Єдиний державний реєстр судових рішень
Кегичівський районний суд Харківської області
Справа № 624/793/26
№ провадження 2/624/546/26
РІШЕННЯ
іменем України
селище Кегичівка 23 вересня 2026 року
Кегичівський районний суд Харківської області, у складі
головуючого судді Куст Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/793/26,
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», (далі - ТОВ «ФК «Кредит - Капітал»),
представник позивача: Усенко Михайло Ігорович,
відповідач: ОСОБА_1 ,
позовні вимоги: про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Виклад позиції позивача.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в особі представника Усенко М.І. звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №101273905 від 26 квітня 2024 року у розмірі 45742,34 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 квітня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений договір про споживчий кредит № 101273905, згідно з умовами якого відповідач отримав 7000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням. П. 7.1. Кредитного договору № 101273905 від 26 квітня 2024 року визначає, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
09 серпня 2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, та у відповідності до статті 512 Цивільного кодексу України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 101273905 від 26 квітня 2024 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем
Сума заборгованості відповідача становить 45742,34 грн, відповідно до виписки з особового рахунка. З них: - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 7000,00 грн; - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 770,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками становить - 31516,8 грн; - прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить - 0 гривень; - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 6455,54 грн.
Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23869701/906 від 01липня 2026 року
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
31 липня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом.
Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 03 серпня 2026 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 25 серпня 2026 року. Клопотання про витребування задоволено.
01 вересня 2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана інформація.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду повідомлявся належним чином, одночасно з позовом надав заяву, в якій повідомляється, що позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без його участі.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Натомість на електронну пошту надіслав заяву, в якій повідом про неможливість бути присунім в судовому засіданні, оскільки знаходиться на передовій у складі ЗСУ, надав копію УБД та форму 5.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Судом встановлено, що 26 квітня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір споживчого кредиту № 101273905. Договір укладено в електронній формі.
Згідно з умовами договору, пунктом 1.2 визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 7 000,00 грн. Відповідно до пункту 1.3 договору кредит надається загальним строком на 335 днів, починаючи з 26 квітня 2024 року. Пунктом 1.4 договору визначено, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом здійснюються Позичальником відповідно до графіка платежів, а остаточним строком повернення кредиту визначено 27 березня 2025 року. Згідно з пунктом 1.5 договору загальні витрати Позичальника за кредитом становлять 26 843,60 грн, денна процентна ставка - 1,14 %, а орієнтовна реальна річна процентна ставка - 11 849,81 % річних.
За пунктом 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 805,00 грн та нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Відповідно до пунктів 1.5.2, 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом, а протягом решти строку кредитування - за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту. Загальна сума процентів за користування кредитом за весь строк кредитування, відповідно до умов договору, становить 26 038,60 грн. Згідно з пунктом 1.6 договору тип процентної ставки є фіксованим.
Пункт 2.1 договору передбачає, що кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 414962*90.
Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Кредитний договір № 101273905 від 26 квітня 2024 року та графік платежів, заявку на отримання кредиту № 101273905, паспорт споживчого кредиту та графік платежів до споживчого кредиту було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 976409 26 квітня 2024 року о 10:23, який було наді слано на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою від 02 червня 2026 року № б/н.
ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн -26 квітня 2024 року, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 що підтверджується витребуваною інформації АТ КБ «ПриватБанк» та платіжним дорученням №87737337 від 26 квітня 2024 року.
Відповідно до виписки з особового рахунку, картки обліку виконання договору, ОСОБА_1 26 квітня 2024 року надано кредит в розмірі 7000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 101273905 від 26 квітня 2024 року ОСОБА_1 має заборгованість у загальній сумі 45742,34 грн, з яких: - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 7000,00 грн; - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 770,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками становить - 31516,8 грн; - прострочена заборгованість за комісіями за обслуговування кредиту становить - 0 гривень; - заборгованість по неустойці та/або процентам за порушення грошового зобов`язання - 6455,54 грн. Нарахування відсотків здійснено по 27 березня 2025 року.
29 серпня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року.
ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 29 серпня 2024 року підписали акт приймання передачі реєстру боржників № 1 та № 2 до договору відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року.
Відповідно до платіжної інструкції № 5483 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» 29 серпня 2024 року здійснило оплату у сумі 1910662,89 грн ТОВ «Мілоан», згідно договору відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року без ПДВ.
Згідно з витягом з реєстру боржників № 2 до договору відступлення прав вимоги №111-МЛ/Т від 29 серпня 2024 року значиться ОСОБА_1 за кредитним договором № 101273905 від 26 квітня 2024 року у загальній сумі заборгованості 25162,34 грн.
Згідно з наданими документами відповідачем вбачається що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, та згідно довідки в/ч НОМЕР_3 від 08 липня 2025 року № 3849 ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 Оперативно-тактичного зєднання - 2 корпусу НГУ «Хартія» з 19 квітня 2025 року по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження № 61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Отже, договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 26 квітня 2024 року.
Враховуючи викладене, подані позивачем документи підтверджують факт укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору № 101273905 від 26 квітня 2024 року в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а також отримання кредиту у сумі 7000,00 грн на його карту.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за договором № 101273905 від 26 квітня 2024 року у добровільному порядку.
Станом на день звернення до суду із позовом, розмір заборгованості становить 39286,80 грн, що складаються із з яких: - прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 7000,00 грн; - прострочена заборгованість за комісіями за надання кредиту становить - 770,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками становить - 31516,8 грн.
Разом із тим, законом передбачено спеціальні гарантії для визначених категорій військовослужбовців.
Так, відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначеним цією нормою військовослужбовцям не нараховуються штрафні санкції, пеня, а також проценти за користування кредитом за відповідними кредитними зобов`язаннями.
Судом встановлено, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 08 липня 2025 року № 3849 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 Оперативно-тактичного з`єднання - 2 корпусу НГУ «Хартія» з 19 квітня 2025 року по теперішній час. Крім того, з наданих відповідачем документів вбачається, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій.
Водночас судом встановлено, що кредитний договір № 101273905 укладено 26 квітня 2024 року, кредитні кошти в сумі 7000,00 грн надано відповідачу 26 квітня 2024 року, а остаточним строком повернення кредиту відповідно до умов договору визначено 27 березня 2025 року. Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості проценти за користування кредитом нараховані по 27 березня 2025 року.
Таким чином, період, за який позивачем заявлено до стягнення проценти за користування кредитом, закінчився 27 березня 2025 року, тоді як початок проходження відповідачем військової служби підтверджено з 19 квітня 2025 року. Отже, нарахування процентів, заявлених до стягнення, здійснено за період, який передує документально підтвердженому початку проходження відповідачем військової служби.
Отже, оскільки відповідач порушив зобов`язання, встановлені кредитним договором, докази своєчасної та повної оплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення тіла кредиту, відсотків та комісії.
Щодо нарахування пені у розмірі 6455,54 грн суд зазначає таке.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пеня є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Відповідно до частин першої, другої статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Разом із тим, суд враховує положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Також пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що кредитний договір № 101273905 укладено 26 квітня 2024 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану. Позивачем до складу заборгованості включено 6 455,54 грн неустойки за прострочення виконання кредитного зобов`язання.
За таких обставин, з огляду на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідач звільнений від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені), нарахованої за прострочення виконання кредитного зобов`язання, а нарахована за таким зобов`язанням неустойка підлягає списанню кредитодавцем.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 6455,54 грн пені (неустойки) задоволенню не підлягають.
Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за цими договорами, то суд керується такими положеннями Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Згідно до ст. 512 ЦК України , кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України , правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) .
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до ч.1 ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
На підставі викладених норм Закону та встановлених в судовому засіданні фактів укладення договору факторингу між ТОВ «Мілоан та ТОВ «ФК «Кредит- Капітал», та переходу прав вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 101273905 від 26 квітня 2024 року позивачу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника за цим кредитним договором.
Таким чином позовні вимоги підлягають до часткового задоволення у загальній сумі 39286,80 грн
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено 2622,40 грн судового збору, про що свідчить платіжна інструкція №44667 від 27 липня 2026 року.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2286,66 грн(39286,80х 2662,40/45742,34).
Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.
За п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представник позивач надав до суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І., Акт №Д/28335 наданих послуг правничої допомоги від 15 липня 2026 року, відповідно до якого вартість наданих послуг складає фіксовану суму 8000,00 гривень, з яких відповідно до детального опису наданих послуг до Акту №Д/28335 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви з урахування правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Враховуючи викладене та те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню до 3000,00 грн.
Керуючись ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в особі представника Усенко Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 101273905 від 26 квітня 2024 року у загальному розмірі 39286 (тридцять дев`ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн 80 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору в сумі 2286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн 66 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду або через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», (далі - ТОВ «ФК «Кредит - Капітал»), місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236,
представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, місцезнаходження: 79018, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1,
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.М. Куст
Судове рішення № 140013742, Кегичівський районний суд Харківської області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 624/793/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: