Рішення № 140012129, 14.09.2026, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 752/26095/24

Провадження № 2/191/806/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Твердохліб А.В.,

за участю секретаря - Яришевої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.09.2021 ОСОБА_1 з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/, подав заявку № 10004515159 на отримання кредиту. Ця заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС». Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. Таким чином, 29.09.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 10004515159, відповідно до умов якого відповідачу перераховано кредитні кошти на банківську картку в сумі 8 900,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов`язання згідно з договором у повному обсязі.

05.09.2022 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 556/ФК-22, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Згідно з Договором факторингу, сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 36895,91 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8900,00 грн; заборгованість за відсотками 27995,91 грн. Крім того, позивач зазначив, що було вжито заходів щодо досудового врегулювання спору між сторонами. Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання за кредитним договором, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 36895,91грн., а також просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак при зверненні до суду з даним позовом зазначив, що у разі його неявки в судове засідання, не заперечує про розгляд справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.

Відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, цивільний позов не визнає Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, зазначає наступне.

Судом установлено, що 29.09.2021 між ТОВ « ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ « ІНВЕСТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір № 10004515159.

Як вбачається із заяви про прийняття оферти (акцепт) ОСОБА_1 погодив умови кредитного договору на суму 8 900,00 грн, термін кредиту 30 днів, розмір процентної ставки/день - 1,33 %, базова процентна ставка 2,33 % в день.

Факт виконання ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Фінанси» договірних зобов`язань за вказаним вище кредитним договором, підтверджується інформаційною довідкою Вих.№ ОН-/55 від 02.08.2024, згідно якої 29.09.2021 перераховано 8900,00 грн. на картку НОМЕР_1 , ІД транзакції 016429145881.

05 вересня 2022 року ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Фінанси» та ТОВ «Діджи Фінанси» уклали Договір факторингу № 556/ФК-22, згідно умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Фінанси» передає (відступає) на користь позивача за плату, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Фінанси» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі Боржників, в том у числі за кредитним договором № 10004515159 від 29.09.2021, що укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Фінанси» та відповідачем.

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору факторингу № 556/ФК-22 від 05 вересня 2022 року, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 10004515159 від 29.09.2021, що укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Фінанси» та відповідачем, сума загального боргу якого становить 36895,91 грн., що складається з 8900,00 грн. заборгованості за тілом кредиту; 27995,91 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідач заборгованість не погасив, внаслідок чого у нього утворився борг у розмірі 36895,91 грн., що складається з: 8 900,00 грн борг по тілу кредиту; 27995,91 грн заборгованість по відсоткам.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТ ФІНАНС» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» в електронній формі.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ст.526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

На підставі досліджених письмових доказів, наданих позивачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАН» засновані на законі та умовах укладеного договору, обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №10004515159 від 29.09.2021 в розмірі 8900,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 27995,91 грн., суд дійшов такого висновку.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

За правилами ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

За змістом положень статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування". Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. При цьому, частина 4 статті 18 Закону не містить застереження щодо незастосування зазначених положень пункту 5 частини 3 цієї статті до умови договорів про надання споживчого кредиту.

Частинами 5 та 7 статті 18 Закону передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що нарахований позивачем розмір відсотків є несправедливим, а первісний кредитор, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Так кредитним договором №10004515159 від 29.05.2021, визначено предмет договору та розрахунок погашення суми кредиту та нарахованих відсотків, відповідно до яких сума кредиту становить 8 900,00 грн, термін кредиту 30 днів, розмір процентної ставки/день - 1,33 %, базова процентна ставка 2,33 % в день.

Суд вважає, що нарахування такого високого розміру процентів порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч.3 та ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливо непомірним тягарем для відповідача та джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем, а наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення як засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання.

З огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09.04.1985 №39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

При цьому, суд вважає релевантним посилання на вказане рішення Конституційного суду при вирішенні питання про розмір відсотків за порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання щодо стягнення процентів, суд, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків невиконаному зобов`язанню відповідача та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, вважає, що належить зменшити суму відсотків до 8900,00 грн., який на переконання суду, буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватниму розрізі конкретних правовідносин.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з відповідача заборгованість, утворену в результаті невиконання умов кредитного договору №10004515159 від 29.05.2021 року, в розмірі 17800,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8900,00 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 8900,00 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно постанови ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи та за відсутності обґрунтованих заперечень, а матеріали справи на час вирішення спору по суті не містили заперечень відповідача.

Так, позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають задоволенню частково, а саме: на 48,24 % (розрахунок 17800,00 грн. (задоволена частинна вимог) х 100: 36895,91 грн. (ціна позову)) = 48,24 %).

Отже, враховуючи відсоток задоволених позовних вимог (48,24 %), витрати на правничу допомогу також необхідно зменшити з 6000,00 грн. до 2894,40 грн. (6000 х 48,24% : 100).

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1168,57 грн. (2 422,40 х 48,24 %):100= 1168,57 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) заборгованість за Кредитним договором № 10004515159 від 29.09.2021 року у розмірі 17800 (сімнадцять тисяч вісімсот ) грн. 00 коп., яка складається із:заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8900,00 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 8900,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990), судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) витрати на правову допомогу у розмірі 2894 (дві тисячі вісімсот дев`яносто чотири) грн. 40 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя А. В. Твердохліб