Рішення № 140012237, 23.09.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1061/26

Провадження №2/338/1036/26

23 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Куценка О. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

29 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1583-8775 від 02 серпня 2025 року у розмірі 8 320 грн 80 коп. та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02 серпня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1583-8775 продукту «MiniKasa».

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено дистанційно, в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями та підписано у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, а відповідач зобов`язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

За умовами договору сума кредиту становила 2 000 грн 00 коп., строк кредитування - 365 календарних днів, базовий період сплати процентів - 11 календарних днів, комісія за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту, процентна ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % за кожен день користування кредитом у період з 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту, 02 серпня 2025 року відповідачу було перераховано кредитні кошти у сумі 2 000 грн 00 коп. на електронний платіжний засіб, зазначений ним під час укладення договору.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 05 травня 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 8 320 грн 80 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 000 грн 00 коп.; заборгованість за нарахованими процентами - 5 020 грн 80 коп.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 1 000 грн 00 коп.; заборгованість по комісії - 300 грн 00 коп.; залишок штрафів - 0 грн 00 коп.

Також позивач посилається на те, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов`язань за кредитним договором кредитодавцем було направлено відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту від 07 травня 2026 року.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 02 серпня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1583-8775 продукту «MiniKasa». Договір укладено в електронній формі. У реквізитах договору зазначено позичальника - ОСОБА_1 , його РНОКПП НОМЕР_1 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_2 та електронний підпис одноразовим ідентифікатором A6847.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа, кредитодавець, зобов`язується надати грошові кошти, кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Оцінюючи надані позивачем докази, суд виходить із того, що матеріали справи містять кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, правила відкриття кредитної лінії, довідку про перерахування кредитних коштів, підтвердження успішної платіжної операції, розрахунок заборгованості, вимогу про дострокове повернення кредиту та докази направлення документів відповідачу.

Зазначені документи у сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі, погодження відповідачем істотних умов договору, отримання кредитних коштів і виникнення у відповідача обов`язку повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Подані позивачем докази у їх сукупності відповідачем не спростовані. Відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості, власного контррозрахунку або інших доказів, які б свідчили про відсутність чи інший розмір заборгованості, відповідач суду не подав.

З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за договором та 02 серпня 2025 року перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 2 000 грн 00 коп. Кредитні кошти перераховані через платіжну систему EasyPay на електронний платіжний засіб, зазначений відповідачем при укладенні договору.

Відповідно до пункту 4.14 договору строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, а дата повернення кредиту визначена 01 серпня 2026 року.

Крім того, пунктом 8.3 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати повернення кредиту.

Позивачем 07 травня 2026 року було сформовано та направлено вимогу про дострокове повернення кредиту. У зазначеній вимозі кредитодавець послався на умови кредитного договору та ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.

Водночас на час розгляду справи судом, а саме 23 вересня 2026 року, строк кредитування за Договором про відкриття кредитної лінії №1583-8775 від 02 серпня 2025 року вже закінчився, оскільки пунктом 4.14 договору дату повернення кредиту визначено 01 серпня 2026 року.

За таких обставин суд виходить із того, що незалежно від оцінки вимоги про дострокове повернення кредиту як самостійної підстави для стягнення заборгованості, на день ухвалення рішення строк виконання грошового зобов`язання щодо повернення кредиту настав, а доказів погашення заборгованості або власного контррозрахунку відповідач суду не подав.

Крім того, умовами договору передбачено, що у разі наявності у позичальника після закінчення строку кредитування заборгованості зі сплати суми неповерненого кредиту, комісії за видачу кредиту або процентів за користування кредитом договір діє до дати, у яку позичальником буде належним чином виконано зазначені грошові зобов`язання за договором.

З розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума наданого відповідачу кредиту становила 2 000 грн 00 коп. Відповідач погашення основного боргу не здійснив, тому станом на 05 травня 2026 року залишок основного боргу за кредитом становить 2 000 грн 00 коп.

