Ухвала суду № 140012996, 19.09.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Дата ухвалення
19.09.2026
Номер справи
405/6291/26
Номер документу
140012996
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 405/6291/26

провадження № 1-кс/405/2995/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2026 м. Кропивницький

Слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024121550000083, відомості про яке внесені 27.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівка Світловодського району Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, який, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживавав до затримання АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, -

встановив:

до Подільського районного суду м. Кропивницького надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України; наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливістю їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 підтримав за обставин, які в ньому зазначені, на його задоволенні наполягав, питання щодо розміру застави як альтернативного запобіжного заходу залишив на розсуд слідчого судді.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, на його утриманні перебуває дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, має двох неповнолітніх дітей; має захворювання, у тому числі наслідки контузії; нагороджений державними нагородами. Вважав недоведеним ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду. З огляду на наведене просив передати ОСОБА_4 на особисту поруку командиру військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 .

Підозрюваний підтримав позицію захисника та пояснив, що на даний час, за його словами, проходить військово-лікарську комісію (ВЛК); наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду чи незаконно впливати на свідків не має. Щодо вилучених предметів зазначив, що зброя та боєприпаси мали трофейне походження, використовувалися або призначалися для використання під час виконання бойових завдань, у тому числі для скидів, при цьому підтвердив, що вилучені предмети не перебували на відповідному обліку.

У судовому засіданні ОСОБА_7 усно висловив готовність взяти ОСОБА_4 на особисту поруку та пояснив, що є командиром військової частини НОМЕР_1 , у якій ОСОБА_4 проходить військову службу та перебуває у його підпорядкуванні; бере участь у бойових діях з 2014 року, має державні нагороди; ОСОБА_4 характеризує позитивно, вважає його прикладом офіцера. Зазначив, що спільно з ОСОБА_4 брав участь у бойових діях під час оборони Києва, Бахмута, Херсона, Торецька та інших населених пунктів, а на Донецькому напрямку вони разом із представниками контррозвідки займалися вилученням та вивезенням трофейної зброї з району бойових дій.

Вивчивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного і захисника, а також особи, яка виявила намір взяти підозрюваного на поруки, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчими відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024121550000083, відомості про яке внесені 27.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України.

За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, о 20 год. 24 хв. 17.09.2026 затримано ОСОБА_4 на підставі ст. 208 КПК України.

18.09.2026 у порядку та строки, передбачені ст.ст. 277, 278 КПК України, слідчим повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, відповідно до якої:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 75 від 23.04.2026 старшого лейтенанта ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зараховано до списків особового складу на посаду командира роти безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення, а також визнано таким, що справу та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).

Відтак, з моменту зарахування ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 останній набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу, та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку проходження військової служби.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст.ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, ст. 1, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати і виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Однак ОСОБА_4 , діючи умисно, всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів та законів, реалізуючи протиправні наміри, в порушення вимог п.п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, Інструкції, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, у невстановлений досудовим розслідуванням період, але не пізніше 17.09.2026, під час участі у бойових діях на визначених позиціях в районі відповідальності військової частини НОМЕР_1 , придбав шляхом віднайдення в місцях бойових зіткнень з ворогом збройними формуваннями рф, зброю, боєприпаси та вибухові пристрої, а саме: два корпуси ручних гранат GHO-1; один корпус ручної гранати Ф-1; один корпус ручної гранати РГД-5; два підривачі типу УЗРГМ; два підривачі типу AF11; два підривачі типу ЕДП-р; двадцять предметів, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-26/12201-БД від 18.09.2026 є боєприпасами 7,62-мм (7,62?39 мм) проміжними патронами; предмет, який відповідно до висновку експерта № СЕ-19/112-26/12212-БЛ від 18.09.2026 є нарізною вогнепальною зброєю 5,45-мм автоматом Калашникова (АКС-74), серійний номер 5533802, 1988 р.в., придатним для стрільби; міну з пристроєм ініціації типу УНС з підривачем до мін направленої дії М18А1; пластичну вибухову речовину білого кольору масою 800 грам; 40-мм осколково-гранатометні постріли типу RLV-HEF у кількості 20 одиниць; постріли типу ВОГ-25П у кількості 2 одиниць; стартові двигуни типу ПГ-7ПЛ у кількості 14 одиниць, з корисливих мотивів, з метою подальшого їх привласнення та перевезення за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Тим самим ОСОБА_4 , за змістом повідомленої підозри, вчинив незаконне придбання зброї, бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та спосіб перемістив зазначені зброю, боєприпаси та вибухові пристрої до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де залишив їх зберігати без передбаченого законом дозволу до 17.09.2026.

У подальшому 17.09.2026 в період часу з 08:10 год. по 16:33 год. у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 від 09.09.2026 за вказаною адресою зазначені предмети було виявлено та вилучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою для застосування запобіжного заходу є одночасна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та одного чи декількох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. При цьому обов`язок доведення як існування відповідних ризиків, так і недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів покладається на сторону обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання відповідному ризику або ризикам.

Поняття «обґрунтована підозра» не передбачає на цій стадії кримінального провадження наявності доказів, достатніх для висновку про винуватість особи. Для вирішення питання про застосування запобіжного заходу достатнім є встановлення фактів та відомостей, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Такий підхід відповідає практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «K.-F. проти Німеччини».

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри стороною обвинувачення надано, зокрема, протоколи допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколи проведених обшуків, висновки експертів за результатами проведення експертиз зброї, довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів.

На цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не оцінює зазначені докази з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку, не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_4 та правильність остаточної кримінально-правової кваліфікації його дій. Разом із тим сукупність наданих матеріалів є достатньою для висновку про існування обґрунтованої підозри у розумінні ст. 177 КПК України.

Доводи сторони захисту про трофейне походження вилучених предметів та їх використання у зв`язку з виконанням бойових завдань на цьому етапі кримінального провадження наведеного висновку не спростовують.

Матеріали, надані слідчому судді, не містять документів військової частини чи інших належних відомостей про те, що вилучені зброя, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої були у встановленому порядку закріплені за ОСОБА_4 , поставлені на відповідний облік або передані йому уповноваженими особами для виконання конкретних службових чи бойових завдань. Більше того, сам ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що вилучені предмети не перебували на обліку.

За таких обставин саме по собі посилання на трофейне походження вилучених предметів та можливе попереднє використання їх у районі ведення бойових дій не свідчить про правомірність їх подальшого переміщення та зберігання поза встановленим порядком. Остаточна оцінка походження вилучених предметів, обставин їх отримання, переміщення та зберігання, а також доводів сторони захисту щодо їх призначення потребує подальшої перевірки та не належить до предмета вирішення питання про застосування запобіжного заходу. На цій стадії наведені доводи не спростовують сукупності фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із того, що ризик не може ґрунтуватися виключно на припущеннях або формальному посиланні на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення. Його наявність має випливати із сукупності конкретних обставин кримінального провадження та відомостей про особу підозрюваного. Водночас від сторони обвинувачення не вимагається доведення того, що підозрюваний неодмінно вчинить відповідні дії; достатнім є встановлення реальної, а не абстрактної можливості такої поведінки.

Сторона обвинувачення посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Тяжкість можливого покарання сама по собі не може бути достатньою підставою для висновку про наявність ризику переховування, однак відповідно до практики Європейського суду з прав людини може враховуватися у сукупності з іншими обставинами.

При цьому, незважаючи на те, що відомості до ЄРДР у цьому кримінальному провадженні внесені у 2024 році, безпосередньо щодо ОСОБА_4 досудове розслідування перебуває на початковій стадії: обшуки, за результатами яких виявлено та вилучено зброю, бойові припаси і вибухові матеріали, проведені у вересні 2026 року, 17.09.2026 ОСОБА_4 затримано, а 18.09.2026 йому повідомлено про підозру. За таких обставин збирання та перевірка доказів щодо повідомленої йому підозри триває.

ОСОБА_4 є чинним військовослужбовцем, має статус учасника бойових дій, має дві державні нагороди «Захисник України» та «Захисник Донбасу», одружений, має на утриманні дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, та двох неповнолітніх дітей 2014 та 2025 року народження, має ряд захворювань, відомості про які містяться в епікризі від 28.07.2026.

Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 фактично проживає у м. Києві, однак у зв`язку з проходженням військової служби змінює місця свого перебування. Під час досудового розслідування зброя, бойові припаси та вибухові матеріали вилучалися за кількома адресами, за якими він раніше проживав або перебував як військовослужбовець, у тому числі у с. Млинок Олександрійського району Кіровоградської області. Зазначена обставина враховується слідчим суддею при оцінці ризику переховування, однак сама по собі не є визначальною для висновку про його існування.

Наведені позитивні дані про особу ОСОБА_4 , його сімейний стан та проходження військової служби зменшують ступінь ризику переховування. Відомостей про попереднє ухилення ОСОБА_4 від органу досудового розслідування чи суду стороною обвинувачення не надано. Разом із тим з урахуванням тяжкості можливого покарання, початкової стадії розслідування та інших наведених обставин такий ризик не усувається повністю.

За сукупністю наведених обставин слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що хоча кримінальне провадження розпочато у 2024 році, однак обшуки проведені лише у вересні 2026 року, в ході яких вилучено зброю, боєприпаси та вибухові речовини, ОСОБА_4 затримано та повідомлено про підозру, у зв`язку з чим безпосередньо щодо нього досудове розслідування перебуває на початковій стадії збирання та перевірки доказів.

У матеріалах клопотання містяться відомості про показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Відомості про цих осіб та зміст частини зібраних доказів стали відомі стороні захисту внаслідок їх долучення до клопотання.

Слідчий суддя враховує, що відповідний ризик не може виводитися лише з факту обізнаності підозрюваного про особу свідка чи зміст його показань. Водночас з огляду на початкову стадію розслідування, значення показань свідків для встановлення обставин кримінального правопорушення та можливість позапроцесуального контакту з такими особами до завершення збирання та перевірки доказів існує реальна можливість впливу на їх процесуальну поведінку та показання.

При цьому та обставина, що вказані особи вже допитані під час досудового розслідування, сама по собі не усуває відповідного ризику. Відповідно до засади безпосередності дослідження показань, закріпленої ст. 23 КПК України, та положень ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, за винятками, установленими законом. Отже, у разі направлення кримінального провадження до суду показання відповідних осіб можуть підлягати безпосередньому дослідженню судом.

При цьому даних про те, що ОСОБА_4 вже вчиняв спроби незаконного впливу на свідків, матеріали клопотання не містять. Ця обставина враховується слідчим суддею при визначенні ступеня відповідного ризику та обсягу процесуальних обмежень, необхідних для його нейтралізації.

За наведених обставин ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя також вважає доведеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Таким чином, саме на стороні обвинувачення лежить обов`язок довести не лише наявність ризиків, а й недостатність більш м`яких засобів їх нейтралізації. Кримінальний процесуальний закон не покладає на сторону захисту обов`язку доводити достатність певного більш м`якого запобіжного заходу.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, раніше не судимий, а тому з урахуванням положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою законом допускається.

При вирішенні питання про вид запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність сім`ї, двох неповнолітніх дітей, постійного місця проходження військової служби, відсутність судимостей, державні нагороди та інші дані, що позитивно характеризують його особу.

Слідчий суддя також бере до уваги відсутність даних про попередні спроби ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування чи суду або незаконно впливати на учасників кримінального провадження. Такі обставини мають значення для оцінки ступеня встановлених ризиків, однак самі по собі їх не усувають.

Перевіряючи можливість застосування особистого зобов`язання чи домашнього арешту, слідчий суддя виходить із того, що з огляду на одночасне існування ризику переховування та ризику незаконного впливу на свідків передбачений такими запобіжними заходами обсяг процесуальних обмежень на даному етапі розслідування є недостатнім.

Щодо заявленого ОСОБА_7 наміру взяти ОСОБА_4 на особисту поруку слідчий суддя зазначає таке.

Особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд. Наявність одного поручителя може бути визнана достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру (ч.ч. 1, 2 ст. 180 КПК України).

У судовому засіданні ОСОБА_7 було роз`яснено суть повідомленої ОСОБА_4 підозри, передбачене законом покарання, зміст обов`язків поручителя, наслідки їх невиконання, а також положення ст. 180 КПК України щодо особистої поруки.

Після такого роз`яснення ОСОБА_7 усно підтвердив готовність взяти ОСОБА_4 на особисту поруку. Водночас письмового зобов`язання, передбаченого ч. 1 ст. 180 КПК України, суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особою, яку слідчий суддя вважає такою, що заслуговує на довіру, письмового зобов`язання про те, що вона поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України та зобов`язується за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Отже, усне висловлення ОСОБА_7 готовності взяти ОСОБА_4 на поруки саме по собі не становить належно оформленої особистої поруки у розумінні ст. 180 КПК України. Разом із тим зазначена обставина оцінюється слідчим суддею не ізольовано, а у сукупності з іншими даними, що мають значення для вирішення питання про достатність такого запобіжного заходу.

Слідчий суддя враховує наведені у судовому засіданні позитивні відомості про ОСОБА_7 , його тривалу військову службу, участь у бойових діях, державні нагороди, а також позитивну характеристику, яку він надав ОСОБА_4 .

Водночас самі по собі такі відомості не свідчать про те, що особиста порука одного поручителя буде достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 та запобігання встановленим у цьому кримінальному провадженні ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_7 повідомив про спільну з ОСОБА_4 діяльність у районі бойових дій, пов`язану з вилученням та вивезенням трофейної зброї. При цьому матеріали, досліджені слідчим суддею, не містять відомостей про офіційне закріплення, облік чи передачу ОСОБА_4 саме тих предметів, які в подальшому були вилучені за місцями його перебування, а сам підозрюваний зазначив, що вилучені предмети були необлікованими.

Наведене має значення не для оцінки особистих чи професійних якостей ОСОБА_7 , а виключно для вирішення питання про те, чи здатна запропонована ним особиста порука належним чином забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного та нейтралізувати встановлені ризики.

З огляду на характер повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені ризики, відсутність письмового зобов`язання поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 180 КПК України, а також наведені обставини щодо спільної діяльності ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , слідчий суддя не вбачає достатніх підстав для висновку, що особиста порука у запропонованому вигляді здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких обставин підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистої поруки слідчий суддя не встановив.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, а не ізольовано, слідчий суддя доходить висновку, що сторона обвинувачення довела недостатність особистого зобов`язання, особистої поруки та домашнього арешту для запобігання встановленим ризикам.

За таких обставин на даному етапі кримінального провадження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необхідним та співмірним меті, визначеній ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України та правову позицію, викладену у Рішенні Другого сенату Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026 у справі № 3-176/2025(355/25), відповідно до якої розмір застави повинен бути індивідуалізованим, не бути завідомо непомірним та забезпечувати реальну, а не формальну можливість заміни тримання під вартою заставою.

Сторонами не надано документів, які б достовірно підтверджували розмір доходів, наявність у власності ОСОБА_4 нерухомого чи іншого цінного майна або його інший майновий стан. Як установлено у судовому засіданні із пояснень ОСОБА_4 , він є діючим військовослужбовцем, тобто отримує грошове забезпечення.

При цьому слідчий суддя враховує сімейний стан ОСОБА_4 , наявність на його утриманні дружини та двох неповнолітніх дітей, а також відсутність підтверджених відомостей про значні доходи, заощадження чи інші ліквідні активи.

За відсутності більш повних відомостей про фінансове становище ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає підстав для визначення застави у максимальному розмірі, передбаченому для тяжкого злочину, або для виходу за встановлені законом межі. Відсутність у клопотанні слідчого конкретно запропонованого розміру застави та залишення прокурором цього питання на розсуд суду враховуються як процесуальна позиція сторони обвинувачення, однак самі по собі не визначають розмір застави.

Водночас визначення застави у мінімальному передбаченому законом розмірі, з огляду на характер та кількість вилучених зброї, боєприпасів і вибухових матеріалів, обставини їх зберігання, а також одночасне існування двох установлених процесуальних ризиків, на переконання слідчого судді, не забезпечить достатнього стримувального ефекту. Разом із тим установлені відомості про особу та майновий стан підозрюваного не дають підстав для істотного збільшення застави понад мінімальну межу.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 83200 грн, відповідає характеру та тяжкості повідомленої підозри, ступеню встановлених ризиків, сімейному та майновому стану підозрюваного, є достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та водночас не є завідомо непомірною.

Саме такий розмір застави забезпечує необхідний баланс між потребами кримінального провадження та правом підозрюваного на свободу й особисту недоторканність, у зв`язку з чим підстав для визначення застави у більшому розмірі слідчий суддя не вбачає.

У разі внесення підозрюваним або заставодавцем визначеної суми застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1.прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3.не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4.не спілкуватись із свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , як безпосередньо, так і через третіх осіб, за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;

5.здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Оцінивши всі встановлені обставини у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також недостатність більш м`яких запобіжних заходів для їх належного запобігання.

При цьому позитивні відомості про особу підозрюваного, його тривала участь у бойових діях, державні нагороди, сімейні зв`язки, стан здоров`я та відсутність відомостей про попереднє ухилення від органу досудового розслідування чи незаконний вплив на свідків враховані слідчим суддею при визначенні ступеня встановлених ризиків та розміру альтернативної застави, однак у своїй сукупності не спростовують необхідності застосування на цьому етапі кримінального провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

За таких обставин клопотання слідчого підлягає задоволенню із застосуванням до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 199, 309, 369-372 КПК України, -

постановив:

клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 20 год. 24 хв. 17.09.2026 до 15.11.2026 включно, в межах строку досудового розслідування.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 83200 (вісімдесят три тисячі двісті) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду від 19.09.2026 по справі № 42024121550000083 від 27.06.2024.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_4 , або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 15.11.2026 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) не відлучатися за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) не спілкуватись із свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , як безпосередньо так і через третіх осіб за винятком їх спільної участі в процесуальних, слідчих діях та в суді;

5) здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання покладених обов`язків. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_4 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.

Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_13

Часті запитання

Який тип судового документу № 140012996 ?

Документ № 140012996 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140012996 ?

Дата ухвалення - 19.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140012996 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140012996, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Судове рішення № 140012996, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 19.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 140012996 відноситься до справи № 405/6291/26

Це рішення відноситься до справи № 405/6291/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140012995
Наступний документ : 140045028