявних в матеріалах даної цивільної справи, суд дійшов висновку, що підстави для повернення до вказаної стадії судового провадження відсутні, а тому клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, суд виходить з наступного.

Своє клопотання заявник мотивує тим, що під час судового засідання у справі № 508/252/26 сільський голова ОСОБА_2 , надаючи покази, заявив, що він не підписував рішення ради та не підписував протокол засідання 20 сесії. Крім того, при візуальному огляді документів простежується, що підписи, виконані від імені сільського голови на протоколі та на рішенні, відрізняються між собою. За таких обставин вважає, що потрібні спеціальні знання, а саме: чи виконано підписи від імені сільського голови на рішенні № 658 та протоколі засідання 20 сесії самим Гвоздіком О.М. чи іншою особою. Вирішення цього питання має істотне значення для справи, оскільки впливає на оцінку достовірності, належності та допустимості письмових доказів, на які покладаються сторони (ст. 7779 ЦПК України), а отже і на висновок щодо законності та чинності рішення № 658, що є правовстановлювальним документом у спорі.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються висновками експертів.

За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 5 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з статтею 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.

Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Згідно з пунктом 1 Розділу І «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації (п. 1.3. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку.

Так, норма ч. 1 ст. 104 ЦПК України зобов`язує суд зазначити в ухвалі про призначення експертизи перелік матеріалів, що надаються для дослідження.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів (ч.1, 3 ст. 107 ЦПК України).

Порядок та умови проведення судових експертиз врегульовані Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертиза проводиться після подання органом, який її призначив (залучив експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції.

До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються, серед іншого , такі дані: обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; прізвище експерта або назва експертної установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експертові; перелік об`єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до п. 3.4 вищезазначеної Інструкції, вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань.

Пунктом 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, визначено порядок підготовки та призначення почеркознавчої експертизи.

Згідно з п. 1.3. рекомендацій, для проведення досліджень орган, який призначив експертизу (залучив експерта), повинен надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Пунктом 1.4. зазначених рекомендацій, визначено, що у документі, що є підставою для проведення експертизи, орган, який призначив експертизу, зобов`язаний зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням (п. 1.5 Рекомендацій).

Відповідно до 1.6. та п 1.7. рекомендацій, експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Згідно з п. 1.10. рекомендацій, при вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.

Таким чином, суд, на виконання вимог ст. ст. 104, 107 ЦПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертних та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, повинен надати експерту об`єкти дослідження (оригінали досліджуваних документів) і зразки для порівняльного дослідження: вільні зразки підпису (почерку) ОСОБА_2 станом на час виконання рішення, а також умовно-вільні та експериментальні зразки.

Відповідачем та його представником не надано до суду документів, які б містили вільні зразки підпису ОСОБА_2 , що були виконані у період часу, близький до часу вчинення оспорюваних правочинів, не заявлено також і відповідних клопотань про їх витребування.

Ч. 2 ст. 107 ЦПК України забороняє експерту з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи та спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, у випадку призначення судово-почеркознавчої експертизи, суд не має можливості зазначити перелік об`єктів, що підлягають дослідженню, у тому числі порівняльних зразків, що направляються експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи, які мають значення для проведення експертизи.

Діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Додатково слід зазначити, що в рамках зазначеної справи № 508/254/26 ОСОБА_2 в якості свідка не допитувався, як сторона у справі пояснень також не надавав.

Посилання представника відповідача на покази Гвоздіка О.М. стосуються іншої цивільної справи № 508/252/26, які не можуть бути взяті до уваги судом в даній цивільній справі № 508/254/26.

Додатково слід зазначити, що предметом та підставою позову Березівської окружної прокуратури є недотримання вимог законодавства при прийнятті спірного рішення по суті. Питання автентичності підписів на документі не входить до предмета доказування у цій справі, а тому проведення почеркознавчої експертизи не сприятиме встановленню обставин, що мають значення для вирішення спору.

Суд враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про призначення судово-почеркознавчої експертизи не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає наступне.

За змістом ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно були зазначено: який доказ витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа та вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Враховуючи те, що витребування доказів на яких наполягає представник відповідача, необхідно для проведення експертизи, відповідно і відсутні підстави для зібрання судом матеріалів, що надаються для дослідження.

Суд не вбачає підстав для витребування оригіналів вищевказаних документів, оскільки у задоволенні проведення експертизи суд відмовив, відповідно і відсутні підстави для зібрання судом матеріалів, що надаються для дослідження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного,

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про повернення до стадії підготовчого провадження - відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про витребування доказів - відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про проведення судової почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 23.09.2026.

Суддя Дмитро БАНТАШ