Оцінюючи заявлені позивачем вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 5 020 грн 80 коп., суд виходить із того, що умовами Договору про відкриття кредитної лінії №1583-8775 від 02 серпня 2025 року сторони погодили нарахування процентів за користування кредитом на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до пункту 4.10 договору стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом у період починаючи зі 181-го календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

З розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 02 серпня 2025 року до 28 січня 2026 року позивачем нараховано проценти за ставкою 1,00 % на день у розмірі 20 грн 00 коп. щоденно, а з 29 січня 2026 року до 04 травня 2026 року за ставкою 0,74 % на день у розмірі 14 грн 80 коп. щоденно.

Перевіряючи арифметичну обґрунтованість заявленої суми процентів, суд враховує, що за період застосування ставки 1,00 % на день нараховано 3 600 грн 00 коп., а за період застосування ставки 0,74 % на день - 1 420 грн 80 коп., що разом становить 5 020 грн 80 коп.

Таким чином, заявлена позивачем сума процентів у розмірі 5 020 грн 80 коп. арифметично узгоджується з умовами договору та поданим позивачем розрахунком заборгованості.

При цьому розмір застосованих позивачем процентних ставок не перевищує погоджених сторонами умов договору. Денна процентна ставка, застосована позивачем при нарахуванні процентів за користування кредитом, не перевищує 1 %, що узгоджується з вимогами Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Доказів неправильності розрахунку процентів, власного контррозрахунку, доказів сплати процентів у більшому розмірі або доказів погашення заборгованості відповідач суду не подав.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 2 000 грн 00 коп. та процентів за користування кредитом у сумі 5 020 грн 80 коп. є доведеними, ґрунтуються на умовах укладеного між сторонами договору, відповідають положенням ст. ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України та підлягають задоволенню.

Таким чином, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 2 000 грн 00 коп. та заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 5 020 грн 80 коп., усього 7 020 грн 80 коп.

Щодо позовних вимог у частині стягнення комісії суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по комісії у розмірі 300 грн 00 коп.

Відповідно до умов договору комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого кредиту та нараховується на суму виданого кредиту у день видачі кредиту.

Разом з тим суд враховує, що спірний договір є договором споживчого кредиту. Комісія за видачу кредиту за своєю суттю є платою, пов`язаною з наданням кредиту, тобто дією кредитодавця, яка передує або супроводжує виконання ним власного обов`язку з надання кредитних коштів.

Надання кредиту є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а тому покладення на споживача окремого обов`язку сплачувати кредитодавцю комісію за сам факт видачі кредиту не може розцінюватися як самостійна послуга, надана споживачу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення комісія за видачу кредиту у сумі 300 грн 00 коп. не підлягає стягненню, тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог у частині стягнення процентів річних за ст. 625 ЦК України суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 1 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит, позику, банком або іншим кредитодавцем, позикодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця, позикодавця, неустойки, штрафу, пені, за таке прострочення.

Також зазначеною нормою передбачено, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем, позикодавцем.

Спірні проценти річних за ст. 625 ЦК України нараховані позивачем у період дії в Україні воєнного стану та саме у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Отже, до спірних правовідносин у цій частині підлягає застосуванню пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, заявлені позивачем 1 000 грн 00 коп. процентів річних за ст. 625 ЦК України не підлягають стягненню, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягають частковому задоволенню у розмірі 7 020 грн 80 коп., а саме: 2 000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом; 5 020 грн 80 коп. - заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Оскільки позовні вимоги задоволено у сумі 7 020 грн 80 коп. із заявлених 8 320 грн 80 коп., тобто на 84,38 %, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 246 грн 44 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1583-8775 від 02 серпня 2025 року у розмірі 7 020 грн 80 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 2 000 грн 00 коп.; заборгованість за нарахованими процентами - 5 020 грн 80 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 246 грн 44 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст заочного рішення складено 23 вересня 2026 року.

Суддя: