Рішення № 140015344, 22.09.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №308/7389/26

Провадження №2/936/344/2026

22.09.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О.А., з участю секретаря судового засідання Пензештадлер І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2026 року з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за підсудністю для розгляду до Воловецького районного суду Закарпатської області надійшов позов ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 30.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "ДЖОБЕР" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №647031, згідно з яким відповідачу надано кредит в сумі 4000,00 гривень на умовах зворотності, строковості, платності, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 1,90% за кожен день користування. Строк позовної давності за цим договором 5 років.

03.12.2021 укладено договір №03/12/2021-1, відповідно до якого ТОВ ФК «ДЖОБЕР» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №647031.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №647031.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №647031. Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість станом на день формування позовної заяви в сумі 14492.81 грн, з яких: заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту) - 4000.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10324.00 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки - 141.53 грн., нараховані 3% річних - 27.28 грн., яку позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" просить суд стягнути на свою користь, як нового кредитора у зобов`язанні боржника.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у сумі 2422, 40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, зазначивши в позовній заяві про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням на адресу місця реєстрації, а також черех оголошення про виклик відповідача до суду на офіційному сайті суду. Клопотань про розгляд справи без його участі суд не отримував, правом на подання відзиву не скористався.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що що 30 березня 2021 року між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №647031. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 4000,00 грн, строк кредиту становить 29 днів, а саме: з 29 березня 2021 року по 26 квітня 2021 року включно. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % від суми кредиту в день (п.п. 1.1 1.4).

Пунктом 2.1 кредитного договору визначено, що кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки позичальника.

У матеріалах справи наявні докази на підтвердження вказаних обставин, а саме: копія кредитного договору (оферта) №647031 від 30 березня 2021 року, акцепт про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (оферту) № 647031 від 30 березня 2021 року, паспорт споживчого кредиту, згода на обробку персональних даних, скріплені електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , у яких визначені умови кредитування, зокрема в частині нарахування відсотків за користування кредитом.

03.12.2021 укладено договір №03/12/2021-1, відповідно до якого ТОВ ФК «ДЖОБЕР» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №647031.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №647031.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги за кредитним договором №647031 від 30 березня 2021 року, укладеним між ТОВ «ФК Джобер» та ОСОБА_1 .

Разом з тим, станом на день звернення до суду відповідач, в порушення умов кредитного договору, не повернув отримані грошові кошти.

Загальний розмір заборгованості станом на день формування позовної заяви становить 14492,81 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 10 324,00 грн, 3 % річних 27,28 грн, інфляційні втрати 141,53 грн, нараховані за період з 03.12.2021 до 23.02.2022, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких із позовом про стягнення заборгованості. Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним кредитним договором.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та що йому була надана вся інформація, передбаче на вимогами чинного законодавства.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, в якій передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, із розрахунку заборгованості по кредиту, наданого позивачем, вбачається, що позичальник ухиляється від взятих на себе зобов`язань по сплаті кредитних платежів та відсотків за користування кредитом, а саме: не сплачує основну суму боргу, процентів за користування кредитом, не проводить погашення кредиту у строки, передбачені кредитним договором, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом становить 14492,81 гривень.

З приводу вказаного розрахунку заборгованості від відповідача не надійшов відзив, контррозрахунок чи відповідне обґрунтування. Отже, суд вважає, що позивачем обґрунтовано розраховано суму заборгованості за кредитним договором.

При укладенні вищезазначеного договору, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких правочинів, саме на таких умовах, шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом,- ч.1 ст.81 ЦПК України.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачка, як позичальник, отримала кошти по кредитному договору, не повернула їх у визначені строки разом зі сплатою відсотків, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу, тому позовні вимоги про стягнення коштів є обґрунтованими.

Доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань щодо повернення коштів відповідачем суду не надано. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути борг у загальному розмірі 14492,81 грн.

У зв`язку із задоволенням основної вимоги, на підставі ст. 141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат по сплаті судового збору з відповідача в сумі 2662,40 грн.

Стосовно судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 9000,00 грн., які позивач поніс у зв`язку з розглядом цієї справи та які вважає судовими витратами в цій цивільній справі, які підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України, суд зауважує таке.

Згідно з п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, зокрема зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на правову допомогу договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», прайс лист АО «Лігал Асісстанс», заявку на надання юридичної допомоги №290 від 01.04.2026 року та витяг з Акту №21 про надання юридичної допомоги від 31.04.2026 року, згідно з яким вартість наданих послуг юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 складає 9000,00 грн, з яких: надання усної консультації з вивченням документів 3000,00 грн, складання позовної заяви 6000,00 грн.

Водночас, суд зауважує, що документів, що свідчать про оплату вказаних витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), позивачем не надано.

Таким чином, суд констатує, що витрати на професійну правничу допомогу позивачем документально не підтверджені та не доведені, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за кредитним договором №647031 від 30.03.2021 у розмірі 14492 гривень 81 копійок, судовий збір в розмірі 2662 гривень 40 копійок, а всього- 17 155 (сімнадцять тисяч сто п`ятдесят п`ять) гривень 21 копійок.

У задоволенні вимоги про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 гривень- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення буде складено 24 вересня 2026 року.

Суддя Софілканич О.А.