Рішення № 140012558, 23.09.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1032/26

Провадження № 2/347/1304/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

Головуючої судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовано тим, що 20.09.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1973184 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер його мобільного телефону.

Зазначається, що, підписуючи кредитний договір, відповідач підтвердив, що ознайомлений з його умовами, повністю їх розуміє та погоджується з ними.

Умови кредитного договору є публічною офертою у розумінні статей 641, 644 ЦК України та визначають порядок і умови кредитування, а також права та обов`язки сторін.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними у строки та на умовах, передбачених договором.

Основними умовами кредитного договору визначено: суму кредиту 11 900,00 грн; дату надання кредиту 20.09.2021 року; строк кредитування 29 днів; валюту кредиту гривня; процентну ставку 1,9 % на добу.

Згідно з випискою з особового рахунку станом на 20.02.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 42 613,90 грн, з яких 11 900,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, а 30 713,90 грн прострочена заборгованість за процентами.

Позивач також зазначив, що 01.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» було укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор за плату відступив новому кредитору належні йому права вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 року, який є додатком до вказаного договору, ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти надавалися позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківську платіжну картку, реквізити якої були зазначені позичальником.

Факт перерахування кредитних коштів, за твердженням позивача, підтверджується інформаційною довідкою, відповідно до якої 20.09.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано 11 900,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, на думку позивача, підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 42 613,90 грн.

З огляду на викладене позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 1973184 від 20.09.2021 року в розмірі 42 613,90 грн, а також судові витрати, які складаються з 2 662,40 грн судового збору та 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач зазначив, що відповідач у добровільному порядку суму кредитної заборгованості не погасив, що стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 20.09.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1973184 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що підтверджується копією договору (а.с. 12).

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором G6233.

Згідно з довідкою про ідентифікацію позичальника (додаток № 5) відповідач був ідентифікований кредитодавцем та погодився на укладення кредитного договору. Підписання договору свідчить про прийняття відповідачем його умов.

За умовами кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у строки та на умовах, визначених договором.

Основними умовами кредитного договору є: сума кредиту 11 900,00 грн; дата надання кредиту 20.09.2021 року; строк кредитування 29 днів; валюта кредиту гривня; процентна ставка 1,9 % на добу.

Факт надання кредитних коштів підтверджується інформаційною довідкою (додаток № 11), відповідно до якої 20.09.2021 року на платіжну картку № НОМЕР_1 було перераховано 11 900,00 грн.

Таким чином, судом встановлено факт укладення між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 кредитного договору № 1973184 від 20.09.2021 року та факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 11 900,00 грн.

01.12.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, що підтверджується копією відповідного договору (додаток № 6) та платіжним дорученням про виконання зобов`язань за ним (додаток № 14).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги (додаток № 4) до ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Відповідно до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 від 01.12.2023 року, укладеного між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», первісний кредитор відступив новому кредитору належні йому права вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.

Згідно з реєстром боржників від 01.12.2023 року до вказаного договору ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1973184 від 20.09.2021 року.

Станом на 20.02.2026 року, згідно з розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку (додаток № 3), заборгованість відповідача за кредитним договором становить 42 613,90 грн, з яких 11 900,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту та 30 713,90 грн прострочена заборгованість за процентами.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Основні засади цивільного законодавства визначені статтею 3 ЦК України. Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положеннями пунктів 5, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За правилами частин дванадцятої, тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У пункті 2 частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За правилом частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленої до стягнення суми заборгованості, суд враховує положення частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 зазначеного Закону військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також іншим визначеним законом категоріям військовослужбовців, на весь час їх призову, а також під час дії особливого періоду для визначених законом категорій осіб штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду та/або автомобіля.

На обґрунтування заперечень представник відповідача послався на зазначені положення Закону та вказав, що ОСОБА_1 має право на застосування передбачених законом пільг, зокрема на ненарахування процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені.

Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 з 16.02.2023 року по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 16.02.2023 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .

Зазначена обставина підтверджується наданими представником відповідача документами, зокрема довідкою т.в.о. начальника штабу військової частини НОМЕР_2 від 12.03.2026 року (а.с.68), відповідно до якої ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації до Національної гвардії України з 16.02.2023 року по теперішній час.

Також судом враховано довідку командира військової частини НОМЕР_2 (а.с.69,70), відповідно до якої ОСОБА_1 у період з 30.04.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, а також копію військового квитка з відповідними відмітками про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_2 з 16.02.2023 року (а.с.72).

Таким чином, суд вважає, що стороною відповідача належними та допустимими доказами доведено наявність у ОСОБА_1 статусу військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації, та, відповідно, право на застосування пільг, передбачених частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи наведене, нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами за період, на який поширюється дія зазначеної пільги, є неправомірним.

Разом із тим, оскільки отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 11 900,00 грн підтверджено матеріалами справи, а доказів їх повернення у повному обсязі суду не надано, вимога позивача про стягнення суми основного боргу є обґрунтованою.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору № 1973184 від 20.09.2021 року, отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 11 900,00 грн та невиконання відповідачем зобов`язання щодо їх повернення.

Водночас нарахування та стягнення процентів за користування кредитом за період дії відповідних законодавчих пільг є безпідставним, оскільки ОСОБА_1 належить до категорії осіб, на яких поширюється дія частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, позовну вимогу ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1973184 від 20.09.2021 року в частині основного боргу у розмірі 11 900,00 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення 30 713,90 грн заборгованості за процентами слід відмовити.

Також Представник позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн, на підтвердження яких надано договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), заявку на виконання доручення до договору та інші письмові докази, долучені до матеріалів справи.

Відповідно до статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову.

З наданих позивачем доказів убачається, що правнича допомога у справі фактично надавалася, а витрати на її оплату заявлені у розмірі 13 000,00 грн.

Разом із тим, враховуючи характер спору, ціну позову, обсяг виконаної адвокатом роботи, відсутність необхідності проведення експертиз, допиту свідків чи дослідження значного обсягу доказів, а також розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідає критеріям співмірності та розумності.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.

Заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості становила 42 613,90 грн, з яких судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 11 900,00 грн.

Щодо судового збору суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що задоволено 27,92 % заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 743,34 грн (2 662,40 грн ? 27,92 /100 ).

На підставі наведеного, керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 4, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268 ЦПК України, частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд ,-

В и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (місцезнаходження: 01042, Україна, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941) заборгованість за кредитним договором № 1973184 від 20.09.2021 року в розмірі 11 900,00 грн (одинадцять тисяч дев`ятсот гривень 00 копійок), а також судовий збір у розмірі 743,34 грн (сімсот сорок три гривні 34 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк